Ухвала

від 06.08.2019 по справі 761/25505/19

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/25505/19

Провадження № 1-кс/761/17711/2019

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2019 року м. Київ

Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Шевченківського районного суду м. Києва клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ТОВ «Промінь+» про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м.Києва від 28.03.2019 року, в рамках кримінального провадження №22017000000000423 від 23.11.2017 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.205, ч.3 ст.209 КК України,

ВСТАНОВИЛА:

26 червня 2019 року адвокат ОСОБА_3 , який діє в інтересах ТОВ «Промінь+», звернувся до слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва з клопотанням в порядку ст. 174 КПК України, про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м.Києва від 28.03.2019 року, в рамках кримінального провадження №22017000000000423 від 23.11.2017 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.205, ч.3 ст.209 КК України, в обґрунтування якого зазначив наступне.

Так, 28.03.2019 року слідчим суддею Шевченківського районного суду м.Києва задоволено клопотання слідчого ГСУ СБ України ОСОБА_4 , погоджене прокурором відділу Генеральної прокуратури України ОСОБА_5 , про накладення арешту у кримінальному провадженні №22017000000000423 від 23.11.2017 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.205, ч.3 ст.209 КК України, та накладено арешт на грошові кошти ТОВ «Промінь+» (ЄДРПОУ 42758417), що знаходяться на рахунку № НОМЕР_1 , відкритому в АТ КБ «Приватбанк» (м.Миколаїв, МФО 326610).

Такий захід забезпечення кримінального провадження представник заявника вважає незаконним та необгрунтованим з огляду на наступне.

Так, рішення про накладення арешту на майно, прийнято слідчим суддею всупереч вимогам ст.64-2, ст.171 КПК України, оскільки з таким клопотанням про арешт майна повинен звертатися не слідчий, а прокурор у кримінальному провадженні. Крім того, для розгляду клопотання про арешт майна не було викликано представника ТОВ «Промінь+», як третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, у зв`язку з чим ТОВ «Промінь+» не мало можливості висловити свої заперечення щодо обґрунтованості такого клопотання.

Також розгляд клопотання слідчого про арешт майна здійснювався без врахування доказів, які вказують на законність походження коштів та правомірної діяльності товариства. Зокрема, адвокат ОСОБА_3 звертає увагу на те, що ТОВ «Промінь+» зареєстровано як юридичну особу 17.01.2019 року, а кримінальне провадження №22017000000000423 розслідується з 23.11.2017 року, що суперечить факту участі ТОВ «Промінь+» у злочинних схемах, що відбувалися в 2017-2018 роках. При цьому, ТОВ «Промінь+» є платником податків на загальній схемі оподаткування, але не являється платником ПДВ. Водночас, ані ТОВ «Промінь+», ані його керівник не мають жодного відношення до кримінального провадження №22017000000000423 та обставин, які розслідуються в рамках вказаного кримінального провадження.

Разом з тим, арештовані грошові кошти ТОВ «Промінь+» мають законне походження за результатами здійснення підприємницької діяльності та джерело їх походження документально підтверджено. Так, грошові кошти у сумі 98995, 00 грн ТОВ «Промінь+» отримало як аванс для майбутньої закупівлі сільськогосподарської продукції від ТОВ «Ро-Лі Агро» на підставі укладеного договору поставки сільськогосподарської продукції кукурудзи за №02-02/19-1. Тобто такі грошові кошти були здобуті у законний спосіб внаслідок проведення законних господарських операцій.

У зв`язку з наведеним, арешт, накладений на грошові кошти ТОВ «Промінь+», представник заявника вважає таким, що порушує принцип розумності та співрозмірності, а також право власності ТОВ «Промінь+» на майно, та таким, що перешкоджає товариству здійснювати свою господарську діяльність, а тому просить скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м.Києва від 28.03.2019 року на грошові кошти ТОВ «Промінь+» (ЄДРПОУ 42758417), що знаходяться на рахунку № НОМЕР_1 , відкритому в АТ КБ «Приватбанк» (м.Миколаїв, МФО 326610).

Представник ТОВ «Промінь+» адвокат ОСОБА_3 на неодноразові виклики суду в судове засідання не з`явився, повідомлявся про розгляд справи завчасно та належним чином, про причини неявки суду не повідомляв, жодних заяв та клопотань, в тому числі про відкладення розгляду клопотання до суду не надходило.

Враховуючи стислі строки розгляду клопотань в порядку ст.174 КПК України, а також те, що клопотання ТОВ «Промінь+» про скасування арешту майна перебуває в провадженні слідчого судді з 26 червня 2019 року та на жоден із викликів представник ТОВ «Промінь+» до суду не з`явився, жодних документів на підтвердження своєї позиції суду не надав, з метою дотримання вимог ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка гарантує право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, слідчий суддя вважає за доцільне розглянути клопотання у відсутність представника ТОВ «Промінь+».

Уповноважений слідчий ГСУ СБ України у кримінальному провадженні №22017000000000423, в судове засідання не з`явився, про причини не явки суд не повідомляв, жодних заяв та клопотань до суду не надходило.

Крім того, судом також направлявся запит щодо надання в судове засідання матеріалів кримінального провадження №22017000000000423, однак такі матеріали слідчому судді надані не були. Водночас від слідчого не надійшло жодної заяви, клопотання або пояснень з приводу розгляду клопотання ТОВ «Промінь+» про скасування арешту майна.

Враховуючи передбачені ч.2 ст. 174 КПК України строки розгляду зазначеної категорії клопотань, слідчий суддя приходить до висновку про можливість проведення судового розгляду за відсутності представника ТОВ «Промінь+» та слідчого, з урахуванням матеріалів, які наявні в розпорядження слідчого судді.

Слідчий суддя, вивчивши клопотання про скасування арешту майна та додані до нього документи, приходить до наступного висновку.

Судовим розглядом встановлено, що Головним слідчим управлінням СБ України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №22017000000000423 від 23.11.2017 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.205, ч.3 ст.209 КК України.

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 28.03.2019 року було задоволено клопотання слідчого ГСУ СБ України ОСОБА_4 , погоджене прокурором відділу Генеральної прокуратури України ОСОБА_5 у кримінальному провадженні №22017000000000423 від 23.11.2017 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.205, ч.3 ст.209 КК України, та накладено арешт зокрема на грошові кошти ТОВ «Промінь+» (ЄДРПОУ 42758417), що знаходяться на рахунку № НОМЕР_1 , відкритому в АТ КБ «Приватбанк» (м.Миколаїв, МФО 326610).

Порядок скасування арешту майна визначений ст. 174 КПК України, якою передбачено, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Між тим, при розгляді клопотання, поданого в порядку ст. 174 КПК України, слідчий суддя не надає оцінку дотриманню вимог закону при постановленні ухвали про арешт майна та її законності, що є виключно прерогативою суду апеляційної інстанції, а лише оцінює обґрунтованість підстав для скасування арешту.

Згідно з ч.1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

При цьому, у відповідності до ч.2, ч.3 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Так, відповідно до вимог ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом.

З мотивувальної частини ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м.Києва від 28 березня 2019 року вбачається, що при арешті майна слідчий суддя виходив з того, що на час розгляду клопотання органу досудового розслідування були достатні підстави для висновку, що грошові кошти, які знаходяться на рахунку ТОВ «Промінь+» № НОМЕР_1 , відкритому в АТ КБ «Приватбанк» (м.Миколаїв, МФО 326610), є речовим доказом у кримінальному провадженні №22017000000000423 в розумінні ст.98 КПК України, тобто існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що таке майно є доказом злочину, а арешт майна необхідний з метою забезпечення збереження такого майна як речового доказу.

Крім того, зі змісту ухвали вбачається, що слідчий суддя виходив з того, що на час розгляду клопотання про арешт майна потреби органу досудового розслідування виправдовували таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження, а сукупність отриманих судом даних, відповідно до ст.170 КПК України, була достатньою для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як накладення арешту на майно.

З огляду на викладене, слідчий суддя вважає, що при ухваленні рішення слідчим суддею Шевченківського районного суду м.Києва ОСОБА_6 були належним чином враховані як фактичні обставини кримінального провадження, так і вимоги КПК України, у зв`язку з чим слідчий суддя обґрунтовано дійшов висновку, що грошові кошти, які знаходяться на рахунку ТОВ «Промінь+» № НОМЕР_1 , відкритому в АТ КБ «Приватбанк» (м.Миколаїв, МФО 326610), відповідають критеріям, визначеним ст.98 КПК України та наклав арешт на таке майно з метою забезпечення збереження речових доказів.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів клопотання та долучених до нього документів, вони не містять належного обґрунтування та доказів того, що на даній стадії розслідування вищезазначений захід забезпечення втратив свою актуальність та які б спростували висновки, викладені в ухвалі слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 28 березня 2019 року, якою накладено арешт на грошові кошти ТОВ «Промінь+», які знаходяться на банківському рахунку № НОМЕР_1 , відкритому в АТ КБ «Приватбанк» (м.Миколаїв, МФО 326610), що дає слідчому судді підстави дійти висновку що необхідність накладення арешту на зазначене в клопотанні майно на теперішній час не відпала.

При цьому варто нагадати, що відповідно до вимог абзацу 2 частини 1 статті 174 КПК України обов?язок доведення, що в подальшому застосуванні арешту майна відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано, законодавець покладає безпосередньо на особу, яка звернулась із клопотанням про скасування арешту майна.

Слідчим суддею вживалися усі розумні заходи з метою перевірки тверджень заявника, однак представник ТОВ «Промінь+» в судове засідання не з`явився та не навів переконливих даних щодо того, що арешт накладено необґрунтовано чи необхідність в такому арешті майна на даний час відпала.

За правилами ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Суд зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

Таким чином, слідчий суддя, розглянувши клопотання в межах питань, які були винесені на його розгляд, та перевіривши надані в обґрунтування цих питань докази, з урахуванням вищенаведеного, прийшов до висновку про відмову у задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ТОВ «Промінь+» про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м.Києва від 28.03.2019 року, в рамках кримінального провадження №22017000000000423 від 23.11.2017 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.205, ч.3 ст.209 КК України.

Керуючись ст.ст. 22, 174, 309, 372, 392 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИЛА:

Клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ТОВ «Промінь+» про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м.Києва від 28.03.2019 року, в рамках кримінального провадження №22017000000000423 від 23.11.2017 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.205, ч.3 ст.209 КК України залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1