Рішення

від 07.08.2019 по справі 160/5959/19

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

копія

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2019 року Справа № 160/5959/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіЗлатіна Станіслава Вікторовича за участі секретаря судового засіданняПіскун Я.В. за участі: представника позивача представника відповідача Любима О .В . Бохан О.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрчерметавтоматика" до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування постанови

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з позовом до суду, у якому спросить: визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу уповноваженими особами № ДН2465/1406/АВ/МГ-ФС/535, винесену 11.06.2019 року Головним управлінням Держпраці у Дніпропетровській області, якою на ТОВ Укрчерметавтоматика накладено штраф у розмірі 1 168 440,00 грн.

Позовні вимог обґрунтовані наступним:

- відповідач не має законних підстав для здійснення позапланових заходів, складання акту, приписів та прийняття рішень за результатами інспекційного відвідування, адже на дату здійснення вищевказаних дій постанова Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 року № 295 Про деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні були визнана нечинною згідно постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.05.2019 року по справі № 826/8917/17;

- проведення інспекційного відвідування Законом України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності не передбачено, а тому інспекційне відвідування є незаконним;

- позивач не був своєчасно повідомлений про час та місце розгляду про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення;

- позивач до моменту розгляду справи про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення провів у травні 2019 року нарахування та виплату сум індексації за грудень 2017 року, а тому відповідач згідно п.11 ст. 7 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності не повинен був застосовувати заходи реагування до позивача;

- оскільки останнє підвищення заробітної плати на підприємстві позивача відбулося у жовтні 2017 року, то проведення індексації у грудні 2017 року не є потрібним, оскільки величина індексу споживчих цін не перевищила встановлений поріг індексації - 103%;

- також позивач вважає, що базовим місяцем для проведення індексації грошових доходів населення є саме жовтень 2017 року, оскільки у жовтні 2017 року підприємство підвищило розмір посадового окладу;

- застосовані штрафні санкції не є пропорційними стосовно скоєного правопорушення, оскільки загальна сума доходів, яку позивач не сплатив своїм працівникам становить 1628,20 грн., а сума штрафних санкції застосовано відповідачем за вказане правопорушення становить 1 168 440,00 грн.

Ухвалою суду від 27.06.2019 року відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд справи у порядку загального позовного провадження.

У матеріалах справи міститься відзив відповідача на позовну заяву, у якому останній просить суд відмовити у задоволені позовних вимог, з наступних причин. Позивачем не проведено індексації заробітних плат 28 працівникам позивача: у грудні 2017 року позивач повинен був про індексувати заробітну плату 28 працівників на суму 58,15 грн., чого останній не зробив. Індексація заробітної плати є державною соціальної гарантією, що надається населенню з метою підтримки купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін. Усунення порушення позивачем не могло бути підставою для не застосування штрафних санкцій, оскільки норма частини 11 статті 7 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності не застосовується до спірних правовідносин. Також безпідставним є посилання позивача на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.05.2019 року по справі № 826/8917/17, оскільки наказ відповідача про призначення інспекційного відвідування позивачу видано 10.05.2019 року, а інспекційне відвідування здійснено у період з 13.05. по 14.05.2019 року. Відповідач вказує на те, що здійснив всі залежні від нього заходи спрямовані на повідомлення позивача про час та місце розгляду справи; поштове повідомлення надійшло до відділення поштового зв`язку позивача 07.06.2019 року та не було вручено під час доставки позивачу. Також відповідач вказує на те, що позивач просив відповідача відкласти розгляд справи саме на 11.06.2019 року. За вказаних обставин саме відповідач не забезпечив своєчасне отримання належної йому кореспонденції.

Ухвалою суду від 07 серпня 2019 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні позивач підтримав заявлені позовні вимоги.

Відповідач у судовому засіданні заперечував проти задоволення заявлених позовних вимог з підстав, які зазначені у відзиві на позовну заяву.

Суд дослідивши письмові докази наявні у матеріалах справи, заслухавши пояснення представників сторін, встановив наступне.

На підставі наказу Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області від 10.05.2019 року № 567-І проведено інспекційне відвідування ТОВ Укрчерметавтоматика з питань додержання законодавства про працю

10.05.2019 року відповідачем складено направлення на проведення інспекційного відвідування стосовно додержання законодавства про працю з питань оформлення трудових відносин та повноти, своєчасності нарахування і виплати заробітної плати.

За наслідками інспекційного відвідування відповідачем складено Акт від 14.05.2019 року № ДН2465/1406/АВ, у якому, зокрема, встановлено наступне порушення допущене позивачем: у розрахунково-платіжних відомостях за грудень 2017 року позивача відсутня інформація про індексацію заробітної плати 28 -ми працівникам останнього, що є порушенням статті 95 КЗпП України та статті 33 Закону України Про оплату праці .

У відповідності до вимог статті 10 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності суб`єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) має право:

не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення державного нагляду (контролю), якщо:

державний нагляд (контроль) здійснюється з порушенням передбачених законом вимог щодо періодичності проведення таких заходів;

посадова особа органу державного нагляду (контролю) не надала копії документів, передбачених цим Законом, або якщо надані документи не відповідають вимогам цього Закону;

суб`єкт господарювання не одержав повідомлення про здійснення планового заходу державного нагляду (контролю) в порядку, передбаченому цим Законом;

посадова особа органу державного нагляду (контролю) не внесла запис про здійснення заходу державного нагляду (контролю) до журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю) (за наявності такого журналу в суб`єкта господарювання);

тривалість планового заходу державного нагляду (контролю) або сумарна тривалість таких заходів протягом року перевищує граничну тривалість, встановлену частиною п`ятою статті 5 цього Закону, або тривалість позапланового заходу державного нагляду (контролю) перевищує граничну тривалість, встановлену частиною четвертою статті 6 цього Закону;

орган державного нагляду (контролю) здійснює повторний позаплановий захід державного нагляду (контролю) за тим самим фактом (фактами), що був (були) підставою для проведеного позапланового заходу державного нагляду (контролю);

органом державного нагляду (контролю) не була затверджена та оприлюднена на власному офіційному веб-сайті уніфікована форма акта, в якій передбачається перелік питань залежно від ступеня ризику;

у передбачених законом випадках посадові особи не надали копію погодження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики з питань державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, або відповідного державного колегіального органу на здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю).

Суб`єкт господарювання, який вважає порушеним порядок та підстави призначення державного нагляду (контролю) щодо нього, має захищати свої права шляхом не допуску посадових осіб контролюючого органу до такого державного нагляду (контролю). Якщо ж допуск до державного нагляду (контролю) відбувся, в подальшому предметом розгляду в суді має бути лише суть виявлених порушень законодавства, дотримання якого контролюється органом.

Допуск до державного нагляду (контролю) нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених органом при призначенні та/або проведенні державного нагляду (контролю).

За вказаних обставин, враховуючи те, що позивач допустив посадових осіб відповідача до проведення державного нагляду (контролю), то судом відхиляються доводи позивача про те, що проведення інспекційного відвідування Законом України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності не передбачено, а тому інспекційне відвідування є незаконним.

Також судом відхиляються доводи позивача про те, що відповідач не має законних підстав для здійснення позапланових заходів, складання акту, приписів та прийняття рішень за результатами інспекційного відвідування, адже на дату здійснення вищевказаних дій постанова Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 року № 295 Про деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні були визнана нечинною згідно постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.05.2019 року по справі № 826/8917/17, з наступних підстав.

Судом встановлено, що проведення відповідачем інспекційного відвідування відбулося на підставі наказу Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області від 10.05.2019 року № 567-І та направлення від 10.05.2019 року.

У відповідності до вказаних вище документів відповідача інспекційне відвідування відбулося з 13 по 14 травня 2019 року.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.05.2019 року по справі № 826/8917/17 визнано нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 року № 295 Про деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні .

У відповідності до ч.1 ст. 325 КАС України постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дат її прийняття.

У відповідності до вимог ч.2 ст. 265 КАС України нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Тобто постанова Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 року № 295 Про деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , яка є нормативно-правовим актом, є нечинною саме з 14.05.2019 року.

До 14.05.2019 року вказана вище постанова Кабінету Міністрів України була чинною.

Оскільки інспекційне відвідування призначено відповідачем до моменту втрати чинності постанови Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 року № 295 Про деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , враховуючи те, що позивач допустив працівників відповідача до інспекційного відвідування, а також те, що інспекційне відвідування закінчилось 14.05.2019 року, то суд вважає, що відповідач мав право закінчити проведення інспекційного відвідування та за його наслідками скласти відповідний акт та припис про усунення виявлених порушень.

Судом встановлено, що 11.06.2019 року відбувся розгляд справи про накладення штрафу на підставі Акту від 14.05.2019 року № ДН2465/1406/АВ, наслідком якої стало винесення постанови від 11.06.2019 року №ДН2465/1406/АВ/МГ-ФС/535, якою застосовано до позивача штраф у розмірі 1 168 440,00 грн.

У відповідності до пунктів 3-7 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 року № 509, уповноважена посадова особа не пізніше ніж через 10 днів з дати складення акта приймає рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу (далі - справа).

Справа розглядається у п`ятнадцятиденний строк з дня прийняття рішення про її розгляд.

У разі надходження від суб`єкта господарювання або роботодавця, щодо якого порушено справу, обґрунтованого клопотання про відкладення її розгляду, строк розгляду справи може бути продовжений уповноваженою посадовою особою, але не більше ніж на 10 днів.

Про розгляд справи уповноважені посадові особи письмово повідомляють суб`єктів господарювання та роботодавців не пізніше ніж за п`ять днів до дати розгляду рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.

Справа розглядається за участю представника суб`єкта господарювання або роботодавця, щодо якого її порушено. Справу може бути розглянуто без участі такого представника у разі, коли його поінформовано відповідно до пункту 6 цього Порядку і від нього не надійшло обґрунтоване клопотання про відкладення її розгляду.

За вказаних обставин відповідач вправі приступити до розгляду справи про накладення штрафу за порушення законодавства про працю лише у випадку повідомлення позивача про розгляд справи не пізніше ніж за п`ять днів до дати розгляду рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення представникам позивача. Справа про накладення штрафу за порушення законодавства про працю може бути розглянута без участі позивача лише у разі коли його поінформовано відповідно до пункту 6 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення і від нього не надійшло обґрунтоване клопотання про відкладення її розгляду.

У відповідності до п.9 ч.2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

Судом під час розгляду справи встановлено, що відповідач 22.05.2019 року прийняв рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу, у відповідності до якого розгляд справи призначено на 04.06.2019 року о 09-00 год.

03.06.2019 року позивачем подано клопотання про відкладення розгляду справи про накладення штрафу.

04.06.2019 року відповідач виніс повідомлення про відкладення розгляду справи про накладення штрафу за порушення законодавства про оплату праці, у відповідності до якого розгляд справи відкладено на 11.06.2019 року о 09-00 год.

Вказане вище повідомлення відповідача направлено позивачу рекомендованим листом 05.06.2019 року, що підтверджується копією конвенту та інформацією з сайту Укрпошта за наслідками відстеження поштового відправлення, які містяться у матеріалах справи.

Однак вказаний лист відповідача отримано позивачем лише 18.06.2019 року, що підтверджується листом Укрпошти від 16.07.2019 року № 01-04-22, який міститься у матеріалах справи.

Таким чином, відповідач здійснив розгляд справи про накладення штрафу за порушення законодавства про працю без наявності належних доказів повідомлення позивача про час та місце розгляду справи.

Суд вважає, що не повідомлення позивача про час та місце розгляду справи про накладення штрафу за порушення законодавства про працю порушило права останнього на участь в процесі прийняття рішення, позбавило права на заслуховування позиції позивача та на подання відповідних клопотань та доказів, які передбачені пунктом 8 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 року № 509.

У матеріалах справи немає доказів, які б свідчили про ухилення позивача від отримання повідомлення відповідача про розгляд справи про накладення штрафу.

Посилання відповідача на те, що згідно інформації з сайту Укрпошти поштове повідомлення не було вручено позивачу 07.06.2019 року під час доставлення, а тому є підстави вважати, що позивач ухилився від отримання повідомлення відповідача про розгляд справи про накладення штрафу, суд вважає безпідставним, оскільки у матеріалах справи міститься лист Укрпошти від 19.07.2019 року № 01-04-23, у якому вказано, що через неуважність працівника Укрпошти поштове відправлення та повідомлення про надходження даного відправлення не доставлялися за адресу позивача; відправлення вручено позивачу 18.06.2019 року.

Також суд зазначає, що відповідач не був позбавлений можливості повідомити позивача про розгляд справи про накладення штрафу за порушення законодавства про оплату праці за допомогою телеграми, телефакса, телефонограми, оскільки інформація про способи зв`язку з позивачем вказана ним у клопотанні про вікладення розгляду справи.

Таким чином оскаржуване рішення відповідача не відповідає вимогам п.9 ч.2 ст. 2 КАС України.

Аналогічну за своїм змістом правову позицію займає і Верховний Суд у постанові від 12.06.2019 року по справі № 813/3415/18 (номер у ЄДРСР 82383730).

Судом відхиляються доводи позивача стосовно того, що відповідач не мав права застосовувати фінансові санкцій, оскільки позивач у відповідності до ч.11 ст. 7 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності у строк визначений у приписі усунув виявлені порушення, з наступних підстав.

У відповідності до частини 4 та 5 статті 2 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності заходи контролю здійснюються органами Державної фіскальної служби (крім митного контролю на кордоні), державного нагляду за дотриманням вимог ядерної та радіаційної безпеки (крім здійснення державного нагляду за провадженням діяльності з джерелами іонізуючого випромінювання, діяльність з використання яких не підлягає ліцензуванню), державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду), державного нагляду у сфері господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім діяльності з переказу коштів, фінансових послуг з ринку цінних паперів, похідних цінних паперів (деривативів) та ринку банківських послуг), державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зокрема державного нагляду (контролю) в галузі цивільної авіації - з урахуванням особливостей, встановлених Повітряним кодексом України, нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання (Авіаційними правилами України), та міжнародними договорами у сфері цивільної авіації.

Зазначені у частині четвертій цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов`язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, частини третьої статті 22 цього Закону.

Таким чином, відповідач здійснює заходи контролю за Законом України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності з урахуванням особливостей встановлених у частині 5 статті 2 зазначеного закону України: особливість полягає у тому, що частина 11 статті 7 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності до спірних правовідносин не застосовується.

Судом під час розгляду справи встановлено, що відповідач наклав на позивача штраф за не проведення у грудні 2017 року індексації заробітної плати 28-ми працівникам позивача, що видно з оскаржуваної постанови.

Також судом на підставі оскаржуваної постанови встановлено, що на підприємстві позивача відбулося підвищення посадового окладу всім працівникам у червні 2017 року на суму 65 грн. У жовтні 2017 року на підприємстві позивача відбулося підвищення посадового окладу всім працівникам на 5 грн. Вказані обставини не заперечується сторонами, а тому у відповідності до вимог ч.1 ст. 78 КАС України не підлягають доказуванню.

Суд зазначає, що Порядок індексації грошових доходів населення, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078 (далі - Порядок).

У відповідності до пункту 1-1 вказаного Порядку (в редакції станом на день виникнення спірних правовідносин, тобто станом на грудень 2017 року) індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка.

Індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці найманих працівників підприємств, установ, організацій у грошовому виразі, яка включає оплату праці за виконану роботу згідно з тарифними ставками (окладами) і відрядними розцінками, доплати, надбавки, премії, гарантійні та компенсаційні виплати, передбачені законодавством, а також інші компенсаційні виплати, що мають постійний характер (пункт 2 Порядку).

Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. У межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, індексуються оплата праці (грошове забезпечення), розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, допомога по безробіттю та матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, що надаються залежно від страхового стажу у відсотках середньої заробітної плати, стипендії. Частина грошових доходів, яка перевищує прожитковий мінімум, встановлений для відповідних соціальних і демографічних груп населення, індексації не підлягає. Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків (пункт 4 Порядку).

У пункті 5 Порядку визначено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення. Сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу. Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.

Згідно листів Міністерства соціальної політики України від 13.03.2019 року № 24/0/214-19 та від 04.01.2019 року № 1/0/66-18, якщо підвищення посадових окладів відбувається щомісяця (один раз на три місці), то згідно з положенням пункту 1-1 Порядку право на індексацію не відбувається, але лише за умови відсутності вже нарахованої суми індексації, оскільки зростає розмір посадового окладу. При цьому Порядок не передбачає норми щодо конкретного розміру, на який має зростати посадовий оклад.

У відповідності до частини 7 статті 4 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності у разі якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів допускають неоднозначне (множинне) трактування прав і обов`язків суб`єкта господарювання або повноважень органу державного нагляду (контролю), така норма трактується в інтересах суб`єкта господарювання.

Враховуючи те, що позивачем у червні та жовтні 2017 року підвищувався посадовий оклад 28-ми працівників, то відповідач безпідставно встановив порушення позивачем індексації заробітної плати у грудні 2017 року, оскільки індекс інфляції у листопаді 2017 року склав 100,9% , а у грудні 2017 року - 101%, тобто у меншому розмірі ніж поріг індексації.

Таким чином, судом під час розгляду справи на підставі письмових доказів встановлено, що мінімальні державні гарантії працівників позивача, порушено не було, а тому підстави для застосування санкції передбаченої абз.4 ч.2 ст. 265 КЗпП України відсутні з урахуванням вимог частини 7 статті 4 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності .

Враховуючи викладене суд вважає постанову про накладення штрафу уповноваженими особами №ДН2465/1406/АВ/МГ-ФС/535, винесену 11.06.2019 року протиправною та такою, що підлягає скасуванню.

Стосовно розподілу судових витрат, то суд зазначає наступне.

Під час звернення з позовом до суду позивач поніс судові витрати у вигляді сплати судового збору у розмірі 17 526,60 грн.

На підставі статті 139 КАС України вказані судові витрати підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись ст. ст.2,77,139, 194, 205, 242-246, 250, 255, 262, 295 , Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Укрчерметавтоматика (49094, м. Дніпро, вул. Мандриківська, 149, код ЄДРПОУ 32447987) до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області (49107, м. Дніпро, вул. Казакова, 3, код ЄДРПОУ 39788766) про визнання протиправною та скасування постанови - задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про накладення штрафу № ДН2465/1406/АВ/МГ-ФС/535, винесену 11.06.2019 року, якою на ТОВ Укрчерметавтоматика накладено штраф у розмірі 1 168 440,00 грн.

Стягнути з Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Укрчерметавтоматика сплачену суму судового збору у розмірі 17 526,60 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 07 серпня 2019 року.

Суддя (підпис) Рішення не набрало законної сили станом на 07.08.2019 року Помічник судді Згідно з оригіналом Помічник судді С.В. Златін Лісна А.М. Лісна А.М.