Ухвала

від 07.08.2019 по справі 420/276/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

07 серпня 2019 року

Київ

справа №420/276/19

адміністративне провадження №К/9901/21627/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Гімона М.М.,

суддів: Гусака М.Б., Усенко Є.А.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДФС в Одеській області на ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 20.06.2019 у справі №420/276/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю СВАРКА ПЛЮС до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

31.07.2019 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДФС в Одеській області (далі - ДФС) на ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 20.06.2019 про повернення апеляційної скарги ДФС на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04.04.2019 у цій справі.

З поданих матеріалів касаційної скарги вбачається, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 04.04.2019 позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області від 11.09.2018 року № 0439971307, № 0439981307, № 0439901307 та від 12.09.2018 року № 0039111403, № 0039121403, № 0039131403.

Не погодившись з таким рішенням, ДФС подало апеляційну скаргу, яку, з огляду на несплату судового збору, ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 17.05.2019 залишено без руху та надано строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги протягом 10 днів шляхом направлення до оригіналу квитанції про сплату судового збору в сумі 17 045,94 грн.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 04.06.2019 за клопотанням ДФС було продовжено строк на усунення недоліків на 10 днів з моменту отримання копії даної ухвали. Ухвала обґрунтована тим, що апелянт зазначив про неможливість виконання ухвали суду у вказаний строк та сплати судового збору у зазначеному розмірі у зв`язку з відсутністю фінансування.

19.06.2019 ДФС подано клопотання про відстрочення сплати судового збору або продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги, яке було обґрунтовано тим, що апелянт позбавлений можливості сплатити судовий збір через обмежене фінансування. Проте доказів неможливості сплатити судовий збір у встановлений строк апелянтом не надано.

Апеляційний суд, оцінивши наведені скаржником підстави для відстрочення сплати судового збору та продовження строку на усунення недоліків, дійшов висновку про відсутність підстав для їх задоволення, оскільки обмежене фінансування установи не може бути підставою для її звільнення від сплати судового збору чи відстрочення такої сплати. Інших поважних причин для продовження строку виконання вимог ухвали П`ятого апеляційного адміністративного суду від 17.05.2019 заявником не вказано, у зв`язку з чим суд дійшов висновку про наявність підстав для повернення апеляційної скарги.

У касаційній скарзі відповідач зазначає, що не погоджується з такими висновками апеляційного суду, оскільки повідомлені ним підстави для продовження строку усунення недоліків є поважними, зокрема, неможливість забезпечити сплату судового збору вчасно через відсутність коштів. Крім того, відповідач наполягав, що ним вчинялися всі необхідні дії, спрямовані на забезпечення сплати судового збору.

Частиною п`ятою статті 296 КАС України встановлено, що до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Згідно частини другої статті 298 КАС України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Таким чином, враховуючи те, що скаржником не виконані вимоги ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, апеляційний суд прийняв правильне рішення про повернення апеляційної скарги.

Колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не спростовують правильність висновків апеляційного суду щодо наявності підстав для повернення апеляційної скарги, оскільки скаржником не виконані обґрунтовані вимоги ухвали про залишення апеляційної скарги без руху в частині сплати судового збору, тобто не було усунуто у встановлений судом строк виявлені недоліки. При цьому, відсутність у суб`єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, який діє від імені держави, як суб`єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо сплати судового збору.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що апеляційним судом прийнято правильне рішення про повернення апеляційної скарги.

Слід зазначити, що право на апеляційний та у визначених законом випадках касаційний перегляд судових рішень кореспондується з обов`язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов`язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін.

Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 15 травня 2008 року "Надточій проти України" принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 333 КАС України, у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), а також у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

З огляду на наведене та виходячи з того, що правильне застосовування апеляційним судом норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення та доводи наведені у касаційній скарзі не спростовують наведеного, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою слід відмовити.

На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 133, 169, 295, 299, 333, 359 КАС України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДФС в Одеській області на ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 20.06.2019 у справі №420/276/19.

Копію ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити заявникові.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

М.М. Гімон

М.Б. Гусак

Є.А. Усенко ,

Судді Верховного Суду