Постанова

від 06.08.2019 по справі 580/1568/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 580/1568/19 Суддя (судді) першої інстанції: В.А. Гайдаш

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2019 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Земляної Г.В.

суддів Сорочка Є.О. Літвіної Н.М.

за участю секретаря Такаджі Л.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Черповоди"

на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 20 травня 2019 року про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі

у справі №580/1568/19

за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю " Черповоди "

до Державного реєстратора Виконавчого комітету Іванівської сільської ради Уманського району Черкаської області Косолапа Віктора Івановича

треті особи : ОСОБА_1

та фермерське господарство "Хорста"

про визнання протиправними та скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень

В С Т А Н О В И Л А :

У травні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю " Черповоди ", звернулося до суду з позовом до Державного реєстратора Виконавчого комітету Іванівської сільської ради Уманського району Черкаської області Косолапа Віктора Івановича, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_1 , фермерське господарство "Хорста", у якому просило суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача індексний номер 45025936, дата та час державної реєстрації: 05.01.2019 р. 15:44:20, про державну реєстрацію іншого речового права - права оренди земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1 (РНОНМ: НОМЕР_2 ), площею 3,4747 га, за фермерським господарством "Хорста";

- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача індексний номер 45025889, дата та час державної реєстрації: 05.01.2019 р. 15:29:11, про державну реєстрацію іншого речового права - права оренди земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_3 (РНОНМ: НОМЕР_4 ), площею 3,202 га, за фермерським господарством "Хорста".

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 20 травня 2019 року відмовлено у відкритті провадження у справі, на підставі пункту 1 частини першої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу через порушення норм процесуального права з направленням справи до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття.

Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права. Зокрема, позивач вказує на те, що даний спір є публічно-правовим розгляд якого належить до повноважень адміністративного суду, оскільки фактично оскаржуються дії суб`єкта владних повноважень.

Відповідачем відзив (заперечення) на апеляційну скаргу подано не було.

Сторони були належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, проте у судове засідання не з`явилися та про причини неявки суду не повідомили. За таких обставин колегія суддів, керуючись п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України, вирішила розглядати справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Частиною 4 статті 229 КАС України встановлено, що у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд першої інстанції, відмовляючи у відкритті виходив з того, що даний спір не підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства, оскільки позивачем не заявлено вимоги про вирішення публічно-правового спору.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду слід залишити без змін, з наступних підстав.

Відповідно до положень статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційних скарг.

Відповідно до частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

Таким чином, спір набуває ознак публічно-правового за наявності серед суб`єктів спору публічного органу чи посадової особи, які виконують владні управлінські функції.

Як вбачається з позовної заяви позивач звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з вимогами щодо правомірності рішення державного реєстратора щодо державної реєстрації права за договорами оренди, укладених між ОСОБА_1 та ФГ "Хорста", з підстав існування чинних договорів оренди цих же земельних ділянок укладених між ОСОБА_1 та позивачем - ТОВ "Черповоди". Відтак, у вказаному спорі фактично оскаржується чинність договорів оренди, на підставі яких були прийняті рішення про державну реєстрацію речового права, тобто існує спір між двома суб`єктами господарської діяльності щодо права оренди на земельну ділянку (чинності одного з договорів оренди землі), а саме, між позивачем ТОВ "Черповоди" та третьою особою ФГ "Хорста".

Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про оренду землі", законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них. У свою чергу, індивідуальні особливості врегулювання правовідносин між сторонами - договором оренди землі.

Згідно пунктів 1 та 2 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір;

публічно-правовий спір - спір, у якому, зокрема, хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або

У розумінні пункту 7 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суб`єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 4 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань державна реєстрація здійснюється за заявницьким принципом.

Тобто відносини у сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань виникають саме між суб`єктом звернення за такою послугою та суб`єктом, уповноваженим здійснювати відповідні реєстраційні дії. Якщо в результаті державної реєстрації - суб`єктом звернення за послугою порушується (не визнається, оспорюється) право позивача, то виникає спір про цивільне право. У такому разі, ця особа і має бути належним відповідачем у спорі про скасування запису про проведену державну реєстрацію, адже наслідки вирішення такого спору судом безпосередньо впливають на зміст і стан цього права.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про оренду землі" оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Статтею 13 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно з положеннями статті 17 цього ж Закону об`єкт за договором оренди землі вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Колегія суддів зазначає, що оскільки спірні правовідносини фактично виникли між позивачем ТОВ "Черповоди" та третьою особою ФГ "Хорста" стосовно права оренди на земельні ділянки, колегія суддів вважає, що цей спір не є публічно-правовим і має вирішуватися судами за правилами ГПК України, оскільки між позивачем та відповідачем (суб`єктом владних повноважень) немає публічно-правових відносин, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що у даному випадку спір не є публічно-правовим, а тому не підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства. Відтак, справа не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, а має вирішуватись за правилами цивільного судочинства.

Таким чином, даний спір потребує вирішення за правилами ГПК України, який, зокрема, передбачає, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. (стаття 4 ГПК України).

Аналогічний правовий висновок щодо визначення юрисдикції адміністративних судів міститься у постановах Великої Палати Верховного Суду від 03 жовтня 2018 року у справах №823/584/16 та №823/397/16, від 28 листопада 2018 року у справі №823/398/16, а також у постановах Верховного Суду від 18 січня 2019 року у справі №823/460/16, від 21 січня 2019 року у справі №823/539/16.

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на те, що позивач не є учасником правовідносин, правомірність дій яких він оспорює.

Отже вимога заявлена позивачем до Державного реєстратора Виконавчого комітету Іванівської сільської ради Уманського району Черкаської області Косолапа Віктора Івановича передбачає приватний інтерес, отже підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 170 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Аналогічний правовий висновок щодо визначення юрисдикції адміністративних судів міститься у постанові Верховного Суду у справі № 806/528/16 від 23 листопада 2018 року. Так, у вказаній постанові суд зазначив, що водночас, неправильним є поширення юрисдикції адміністративних судів на той чи інший спір тільки тому, що відповідачем у справі є суб`єкт владних повноважень, а предметом перегляду - його акт індивідуальної дії. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило, майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин.

З огляду на зазначене колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що спірні правовідносини, які виникли між позивачем та відповідачем не містять ознак публічності, оскільки діями відповідача зачіпаються права позивача в сфері приватних правовідносин, захист яких, в силу приписів ч.1 ст.19 та ч.1 ст.23 Цивільного процесуального кодексу України, віднесений до компетенції місцевого загального суду.

Крім того, колегія суддів критично оцінює доводи апелянта з посиланням на правову позицію викладену, зокрема у постанові Великої Палати від 12 червня 2018 року у справі 823/378/16, оскільки обставини вказаної справи відрізняються від обставин справи, яка розглядається.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 12 жовтня 1978 року у справі Zand&Austria ; вказав, що словосполучення встановлений законом поширюється не лише на правову основу самого існування суду , але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття суд, встановлений законом у частині першій статті6 Конвенції передбачає усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів . З огляду на це не вважається судом, встановленим законом орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Колегія суддів, враховуючи встановлені обставини та норми чинного законодавства України погоджується з висновком суду першої інстанції , що зазначений спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки носить приватноправовий характер.

При цьому, апеляційна скарга не містять посилання на обставини, передбачені статтями 317-319 Кодексу адміністративного судочинства України, за яких рішення суду підлягає скасуванню.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

За змістом частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, в зв`язку з чим апеляційна скарга залишається без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

На підставі викладеного, керуючись 34, 242, 243, 246, 308, 310, 316, 321,322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Черповоди" - залишити без задоволення .

Ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 20 травня 2019 року про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів із дня складання повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного суду у порядку ст.329-331 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: Г.В. Земляна

Судді: Є.О.Сорочка

Н.М. Літвіна

Повний текст постанови виготовлено 06 серпня 2019 року.