Постанова

від 18.04.2007 по справі 4/45

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД 

ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

  "18" квітня 2007 р.                                                                  

Справа № 4/45

За позовом          Приватного підприємця ОСОБА_1 

до відповідача    Сокирянської об'єднаної державної

податкової інспекції

про скасування податкового

повідомлення-рішення Сокирянської державної податкової інспекції НОМЕР_1

Суддя                                             О.

Г.Проскурняк

Секретар судового засідання       О.С.Тинок

Представники:

Від позивача -ОСОБА_1

Від відповідача -Швець О.І.

СУТЬ СПОРУ:

Приватний підприємець ОСОБА_1 звернувся з позовом до Сокирянської об'єднаної

державної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення-рішення

Сокирянської державної податкової інспекції НОМЕР_1.

          Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач

посилається на те, що Сокирянською ОДПІ було проведено перевірку

підприємницької діяльності  ОСОБА_1, про

що складено акт НОМЕР_2. Позивач не погоджується із висновками означеного акту

та нарахованими податковим зобов'язанням у сумі 2400,58 грн. та штрафними

санкціями у сумі 4801,16 грн. оскільки вважає, що відповідачем при нарахуванні

податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб не враховано заяви

про застосування податкової пільги та виплату працівникам 0,5 ставки заробітної

плати.

          Відповідач у відзиві на позов вказує,

що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, оскільки при нарахуванні

податкового зобов'язання не було врахованого податкові соціальні пільги

працівникам згідно поданих заяв, а тому позивач зобов'язаний сплатити податок з

доходів фізичних осіб у сумі 1514,90 грн. та штрафну санкцію у сумі 3029,80

грн. При цьому, відповідач стверджує, що при нарахуванні податку з доходів

фізичних осіб виходив з мінімальної заробітної плати, оскільки оплата праці не

може бути   нижчою від встановленої

законом мінімальної заробітної плати.

          Розглянувши подані документи і

матеріали, заслухавши пояснення представників, з'ясувавши фактичні обставини,

на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши докази, що мають юридичне

значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд  встановив:

          29 серпня 2006 року Сокирянським

ОДПІ  проведено перевірку приватного

підприємця ОСОБА_1, про що складено акт НОМЕР_3.

          За результатами перевірки

встановлено, що з серпня 2003 року по червень 2006 року, позивачу надавали

послуги громадяни з якими укладались договори найму праці. Заробітна плата найманим

особам виплачувалась вчасно, при цьому податок з доходів фізичних осіб не

утримувався та до бюджету не сплачувався, у зв'язку з чим порушено підпункти

8.1.1., 8.1.2 пункту 8.1 статті 8 Закону України “Про податок з доходів

фізичних осіб” № 889-ІV від 22.05.2003 року.

          На підставі означеного акту

перевірки, 31 серпня 2006 року Сокирянською ОДПІ прийнято податкове

повідомлення рішення НОМЕР_1 відповідно до якого позивачу визначено податкове

зобов'язання податку з доходів фізичних осіб у сумі 2400,58 грн. та штрафні

санкції у сумі 4801,16 грн.

          Пунктом 1.6. статті 1 Закону № 889-ІV

від 22.05.2003 року визначено, що загальний оподатковуваний дохід - будь-який

дохід, який підлягає оподаткуванню згідно з цим Законом, нарахований

(виплачений) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Відповідно до підпункту 3.1.1

пункту 3.1 статті 3 Закону № 889-ІV від 22.05.2003 року визначено, що об'єктом

оподаткування є загальний місячний оподаковувавний дохід.

Згідно пункту 7.1. статті 7 Закону

№ 889-ІV від 22.05.2003 року, ставка податку становить 15 відсотків від об'єкта

оподаткування.

          Як вбачається з трудових договорів,

між працівником та фізичною особою, позивач використовуючи найману працю

визначив у договорі розмір заробітної плати 0,5 ставки, зареєструвавши дані

договори у Новодністровському міському центрі зайнятості. Згідно  відомостей по заробітній платі, листа НОМЕР_4

Управління пенсійного фонду України у Сокирянському районі, відповідач

здійснював виплату заробітної плати у розмірі відповідно до укладених трудових

договорів. При цьому, з письмових пояснень найманих працівників вбачається, що

фізичні особи працювали протягом дня чотири години. 

          Отже, при нарахуванні податку з

доходів фізичних осіб слід виходити з виплаченої заробітної плати. Відповідач

не врахувавши загального місячного оподатковуваного доходу неправомірно

нарахував позивачу податок з доходів фізичних осіб виходячи з мінімальної

заробітної плати, що не нараховувалась ( не виплачувалась ) найманим

працівникам.

Підпунктом 6.1.1. пункту 6.1.

статті 6 Закону № 889-ІV від 22.05.2003 року 

встановлено, що з урахуванням норм пункту 6.5 цієї статті платник

податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу,

отримуваного з джерел на території України від одного працедавця у вигляді

заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги у розмірі, що дорівнює

50 відсоткам однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць),

встановленої законом на 1 січня звітного податкового року, - для будь-якого

платника податку. Відповідно до підпункту 6.3.2. платник податку подає

працедавцю заяву про самостійне обрання місця застосування податкової

соціальної пільги за формою, визначеною центральним податковим органом.

Як вбачається з матеріалів справи,

позивачу найманими працівниками було надано заяви про застосування податкової

соціальної пільги, однак відповідачем при нарахуванні податку з доходів

фізичних осіб не було застосовано до нарахованого місячного доходу податкову

соціальну пільгу у розмірі, що дорівнює 50 відсоткам однієї мінімальної

заробітної плати.

За таких обставин, відповідач

неправомірно визначив суму податку з доходів фізичних осіб у сумі 2400,58 грн.,

а тому враховуючи нараховану ( виплачену ) заробітну плату, податкову соціальну

пільгу, податкове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб становить

378,26 грн.

Підпунктом 17.1.7 Закону України

“Про порядок погашення податкових зобов'язань платників податків перед

бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000 року № 2118- ІІІ

передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму

податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом,

такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф при затримці, що є більшою 90

календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати

узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків

погашеної суми податкового боргу.

Тобто, сума штрафу за сплату

узгодженого податкового зобов'язання становить 756,52 грн.

Враховуючи вищевикладені обставини,

суду дійшов висновку позов задовольнити частково та скасувати податкове

повідомлення рішення у частині визначення податкового зобов'язання по податку з

доходів фізичних осіб у сумі 2022,32 грн., штрафних санкцій у сумі  4044,64 грн.

 Керуючись статтями 94, 158, 160 -163 Кодексу

адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О

В И В:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Скасувати податкове

повідомлення-рішення Сокирянської об'єднаної державної податкової інспекції

НОМЕР_1 від 31.08.2006 року у частині визначення податкового зобов'язання по

податку з доходів фізичних осіб у сумі 2022,32 грн., штрафних санкцій у сумі

4044,64 грн.

3.          Відмовити у задоволенні позову у частині

скасування податкового повідомлення-рішення Сокирянської об'єднаної державної

податкової інспекції НОМЕР_1 від 31.08.2006 року щодо визначення податкового

зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб у сумі 378,26 грн.,

штрафних санкцій у сумі 756,52 грн.

4.          Стягнути з державного бюджету на

користь Приватного підприємця ОСОБА_1, код НОМЕР_5, АДРЕСА_1 державного

мита у сумі 0,53 грн.

Постанова, набирає законної сили

після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву

не було подано.

Якщо було подано заяву про

апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк,

встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає

законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги

судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення

апеляційного розгляду справи.

Порядок і

строки апеляційного оскарження.

Про апеляційне оскарження рішення

суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів

оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній

скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та

апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції

через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія

апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду

апеляційної інстанції.

Заява

про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти

днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду

першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви

про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана

без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається

у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                             О. Г.Проскурняк