Ухвала

від 30.07.2019 по справі 202/4827/19

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 202/4827/19

Провадження № 1-кс/202/8175/2019

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 липня 2019 року м. Дніпро

Слідчий суддя Індустріального районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

слідчого ОСОБА_3 ,

розглянувши клопотання слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , погоджене з прокурором відділу прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 12019040000000475 від 06.06.2019 року,

В С Т А Н О В И В :

До суду надійшло зазначене клопотання слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12019040000000475 від 06.06.2019 року.

З клопотання убачається, що в провадженні СУ ГУНП в Дніпропетровській області знаходяться матеріали кримінального провадження № 12019040000000475 від 06.06.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що відділом розслідування злочинів у сфері господарської діяльності опрацьовано матеріали публічних закупівель та встановлено дані, що свідчать про порушення законодавства, вчинення протиправних дій службовими особами органів місцевого самоврядування Дніпропетровської області, які спільно із службовими особами суб`єктів господарської діяльності розтрачують бюджетні кошти шляхом виведення їх у «тіньовий сектор» економіки, що призводить до спричинення шкоди державним інтересам.

З`ясовано, що протягом 2019 року між Департаментом житлового господарства Дніпровської міської ради в особі директора ОСОБА_5 та ТОВ «Совара Плюс» (код 42741230, м. Дніпро, просп. Слобожанський, буд. 20) в особі директора ОСОБА_6 укладено більше п`ятнадцяти договорів підряду про проведення поточного ремонту житлових будинків та під`їздів в м. Дніпрі. Вартість договорів складає до 200 000 грн. кожен. На рахунок ТОВ «Совара Плюс» в якості оплати відповідно до вищевказаних договорів перераховано бюджетні кошти в розмірі 1 746 600,00 грн., розпорядником яких являється Департамент житлового господарства Дніпровської міської ради.

Також встановлено, що протягом 2019 року між Департаментом житлового господарства Дніпровської міської ради в особі директора ОСОБА_5 та ТОВ «Ремжил» (код 42741314, м. Дніпро, вул. Янтарна, 75-В) в особі директора ОСОБА_7 укладено п`ятнадцять договорів підряду про проведення поточного ремонту житлових будинків та під`їздів в м. Дніпрі. Вартість договорів складає до 200 000 грн. кожен. На рахунок ТОВ «Ремжил» в якості оплати відповідно до вищевказаних договорів перераховано бюджетні кошти в розмірі 1 006 000,00 грн., розпорядником яких являється Департамент житлового господарства Дніпровської міської ради.

ТОВ «Совара Плюс» (код 42741230) та ТОВ «Ремжил» (код 42741314) зареєстровані в один день 10.01.2019 року з однаковим переліком видів діяльності. Основний КВЕД 43.34 Малярні роботи та скління. Відповідно до відкритих джерел підприємства ТОВ «Совара Плюс» (код 42741230) та ТОВ «Ремжил» (код 42741314) ліцензію на право здійснення будівельних робіт не отримували.

Крім того, проведеним аналізом встановлено, що з метою уникнення дотримання норм Закону України «Про публічні закупівлі» в частині, що стосується конкурсного відбору на найбільш вигідну пропозицію, шляхом проведення тендеру посадові особи Департаменту житлового господарства Дніпровської міської ради, шляхом дроблення послуг із надання ремонтних робіт, уклали тридцять договорів із обраними підрядними організаціями ТОВ «Совара Плюс» (код 42741230) та ТОВ «Ремжил» (код 42741314).

Також встановлено, що між Департаментом житлового господарства Дніпровської міської ради в особі директора ОСОБА_5 та ТОВ «Будівельно-монтажне товариство «Парус» (код 40045272, м. Дніпро, вул. Автотранспортна, 3-А) в особі директора ОСОБА_8 укладено ряд договорів підряду про проведення поточного ремонту житлових будинків та під`їздів в м. Дніпро. На рахунок ТОВ «Будівельно-монтажне товариство «Парус» в якості оплати відповідно до вищевказаних договорів перераховано бюджетні кошти в розмірі 3 726 790,00 грн., розпорядником яких являється Департамент житлового господарства Дніпровської міської ради.

За наявною інформацією виконані роботи не відповідають якості та в актах виконаних робіт внесені недостовірні відомості щодо обсягу виконаних робіт.

Враховуючи вищевикладене, є підстави вважати, що посадові особи Департаменту житлового господарства Дніпровської міської ради, вступивши в попередню змову з посадовими особами підприємств ТОВ «Совара Плюс» (код 42741230), ТОВ «Ремжил» (код 42741314) та ТОВ «Будівельно-монтажне товариство «Парус» (код 40045272), шляхом завищення об`ємів виконаних робіт здійснюють розкрадання бюджетних коштів під час виконання поточних ремонтів в м. Дніпрі.

Таким чином, в діях посадових осіб Департаменту житлового господарства Дніпровської міської ради та посадових осіб підприємств ТОВ «Совара Плюс» (код 42741230), ТОВ «Ремжил» (код 42741314) та ТОВ «Будівельно-монтажне товариство «Парус» (код 40045272) вбачаються ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України.

В ході проведення досудового розслідування встановлено, що ТОВ «Совара плюс» має розрахунковий рахунок № НОМЕР_1 , а ТОВ «Ремжил» має розрахунковий рахунок № НОМЕР_2 , відкриті в АТ «Банк Кредит Дніпро».

Також встановлено, що ТОВ «Совара плюс» та ТОВ «Ремжил» з метою виконання зобов`язань по вказаним договорам підряду звернулись до субпідрядних організацій та уклали договори із ТОВ «Техінвест Траст» (ЄДРПОУ 42876181) розрахунковий рахунок № НОМЕР_3 , відкритий в АТ «Банк Кредит Дніпро», та ТОВ «Ренкор» (ЄДРПОУ 42769057), розрахунковий рахунок № НОМЕР_4 , відкритий в АТ «Банк Кредит Дніпро».

Допитана як свідок директор ТОВ «Техінвест Траст» (ЄДРПОУ 42876181) ОСОБА_9 повідомила, що відношення до підприємства не має, ніколи не була директором та засновником вказаного підприємства, будь-які підписи від імені директора вказаного підприємства не ставила.

Ураховуючи той факт, що грошові кошти, які знаходяться та можуть надійти на рахунок № НОМЕР_1 , що належить ТОВ «Совара плюс», рахунок № НОМЕР_2 , що належить ТОВ «Ремжил», рахунок № НОМЕР_3 , що належить ТОВ «Техінвест Траст», відкриті в АТ «Банк Кредит Дніпро», МФО 305749, юридична адреса: м. Київ, вул. Жилянська, буд. 32, мають ознаки речових доказів, оскільки набуті кримінально-протиправним шляхом та отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення, у органу досудового розслідування виникла необхідність у застосуванні заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді їх арешту.

23.07.2019 року грошові кошти, які знаходяться на розрахункових рахунках № НОМЕР_1 , що належить ТОВ «Совара плюс» (ЄДРПОУ 42741230), рахунок № НОМЕР_2 , що належить ТОВ «Ремжил» (ЄДРПОУ 42741314), рахунок № НОМЕР_3 , що належить ТОВ «Техінвест Траст» (ЄДРПОУ 42876181), відкриті в АТ «Банк Кредит Дніпро», МФО 305749, визнані речовими доказами по кримінальному провадженню №12019040000000475.

Застосування вищевказаного заходу забезпечення кримінального провадження обумовлено необхідністю збереження речових доказів, оскільки власники безготівкових грошових коштів, що знаходяться на банківських рахунках ТОВ «Совара плюс» (ЄДРПОУ 42741230), ТОВ «Ремжил» (ЄДРПОУ 42741314), «Техінвест Траст» (ЄДРПОУ 42876181) можуть в будь-який час здійснити зняття грошових коштів або їх відчуження іншим чином з метою їх приховування. Даний факт унеможливлює в подальшому накладення арешту на дане майно, тим самим забезпечити збереження речових доказів та відшкодування спричинених державі матеріальних збитків.

Тому слідчий просила накласти арешт шляхом тимчасового позбавлення права на відчуження, розпорядження та користування грошовими коштами, які знаходяться та можуть надійти на рахунки: № НОМЕР_1 , що належить ТОВ «Совара плюс» (ЄДРПОУ 42741230), № НОМЕР_2 , що належить ТОВ «Ремжил» (ЄДРПОУ 42741314), № НОМЕР_3 , що належить ТОВ «Техінвест Траст» (ЄДРПОУ 42876181), що відкриті в АТ «Банк Кредит Дніпро», МФО 305749.

Слідчий у судовому засіданні клопотання підтримала та просила його задовольнити.

Дослідивши клопотання із доданими до нього матеріалами, матеріали кримінального провадження, приходжу до висновку, що клопотання підлягає поверненню прокурору для усунення недоліків протягом 72 годин, виходячи з наступного.

Встановлено, що в провадженні СУ ГУНП в Дніпропетровській області знаходяться матеріали кримінального провадження № 12019040000000475 від 06.06.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України.

Згідно з ч. 3 ст. 172 КПК України слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора чи цивільного позивача менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу.

Відповідно до ч. 2 ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; перелік і види майна, що належить арештувати; документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Цей перелік є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає.

Разом з тим, за правилами вказаної норми кримінального процесуального закону, а саме частин 3, 5 та 6, арешт на майно може бути накладено в разі відповідності такого майна критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу, у разі наявності підстав вважати, що суд може застосувати до підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної особи, юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна, в разі, якщо фізична чи юридична особа в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову або неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Метою накладення арешту є забезпечення збереження речових доказів згідно з п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, та запобігання можливості їх приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного, обґрунтованого та справедливого рішення, слідчий суддя, відповідно до вимог ст.ст. 94, 132, 173 КПК України повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього спеціальної конфіскації; наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення; розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, що отримана юридичною особою; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Відповідні дані повинні міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки згідно ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження власності повинно здійснюватись відповідно до закону, а отже, суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Однак слідчий зазначених вимог закону не дотрималася.

Так, клопотання не містить відомостей, зазначених в ч.ч. 5, 6 ст. 170 КПК України, а саме, що у випадку передбаченому пунктом три частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

У випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

Клопотання прокурора не містить відомостей щодо пред`явлення підозри будь-якій особі в даному кримінальному провадженні, не містить посилань на заявлений цивільний позов, а також залишено поза увагою, що відповідно до ст. 96-3 КК України, у кримінальному провадженні за ч. 3 ст. 191 КК України не передбачено застосування заходів кримінально-правового характеру до юридичних осіб.

З тексту клопотання вбачається, що воно складається з викладення скороченого змісту фактичних обставин кримінального правопорушення (фабули), встановлених органом досудового розслідування та численних посилань на положення КПК України без належного обґрунтування співвідношення вказаних положень процесуального закону з фактичними обставинами даного кримінального провадження.

Також клопотання слідчого містить лише загальні формулювання підстав і мети арешту майна відповідно до процесуального закону, з яких не вбачається за можливе встановити, чи є предмет арешту об`єктом кримінально караних дій, або майном, набутим кримінальним шляхом чи внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Таким чином, у зв`язку з викладеним, клопотання про арешт майна не відповідає встановленим чинним законодавством вимогам щодо його змісту.

З огляду на зазначене, приходжу до висновку про необхідність повернення клопотання прокуророві для усунення недоліків.

Керуючись ст. ст. 170-172, 309 КПК України, слідчий суддя, -

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , погоджене з прокурором відділу прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 12019040000000475 від 06.06.2019 року повернути прокурору для усунення недоліків протягом 72 годин.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1