Рішення

від 07.08.2019 по справі 280/2546/19

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2019 року (о 10 год. 45 хв.)Справа № 280/2546/19 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Батрак І.В.,

за участю секретаря Лялько Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засідання адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Сучасні інтернет технології

до Державної фіскальної служби України

до Головного управління ДФС у Запорізькій області

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Сучасні інтернет технології (далі - ТОВ Сучасні інтернет технології , позивач) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду із позовною заявою до Державної фіскальної служби України (далі -ДФС України, відповідач 1), до Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - ГУ ДФС у Запорізькій області, відповідач 2),в якому просить:

визнати протиправним та скасувати рішення відповідача 2, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації № 1140058/42665930 від 12.04.2019 про відмову у реєстрації податкової накладної № 46 від 13.03.2019

зобов`язати відповідача 1 зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних зазначену податкову накладну позивача № 46 від 13.03.2019 за датою подання до реєстру.

На обґрунтування позовних вимог зазначає, що рішення комісії Головного управління ДФС у Запорізькій області9 яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації № 1140058/42665930 від 26.04.2019 та Комісії з питань розгляду скарг Державної фіскальної служби України від №25441/4266593/2 від 26.04.2019 є за своїм характером необґрунтованими як нормативно, так і документально, суттєво порушує права позивача, а тому потребує судового захисту. Вказує, що на час зупинення реєстрації податкової накладної №46 від 13 березня 2019 року, у зв`язку із відповідністю вказаної податкової накладної підпункту 1.6 пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку , критерії ризиковості платника податку визначені листом Державної Фіскальної служби України від 21.03.2018 №959/99-99-07-18 за погодженням з Міністерством Фінансів України від 22.03.2018, однак фіскальним органом у квитанції №1 зазначено лише загальне посилання на відповідність податкової накладної №46 від 13.03.2019 критерію ризиковості платника податку, що є не тільки порушенням принципу обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень, а і норми п. 13 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 117, оскільки фіскальним органом не зазначено у квитанції конкретного та чіткого критерію ризиковості платника податку, достатнього для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН), на підставі якого здійснено зупинення реєстрації податкової накладної, натомість, як принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень, так і п. 13 Порядку № 117 вимагає від контролюючого органу зазначення конкретного виду критерію. Посилається на приписи п. 14 Порядку №117 та вважає, що перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, не означає, ще платник податку повинен подати абсолютно всі, зазначені у ньому документи, навпаки, зміст цього переліку свідчить на користь того, що враховується специфіка певних господарських операцій. Даний перелік є загальним і повинен диференціюватися в залежності від того, яка господарська операція покладена в основу виникнення податкових зобов`язань з ПДВ, тобто узгоджуватися з вимогами, як пункту 185.1 статті 185, так і пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України. Мотивування оспорюваного рішення №1140058/42665930 від 12.04.2019 фактом ненадання підприємством копій документів, а саме ненадання первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних, на думку представника позивача, прямо суперечить правилу першої події, шо закріплене у п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України, позаяк податкова накладна №46 від 13.03.2019, виписана позивачем на суму ПДВ, сплаченого саме в рамках попередньої оплати. Зауважує, що оскільки для виникнення податкового зобов`язання з ПДВ достатньо настання однієї з подій, то обов`язок виконавця виписати і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну на відповідну суму ПДВ, кореспондує з правом контролюючого органу вимагати у платника ПДВ ту документацію, яка підтверджує настання саме такої події, а не обох подій одночасно. Вважає, що позивачем було надано контролюючому органу всі документи, які підтверджують інформацію, зазначену у податковій накладній № 46 від 13.03.2019, як і відповідні письмові пояснення з того приводу, що податкова накладна виписана на авансову оплату, а тому надані Товариством документи були цілком достатніми для прийняття Комісією ГУ ДФС у Запорізькій області рішення про реєстрацію податкової накладної № 46 від 13.03.2019. З огляду на викладене, вважає, що рішення №1140058/42665930 від 12.04.2019 про відмову у реєстрації податкової накладної №46 від 13.03.2019, в Єдиному реєстрі податкових накладних, є незаконним, необґрунтованим та безпідставним, у зв`язку із чим просить суд скасувати його та зобов`язати відповідача1 зареєструвати вищевказану податкову накладну.

Ухвалою судді від 03.06.2019 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначене на 25 червня 2019 року. Відповідачу запропоновано у 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на позовну заяву.

25 червня 2019 року підготовче засідання відкладене на 18 липня 2019 року.

Представник відповідачів позов не визнав, подавши до суду відзив на позовну заяву (вх. №26669 від 27.06.2019). В обґрунтування заперечень посилається на те, що реєстрація податкової накладної №46 від 13.03.2019, виписаної ТОВ Сучасні інтернет технології , була зупинена відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України. Наголошує, що позивача віднесено до переліку ризикових платників відповідно до Протоколу № 21 від 31.01.2019 за критерієм Платник податків не більше 3-х місяців та Протоколом № 82 від 02.05.2019 виключено з реєстру за вказаним критерієм; віднесене до переліку ризикових платників відповідно до Протоколу № 85 від 07.05.2019, за критерієм наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником , у зв`язку з відсутністю за податковою адресою, та Протоколом № 96 від 22.05.2019 виключено із реєстру за вказаним критерієм. Вказує, що підставою для прийняття оскаржуваного рішення є ненадання договорів, первинних документів щодо придбання та продажу послуги, розрахункових документів при придбанні. Додатково відмічає, що у якості доказів до відзиву долучені знімки екрану з Інформсистеми Податковий блок із відображенням повного переліку наданих позивачем до Комісії документів по податковим накладним, також на них зазначено які саме документи були надані із зазначенням формату документа. Враховуючи зазначене, вважає, що у Комісії ГУ ДФС у Запорізькій області були законні підстави для прийняття рішення про відмову у реєстрації спірної податкової накладної, а тому рішення є правомірним, у зв`язку із чим просить відмовити у задоволенні позову.

18 липня 2019 року підготовче засідання відкладене на 29 липня 2019 року.

Представником позивача 24 липня 2019 року через канцелярію суду надано відповідь на відзив (вх. №30543), у якій додатково вказує, що у відзиві відповідачами зазначається що підставою для прийняття Комісією головного управління ДФС у Запорізькій області рішення про відмову в реєстрації податкової накладної №46 від 13.03.2019 є: ненадання договорів, первинних документів щодо придбання та продажу послуги, розрахункових документів при придбанні. Дане твердження не відповідає дійсності, з огляду на те, що позивачем було надано контролюючому органу всі документи, які підтверджують інформацію, зазначену у податковій накладній № 46 від 13.03.2019, як і відповідні письмові пояснення з того приводу, що податкова накладна виписана на авансову оплату, таким чином, надані Товариством документи були цілком достатніми для прийняття Комісією ГУ ДФС у Запорізькій області рішення про реєстрацію податкової накладної № 46 від 13.03.2019. Крім того, надання необхідних документів для прийняття Комісією ГУ ДФС у Запорізькій області рішення про реєстрацію податкової накладної № 46 від 13.03.2019 підтверджується, на думку позивача, самими відповідачами у доданому до відзиву скриншоті переліку документів. Крім того, звертає увагу суду, що 28 березня 2019 року ГУ ДФС у Запорізькій області був зроблений позитивний висновок та винесено рішення №1124900/42665930 про скасування відмови у реєстрації податкової накладної №52 від 21.02.2019, складеної позивачем на користь ТОВ ПРОМОДО , реєстрацію якої було зупинено за аналогічними критеріями та в рамках того ж самого договору № 080219 від 08.02.2019, укладеного між позивачем га ТОВ ПРОМОДО . Вказане свідчить про вибірковий підхід контролюючого органу при прийнятті рішень щодо реєстрації (відмову у реєстрації) податкових накладних в реєстрі, і в своїй сукупності свідчать про незаконність прийнятих Комісією ГУ ДФС у Запорізькій області рішень. На підставі викладеного, просить адміністративний позов задовольнити.

Згідно з ухвалою суду від 29.07.2019 вирішено закрити підготовче провадження у справі та призначити справу до розгляду по суті.

Представники учасників справи кожен окремо звернулись до суду із заявами (вх. вх. від 29.07.2019 №31295 та вх. №31298) про розгляд справи без їх участі.

Згідно з частиною четвертою статті 229 КАС України при розгляді справи фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Таким чином, суд визнав за доцільне вирішити справу за наявними в ній матеріалами, за відсутності представників сторін.

Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

ТОВ Сучасні інтернет технології (код ЄДРПОУ 42665930) є суб`єктом господарювання, офіційно зареєстрованим 04.12.2018, основний вид економічної діяльності за КВЕД-2010 є 63.12 Веб-портали, що підтверджується відповідною Випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Підприємство зареєстроване платником податку на додану вартість 01.02.2019, ІПН 426659308266, про що свідчить витяг №1908264500029 з реєстру платників податку на додану вартість.

Позивач зареєстрований та знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Між позивачем (виконавець) та ТОВ Промодо (Замовник) було укладено договір №080219 про надання рекламних послуг ввід 08.02.2019, відповідно до якого Виконавець приймає на себе зобов`язання надати послуги з розміщення та подальшого рекламування наданої Замовником інформації на Веб-сайті, що знаходиться у всесвітній інформаційній системі Інтернет за адресою www.price.ua, зазначеною у відповідному Додатку до цього Договору, а Замовник зобов`язується прийняти належним чином надані послуги та сплатити за них. Вартість послуг у кожному конкретному випадку зазначається у відповідному Додатку до цього договору та у рахунку, що виконавець надсилає замовнику для сплати. Оплата рахунку замовником є підтвердженням його згоди із вартістю послуг. Замовник сплачує послуги за кожний місяць (календарний місяць, в якому надавались послуги) у вигляді попередньої оплати протягом 5 банківських днів з моменту підписання сторонами відповідного додатку до договору, за умови отримання рахунку від виконавця, шляхом безготівкового перерахування замовником грошових коштів, у розмірі 100% від зазначеної у рахунку суми, на розрахунковий рахунок виконавця, зазначений у договорі, якщо інші умови оплати не передбачені відповідним додатком до договору.

Згідно з пунктом 2.2 вищезазначеного Договору та на підставі виставленого позивачем рахунку №PR-390189 від 12.03.2019, ТОВ Промодо 13 березня 2019 року здійснило авансову оплату вказаних послуг, в розмірі 98 500,00 грн., про що свідчить виписка по банківському рахунку позивача, у зв`язку з чим позивачем було виписано податкову накладну №46 від 13.03.2019, яку 28.03.2019 подано до ДФС України для проведення реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Однак, за інформацією зазначеною у Квитанції від 28.03.2019 11:23:11 в ЄРПН зареєстровано за №9058326611, реєстрація документу була зупинена відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПК України, оскільки податкова накладна відповідає вимогам пп.1.6. п.1 Критеріїв ризиковості платника податку . Позивачу було запропоновано подати пояснення та/або копії документів, достатність для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної /розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Позивачем 10 квітня 2019 року разом із повідомленням №1 були надані копії первинних документів для підтвердження реальності здійснення операції по податковій накладній №46 від 13.03.2019. Надання необхідних документів для прийняття Комісією ГУ ДФС у Запорізькій області рішення про реєстрацію податкової накладної № 46 від 13.03.2019 підтверджується наданим до відзиву відповідачами скриншотом переліку документів.

Проте, Рішенням комісії від 12.04.2019 № 1140058/42665930 позивачу відмовлено у реєстрації податкової накладної від 13.03.2019 № 46 з підстави: ненадання платником податку копій документів, а саме договори, зокрема, зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них, первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), в тому числі рахунки-фактори/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні, розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків. Також у додатковій інформації зазначено, що відсутні первинні документи щодо придбання, продажу послуги.

В подальшому 17 квітня 2019 року позивач подав скаргу на рішення комісії до ДФС України, однак було отримано рішення комісії з питань розгляду скарг № 25441/42665930/2 від 26.04.2019 про розгляд скарги № 9076267327, яким скаргу було залишено без задоволення та рішення комісії контролюючого органу про відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних - без змін.

Вважаючи прийняте відповідачем рішення про відмову у реєстрації податкової накладної від 12.04.2019 № 1140058/42665930 протиправним, позивач звернувся до суду із даним позовом про його скасування та зобов`язання відповідача 1 зареєструвати податкову накладну від 13.03.2019 №46 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Ураховуючи викладене, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України № 2755-VI від 02.12.2010 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - Податковий кодекс України).

Законом України Про внесення змін до Податкового кодексу України, щодо покращення інвестиційного клімату в Україні від 21.12.2016 №1797- VIII внесені зміни та доповнення до Податкового кодексу України та запроваджено новий механізм електронного адміністрування податку на додану вартість за умов проведення аналізу та здійснення управління ризиками з метою визначення форм і обсягів митного та податкового контролю.

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Суд зазначає, що за обставинами цієї справи датою виникнення податкових зобов`язань є дата здійснення замовником авансового платежу.

У відповідності до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України.

За визначенням, наданим у підпункті 14.1.60 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Згідно з положеннями пункту 20.2 статті 20 Податкового кодексу України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до пункту 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1246 від 29.12.2010 (далі - Порядок №1246), податкова накладна є електронним документом, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно з пунктом 12 зазначеного вище Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пункту 13 Порядку № 1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

У відповідності до приписів, наведених у пункті 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, згідно яких реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Редакція пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України змінена на підставі Закону України Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році від 07 грудня 2017 року № 2245-VIII (далі - Закон № 2245-VIII).

Пунктом сьомим розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону № 2245-VIII Кабінету Міністрів України доручено до 1 березня 2018 року визначити порядок зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування, прийняти нормативно-правові акти, необхідні для реалізації цього Закону, привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом та забезпечити перегляд та приведення центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.

21 лютого 2018 року постановою Кабінету Міністрів України № 117 Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних , якою затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; Порядок роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації; Порядок розгляду скарг на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації (пункт 12).

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування; 2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД / послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена; 3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі (пункт 13).

Вичерпний перелік таких документів у розрізі критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Системний аналіз наведених норм вказує на те, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків.

Як вбачається з матеріалів справи, реєстрація податкової накладної була зупинена у зв`язку з її відповідністю, як зазначено контролюючим органом, пп.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку.

Окремими положеннями Порядку № 117 не визначено конкретних критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, натомість на підставі пункту 10 цього Порядку зобов`язано Державну фіскальну службу України визначити такі критерії та погодити їх з Міністерством фінансів України.

На час виникнення спірних правовідносин критерії ризиковості здійснення операцій визначались листом Державної фіскальної служби України № 959/99-99-07-18 від 21.03.2018 за погодженням з Міністерством фінансів України від 22 березня 2018 року. Критерії погоджено за умови, що вони будуть переглянуті протягом місяця.

При цьому, Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 № 567, втратили чинність 25 травня 2018 року.

Отже, на час виникнення спірних правовідносин та прийняття оспореного рішення хоча й набула чинності змінена редакція пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, на виконання вимог якої прийнято Порядок № 117, проте реалізація механізму зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних поставлена у залежність від наявності критеріїв ризиковості господарських операцій. Відповідні критерії у періоді, в якому виникли спірні правовідносини, визначалися листом ДФС від 21.03.2018 №959/99-99-07-18.

За змістом підпункту 1.6 пункту 1 листа ДФС від 21.03.2018 № 959/99-99-07-18 комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме:

платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим);

дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації;

платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ);

платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років;

платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України;

платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2статті 46 Податкового кодексу України (далі - Кодекс);

наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

Крім того, лист ДФС від 21.03.2018 № 959/99-99-07-18 містить наступні положення.

Ризиковість платника податку може бути встановлено у разі виконання хоча б одного з критеріїв, визначених у пунктах 1.1 - 1.5 цих Критеріїв.

Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення.

Якщо платник податків, якого внесено до переліку ризикових суб`єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пунктах 1.1 - 1.5 цих Критеріїв, такого платника податків виключають з переліку ризикових суб`єктів господарювання в день отримання/виявлення такої інформації.

У разі якщо платник податків, внесений до переліку ризикових суб`єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пункті 1.6 цих Критеріїв, платника виключають з переліку ризикових суб`єктів господарювання за рішенням комісій головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС.

Головні управління ДФС в областях, м. Києві та Офіс великих платників податків ДФС постійно обраховують та проводять моніторинг показників, визначених у пунктах 1.1 - 1.6 цих Критеріїв. Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення.

Таким чином, фіскальний орган був зобов`язаний у Квитанціях чітко вказати не тільки на конкретний вид критерію, який встановлений пп.1.6 п.1 Критеріїв оцінки ступеня ризиків №959, а і на відповідне рішення, відповідно до якого позивача внесено до переліку ризикових платників.

Суд звертає увагу, що в зазначеній квитанції відповідачем не наведено конкретний підпункт обставини, визначеної пп.1.6 п.1 Критерії ризику для зупинення реєстрації податкової накладної.

Між тим, не наведення відповідачем однозначної підстави зупинення реєстрації податкової накладної за переліком наведеним в підпункті 1.6. пункту 1 Критеріїв ризику є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним конкретним переліком відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладеної, а не будь-яких на власний розсуд.

Належної мотивації підстав та причин віднесення ТОВ Сучасні інтернет технології до ризикових платників податків відповідно до підпункту 1.6. пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку, спірні Рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних не містять. Відсутня така інформація і у Квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Отже, відповідачем не доведено, а судом не встановлено наявність підстав для зупинення реєстрації складеної позивачем податкової накладної від 13.03.2019 №46.

Перелік документів, які є достатніми для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, вказано в пункті 14 Порядку № 117 та передбачає: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Пунктом 15 Порядку № 117 передбачено, що платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у податковій накладній/розрахунку коригування.

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку подає до ДФС в електронній формі засобами електронного зв`язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України Про електронний цифровий підпис , Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.

Аналіз вказаних норм свідчить, що контролюючий орган після надходження податкової накладної/розрахунку коригування до ДФС для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, в автоматизованому режимі здійснює їх розшифрування та проводить відповідну перевірку, зокрема щодо відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям ризиковості здійснення операцій (пункт 2 Критеріїв ризиковості платника податків, затвердженого листом Державної фіскальної служби № 959/99-99-07-18 від 21.03.2018).

Отже, при перевірці податкової накладної/розрахунку коригування контролюючий орган може прийняти рішення про відповідність такої вимогам пункту 2 Критеріїв ризиковості платника податків, затвердженого листом Державної фіскальної служби № 959/99-99-07-18 від 21.03.2018, але аж ніяк не підпункту 1.6 пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податків, затвердженого листом Державної фіскальної служби № 959/99-99-07-18 від 21.03.2018, оскільки такі стосуються перевірки платника податків, а не податкової накладної. Тобто, до податкової накладної від 13.03.2019 №46, при вирішенні питання щодо реєстрації такої у Реєстрі, застосовано критерії відповідності, які застосовуються до платника податку.

Разом із цим, позивач, одержавши квитанцію про зупинення реєстрації цієї податкової накладної, все ж у межах строку, встановленого Законом, направив до контролюючого органу пояснення та копії документів на підтвердження реальності здійснення операції щодо постачання товару, зазначеного у вказані податковій накладній, реєстрація якої зупинена.

Проте, Комісія регіонального рівня - комісія ГУ ДФС у Запорізькій області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, розглянувши ці документи, прийняла Рішення № 1140058/42665930 від 12.04.2019 про відмову в реєстрації податкової накладної від 13.03.2019 №46.

Слід зазначити, що відповідно до пункту 21 Порядку №117 підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування є ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Аналіз наведених правових норм дає підстав для висновку, що рішення Комісії Державної фіскальної служби України повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної.

При цьому, як вбачається зі змісту вказаного рішення, підставою для відмови податковим органом позивачу у реєстрації податкових накладних є ненадання платником податку копій документів, а саме:

1) договори, зокрема, зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них,

2)первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентиризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт-послуг), з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

3) розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків.

Стосовно ненадання платником податку копій первинних документів, суд зазначає, що в приписці до даного пункту, у дужках, зазначено, що документи, які не надано платником необхідно підкреслити. Між тим, рішення відповідача не містять жодних підкреслень, що свідчить про не надання комісією належної оцінки вирішенню питання, які ж саме документи платником податку не було подано, і яким чином це унеможливило реєстрацію податкової накладної в ЄРПН. Щодо відсутності первинних документів на придбання послуги суд вважає, що таке твердження контролюючого органу взагалі не може прийматись до увагу у зв`язку із специфікою наданої позивачем послуги.

Крім того, загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загального посилання на пункт критеріїв оцінки без наведення відповідного підпункту є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд. Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Суд критично оцінює покликання представника відповідачів щодо ненадання позивачем первинних документів щодо продажу послуги, оскільки надання усіх необхідних документів для прийняття Комісією ГУ ДФС у Запорізькій області рішення про реєстрацію податкової накладної № 46 від 13.03.2019 підтверджується наданим до відзиву відповідачами скриншотом переліку документів позивача, наданих останнім до повідомлення №1 від 10.04.2019.

На думку суду, позивачем надано всі необхідні та достатні документи для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних в ЄРПН.

Суд акцентує увагу, що в порядку виконання обов`язку, встановлено частиною другою статті 77 КАС України, відповідачем не спростовано фактичне виконання спірних операцій та не доведено зворотного.

Оцінюючи вищевикладені обставини, суд приходить до висновку, що рішення Комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації № 1140058/42665930 від 12.04.2019 є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до частини другої статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може, в тому числі, прийняти постанову про зобов`язання відповідача вчинити певні дії.

Приписами КАС України передбачено право суду у випадку встановлення порушення прав позивача зобов`язувати суб`єкта владних повноважень приймати рішення або вчиняти певні дії.

Згідно з пунктами 19, 20 Порядку №1246, в редакцій на час вирішення спору по суті, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:

прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;

набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення);

неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Тобто, повноваження щодо реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі покладені на Державну фіскальну службу України.

Таким чином, законодавством не передбачений інший ефективний спосіб захисту порушеного права у спірних правовідносинах, відмінний від зобов`язання ДФС зареєструвати податкові накладні / розрахунки коригування в ЄРПН.

Відтак, оскільки рішення Комісії ДФС України про відмову у реєстрації податкової накладної /розрахунку коригування в ЄРПН № 1140058/42665930 від 12.04.2019, як встановлено вище, підлягає скасуванню, то, відповідно, з урахуванням положень пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, пунктів 19, 20 Порядку № 1246, суд приходить до висновку про задоволення позову в частині зобов`язання відповідача 1 в Єдиному реєстрі податкових накладних зареєструвати податкову накладну від 13.03.2019 №46.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач 2, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду доказів, які спростовували б доводи позивача, а відтак, не довів правомірності свого рішення, а тому заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до приписів частини першої статті 139 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 9, 137, 139, 242-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Сучасні інтернет технології (69002, м. Запоріжжя, вул. Фортечна, буд. 4А, код ЄДРПОУ 24510970) до Державної фіскальної служби України (04655, м. Київ, пл. Львівська, буд. 8, код ЄДРПОУ 39292197), до Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 166, код ЄДРПОУ 39396146) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДФС у Запорізькій області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 12.04.2019№ 1140058/42665930 про відмову у реєстрації податкової накладної № 46 від 13.03.2019.

Зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 46 від 13.03.2019 за датою її подання на реєстрацію.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Сучасні інтернет технології суму судового збору у розмірі 3 842,00 грн. (три тисячі вісімсот сорок дві гривні) за рахунок бюджетних асигнувань солідарно Державної фіскальної служби України та Головного управління ДФС у Запорізькій області.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя І.В. Батрак