П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 120/1761/19-а
Головуючий у 1-й інстанції: Сало П.І.
Суддя-доповідач: Залімський І. Г.
08 серпня 2019 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Залімського І. Г.
суддів: Сушка О.О. Смілянця Е. С.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 03 червня 2019 року (постановлену у м. Вінниці 03 червня 2019 року) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 в інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до комунального підприємства "Ладижинський міський центр первинної медико-санітарної допомоги Ладижинської міської ради", третя особи без самостійних вимог на стороні відповідача - дошкільний навчальний заклад №10 (Ясла-садок) "Росинка" Ладижинської міської ради про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1 в інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулась до Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просила визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у наданні дозволу її неповнолітнім дітям на відвідування навчального закладу з мотивів відсутності у них всіх обов`язкових профілактичних щеплень та зобов`язати відповідача надати такий дозвіл при відсутності у дітей всіх обов`язкових профілактичних щеплень.
Відповідно до ухвали Вінницького окружного адміністративного суду від 03 червня 2019 року відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі зі підстав неналежності її розгляду у порядку адміністративного судочинства.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням позивач подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказану ухвалу та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку про наявність підстав для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки за своїм характером цей спір є публічно-правовим та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, так як оскаржуються виключно владні, управлінські рішення та дії відповідача, який в межах спірних правовідносин діяв як суб`єкт владних повноважень. Зазначає, що у спірних правовідносинах відсутній спір про право.
Сторони у справі повноважних представників у судове засідання не направили, хоча повідомлялись про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, що підтверджується матеріалами справи.
Згідно ч.2 ст.313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, колегія суддів визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.
З матеріалів справи вбачається, що позивач з метою отримання медичної довідки на право відвідування її дітьми навчального закладу без необхідних щеплень, звернулась із відповідною заявою до Комунального підприємства "Ладижинський міський центр первинної медико-санітарної допомоги" Ладижинської міської ради. Розглянувши звернення, відповідач відмовив у видачі довідки з посиланням на відсутність законних підстав.
Підстави та порядок відмови у відкритті провадження в адміністративній справі визначені статтею 170 КАС України. Зокрема, відповідно до пункту 1 частини першої цієї статті суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Адміністративною справою у розумінні п. 1 ч. 1 ст. 4 КАС України є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір. В свою чергу, публічно-правовий спір - це спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.
За правилами ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Згідно з п. 9 ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах щодо оскарження рішень атестаційних, конкурсних, медико-соціальних експертних комісій та інших подібних органів, рішення яких є обов`язковими для органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших осіб.
Таким чином, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні публічно-владних управлінських функцій, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження, а також з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень.
Ознаками справи адміністративної юрисдикції є особливий суб`єктний склад публічно-правового спору, участь суб`єкта владних повноважень, суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Виходячи із змісту адміністративного позову, суть спірних правовідносин зводиться до того, що, на думку позивача, відповідач не належним чином розглянув її заяву про видачу документу , який би надавав дозвіл її дітям відвідувати навчальний заклад, не дивлячись на відсутність у них всіх необхідних щеплень. При цьому позивач у заяві вказала, що якщо законодавство чи медичні інструкції, якими врегульована медична сфера, вимагають проведення ЛКК, то вона не заперечує проти огляду дітей.
На дане звернення відповідач направив лист, в якому вказав, що в нього відсутні підстави для видачі документу, який б надавав змогу дітям позивача відвідувати навчальний заклад без необхідних щеплень. В наданій відповіді відповідач роз`яснив позивачу право на оскарження його рішення до суду.
Таким чином, визначаюсь щодо юрисдикції даного спору слід визначити правову природу спірних правовідносин, правовий статус відповідача, включаючи його повноваження в цих відносинах, та предмет оскарження.
Так, правові, організаційні та фінансові засади діяльності органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, спрямованої на запобігання виникненню і поширенню інфекційних хвороб людини, локалізацію та ліквідацію їх спалахів та епідемій, а також права, обов`язки та відповідальність юридичних і фізичних осіб у сфері захисту населення від інфекційних хвороб встановлює Закон України Про захист населення від інфекційних хвороб №1645-III від 06.04.2000 (далі - Закон №1645-III).
Відповідно до ст. 12 Закону №1645-III особам віком від п`ятнадцяти до вісімнадцяти років чи визнаним судом обмежено дієздатними профілактичні щеплення проводяться за їх згодою після надання об`єктивної інформації та за згодою об`єктивно інформованих батьків або інших законних представників цих осіб. Якщо особа та (або) її законні представники відмовляються від обов`язкових профілактичних щеплень, лікар має право взяти у них відповідне письмове підтвердження, а в разі відмови дати таке підтвердження - засвідчити це актом у присутності свідків.
Статтею 15 Закону №1645-III встановлено, що прийом дітей до виховних, навчальних, оздоровчих та інших дитячих закладів проводиться за наявності відповідної довідки закладу охорони здоров`я, в якому дитина перебуває під медичним наглядом. Довідка видається на підставі даних медичного огляду дитини, якщо відсутні медичні протипоказання для її перебування у цьому закладі, а також якщо їй проведено профілактичні щеплення згідно з календарем щеплень і вона не перебувала в контакті з хворими на інфекційні хвороби або бактеріоносіями. Дітям, які не отримали профілактичних щеплень згідно з календарем щеплень, відвідування дитячих закладів не дозволяється.
Порядок проведення медичних оглядів дітей і форма довідки для прийому їх до дитячих закладів установлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я. Зокрема, відповідно до п. 6 Примірного положення про підготовку дітей на педіатричній дільниці до відвідування дошкільного та шкільного загальноосвітнього навчального закладу, затвердженого Наказом Міністерства охорони здоров`я України від 29.11.2002 №434, питання про відвідування дошкільного навчального закладу дітьми, батьки яких відмовляються від щеплень вирішується лікарсько-консультативною комісією.
Таким чином виходячи із суті спірних правовідносин, предмету позову (оскарження неналежного розгляду заяви про прийняття рішення ЛКК) вказаний спір підпадає під ознаки публічно-правового спору.
Тому, висновок суду про те, що даний спір не підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства, так як має приватно правовий характер і стосується захисту немайнового інтересу дітей є безпідставним.
Згідно із ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Зважаючи на те, що ухвала суду першої інстанції є незаконною, так як постановлена з порушення норм процесуального права, що призвело до безпідставної відмови у відкритті провадження у справі, ухвалу суду першої інстанції належить скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 320, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
П О С Т А Н О В И В :
апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_2 та ОСОБА_3 задовольнити.
Ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 03 червня 2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 в інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до комунального підприємства "Ладижинський міський центр первинної медико-санітарної допомоги Ладижинської міської ради", третя особи без самостійних вимог на стороні відповідача - дошкільний навчальний заклад №10 (Ясла-садок) "Росинка" Ладижинської міської ради про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії скасувати.
Справу направити до Вінницького окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий Залімський І. Г. Судді Сушко О.О. Смілянець Е. С.
Суд | Сьомий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 08.08.2019 |
Оприлюднено | 09.08.2019 |
Номер документу | 83513047 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Сьомий апеляційний адміністративний суд
Залімський І. Г.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні