Рішення

від 25.07.2019 по справі 240/7503/19

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 липня 2019 року м. Житомир справа №240/7503/19

категорія 113040000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Попової О. Г.,

секретар судового засідання Бойко Т.О.,

за участю:

представника позивача Арапова О. О.,

представника відповідача Горбовського О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Центральний Івана Кочерги" до Управління Держпраці у Житомирській області про визнання протиправною та скасування постанови,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернулось Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Центральний Івана Кочерги" із позовом, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову Управління Держпраці у Житомирській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 19 квітня 2019 року №ЖИ90/ЖТ1115/84/АВ/П/ПТ/ТД-ФС про застосування до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Центральний Івана Кочерги" штрафу у розмірі 125 190,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що інспекційне відвідування було проведено посадовими особами Управління Держпраці у Житомирській області із численними порушеннями, а факт відсутності порушень вже було встановлено іншим судовим рішенням.

Разом з позовною заявою позивачем 13 травня 2019 року подано заяву про забезпечення позову, відповідно до змісту якої позивач просить вжити заходів забезпечення адміністративного позову шляхом зупинення дії індивідуального акту - постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 19 квітня 2019 року №ЖИ90/ЖТ1115/84/АВ/П/ПТ/ТД-ФС про застосування до позивача штрафу у розмірі 125190,00 грн (а.с. 42-48).

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 14 травня 2019 року у задоволенні заяви Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Центральний Івана Кочерги" про забезпечення позову відмовлено (а.с. 54-57).

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 16 травня 2019 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження із проведенням підготовчого судового засідання та викликом (повідомленням) учасників справи.

05 червня 2019 року до відділу документального забезпечення суду Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Центральний Івана Кочерги" подано заяву про забезпечення позову, відповідно до змісту якої позивач просить вжити заходів забезпечення адміністративного позову шляхом зупинення дії індивідуального акту - постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 19 квітня 2019 року №ЖИ90/ЖТ1115/84/АВ/П/ПТ/ТД-ФС про застосування до позивача штрафу у розмірі 125 190,00 грн.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 06 червня 2019 року заяву ОСББ "Центральний Івана Кочерги" про вжиття заходів забезпечення позову в адміністративній справі №240/7503/19 задоволено, вжито заходи забезпечення позову шляхом зупинення дії постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 19 квітня 2019 року №ЖИ90/ЖТ1115/84/АВ/П/ПТ/ТД-ФС про застосування до позивача штрафу у розмірі 125 190,00 грн (а.с. 76-78).

10 червня 2019 року до відділу документального забезпечення суду у строк та в порядку, визначеному статтею 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), надійшов відзив на позовну заяву вих. №2559 від 07 червня 2019 року у відповідності до змісту якого Управління Держпраці у Житомирській області позовні вимоги не визнає та просить відмовити у їх задоволенні за безпідставністю. Наголошує, що виявлені в ході інспекційного відвідування порушення ОСББ "Центральний Івана Кочерги" законодавства про працю підтверджені сукупністю належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів, а тому відповідач при прийнятті оскаржуваної постанови діяв виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (а.с. 94-96).

В підготовчому засіданні, призначеному на 10 червня 2019 року о 10:00, судом в порядку статті 243 КАС України без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу про оголошення перерви у підготовчому засіданні до 01 липня 2019 року о 12:30 для надання представнику позивача додаткового часу для ознайомлення із відзивом, що занесено секретарем судового засідання до протоколу судового засідання від 10 червня 2019 року о 10:00.

19 червня 2019 року до відділу документального забезпечення суду у строк та в порядку, визначеному статтею 163 КАС України, надійшла відповідь на відзив від 14 червня 2019 року, відповідно до змісту якої ОСББ "Центральний Івана Кочерги" заперечує щодо доводів відповідача, викладених у відзиві на позовну заяву (а.с. 99-106).

В підготовчому засіданні, призначеному на 01 липня 2019 року о 12:30, судом в порядку статті 243 КАС України без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження у справі та призначення справи до судового розгляду по суті на 11 липня 2019 року о 10:30, що занесено секретарем судового засідання до протоколу судового засідання від 01 липня 2019 року.

11 липня 2019 року до відділу документального забезпечення суду від Управління Держпраці у Житомирській області надійшло клопотання в порядку статті 79 КАС України з додатками (а.с. 121-154).

В судовому засіданні, призначеному на 11 липня 2019 року о 10:30, судом в порядку статті 243 КАС України без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу про оголошення перерви у судовому засіданні до 25 липня 2019 року о 12:00 для надання додаткових доказів на вимогу суду, що занесено секретарем судового засідання до протоколу судового засідання від 11 липня 2019 року.

24 липня 2019 року до відділу документального забезпечення суду надійшло клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи у зв`язку із зайнятістю в іншому судовому засіданні (а.с. 160-161), а також додаткові письмові пояснення в порядку статті 159 КАС України (а.с. 163-171).

В судове засідання, призначене на 25 липня 2019 року о 12:00, прибули представник позивача та представник відповідача.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, відповіді на відзив та у додаткових письмових поясненнях.

Представник відповідача в судовому засіданні щодо задоволення позовних вимог заперечував у повному обсязі з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Положеннями частини третьої статті 44 КАС України визначено, що учасники справи мають право, зокрема: подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб; користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами.

Частиною четвертою статті 159 КАС України встановлено, що подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Відповідач як у строк та в порядку, визначеному статтею 164 КАС України та встановлений ухвалою суду про відкриття провадження у справі, так і станом на 25 липня 2019 року правом на подання заперечень на відповідь на відзив не скористався.

В ході судового засідання судом було оглянуто та досліджено матеріали відеофіксації інспекційного відвідування (а.с. 154).

У відповідності до положень частини третьої статті 243 КАС України та зважаючи на складність справи, складення рішення у повному обсязі може бути відкладено на строк до десяти днів з дня закінчення розгляду справи.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

Встановлено та не заперечується сторонами, що Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Центральний Івана Кочерги", код ЄДРПОУ 40514023, як юридична особа зареєстроване 27 травня 2016 року, номер запису в Єдиному державному реєстрі про проведення державної реєстрації юридичної особи: 1 305 102 0000 013244. Види діяльності: код КВЕД 81.10 Комплексне обслуговування об`єктів (а.с. 20 та зворот).

Співвласниками будинку по вул. І.Кочерги на ім`я начальника Управління Держпраці у Житомирській області Сечіна С.М. було подано заяву, відповідно до змісту якої просили здійснити перевірку Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Центральний Івана Кочерги" з питань неоформлення трудових відносин (а.с. 122).

У відповідності до наказу Управління Держпраці у Житомирській області "Про проведення заходу державного контролю у ОСББ "Центральний Івана Кочерги" від 15 березня 2019 року №553 (а.с. 123-124) та направлення на проведення заходу державного контролю від 15 березня 2019 року №479/04 (а.с. 125-126), посадовими особами контролюючого органу було проведено захід державного контролю щодо ОСББ "Центральний Івана Кочерги" у вигляді інспекційного відвідування, за результатами якої складено акт інспекційного відвідування юридичної особи від 19 березня 2019 року №ЖТ1115/84/АВ (а.с. 21-26).

Згідно із розділом ІІІ акту інспекційного відвідування від 19 березня 2019 року №ЖТ1115/84/АВ, в ході здійснення заходу державного контролю було встановлено порушення ОСББ "Центральний Івана Кочерги" частини третьої статті Кодексу законів про працю України, Постанови Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року №413, в частині фактичного допуску до роботи працівників без укладання трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника та без повідомлення територіального органу ДФС про прийняття працівників на роботу, а саме: ОСОБА_3 (зворот а.с. 24).

За результатами ознайомлення зі змістом акту інспекційного відвідування, позивачем на адресу відповідача було направлено письмові заперечення на акт інспекційного відвідування від 19 березня 2019 року №ЖТ1115/84/АВ (а.с. 27-28)

За наслідками отримання припису про усунення виявлених порушень від 29 березня 2019 року №ЖТ1115/84/АВ/П, позивачем на адресу Управління Держпраці у Житомирській області були направлені письмові пояснення (а.с. 29-31).

Постановою про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 19 квітня 2019 року №ЖИ90/ЖТ1115/84/АВ/П/ПТ/ТД-ФС за підписом т.в.о. начальника Управління Держпраці у Житомирській області Подорожнього В.О . , на позивача, за порушення частини третьої статті Кодексу законів про працю України, Постанови Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року №413 та на підставі абзацу 2 частини другої статті 265 Кодексу законів про працю України, накладено штраф у розмірі 125 190 грн (а.с. 32-33).

Статтею 129-1 Конституції України проголошено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Положеннями статті 14 КАС України встановлено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Частиною четвертою статті 78 КАС України визначено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Обставини притягнення голови ОСББ "Центральний Івана Кочерги" ОСОБА_5 до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення, зокрема, були предметом розгляду у справі №296/3576/19.

Постановою Корольовського районного суду м. Житомира від 21 червня 2019 року у справі №296/3576/19 справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_5 про притягнення до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого частини третьої статті 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення, закрито у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого даною статтею (а.с. 193-196).

Постанова Корольовського районного суду м. Житомира від 21 червня 2019 року у справі №296/3576/19 набрана законної сили 02 липня 2019 року (а.с. 196).

В ході інспекційного відвідування перевіряючим особам було надано наказ №2708-1к від 27 серпня 2018 року про прийняття на роботу ОСОБА_3 двірником з 28 серпня 2018 року (а.с. 36). Повідомлення територіального органу ДФС про прийняття працівника на роботу було подано 27 серпня 2018 року (а.с. 37). Згідно з наказом №2009-1к звільнений за власним бажанням з 20 вересня 2018 року (а.с. 39).

Не погоджуючись із спірною постановою і вважаючи її протиправною, позивач звернувся із вказаним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади і гарантії здійснення громадянами України права розпоряджатися своїми здібностями до продуктивної і творчої праці визначаються Кодексом законів про працю України від 10 грудня 1971 року (далі - КЗпП України).

Положеннями статті 24 КЗпП України встановлено, що трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов`язковим: 1) при організованому наборі працівників; 2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров`я; 3) при укладенні контракту; 4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі; 5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу); 6) при укладенні трудового договору з фізичною особою; 7) в інших випадках, передбачених законодавством України.

При укладенні трудового договору громадянин зобов`язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, - також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров`я та інші документи.

Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Статтею 259 КЗпП України встановлено, що державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Центральні органи виконавчої влади здійснюють контроль за додержанням законодавства про працю на підприємствах, в установах і організаціях, що перебувають у їх функціональному підпорядкуванні, крім органів доходів і зборів, які мають право з метою перевірки дотримання податкового законодавства здійснювати такий контроль на всіх підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування.

Відповідно до частини першої статті 265 КЗпП України посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

Частиною другою статті 265 КЗпП України встановлено, що юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначено Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05 квітня 2007 року №877-V (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон №877-V).

Згідно з частиною першою статті 6 Закону №877-V підставами для здійснення позапланових заходів є:

- подання суб`єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням;

- виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених суб`єктом господарювання у документі обов`язкової звітності, крім випадків, коли суб`єкт господарювання протягом місяця з дня первинного подання повторно подав такий документ з уточненими достовірними даними або якщо недостовірність даних є результатом очевидної описки чи арифметичної помилки, яка не впливає на зміст поданої звітності. У разі виявлення органом державного нагляду (контролю) помилки у документі обов`язкової звітності він упродовж десяти робочих днів зобов`язаний повідомити суб`єкта господарювання про необхідність її виправлення у строк до п`яти робочих днів з дня отримання повідомлення. Невиправлення помилки у встановлений строк є підставою для проведення позапланового заходу;

- перевірка виконання суб`єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю);

- звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється виключно за погодженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу. У такому разі перед початком здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) посадові особи органів державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі, крім документів, передбачених цим Законом, додатково копію погодження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на проведення такої перевірки. Суб`єкти господарювання мають право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю), якщо вони не пред`явили документи, передбачені цим абзацом;

- неподання суб`єктом господарювання документів обов`язкової звітності за два звітні періоди підряд без поважних причин або без надання письмових пояснень про причини, що перешкоджали поданню таких документів;

- доручення Прем`єр-міністра України про перевірку суб`єктів господарювання у відповідній сфері у зв`язку з виявленими системними порушеннями та/або настанням події, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави;

- настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов`язано з діяльністю суб`єкта господарювання.

Під час проведення позапланового заходу з`ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов`язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

Відповідно до статті 7 Закону №877-V для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року №96 затверджено Положення про Державну службу України з питань праці (далі - Положення №96).

Згідно пункту 1 Положення №96 Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов`язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Відповідно до підпункту 6 пункту 4 Положення №96 Держпраці відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний контроль за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю.

Згідно з підпунктами 5-1, 6 пункту 6 Положення №96 Держпраці для виконання покладених на неї завдань має право: безперешкодно, без попереднього повідомлення проходити до будь-яких виробничих, службових, адміністративних приміщень юридичних осіб (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичних осіб, які використовують найману працю.

У відповідності до положень підпункту 54 пункту 4 Положення №96 Держпраці відповідно до покладених на неї завдань накладає у випадках, передбачених законом, штрафи за порушення законодавства, невиконання розпоряджень посадових осіб Держпраці.

Процедура здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю, визначена в Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року №295 "Про деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (далі - Порядок №295) (діючий на момент проведення інспекційного заходу).

Згідно з пунктом 2 Порядку №295 державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці: Держпраці та її територіальних органів; виконавчих органів міських рад міст обласного значення та сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад (з питань своєчасної та у повному обсязі оплати праці, додержання мінімальних гарантій в оплаті праці, оформлення трудових відносин) (далі - виконавчі органи рад).

У відповідності до підпункту 3 пункту 5 Порядку №295 інспекційні відвідування проводяться, зокрема, за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4-7 цього пункту.

Пунктом 19 Порядку №295 встановлено, що за результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю - припис про їх усунення.

Згідно з пунктом 27 Порядку №295 у разі наявності порушень вимог законодавства про працю, зафіксованих актом інспекційного відвідування або актом невиїзного інспектування, після розгляду зауважень об`єкта відвідування (у разі їх надходження) інспектор праці проводить аналіз матеріалів інспекційного відвідування або невиїзного інспектування, за результатами якого вносить припис та/або вживає заходів до притягнення винної у допущенні порушень посадової особи до встановленої законом відповідальності.

Положеннями пункту 29 Порядку №295 визначено, що заходи до притягнення об`єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності за використання праці неоформлених працівників, несвоєчасну та не у повному обсязі виплату заробітної плати, недодержання мінімальних гарантій в оплаті праці вживаються одночасно із внесенням припису незалежно від факту усунення виявлених порушень у ході інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.

Механізм накладення на суб`єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України та частинами другою - сьомою статті 53 Закону України "Про зайнятість населення" визначено Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 року №509 (далі - Порядок №509).

Положеннями пункту 10 Порядку №509 закріплено, що постанова про накладення штрафу може бути оскаржена у судовому порядку.

У Рішенні Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) від 20 жовтня 2011 року у справі "Рисовський проти України" суд підкреслив особливу важливість принципу належного урядування. Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (Беєлер проти Італії, Онер`їлдіз проти Туреччини, Megadat.com S.r.l. проти Молдови, Москаль проти Польщі).

Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок ("Лелас проти Хорватії" від 20 травня 2010 року, "Тошкуце та інші проти Румунії" від 25.11.2008) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси ("Онер`їлдіз проти Туреччини" та "Беєлер проти Італії").

Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків ("Лелас проти Хорватії").

Як зазначив ЄСПЛ у рішенні від 06 вересня 1978 року у справі "Класс та інші проти Німеччини", "із принципу верховенства права випливає, зокрема, що втручання органів виконавчої влади у права має підлягати ефективному нагляду, який, як правило, повинна забезпечувати судова влада. Щонайменше це має бути судовий нагляд, який найкращим чином забезпечує гарантії незалежності, безсторонності та належної правової процедури".

У рішеннях "Ірландія проти Сполученого Королівства" від 18 січня 1978 року та "Коробов проти України" від 21 жовтня 2011 року, ЄСПЛ підкреслює, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення "поза розумним сумнівом", така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.

Перевіряючи оскаржувану постанову відповідність вимогам частини другої статті 2 КАС України, суд зазначає наступне.

Так, згідно із розділом ІІІ акту інспекційного відвідування від 19 березня 2019 року №ЖТ1115/84/АВ, в ході здійснення заходу державного контролю було встановлено порушення ОСББ "Центральний Івана Кочерги" частини третьої статті Кодексу законів про працю України, Постанови Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року №413, в частині фактичного допуску до роботи працівників без укладання трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника та без повідомлення територіального органу ДФС про прийняття працівників на роботу, а саме: ОСОБА_3 (зворот а.с. 24).

З метою встановлення усіх фактичних обставин справи, в судовому засіданні від 25 липня 2019 року судом було досліджено матеріали відеофіксації інспекційного відвідування.

Суд звертає увагу, що відеофіксація інспекційного відвідування була розпочата контролюючим органом до пред`явлення посвідчень та направлень посадовій особі Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Центральний Івана Кочерги".

Зокрема, відібрання пояснень та подання запитань ОСОБА_3 було розпочато посадовими особами відповідача без попереднього представлення, пред`явлення необхідних документів, а також без повідомлення реальної мети опитування та про здійснення відеофіксації.

Крім того, на відеоматеріалах інспекційного відвідування зафіксовано, що відібрання пояснень у ОСОБА_6 було здійснено за відсутності при цьому посадової (службової особи) Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Центральний Івана Кочерги" та після повернення ОСОБА_5 (керівника ОСББ) до приміщення, в якому знаходитись перевіряючі, останні не повідомили представника позивача ні про факт вже відібраних пояснень за її відсутності, ні про здійснення прихованої відеофіксації.

Враховуючи вищевикладене, суд погоджується із доводами представника позивача в частині визнання матеріалів відеофіксації недопустимим доказом в розумінні статті 74 КАС України.

Суд звертає увагу, що під час опитування, що фіксувалось на відео, ОСОБА_3 пояснював що він лише допомагає матері без доручення голови ОСББ.

Жодного іншого доказу на підтвердження висновків акту інспекційного відвідування відповідачем не надано.

Суд також враховує доводи позивача в частині посилання на положення статті 61 Конституції України та зазначає, що постановою Корольовського районного суду м. Житомира від 21 червня 2019 року у справі №296/3576/19 справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_5 про притягнення до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого частини третьої статті 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення, закрито у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого даною статтею.

Зокрема, судом в межах справи №296/3576/19 було встановлено, що факт фактичного допуску до робіт ОСОБА_3 головою ОСББ Ліщенко Г .В . відсутній. Вказане підтверджується письмовими поясненнями ОСОБА_6 у справі №№296/3576/19, згідно з якими голову ОСББ про допомогу у прибиранні прибудинкової території її сином вона не повідомляла та дозволу не просила.

Враховуючи вищевикладене та оскільки фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту) під час розгляду справи №296/3576/19 в суді не підтвердився, суд дійшов висновку, що в діях голови ОСББ "Центральний Івана Кочерги" відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а належні та допустимі докази вчинення правопорушення суду не надано (а.с. 193-196).

Суд звертає увагу відповідача, що факт відсутності в діях голови ОСББ "Центральний Івана Кочерги" складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення в частині фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту) вже встановлено судовим рішенням, яке набрало законної сили.

При цьому, відповідачем в порушення пункту 4 частини п`ятої статті 44, частини другої статті 77, частини третьої статті 79 КАС України та пунктом 1 частини четвертої статті 162 КАС України не надано сукупності належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів на підтвердження порушення ОСББ "Центральний Івана Кочерги" частини третьої статті Кодексу законів про працю України, Постанови Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року №413, в частині фактичного допуску до роботи ОСОБА_3 без укладання трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника та без повідомлення територіального органу ДФС про прийняття працівників на роботу.

Враховуючи встановлені обставини справи, суд дійшов висновку, що постанова Управління Держпраці у Житомирській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 19 квітня 2019 року №ЖИ90/ЖТ1115/84/АВ/П/ПТ/ТД-ФС прийнята з порушенням частини другої статті 19 Конституції України та не відповідає вимогам частини другої статті 2 КАС України.

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідачем в порушення частини другої статті 77 КАС України не спростовано, а позивачем та наявною у матеріалах справи сукупністю належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів доведено протиправність постанова Управління Держпраці у Житомирській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 19 квітня 2019 року №ЖИ90/ЖТ1115/84/АВ/П/ПТ/ТД-ФС, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

У зв`язку із задоволенням позовних вимог суд дійшов висновку, що понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору, підлягають відшкодуванню відповідачем за рахунок бюджетних асигнувань у загальному розмірі 1 921,00 грн (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна гривня).

Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначено Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05 липня 2012 року №5076-VI, відповідно до статті 1 якого адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом; адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту; договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору; клієнт - фізична або юридична особа, держава, орган державної влади, орган місцевого самоврядування, в інтересах яких здійснюється адвокатська діяльність.

Згідно зі статтею 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Поняття "витрати на правову допомогу" у даному контексті - це витрати, пов`язані з розглядом справи, тобто кількість годин, проведених у судових засіданнях та інші витрати, пов`язані з розглядом справи в суді.

Враховуючи вищевикладене, компенсація судових витрат здійснюється саме за участь особи, яка надавала правову допомогу, та є фахівцем у галузі права, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій, поза судовим засіданням, та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді.

В свою чергу, документами, які підтверджують витрати, можуть бути: договір про надання правової допомоги, в якому повинно бути обов`язково зазначено, в якій справі здійснюється представництво прав та інтересів, розмір гонорару, та порядок його оплати. Копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю. Довіреність (ордер). Документ, що свідчить про оплату послуг (платіжне доручення, банківська виписка, видатковий касовий ордер). Факт здійснення оплати підтверджує призначення платежу, щоб можливо було визначити, що дані витрати відносяться саме до конкретного договору та справи, а не до будь-якої іншої.

Суд звертає увагу, що в матеріалах справи відсутні належні, достатні, допустимі та достовірні докази щодо понесення позивачем заявлених судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 9 000,00 грн (а.с. 85-86), а тому вказані витрати не підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 2, 77, 90, 134, 139, 157, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

вирішив:

Адміністративний позов Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Центральний Івана Кочерги" (вул. Івана Кочерги, 6, м. Житомир, 10008. РНОКПП/ЄДРПОУ: 40514023) до Управління Держпраці у Житомирській області (вул. Шевченка, 18-а, м. Житомир, 10008. РНОКПП/ЄДРПОУ: 39790560) про визнання протиправною та скасування постанови - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову Управління Держпраці у Житомирській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 19 квітня 2019 року №ЖИ90/ЖТ1115/84/АВ/П/ПТ/ТД-ФС про застосування до позивача штрафу у розмірі 125 190,00 грн.

Стягнути з Управління Держпраці у Житомирській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Центральний Івана Кочерги" 1 921,00 грн судових витрат по сплаті судового збору.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду складено у повному обсязі: 08 серпня 2019 року.

Головуючий суддя О.Г. Попова