Постанова

від 07.08.2019 по справі 560/645/19

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/645/19

Головуючий у 1-й інстанції: Майстер П.М.

Суддя-доповідач: Полотнянко Ю.П.

07 серпня 2019 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Полотнянка Ю.П.

суддів: Драчук Т. О. Ватаманюка Р.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Десна Агроплюс" на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 15 травня 2019 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Десна Агроплюс" до Управління Держпраці у Хмельницькій області про визнання протиправною та скасування постанови,

В С Т А Н О В И В :

в березні 2019 року ТОВ Десна Агроплюс , з врахуванням уточнених позовних вимог, звернулося до суду з позовом до Управління Держпраці у Хмельницькій області, в якому просило визнати протиправною та скасувати постанову Управління Держпраці у Хмельницькій області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 06.02.2019 року №22/45 на суму 375570,00 грн., та стягнути з відповідача судові витрати.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 15 травня 2019 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати, прийняти нове про задоволення позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неповного з`ясування обставин справи і, як наслідок, невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованого рішення.

В судове засідання сторони та їх представники не з`явились. Про день, час та місце розгляду справи повідомлені вчасно та належним чином.

06.08.2019 року на електронну адресу суду від Керівника ТОВ Десна Агроплюс ОСОБА_1 та представника позивача Нагнибіди В .І. надійшли заяви про відкладення розгляду справи.

Однак, колегія суддів порадившись на місці вирішила відмовити у задоволенні вказаних клопотань, так як вони не підписані електронним цифровим підписом, а також враховуючи, що у позивача була можливість направити в судове засідання для розгляду справи іншого представника.

За таких обставин колегія суддів вважає можливим розглянути справу без участі учасників судового засідання в порядку письмового провадження у відповідності до приписів п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з огляду на таке.

Як встановлено судом першої інстанції, на підставі наказу від 09 січня 2019 року №6 "Про здійснення інспекційних відвідувань посадовими особами Управління" та направлення на проведення інспекційного відвідування від 09 січня 2019 року №39/19, 10 січня 2019 року посадовими особами Управління Держпраці у Хмельницькій області ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 був здійснений виїзд за адресою Хмельницька обл., Ярмолинецький район, с. Антонівці, вул. Хмельницька 16/5 , для проведення інспекційного відвідування у Товаристві з обмеженою відповідальністю "Десна Агроплюс".

У ході інспекційного відвідування інспекторами праці було виявлено факт здійснення навантажувально-розвантажувальних робіт крупногабаритних мішків чотирма особами на території ТОВ "Десна Агроплюс" за адресою Хмельницька обл., Ярмолинецький район, с. Антонівці, вул. Хмельницька 16/5.

Також, інспекторами праці був здійснений телефонний дзвінок директору ТОВ "Десна Агроплюс" ОСОБА_1 та запропоновано останньому прибути на вищевказаний об`єкт, на що ОСОБА_1 повідомив, що надасть усі документи щодо працевлаштування своїх працівників 14.01.2019 року, у зв`язку із чим посадовими особами Управління Держпраці у Хмельницькій області було складено акт про неможливість проведення інспекційного відвідування/невиїзного інспектування від 10.01.2019 року №ХМ115/530/НП, та зупинено інспекційне відвідування у ТОВ "Десна Агроплюс" до 14.01.2019 року.

Однак, 14.01.2019 року, директор ТОВ "Десна Агроплюс" ОСОБА_1 , для надання документів щодо працевлаштування працівників, в Управління Держпраці у Хмельницькій області так і не з`явився, в наслідок чого посадовими особами Управління Держпраці у Хмельницькій області було складено акт про неможливість проведення інспекційного відвідування/невиїзного інспектування від 14.01.2019 року №ХМ115/530/НП2, та зупинено інспекційне відвідування у ТОВ "Десна Агроплюс" до 15.01.2019 року.

В подальшому, за результатами інспекційного відвідування складено акт інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю №ХМ115/530/АВ від 16 січня 2019 року.

Так, у акті інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю №ХМ115/530/АВ від 16 січня 2019 року зафіксовані наступні порушення Товариством з обмеженою відповідальністю "Десна Агроплюс" законодавства про працю: ч. 1, 3 ст. 24 КЗпП України, Постанови Кабінету Міністрів України №413, трудові відносини із ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 станом на 16 січня 2019 року не оформлені. Трудові договори ТОВ "Десна Агроплюс" у письмовій формі із вищевказаними найманими працівниками (чи шляхом видання наказів про прийом) відповідно до вимог ч. 1, ч. 3 ст. 24 КЗпП України не укладені, до початку допуску працівників до роботи своєчасно не подано відповідного повідомлення до органів ДФС, згідно вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року № 413 "Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу". З цього приводу роботодавцем не надано підтверджуючих документів про оформлення трудових відносин із вищевказаними особами. Повідомлення про прийняття на роботу ОСОБА_12 та ОСОБА_13 у ТОВ "Десна Агроплюс" до ГУ ДФС України у Хмельницькій області подано вже після фактичного допуску працівників до роботи.

25.01.2019 року інспекторами праці Управління Держпраці у Хмельницькій області було винесено припис №ХМ115/530/АВ-П67, яким зобов`язано директора ТОВ "Десна Агроплюс" ОСОБА_1 усунути виявленні під час інспекційного відвідування порушення у строк до 26.02.2019 року.

06 лютого 2019 року на підставі акта інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю №ХМ115/530/АВ від 16 січня 2019 року першим заступником начальника Управління Держпраці у Хмельницькій області Логвиним О.О. винесено постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №22/45, якою на Товариство з обмеженою відповідальністю "Десна Агроплюс" накладено штраф у розмірі 375570,00 грн. за абз. 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП України.

Позивач, не погодившись із прийнятою Управлінням Держпраці постановою за результатами проведеної перевірки, звернувся до суду із даним позовом.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивач допустив до роботи осіб без оформлення належним чином трудових відносин, чим порушив наведені вище положення чинного законодавства про працю.

Суд першої інстанції зазначив, що відносини між позивачем та фізичними особами оформлені договорами про надання послуг, які мають ознаки трудового договору. Перед допуском працівників до роботи з ними, з кожним повинен бути укладений трудовий договір, а також повідомлено ДФС про прийняття працівника на роботу до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором, чого не було зроблено позивачем.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції та враховує наступне.

Відповідно до п.1 Положення про Державну службу України з питань праці (далі - Положення № 96), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року № 96, Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов`язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Пунктом 7 Положення встановлено, що Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності №877-V від 05.04.2007 (далі Закон №877-V).

Дія цього Закону поширюється на відносини, пов`язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності (ч. 1 ст. 2 Закону №877-V).

За визначенням п. 1 ч. 1 ст. 1 Закону №877-V, державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Пунктом 2 частини першої статті 1 Закону №877-V визначено, що заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

Згідно з ч. 1 ст. 259 КЗпП України, державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Процедура здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю, визначена в Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року № 295 (далі - Порядок № 295).

Відповідно до п. 14 Порядку №295, під час проведення інспекційного відвідування об`єкт відвідування має право:

1) перевіряти в інспектора праці наявність службового посвідчення;

2) не допускати до проведення інспекційного відвідування у разі:

відсутності службового посвідчення;

якщо на офіційному веб-сайті Держпраці відсутні рішення Мінсоцполітики про форми службового посвідчення інспектора праці, акта, довідки, припису, вимоги, перелік питань, що підлягають інспектуванню;

якщо строк проведення інспекційного відвідування перевищує строки, визначені пунктом 10 цього Порядку;

3) подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження про усунення порушень до акта або припису;

4) вимагати від інспектора праці внесення запису про проведення інспекційного відвідування до відповідного журналу перевірок об`єкта відвідування (за його наявності) перед наданням акта для підпису керівником об`єкта відвідування або його уповноваженим представником;

5) перед підписанням акта бути поінформованим про свої права та обов`язки;

6) вимагати від інспектора праці додержання вимог законодавства;

7) вимагати нерозголошення інформації, що становить комерційну таємницю або є конфіденційною інформацією об`єкта відвідування;

8) оскаржувати в установленому законом порядку неправомірні дії інспектора праці;

9) отримувати консультативну допомогу від інспектора праці з метою запобігання порушенням під час проведення інспекційних відвідувань, невиїзних інспектувань.

У свою чергу, тривалість інспекційного відвідування, невиїзного інспектування не може перевищувати 10 робочих днів, для суб`єктів мікропідприємництва та малого підприємництва - двох робочих днів. /п.10 Порядку/.

Частина 2 ст. 2 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні визначає, що мікропідприємствами є підприємства, показники яких на дату складання річної фінансової звітності за рік, що передує звітному, відповідають щонайменше двом із таких критеріїв:

балансова вартість активів - до 350 тисяч євро;

чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) - до 700 тисяч євро;

середня кількість працівників - до 10 осіб.

За приписами пункту 3 статті 55 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання залежно від кількості працюючих та доходів від будь-якої діяльності за рік можуть належати до суб`єктів малого підприємництва, у тому числі до суб`єктів мікропідприємництва, середнього або великого підприємництва.

Суб`єктами мікропідприємництва є, зокрема: юридичні особи - суб`єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, у яких середня кількість працівників за звітний період (календарний рік) не перевищує 10 осіб та річний дохід від будь-якої діяльності не перевищує суму, еквівалентну 2 мільйонам євро, визначену за середньорічним курсом Національного банку України.

Тобто, колегія суддів погоджується із доводами апелянта про те, що позивач є мікропідприємством, а тому відповідно п. 10 Порядку № 295 тривалість інспекційного відвідування, невиїзного інспектування такого суб`єкта не може перевищувати двох робочих днів, тоді як у направленні від 09.01.2019 р. за № 39/19 визначена тривалість інспекційного відвідування з 10 по 20 січня 2019. (10 робочих днів).

За таких обставин, відповідачем, в порушення Порядку № 295 визначено строк проведення інспекційного відвідування ТОВ Десна Агроплюс понад 2 дні. Призначення інспекційного відвідування Товариства понад 2 дні є порушенням Порядку №295.

Крім того, відповідно до п.2 ч.1 ст. 1 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

Згідно з положенням п.2 Порядку №295 державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці.

Тобто, з огляду на норми Закону, що мають вищу юридичну силу в порівнянні із Порядком №295, інспекційні відвідування та невиїзні інспектування можуть бути як плановими, так і позаплановими.

В свою чергу, ч.1 статті 6 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності визначає, що підставами для здійснення позапланових заходів є:

подання суб`єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням;

виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених суб`єктом господарювання у документі обов`язкової звітності, крім випадків, коли суб`єкт господарювання протягом місяця з дня первинного подання повторно подав такий документ з уточненими достовірними даними або якщо недостовірність даних є результатом очевидної описки чи арифметичної помилки, яка не впливає на зміст поданої звітності. У разі виявлення органом державного нагляду (контролю) помилки у документі обов`язкової звітності він упродовж десяти робочих днів зобов`язаний повідомити суб`єкта господарювання про необхідність її виправлення у строк до п`яти робочих днів з дня отримання повідомлення. Невиправлення помилки у встановлений строк є підставою для проведення позапланового заходу;

перевірка виконання суб`єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю);

звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється виключно за погодженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.

Як вбачається із акту інспекційного відвідування та оскаржуваної постанови про накладення штрафу, підствою для інспекційного відвідування стало звернення від голови Антонівецької сільської ради Г.Онищука щодо використання позивачем найманих працівників без належного оформлення.

Однак, колегія суддів зазначає, що така підстава для проведення інспекційного відвідування, як звернення від голови Антонівецької сільської ради Г.Онищука, у Законі України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності та Порядку №295 відсутня, що свідчить про порушення чинного законодавства України під час проведення інспекційного відвідування.

Вказані вище порушення відповідачем порядку здійснення державного нагляду за додержанням законодавства про працю є самостійною підставою для визнання протиправною та скасування постанови відповідача про накладення штрафу.

Судом першої інстанції вказаним доводам позивача не було надано будь-якої оцінки, а тому суд першої інстанції дійшов до необгрунтованого висновку про те, що здійснюючи перевірку відповідач діяв в межах повноважень та у спосіб, визначений законодавством.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам по суті встановлених порушень, колегія суддів вважає доцільним зазначити наступне.

Відповідно до абз.1 ч.2 ст.265 КЗпП України визначено, що юридичні та фізичні особи-підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

Частиною 1 статті 3 КЗпП України передбачено, що законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Статтею 4 КЗпП України визначено, що законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.

Визначення трудового договору міститься у статті 21 КЗпП України та означає угоду між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором або угодою сторін.

Особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов`язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.

Статтею 24 КЗпП України передбачено, що трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов`язковим: 1) при організованому наборі працівників; 2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров`я; 3) при укладенні контракту; 4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі; 5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу); 6) при укладенні трудового договору з фізичною особою; 7) в інших випадках, передбачених законодавством України.

При укладенні трудового договору громадянин зобов`язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, - також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров`я та інші документи.

Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

За приписами статті 23 КЗпП України трудовий договір може бути: 1) безстроковим, що укладається на невизначений строк; 2) на визначений строк, встановлений за погодженням сторін; 3) таким, що укладається на час виконання певної роботи. Строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами.

За змістом статті 265 КЗпП України посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством. Юридичні та фізичні особи-підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

Частиною четвертою статті 265 КЗпП України передбачено, що штрафи, зазначені у частині другій цієї статті, накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Механізм накладення на суб`єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 КЗпП України та частинами другою - сьомою статті 53 Закону України "Про зайнятість населення" визначено Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 року № 509 (далі - Порядок № 509).

Відповідно до пункту 2 Порядку № 509 штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками.

З матеріалів справи вбачається, під час проведення інспекційного відвідування відповідач встановив порушення Товариством з обмеженою відповідальністю "Десна Агроплюс" ч. 1, 3 ст. 24 КЗпП України, Постанови Кабінету Міністрів України №413, трудові відносини із ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 станом на 16 січня 2019 року не оформлені. Трудові договори ТОВ "Десна Агроплюс" у письмовій формі із вищевказаними найманими працівниками (чи шляхом видання наказів про прийом) відповідно до вимог ч. 1, ч. 3 ст. 24 КЗпП України не укладені, до початку допуску працівників до роботи своєчасно не подано відповідного повідомлення до органів ДФС, згідно вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року № 413 "Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу". З цього приводу роботодавцем не надано підтверджуючих документів про оформлення трудових відносин із вищевказаними особами. Повідомлення про прийняття на роботу ОСОБА_12 та ОСОБА_13 у ТОВ "Десна Агроплюс" до ГУ ДФС України у Хмельницькій області подано вже після фактичного допуску працівників до роботи.

Представником ТОВ "Десна Агроплюс" Нагнибідою В .І. , в ході інспекційного відвідування надано договори про надання послуг укладені ТОВ "Десна Агроплюс" із ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , та ОСОБА_9 .

Так, як вбачається із наявного в матеріалах справи договору про надання послуг №02-18/19 від 02.01.2019 року, останній був укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Десна Агроплюс" (далі - Замовник) та ОСОБА_10 (далі - Виконавець).

Відповідно до умов вказаного договору Виконавець зобов`язується за завданням Замовника надати послуги відповідно до п.1.2. Договору, а також в порядку та на умовах, визначених цим Договором. Згідно з цього Договору, Виконавець за дорученням Замовника надає такі послуги: з переміщення, навантаження, розвантаження, перенесення, складання, зберігання товарів, насіннєвого матеріалу, агрохімікатів та ін. предметів господарства, за дорученням Замовника здійснювати очищення території ТОВ "Десна Агроплюс" від будівельного та іншого сміття та підготовка приміщень ТОВ "Десна Агроплюс" для зберігання насіннєвого матеріалу, здійснює впорядкування та складування насіннєвого матеріалу у визначених Замовником місцях, здійснення впорядкування та складування будівельних та інших матеріалів у визначених Замовником місцях. Строк дії цього Договору становить з "02" січня 2019 року по "25" січня 2019 року. Закінчення строку дії цього Договору не звільняє будь-яку із Сторін від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього Договору. Вартість наданих послуг становить 3000,00 грн.

02.01.2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Десна Агроплюс" (далі - Замовник) та ОСОБА_11 (далі - Виконавець) було укладено договір про надання послуг №03-18/19.

Згідно вказаного договору Виконавець зобов`язується за завданням Замовника надати послуги відповідно до п.1.2. Договору, а також в порядку та на умовах, визначених цим Договором. Згідно з цього Договору, Виконавець за дорученням Замовника надає такі послуги: з переміщення, навантаження, розвантаження, перенесення, складання, зберігання товарів, насіннєвого матеріалу, агрохімікатів та ін. предметів господарства, за дорученням Замовника здійснювати очищення території ТОВ "Десна Агроплюс" від будівельного та іншого сміття та підготовка приміщень ТОВ "Десна Агроплюс" для зберігання насіннєвого матеріалу, здійснює впорядкування та складування насіннєвого матеріалу у визначених Замовником місцях, здійснення впорядкування та складування будівельних та інших матеріалів у визначених Замовником місцях. Строк дії цього Договору становить з "02" січня 2019 року по "25" січня 2019 року. Закінчення строку дії цього Договору не звільняє будь-яку із Сторін від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього Договору. Вартість наданих послуг становить 3000,00 грн.

Також, 02 січня 2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Десна Агроплюс" (далі - Замовник) та ОСОБА_9 (далі - Виконавець) було укладено договір про надання послуг №01-18/19.

Відповідно до вказаного договору Виконавець зобов`язується за завданням Замовника надати послуги відповідно до п.1.2. Договору, а також в порядку та на умовах, визначених цим Договором. Згідно з цього Договору, Виконавець за дорученням Замовника надає послуги з інвентаризації, що включають в себе: виявлення фактичної наявності основних засобів, матеріальних цінностей, що знаходяться за адресою: 32115, Хмельницька обл., Ярмолинецький район, село Антонівці, вул. Хмельницька, 16/5, встановлення залишку та відображення в обліку врожаю на складах, наявності агрохімікатів, посівних матеріалів, виявлення товарно-матеріальних цінностей, які втратили свою первісну якість, застаріли і не використовуються, дотримання умов зберігання матеріальних цінностей і грошових коштів, а також правил утримання та експлуатації матеріальних цінностей. Строк дії цього Договору становить з "02" січня 2019 року по "03" квітня 2019 року. Вартість наданих послуг становить 13000,00 грн.

Колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції, що відносини між позивачем та фізичними особами ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_9 оформлені договорами про надання послуг, які мають ознаки трудового договору, зазначаючи наступне.

Загальне визначення цивільно-правового договору наведено у ст. 626 Цивільного кодексу України. Так, вказаною нормою встановлено, що договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Цивільно-правовий договір - це угода між організацією (підприємством, установою тощо) і громадянином на виконання останнім певної роботи (а саме: договір підряду, договір доручення тощо), предметом якого є надання певного результату праці, але за цього виду договору не виникають трудові відносини, на які поширюється трудове законодавство.

При цьому, за цивільно-правовим договором, укладеним між власником і громадянином, останній зобов`язується за винагороду виконувати для підприємства індивідуально визначену роботу. Основною ознакою, що відрізняє договірні відносини від трудових, є те, що трудовим законодавством регулюється процес трудової діяльності, її організація. За цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату. Виконавець, на відміну від працівника, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик.

За трудовим договором працівника приймають на роботу (посаду), включену до штату підприємства, для виконання певної роботи (певних функцій) за конкретною кваліфікацією, професією, посадою. Працівникові гарантується заробітна плата, встановлені трудовим законодавством гарантії, пільги, компенсації тощо.

За цивільним договором оплачується не процес праці, а її результати, котрі визначають після закінчення роботи і оформляють актами здавання-приймання виконаних робіт (наданих послуг), на підставі яких провадиться їх оплата. Договором також може бути передбачено попередню або поетапну оплату. У трудовій книжці не робиться запис про виконання роботи за цивільно-правовими договорами.

Відповідно до ст.628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Статтею 837 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

За приписами статті 902 ЦК України виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

Слід зазначити, що основною ознакою, що відрізняє цивільні відносини від трудових, є те, що трудовим законодавством регулюється процес організації трудової діяльності. За цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату.

Виконавець, який працює за цивільно-правовим договором, на відміну від працівника, який виконує роботу відповідно до трудового договору, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, хоча і може бути з ними ознайомлений, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик, працівник не зараховується до штату установи (організації), не вноситься запис до трудової книжки та не видається розпорядчий документ про прийом його на роботу на певну посаду.

З аналізу наведених норм вбачається, що трудовий договір - це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції. За трудовим договором працівник зобов`язаний виконувати роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства. Після закінчення виконання визначеного завдання трудова діяльність не припиняється. Предметом трудового договору є власне праця працівника в процесі виробництва, тоді як предметом договору цивільно-правового характеру є виконання його стороною певного визначеного обсягу робіт.

Так, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_9 працювали у позивача на підставі договорів про надання послуг, які були надані інспекторам.

На підтвердження виконання Замовником - ТОВ Десна Агроплюс і громадянами ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_9 укладених договорів про надання послуг наявні акти приймання-передачі робіт.

Судом встановлено, що договори між фізичними особами та ТОВ Десна Агроплюс укладено для виконання конкретної роботи. Отже, предметом укладеного договору був кінцевий результат, а не процес праці. Відповідачем не встановлено, що вищевказані фізичні особи виконували систематично певні роботи, у встановлений строк (графік), як і того, що працівники самостійно не організовували свою роботу, виконували її не на власний ризик та розсуд, та підпорядковувалися позивачу.

Як вбачається з укладених договорів та враховуючи їх умови, в даному випадку громадяни ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_9 не підпорядковуються внутрішньому трудовому розпорядку позивача. Пунктом 1.1. цивільно-правових договорів визначений зміст роботи, вартість робіт визначена у пункті 3.1. договорів. За результатами виконаних робіт, в залежності від його обсягу, працівники отримують винагороду. Робота приймається відповідним актом, що є підставою для оплати винагороди за роботу.

Таким чином, наведені в акті інспекційного відвідування від 16.01.2019 року твердження, не можуть бути підставою для висновків, що правовідносини між ТОВ Десна Агроплюс та фізичними особами згідно договорів про надання послуг не є відносинами цивільно-правового характеру.

А тому, дії ТОВ Десна Агроплюс щодо укладення даних договорів не можуть бути розцінені як фактичний допуск працівників до роботи без оформлення трудового договору, що свідчить про відсутність в діях позивача ознак порушення ст. 24 КЗпП України.

Враховуючи вищенаведене, судом апеляційної інстанції встановлено відсутність в діях позивача допуску осіб до роботи без оформлення трудового договору, а тому оскаржувана постанова відповідача є протиправною.

З огляду на викладене, доводи апеляційної скарги являються суттєвими і дають підстави для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, а також встановлено неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи.

Тому, рішення суду першої інстанції слід скасувати та задовольнити позов ТОВ Десна Агроплюс шляхом визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №22/45 від 06.02.2019 року складеної першим заступником начальника Управління Держпраці у Хмельницькій області Логвином О.О.

У силу п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 317 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є, зокрема: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

В частині розподілу судових витрат колегія суддів зазначає наступне.

Враховуючи, що суд апеляційної інстанції задовольнив адміністративний позов та згідно з п.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З матеріалів справи встановлено, що позивач за подання адміністративного позову сплатив судовий збір згідно платіжного доручення №813 від 06.03.2019 в сумі 5 633 грн. 56 коп. та за подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції згідно платіжного доручення 319 від 06.06.2019 на суму 8450 грн. 33 коп., у зв`язку з цим слід стягнути з Управління Держпраці у Хмельницькій області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ТОВ "Десна Агроплюс" судовий збір в розмірі 14 083 грн. 89 коп.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Десна Агроплюс" задовольнити повністю.

Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 15 травня 2019 року скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Десна Агроплюс" задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу №22/45 від 06.02.2019 року на суму 375570,00 грн.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Десна Агроплюс" за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці у Хмельницькій області витрати по сплаті судового збору у розмірі 14 083 (чотирнадцять тисяч вісімдесят три) гривні 89 копійок.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Головуючий Полотнянко Ю.П. Судді Драчук Т. О. Ватаманюк Р.В.