Постанова

від 05.08.2019 по справі 160/834/19

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

05 серпня 2019 року м. Дніпросправа № 160/834/19

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача: Шальєвої В.А.

суддів: Білак С.В., Малиш Н.І.,

секретар судового засідання Лащенко Р.В.

за участі представника позивача Яковлєвої Н.Б.

представника відповідача Карпової Г. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду у м. Дніпрі апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю фірма Ярмарок на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.03.2019 р. (суддя Жукова Є.О., повне судове рішення складено 13.03.2019 р.) в справі № 160/834/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірма Ярмарок до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю фірма Ярмарок звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі - ГУ ДФС) про визнання протиправним та скасування рішення № 37597/10/04-36-12-25-11 від 27.06.2018 р. Про виключення з реєстру платників єдиного податку з 01.07.2018 р. ; поновлення реєстрації платника єдиного податку з 01.07.2018 р.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.03.2019 р. в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач просить скасувати рішення з підстав неправильного застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, ухвалити нове рішення про задоволення позову. Апелянт вважає необґрунтованою та такою, що не відповідає останній практиці Верховного Суду (зокрема, викладеній в постанові від 19.02.2019 р. в справі № 826/7216/17) позицію суду першої інстанції, що законодавцем не передбачено обов`язкового проведення перевірки та прийняття рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку виключно на підставі акту перевірки. При цьому зазначає, що оспорене рішення прийняте виключно на підставі картки особового рахунку (КОР), а не на підставі акту перевірки, як встановлено пунктом 299.11 статті 299 Податкового кодексу України. Також вказує про неврахування судом першої інстанції безпідставності посилання контролюючого органу, що підставою для прийняття спірного рішення є наявність у позивача боргу по рентній платі за спеціальне використання води станом на 01.01.2018 р. в сумі 366,05 грн., через відсутність податкового боргу, а позивачем допущено методологічну помилку у заповненні додатку № 5 по податковій декларації з рентної плати за спеціальне використання води (уточнюючої податкової декларації за 2 квартал 2016 р.). Контролюючим органом не проводилось камеральна перевірка, та ця методологічна помилка не виявлена, а позивачем самостійно виправлено помилку шляхом уточнення показників в уточнюючій декларації від 29.10.2018 р.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить залишити рішення суду першої інстанції без змін, відмовивши у задоволенні апеляційної скарги.

В судовому засіданні представник позивача апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні просив в задоволенні апеляційної скарги відмовити.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників учасників справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд доходить висновку, що апеляційна скарга має бути задоволена частково з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ фірма Ярмарок з 01.01.2016 р. зареєстроване платником єдиного податку та перебувало на спрощеній системі оподаткування (3 група, за ставкою 5% від доходу).

ГУ ДФС прийнято рішення Про виключення з реєстру платників єдиного податку з 01.07.2018 року №37597/10/04-36-12-25-11 від 27.06.2018 року, яким вирішено на підставі абз. 3 п. 299.10 ст. 299 Податкового кодексу виключити з реєстру платників податків єдиного податку з 01.07.2018 р. ТОВ фірма Ярмарок .

27.06.2018 р. контролюючим органом направлено на адресу ТОВ фірма Ярмарок (код ЄДРПОУ 13457534) лист Про виключення з реєстру платників єдиного податку від 27.06.2018 р., в якому вказано, що внаслідок проведеного аналізу ІКПП фірми Ярмарок встановлено, що податковий борг по рентній платі за спеціальне використання води (крім рентної плати за спеціальне використання води водних об`єктів місцевого значення) станом на 01.01.2018 року складає 366,05 грн., на 01.02.2018 року складає 366,05 грн., на 01.03.2018 року складає 876,24 грн, на 01.04.2018 року складає 876,24 грн., на 01.05.2018 року - 876,24 грн., на 01.06.2018 року - 876,24 грн. Враховуючи вищевикладене, цим листом повідомлено, що з 01.07.2018 року фірма Ярмарок виключена з реєстру платників єдиного податку згідно з абз. 3 п. 299.10 ст. 299 Податкового кодексу України та повинно надавати до державної податкової інспекції податкову звітність як платник податків, що перебуває на загальній системі оподаткування.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що оспорене рішення прийнято контролюючим органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; своєчасно, що виключає як протиправний характер оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, так і наявність у суду правових підстав для задоволення позовних вимог в межах правового поля в спосіб захисту права, обраний позивачем.

Суд вважає такий висновок необґрунтованим, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що ТОВ фірма Ярмарок зареєстровано як юридична особа 03.11.1995 р., код ЄДРПОУ 13457534, з 01.01.2012 р. зареєстровано як платник єдиного податку третьої групи відповідно до свідоцтва платника єдиного податку серії НОМЕР_1 .

Рішенням заступника начальника ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 27.06.2018 р. № 10636/04-36-12-25-11 ТОВ фірма Ярмарок виключено з реєстру платників єдиного податку (а.с. 55), про що позивачу направлено повідомлення № 37597/10/04-36-12-25-11 від 27.06.2018 р.

Рішенням ДФС скарга платника залишена без розгляду.

Виходячи зі змісту рішення контролюючого органу, підставою для виключення позивача з реєстру платників єдиного податку є наявність податкового боргу на кожне 1 число місяця протягом двох послідовних кварталів.

Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного.

За приписами пункту 291.2 статті 291 Податкового кодексу України (тут і далі застосовується редакція, чинна на час виникнення спірних правовідносин) спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

Пунктом 291.3 статті 291 Податкового кодексу визначено, що юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

Відповідно до підпункту 3) пункту 291.4 статті 291 цього кодексу суб`єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на такі групи платників єдиного податку: третя група - фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена та юридичні особи - суб`єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 5000000 гривень.

Приписами підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 Податкового кодексу встановлено, що платники єдиного податку зобов`язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, у таких випадках та в строки: у разі наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів - в останній день другого із двох послідовних кварталів (абзац 8).

Відповідно до абзацу 3) пункту 299.10 статті 299 Податкового кодексу України реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 299.11 статті 299 цього кодексу у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої - третьої груп вимог, встановлених цією главою, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої - третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб`єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом.

Аналіз наведених вище норм податкового законодавства дає підстави для висновку, що реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у встановлених законом випадках.

При цьому контролюючий орган повинен дотримуватися певних умов. В контексті спірних правовідносин такими умовами є наявність податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів - в останній день другого із двох послідовних кварталів; безпосередньо за рішенням контролюючого органу, прийнятим на підставі акту перевірки, з першого числі місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення.

Судом встановлено, що жодної перевірки щодо позивача контролюючим органом не проводилося, акту про порушення вимог чинного законодавства, на підставі кого прийнято рішення про виключення з реєстру платників податків єдиного податку, не складалося.

Висновок суду першої інстанції про те, що пункт 299.11 статті 299 Податкового кодексу не зобов`язує контролюючий орган в обов`язковому порядку проводити перевірку з оформленням акту перевірки як виключної підстави для прийняття рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку, зокрема, з підстав, передбачених пунктом 299.10 статті 299 Податкового кодексу України, суд визнає необґрунтованим.

Приписи пункту 299.11 статті 299 цього кодексу імперативно визначають, що у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої - третьої груп вимог, встановлених цією главою, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої - третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі саме акту перевірки.

В спірному випадку оспорене рішення прийняте за наслідками проведеного аналізу ІКПП, а не на підставі акту перевірки, тобто при прийнятті рішення про виключення позивача з реєстру платників єдиного податку відповідачем порушено спосіб реалізації владних управлінських функцій.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Зважаючи на те, що контролюючий орган у спірних правовідносинах діяв не у спосіб, що передбачений Податковим кодексом України, рішення № 10636/04-36-12-25-11 від 27.06.2018 р. про виключення позивача з реєстру платників єдиного податку відповідачем є протиправним.

Суд вказує, що судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, внаслідок чого неправильно визначено предмет позову.

Як вказано вище, рішення, яким позивача виключено з реєстру платників єдиного податку, має номер 10636/04-36-12-25-11 та прийнято 27.06.2018 р.

Суд першої інстанції фактично надавав правову оцінку листу відповідача № 37597/10/04-36-12-25-11 від 27.06.2018 р., яким доведено до відома позивача факт прийняття рішення про виключення позивача з реєстру платників єдиного податку, як рішенню суб`єкта владних повноважень, хоча зазначений лист не носить характеру рішення, та не звернув увагу на наявність рішення № 10636/04-36-12-25-11 від 27.06.2018 р., яке й є тим рішенням, яке тягне негативні наслідки для позивача.

Позивачем, дійсно, предметом позову визначено рішення № 37597/10/04-36-12-25-11 від 27.06.2018 р. Про виключення з реєстру платників єдиного податку з 01.07.2018 р. .

При цьому судом встановлено, що позивачу рішення № 10636/04-36-12-25-11 від 27.06.2018 р. про виключення з реєстру платників єдиного податку контролюючим органом не направлялось.

Так, листом відповідача № 37597/10/04-36-12-25-11 від 27.06.2018 р. доведено до відома позивача факт прийняття рішення про виключення позивача з реєстру платників єдиного податку. Цей лист не містить відомостей про направлення позивачу рішення № 10636/04-36-12-25-11 від 27.06.2018 р.

На адвокатський запит від 26.11.2018 р. ГУ ДФС направлено адвокату копія листа № 37597/10/04-36-12-25-11 від 27.06.2018 р., копія корінця повідомлення про вручення, копія поштового конверту.

Частиною 2 статті 9 КАС України встановлено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Не зважаючи на неправильне зазначення позивачем номеру рішення в позовній заяві, враховуючи, що саме рішення № 10636/04-36-12-25-11 від 27.06.2018 р. тягне негативні наслідки для позивача, суд вважає належним способом захисту позивача скасування саме рішення № 10636/04-36-12-25-11 від 27.06.2018 р.

Стосовно позовних вимог про поновлення реєстрації платника єдиного податку з 01.07.2018 р. суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 3 статті 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Судом встановлено, що 14.12.2018 р. позивач звернувся до ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра із заявою про застосування спрощеної системи оподаткування зі ставкою 3%, а 11.03.2019 р. - із заявою про застосування спрощеної системи оподаткування зі ставкою 5%.

За відомостями АІС Податковий блок позивач з 01.01.2019 р. перебуває на спрощеній системі оподаткування зі ставкою 3%, з 01.04.2019 р. - на спрощеній системі оподаткування зі ставкою 5%.

Таким чином, на час розгляду справи в суді першої інстанції позивач вже перебував на спрощеній системі оподаткування, був платником єдиного податку зі ставкою 3%, а на час апеляційного перегляду справи позивач є платником єдиного податку зі ставкою 5%.

Тобто, позивач за власною ініціативою з 01.01.2019 р. зареєстрований платником єдиного податку, тому позовні вимоги про поновлення реєстрації позивача платником єдиного податку з 01.07.2018 р. не можуть бути задоволені.

При цьому суд зазначає, що прийняття рішення про поновлення позивача платником єдиного податку з 01.07.2018 р. жодним чином не відновить прав позивача, оскільки з цієї дати по 31.01.2018 р. позивач перебував на загальній системі оподаткування.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що судом першої неповно з`ясовані обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, що є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України на користь позивача мають бути стягнуті за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати зі сплати судового збору пропорційно задоволеним позовним вимогам, а саме в розмірі 2401,25 грн.

Керуючись ст. ст. 6, 7, 8, 9, 242, 243, 308, 315, 317, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю фірма Ярмарок на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.03.2019 р. в справі № 160/834/19 задовольнити частково.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.03.2019 р. в справі № 160/834/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірма Ярмарок до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення скасувати.

Ухвалити в справі № 160/834/19 нове рішення.

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю фірма Ярмарок до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДФС у Дніпропетровській області № 10636/04-36-12-25-11 від 27.06.2018 р. про виключення Товариства з обмеженою відповідальністю фірма Ярмарок з реєстру платників єдиного податку з 01.07.2018 р.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю фірма Ярмарок судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2401 (дві тисячі чотириста одна) грн. 25 коп.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття 05.08.2019 р. та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 06.08.2019 р.

Суддя-доповідач В.А. Шальєва

суддя С.В. Білак

суддя Н.І. Малиш