Рішення

від 07.08.2019 по справі 520/5985/19

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м.Харків

07 серпня 2019 р. № 520/5985/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді - Панченко О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (ІНН НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Волинської митниці ДФС (код ЄДРПОУ 39472698, 44350, Волинська обл., Любомльський р-н, м.Римачі, вул. Призалізнична, буд.13), третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "БІНГО-БРОК" (код ЄДРПОУ 42651954, 45606, Волинська обл., Луцький р-н, с.Рованці, вул. 3-я Об`їзна, буд.51), ОСОБА_2 (ІНН НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ) про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач - ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Волинської митниці ДФС від 25.04.2019 року №UA205020/2019/000162/2 про коригування митної вартості товарів та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205020/2019/00286.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що декларантом ТОВ "БІНГО- БРОК" подано в інтересах позивача до відповідача митну декларацію №UA205020/2019/011542 та документи для митного оформлення ввезеного на митну територію України транспортного засобу - легкового автомобіля SKODA OCTAVIA, 2014 року випуску. Після розгляду документів, поданих для митного оформлення товарів, Волинською митницею ДФС прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA205020/2019/000162/2 від 25.04.2019. Позивач зазначив, що ним були вчинені всі необхідні дії щодо митного оформлення товару та надано всі необхідні документи у відповідності до вимог чинного законодавства, що, однак, не було прийнято до уваги суб`єктом владних повноважень при прийнятті спірних рішень, а, відтак, позивач просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача - Волинської митниці ДФС, проти позову заперечував, просив у задоволенні заявлених вимог відмовити з огляду на доводи наданого суду відзиву на позов, в контексті того, що позивачем не було надано до митниці жодного банківського платіжного документу, що стосується його автомобілю, а надані ним документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, а саме, складової, передбаченої п.5 ч.10 ст.58 МКУ - витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.

Ухвалою суду від 19.06.2019 відкрито провадження по справі за загальними правилами, призначено проведення підготовчого засідання.

Ухвалою суду від 07.08.2019 року закрито підготовче провадження у справі та призначено розгляд справи по суті.

Учасники справи у судове засідання не прибули, повноважних представників не направили, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені судом належним чином, клопотань про відкладення розгляду справи суду не надсилали, причини неявки не повідомили.

Суд, на підставі пункту 1 частини 3 ст. 205 КАС України, вважає можливим розглянути справу без участі сторін та третіх осіб.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється на підставі частини 4 статі 229 Кодексу адміністративного судочинства України.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, суд виходить з наступних підстав та мотивів.

Судом встановлено, що 25.04.2019 митним брокером ТОВ "БІНГО БРОК" була подана до митного оформлення електронна митна декларація (далі - ЕМД) №UA205020/2019/011542 на товар: "Автомобіль легковий, марки SKODA, модель OCTAVIA, номер кузова - НОМЕР_3 , загальна кількість місць (включаючи водія) - 5шт., призначення - для перевезення пасажирів, тип двигуна - дизельний, робочий об`єм двигуна - 1968 см3, колісна формула - 4х2" (далі - ТЗ позивача). Одержувач/імпортер (графа 8 ЕМД): ОСОБА_2 ; особа відповідальна за фінансове врегулювання (графа 9 ЕМД): ОСОБА_1 .

У вказаній ЕМД, на підставі купчої "Spivak's" від 15.04.2019, була визначена та заявлена фактурна вартість ТЗ позивача у розмірі 5800,00 Євро, що вказано в гр.42 та гр.22 МД, а митну вартість у розмірі 6000 Євро за резервним методом визначення митної вартості (а.с.42-43).

Для підтвердження заявленої митної вартості ТЗ позивача особою, уповноваженою на декларування товарів ТОВ "БРОК БІЗНЕС" були надані, зокрема, наступні документи, зазначені в графі 44 вказаної ЕМД: купчі "Spivak's" та Europese Gemeenschap, реєстраційні документи ТЗ та копію паспорта та довідки РОНКПП позивача. Вказані обставини не заперечуються сторонами.

Також до митного органу декларантом було надіслано висновок автотоварознавчого дослідження №732/04/2019 від 19.04.2019 по проведенню ідентифікації колісного транспортного засобу марки SKODA OCTAVIA НОМЕР_3. Додатком до Висновку є інформація про вартість аналогічного автомобіля на ринку Німеччини.

З письмового відзиву відповідача встановлено, що під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості транспортного засобу (надалі - ТЗ) позивача посадовими особами митниці, за результатами опрацювання згенерованих АСАУР ризиків щодо митної вартості задекларованого товару відбулося спрацювання наступних профілів ризику: "код 103-1: вартість транспортного засобу нижча наявної цінової інформації, отриманої у тому числі із зовнішніх джерел. Обов`язкове залучення відповідного спеціалізованого підрозділу ДФС для визначення митної вартості за VIN-кодом НОМЕР_3 , валюта - EUR, вартість - 9550,00).

18.04.2019 уповноваженою посадовою особою митниці було проведено митний огляд ТЗ позивача, за результатом якого складено Акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу №UA205010/2019/217760, за результатами якого встановлено, що оглянутий ТЗ відповідає заявленому в ЕМД.

Представник відповідача у письмовому відзиві зазначив, що разом з ЕМД №UA205020/2019/011542 від 25.04.2019 не було надано до митниці жодного документу, який би підтверджував числові значення митної вартості, що стосується ТЗ позивача, що підтверджується відсутністю у графі 44 цієї ЕМД реквізитів документу за кодом "3001", який згідно з Класифікатором документів відповідає банкiвському платiжному документу, що стосується товару.

Враховуючи вищевикладене, у відповідності до МК України посадовою особою митниці на адресу особи, уповноваженої позивачем на декларування його ТЗ, було направлено електронне повідомлення про необхідність надання додаткових документів.

На запит митниці щодо надання додаткових документів, позивач зазначив, що інших документів щодо транспортного засобу у нього не має, під час купівлі транспортного засобу на території Федеративної Республіки Німеччини він розраховувався із продавцем готівкою, банківських документів на підтвердження факту оплати транспортного засобу на існує.

Враховуючи зазначене, Волинською митницею ДФС було прийняте рішення про неможливість застосування до ТЗ позивача, заявленого до митного оформлення за вказаною ЕМД, наступних методів визначення митної вартості.

Відповідачем було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA205020/2019/000162/2 від 25.04.2019, з обранням резервного методу визначення митної вартості (а.с.44-45).

В графі 33 вказаного рішення наведено обґрунтування неможливості застосування для визначення митної вартості ТЗ позивача методів визначення митної вартості товарів, передбачених ст.ст.58 - 63 МКУ, у зв`язку з тим, що документи подані для підтвердження митної вартості товарів не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, а також зв`язку з спрацюванням ризиків АСАУР, та згідно наказу ДФС України №780 від 28.11.2018 "Про забезпечення моніторингу за митним оформленням транспортних засобів, бувших у використанні", відповідно до наказу ДФС №780 від 28.11.2018 "Про забезпечення моніторингу за митними оформленнями транспортних засобів, бувших у вжитку" митницею відповідно до положень ст.55 та ст.57 МКУ з декларантом проведена письмова консультація щодо вибору методу визначення митної вартості товару. Митну вартість визначено за резервним методом відповідно до статті 64 МКУ, на підставі цінової інформації, наявної в електронному довіднику Schwacke NET, інформації з врахуванням технічного стану згідно акту митного огляду товарів та відповідно до Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів, затверджених наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.11.2003 року №142/5/2092 у редакції наказу Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.07.2009 року №1335/5/1159. Рівень митної вартості становить 9550 євро.

Враховуючи неможливість здійснення подальшого митного оформлення товару, в зв`язку з невірним визначенням його митної вартості, Волинською митницею ДФС була оформлена картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205020/2019/00286, якою було відмовлено в митному оформленні ТЗ позивача за ЕМД №UA205020/2019/011542 від 25.04.2019 (далі - картка відмови) (а.с.10-11).

Товар позивача було оформлено та випущено у вільний обіг за новою митною декларацією №UA205020/2019/0011627 від 25.04.2019 ( а.с.72-73).

Незгода позивача з вищевказаними рішенням про коригування митної вартості товарів №UA205020/2019/000162/2 від 25.04.2019 стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.2 ч.2 ст.52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що підлягають обчисленню.

Згідно ч.1 ст. 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Відповідно до Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №651 від 30.05.2012, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14.08.2012 за № 1372/21684, у графі 44 митної декларації зазначаються відомості про необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів документи.

При цьому відомості щодо кожного документа зазначаються з нового рядка за такою схемою: код документа згідно з класифікатором документів, через пробіл - номер документа, дата та (за наявності даних) кінцевий термін його дії. Класифікатор документів, затверджено наказом Міністерства фінансів України №1011 від 20.09.2012 (далі - Класифікатор документів).

Згідно ч.2 ст. 53 МК України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до ч.3 ст. 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Частиною 4 ст. 53 МК України встановлено, що у разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи:1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу ( ч.1-2 ст. 54 МК України).

Відповідно до п.1 ч.4 ст.54 МКУ орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з положеннями ч.5 ст.54 МКУ орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право, зокрема: упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом , письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів.

Відповідно до п.8 розділу 2 Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом Державної фіскальної служби України від 11.09.2015 № 689, (далі - Методичні рекомендації) у випадках спрацювання АСАУР за напрямом перевірки правильності визначення митної вартості товарів у зв`язку з ризиком заниження митної вартості та декларуванням митної вартості нижчої, ніж вартість ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, посадова особа, що здійснює контроль за правильністю визначення митної вартості, здійснює перевірку відомостей, що містяться в документах, що підтверджують заявлену митну вартість, та відповідно до частин третьої - четвертої статті 53 Кодексу здійснює запит додаткових документів. У випадках, передбачених частиною шостою статті 54 Кодексу та частиною першою статті 55 Кодексу, посадова особа, що здійснює контроль за правильністю визначення митної вартості, приймає рішення про коригування митної вартості товарів.

Статтями 49, 51, 52, 53, 57, 58 Митного кодексу України встановлено, що митна вартість товарів, які ввозяться на митну територію України, відповідно до митного режиму імпорту, за загальним правилом обчислюється за першим методом визначення митної вартості товарів, тобто за ціною договору.

Якщо митна вартість не може бути визначена за першим методом, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, за основу може братися ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному з продавцем покупцю.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу (частина 3 статті 54 Митного кодексу України).

Орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (частина 6 статті 54 Митного кодексу України).

Згідно з ч.4 ст.58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Відповідно до положень ч.10 ст.58 МК України, при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: зокрема, витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України (п.5 ч.10 ст.58 МКУ).

Розглядаючи вказану справу, суд вказує, що контроль правильності визначення митної вартості ТЗ позивача, заявленого до митного оформлення за вказаною ЕМД, здійснювався посадовими особами митниці відповідно до вимог ст.54 МКУ шляхом перевірки числових значень митної вартості товарів та наявності в документах усіх відомостей, що їх підтверджують, а також ст.ст.336, 337, 363 МКУ в частині контролю із застосуванням системи управління ризиками, а підставою прийняття спірних рішення та картки відмови стало невиконання позивачем, на думку митного органу, вимог п.4 та п.6 ч.2 ст.53 МК України, що полягало у не підтвердженні числового значення складових митної вартості транспортного засобу.

Відповідач стверджував, що позивачем не було надано до митниці жодного банківського платіжного документу, що стосується його автомобілю, а надані ним документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

Системно аналізуючи вищевказане норми права, суд вказує, що обов`язок доведення митної ціни товару покладений на позивача, водночас, митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. При цьому в розумінні наведених статей сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

В ході розгляду справи судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивачем, разом з ЕМД №UA205020/2019/011542 від 25.04.2019 не було надано жодного банківського документу, що стосується його транспортного засобу, що підтверджується відомостями графи 44 цієї ЕМД.

Представник позивача вказував, що таких документів не може існувати, оскільки за автомобіль позивач розрахувався готівкою та зазначав, що документальним підтвердженням форми розрахунку є купча транспортного засобу від 18.04.2019 р., який було додано до митної декларації та факт державної реєстрації передачі прав власності транспортного засобу від продавця позивачеві.

Таким чином, за результатами проведеного посадовою особою митниці аналізу документів, наданих декларантом під час митного оформлення, було виявлено, що ці документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Зазначені обставини обумовили наявність у посадової особи митниці обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості ТЗ позивача, заявленої у ЕМД, що стало підставою для витребування додаткових документів.

Таким чином, висновок відповідача, щодо сумнівів у правильності заявленої позивачем митної вартості ТЗ за ціною контракту є обґрунтованим, оскільки надані декларантом документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості ТЗ та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за нього.

Відтак, відповідачем було правомірно відмовлено позивачу у митному оформленні товару за заявленою ним митною вартістю відповідно до вимог митного законодавства, так як митна вартість товару не може бути визнана у зв`язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом.

Додаткових документів для спростування обґрунтованих сумнівів митниці в об`єктивності заявленої митної вартості товарів позивачем надано не було.

Розглядаючи вказану справу, суд вказує, що відповідачем було правомірно обрано резервний метод визначення митної вартості.

Згідно ст. 49 МК України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

За приписами ч.1 ст.57 МК України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україні відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за основним та другорядними методами.

Відповідно до ч.1 ст.52 МК України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VШ цього Кодексу та цією главою.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу ( ч.2 ст. 54 МК України).

Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні ( ч.2 ст. 58 МК України).

Встановлені судом та підтверджені в ході розгляду справи обставини відсутності банківських платіжних документів, що стосуються оцінюваного товару (п.4 ч.2 ст.53 МКУ), транспортних (перевізних) документів, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, та документів, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (п.6 ч.2 ст.53 МКУ), а також розбіжності стосовно дійсної вартості ТЗ позивача, виключали можливість для митного органу визнати заявлену декларантом та розраховану за митну вартість ТЗ.

Також, відповідно до наданих до митного оформлення документів відповідач не мав змоги застосувати жоден із другорядних методів визначення митної вартості окрім резервного з огляду на наступне.

У разі, якщо митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), за митну вартість операції з ідентичними товарами, які продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього. При цьому, під ідентичними розуміються товари, однакові за всіма ознаками з оцінюваними товарами, у тому числі за такими, як: фізичні характеристики; якість та репутація на ринку; країна походження, виробник.

У разі якщо митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору щодо ідентичних товарів, за митну вартість береться вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продаються на експорт в Україну і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього. Під подібними (аналогічними) розуміються товари, які хоч і є однаковими за всіма ознаками, але мають схожі характеристики і складаються із схожих компонентів, завдяки чому виконують однакові функції порівняно з товарами, що оцінюються, та вважаються комерційно взаємозамінними. Для визначення, чи є товари подібними (аналогічними), враховуються такі ознаки: якість, наявність торгової марки та їх репутація на ринку, країна походження, виробник.

Однак, використання двох попередніх методів не вбачалося можливим, оскільки, в даному випадку наявності інформації щодо ідентичного, аналогічного або подібного товару (тобто такі критерії, як строк експлуатації, пробіг, технічний стан) у відповідача не було.

В той же час, методи на основі віднімання вартості та додавання вартості не були використані у зв`язку з відсутністю даних, на підставі яких можливе визначення митної вартості на основі даних методів.

Відтак, відповідачем було правомірно прийнято рішення про коригування митної вартості.

При цьому суд, досліджуючи вказане рішення встановив, що таке в повній мірі відповідає вимогам ч.2 ст. 55 МК України, оскільки, у графі 33 вказаного рішення про коригування митної вартості товарів, зокрема, зазначена наступна інформація: щодо проведення консультації між митним органом та декларантом з метою обміну наявною у кожного з них інформацією та обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі. Результати проведеної консультації наведено в електронному повідомленні, направленому декларанту; щодо обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано на підставі вимог ст.ст.54-63 МКУ; щодо наявної в митного органу цінової інформації, використаної в якості джерела коригування; щодо вичерпного переліку вимог про надання додаткових документів, передбачених ч.3 ст.53 МКУ, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів: направлено електронним повідомленням; щодо обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; щодо права декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються та права оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 МКУ або до суду.

Згідно ч.12 ст. 264 МК України, у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою органу доходів і зборів заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Зважаючи на вищевикладене, суд доходить до висновку про необґрунтованість позову та, водночас, про законність оскаржуваного рішення та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205020/2019/00286 відповідача.

Суд вказує, що висновки, за результатами розгляду вказаної справи в повній мірі відповідають висновкам Верховного Суду в аналогічних правовідносинах, що містяться в постанові від 15 травня 2018 року (справа №809/1260/17), яку судом враховано на виконання приписів ч.5 ст. 242 КАС України.

За приписами ч. 1,2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крімв ипадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем було доведено правомірність рішення про коригування митної вартості товарів №UA205020/2019/000162/2 від 25.04.2019 та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205020/2019/00286.

Таким чином, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд доходить висновку про те, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Судовий збір підлягає розподілу відповідно до ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 243, ст. 246, ст.255, ст. 293, ст. 295, ст.297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Волинської митниці ДФС, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю "БІНГО БРОК", ОСОБА_2 про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення у відповідності до ст. 295 цього Кодексу. Або в порядку, передбаченому п.15.5 Розділу VII КАС України, а саме: до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Панченко О.В.