Постанова

від 30.07.2019 по справі 640/8597/19

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 640/8597/19 Головуючий І інстанції -

Провадження № 33/818/859/19 Єрмак Н.В.

Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП Доповідач - Бездітко В.М

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2019 року Харківський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ - Бездітко В.М.

за участю секретаря - Михайлюка А.В.

особи, яка притягається до

адміністративної відповідальності - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Московського районного суду м. Харкова від 21 червня 2019 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП,-

в с т а н о в и в :

22 квітня 2019 року працівником поліції складено протокол про адміністративне правопорушення серії ОБ № 180284 стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Згідно протоколу, 22 квітня 2019 року о 03 23 год. в м. Харкові по 2-му Лісопарківському провулку, 2, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом TOYOTA SOLARA д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння за допомогою газоаналізатору Drager Alcotest 6820 та в закладі охорони здоров`я відмовився в присутності двох свідків.

ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, чим вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Постановою Московського районного суду м. Харкова від 21 червня 2019 року притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за чинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 10 200 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.

Не погодившись з постановою суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в обґрунтування якої зазначає наступне.

Вважає, висновки районного суду необґрунтованими такими, що не відповідають фактичним обставинам справи та не ґрунтуються на доказах наявних в матеріалах справи.

Просить скасувати постанову Московського районного суду м. Харкова від 21 червня 2019 року та прийняти нову постанову про закриття провадження у справі у зв`язку із відсутністю складу та події адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення ОСОБА_1 , який апеляційну скаргу підтримав, просив її задовольнити, апеляційний суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП).

Положення ч. ч. 1, 2 ст. 7 КУпАП передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративне правопорушення (проступок) - це протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свобод громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно ст. 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Ст. 23 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Ст. 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом.

П. 1.3 Правил дорожнього руху (далі - ПДР України), передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

В п. 1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

П. 2.5 ПДР України зобов`язує водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідальність за порушення зазначеної вимоги ПДР України передбачена ст.130 КУпАП.

Ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до п. 2 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі за змістом - Інструкція), огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Ознаками алкогольного сп`яніння, згідно з п. 3 розділу І Інструкції, є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Згідно з п. 1 розділу ІІ Інструкції, за наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп`яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом.

Огляд на стан сп`яніння проводиться поліцейськими на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом або лікарем закладу охорони здоров`я (п.6 розділу І Інструкції).

Відповідно до п. 7 розділу І Інструкції, у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - заклад охорони здоров`я).

У розумінні вимог ст. 266 КУпАП, п. 7 розділу І Інструкції, огляд у закладі охорони здоров`я проводиться лише у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейськими.

П. 6 розділу ІХ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі передбачає, що у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

Поліцейським протокол про адміністративне правопорушення серії ОБ № 180284 від 22 квітня 2019 року, складено саме за відмову водія ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку.

Притягаючи ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, суд виходив з того, що його вина підтверджується матеріалами справи. Суд дійшов висновку про порушення ОСОБА_1 п. 2.5 ПДР України за що передбачена адміністративна відповідальність.

Апеляційний суд, погоджується з висновками суду першої інстанції, оскільки ці висновки ґрунтуються на матеріалах та обставинах справи.

При апеляційному перегляді справи, до апеляційного суду надійшло клопотання завідувача КЗ ДНЗ № 240 ХМР - Канцеляренко А.Ю.

В клопотанні зазначено, що трудовим колективом КЗ ДНЗ № 240 розглянуто питання про звернення з клопотанням про передачу матеріалів про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 на розгляд трудовому колективу. Зважаючи на те, що ОСОБА_1 працює на посаді техніка по ремонту звуко-слухової апаратури, вперше скоїв адміністративне правопорушення, щиро покаявся, є членом трудового колективу.

В судовому засіданні ОСОБА_1 підтримав клопотання колективу, просив його задовольнити, при цьому посилався на те, що він вперше притягується до адміністративної відповідальності, зробив для себе відповідні висновки. Зазначив, що проживає разом з батьками, які в силу свого похилого віку хворіють. Позбавлення права керування транспортним засобом негативно вплине на його життя та позбавить можливості надавати необхідну допомогу своїм батькам.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, звільняється від адміністративної відповідальності з передачею матеріалів на розгляд громадської організації або трудового колективу, якщо з урахуванням характеру вчиненого правопорушення і особи правопорушника до нього доцільно застосувати захід громадського впливу.

Положення зазначеної статті відображають принцип індивідуалізації адміністративної відповідальності, який означає відповідність заходу впливу, який обирається для правопорушника, меті адміністративній відповідальності. Він передбачає як індивідуальний підхід до застосування примусових заходів залежно від особистих якостей правопорушника та характеру і обставин вчинення проступку, так і можливість пом`якшення і навіть відмови держави від застосування заходів відповідальності, якщо її мета може бути досягнута іншим шляхом.

Ч. 2 ст. 21 КУпАП встановлює, що про заходи громадського впливу, застосовані до осіб, які вчинили правопорушення, передбачені ст. ст. 51, ч. 1 ст. 129, ч. ч. 1,2 ст. 130, ст. ст. 156, 173, 176, 177, 178-180 цього Кодексу, власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган, або громадська організація повинні не пізніш як у десятиденний строк з дня одержання матеріалів повідомити орган (посадову особу), який надіслав матеріали.

Відповідно до ч. 2 ст. 284 КУпАП постанова про закриття справи виноситься при оголошенні усного зауваження, передачі матеріалів на розгляд громадської організації чи трудового колективу або передачі їх прокурору, органу досудового розслідування, а також при наявності обставин, передбачених ст. 247 цього Кодексу.

Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_1 працює, за місцем роботи характеризується позитивно, сумлінно виконує свої посадові обов`язки, раніше до адміністративної відповідальності не притягався.

Розглянувши клопотання трудового колективу, апеляційний суд вважає, що із урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, ОСОБА_1 можливо звільнити від адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та передати матеріали щодо нього на розгляд трудовому колективу КЗ ДНЗ № 240 ХМР для застосування заходів громадського впливу, що буде відповідати меті адміністративного стягнення, достатнім для його виправлення та попередження скоєння нових правопорушень.

За таких обставин, апеляційний суд за наслідками розгляду клопотання трудового колективу КЗ ДНЗ № 240 ХМР відповідно до ч. 2 ст. 284, п. 3 ч. 8 ст. 294 КУпАП скасовує постанову суду та приймає нову постанову про передачу матеріалів на розгляд трудовому КЗ ДНЗ № 240 ХМР для застосування стосовно ОСОБА_1 заходів громадського впливу.

Керуючись ст. ст. 21, 280, 283, 284, 294, 295, 296 КУпАП , -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову Московського районного суду м. Харкова від 21 червня 2019 року скасувати та прийняти нову постанову.

Звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.130 КУпАП та передати матеріали на розгляд трудовому колективу Комунального закладу дошкільний навчальний заклад № 240 Харківської міської ради для застосування заходів громадського впливу.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП закрити.

Директору Комунального закладу дошкільний навчальний заклад № 240 Харківської міської ради у десятиденний строк з дня одержання матеріалів повідомити суд про заходи громадського впливу, які застосовані до ОСОБА_1 у зв`язку з вчиненням адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Харківського

апеляційного суду В.М. Бездітко