Постанова
від 07.08.2019 по справі 916/2596/18
ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД


П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2019 року м. ОдесаСправа № 916/2596/18 Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Таран С.В.,

Суддів: Будішевської Л.О., Бєляновського В.В.,

при секретарі судового засідання Станковій І.М.,

за участю представників:

від Одеської міської ради - Асташенкова О.І.,

від Державного реєстратора Одеської обласної філії Комунального підприємства "Центр державної реєстрації" Хоміної Марії Ігорівни - участі не брали,

від Одеської обласної філії Комунального підприємства "Центр державної реєстрації"- участі не брали,

від Виробничо-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю "Старт-Плюс ЛТД" - участі не брали,

розглянувши апеляційну скаргу Одеської міської ради

на рішення Господарського суду Одеської області від 16.04.2019, прийняте суддею Оборотовою О.Ю., м. Одеса, повний текст складено 26.04.2019,

у справі №916/2596/18

за позовом: Одеської міської ради

до відповідачів:

-Державного реєстратора Одеської обласної філії Комунального підприємства "Центр державної реєстрації" Хоміної Марії Ігорівни;

-Одеської обласної філії Комунального підприємства "Центр державної реєстрації";

-Виробничо-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю "Старт-Плюс ЛТД"

про скасування реєстрації права власності та звільнення земельної ділянки

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2018 р. Одеська міська рада звернулася з позовом до державного реєстратора Одеської обласної філії Комунального підприємства "Центр державної реєстрації" Хоміної Марії Ігорівни, Одеської обласної філії Комунального підприємства "Центр державної реєстрації" та Виробничо-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю "Старт-Плюс ЛТД", в якому просила скасувати рішення державного реєстратора Одеської обласної філії Комунального підприємства "Центр державної реєстрації" Хоміної М.І. (з відкриттям розділу) від 28.03.2018 за індексним номером 40351152, скасувати державну реєстрацію права власності за Виробничо-комерційним товариством з обмеженою відповідальністю "Старт-Плюс ЛТД" на нежилу будівлю площею 159,7 кв.м, що розташована за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 55 , та зобов`язати Виробничо-комерційне товариство з обмеженою відповідальністю "Старт-Плюс ЛТД" звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,0179 га на користь Одеської міської ради шляхом приведення реконструйованої нежилої будівлі площею 159,7 кв.м, розташованої за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 55 , до попереднього стану відповідно до технічного паспорту КП "ОМБТІ та РОН" від 22.11.2002 шляхом знесення самовільно прибудованої споруди площею 78,9 кв.м.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням права комунальної власності на земельну ділянку за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 55 , у зв`язку зі здійсненням Виробничо-комерційним товариством з обмеженою відповідальністю "Старт-Плюс ЛТД" самочинної реконструкції нежитлової будівлі площею 80,8 кв.м, розташованої за вказаною адресою, та, як наслідок, самовільним зайняттям зазначеної земельної ділянки, а також незаконністю проведення за останнім державної реєстрації права власності на зазначений об`єкт самочинного будівництва.

За вказаною позовною заявою місцевим господарським судом 26.11.2018 відкрито провадження у справі №916/2596/18.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 16.04.2019 у справі №916/2596/18 (суддя Оборотова О.Ю.) у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Судове рішення мотивоване недоведеністю Одеською міською радою факту незаконності проведення державної реєстрації права власності Виробничо-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю "Старт-Плюс ЛТД" на нежилу будівлю площею 159,7 кв.м, що розташована за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 55, та факту здійснення останнім самочинного будівництва за вказаною адресою.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Одеська міська рада звернулася з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Одеської області від 16.04.2019 у справі №916/2596/18 скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Зокрема, в апеляційній скарзі скаржник наголошує на незаконності проведення державної реєстрації за Виробничо-комерційним товариством з обмеженою відповідальністю "Старт-Плюс ЛТД" права власності на нежилу будівлю площею 159,7 кв.м, що розташована за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 55 , оскільки вказану реєстрацію проведено з порушенням вимог Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1127 від 25.12.2015. Апелянт також звертає увагу суду апеляційної інстанції на відсутність у рішенні Одеського окружного адміністративного суду від 02.10.2018 у справі №815/1753/18, залишеному без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 20.02.2019, преюдиційних обставин, які мають доказове значення для вирішення даної господарської справи, тому що питання збільшення загальної площі нежитлової будівлі, розташованої за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 55 , з 80,8 кв.м до 159,7 кв.м не було предметом розгляду у межах вказаної адміністративної справи. Крім того, скаржник зазначає про те, що місцевий господарський суд не дослідив та не надав жодної правової оцінки матеріалам проведеної Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради перевірки дотримання суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих і будівельних робіт, належним чином засвідчені копії яких містяться у матеріалах даної справи. Водночас Одеська міська рада наголошує на тому, що обов`язковою умовою користування земельною ділянкою є наявність у особи, яка її використовує, відповідних правовстановлюючих документів та державної реєстрації майнового права на неї, а тому відсутність у Виробничо-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю "Старт-Плюс ЛТД" правових підстав для користування земельною ділянкою комунальної форми власності площею 0,0179 га за адресою: м. Одеса, Французький бульвар , 55, безпосередньо свідчить про самовільне зайняття останньої відповідачем.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Таран С.В., судді: Будішевська Л.О., Мишкіна М.А. від 22.05.2019 за вказаною апеляційною скаргою відкрито апеляційне провадження та в подальшому ухвалою суду від 06.06.2019 розгляд справи призначено на 26.06.2019 об 11:30.

Між тим у судовому засіданні 26.06.2019 у справі №916/2596/18 суддею Мишкіною М.А. подано заяву про самовідвід.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 26.06.2019 задоволено заяву про самовідвід судді Південно-західного апеляційного господарського суду Мишкіної М.А. у справі №916/2596/18, у зв`язку з чим було призначено повторний автоматичний розподіл зазначеної судової справи.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Південно-західного апеляційного господарського суду від 26.06.2019 для розгляду апеляційної скарги у справі №916/2596/18 сформовано колегію суддів у складі головуючого судді Таран С.В., суддів: Будішевської Л.О., Бєляновського В.В.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 27.06.2018 у визначеному складі суддів справу №916/2596/18 прийнято до свого провадження та призначено її до розгляду на 07.08.2019 об 11:30.

У судовому засіданні 07.08.2019 представник Одеської міської ради апеляційну скаргу підтримав; представники Виробничо-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю "Старт-Плюс ЛТД", державного реєстратора Одеської обласної філії Комунального підприємства "Центр державної реєстрації" Хоміної Марії Ігорівни та Одеської обласної філії Комунального підприємства "Центр державної реєстрації" участі не брали, хоча були належним чином сповіщені про час та місце його проведення, що підтверджується матеріалами справи (т. ІІ а.с.95, 119, 120).

Виробничо-комерційне товариство з обмеженою відповідальністю "Старт-Плюс ЛТД", державний реєстратор Одеської обласної філії Комунального підприємства "Центр державної реєстрації" Хоміна Марія Ігорівна та Одеська обласна філія Комунального підприємства "Центр державної реєстрації" своїм правом згідно з частиною першою статті 263 Господарського процесуального кодексу України не скористалися, відзиви на апеляційні скарги не надали, що згідно з частиною третьою статті 263 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає перегляду оскаржуваного рішення суду першої інстанції.

В силу частин першої, другої статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Заслухавши пояснення представника Одеської міської ради, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування Господарським судом Одеської області норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Місцевим господарським судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про право власності на нежилу будівлю № 024747 від 09.06.2003 серії САЕв„–068648 (дублікат від 23.09.2010), виданого Виконавчим комітетом Одеської міської ради, об`єкт, який розташований за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 55 та в цілому складається з нежилої будівлі загальною площею 80,8 кв.м, відображеної у технічному паспорті від 22.11.2002, належить Виробничо-комерційному товариству з обмеженою відповідальністю "Старт-Плюс ЛТД" на праві колективної власності.

01.04.2005 між Одеською міською радою ("Орендодавець") та Виробничо-комерційним товариством з обмеженою відповідальністю "Старт-Плюс ЛТД" ("Орендар") укладено договір оренди землі б/н (далі - договір б/н від 01.04.2005), відповідно до пункту 1.1 якого Орендодавець на підставі Закону України "Про оренду землі" та рішення Одеської міської ради №3204-ІV від 11.10.2004 надає, а Орендар приймає у строкове, платне володіння та користування земельну ділянку площею 179 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 55 , згідно з планом земельної ділянки, який є невід`ємною частиною договору.

За умовами пунктів 2.1, 2.2 договору б/н від 01.04.2005 в оренду передається земельна ділянка загальною площею 179 кв.м. На земельній ділянці розташована будівля, яка належить Виробничо-комерційному товариству з обмеженою відповідальністю "Старт-Плюс ЛТД" на підставі свідоцтва про право власності від 09.06.2003.

Договір укладено терміном на 10 років для експлуатації та обслуговування павільйону-бару з літнім майданчиком (пункт 3.1 договору б/н від 01.04.2005).

В силу пунктів 5.1-5.3 договору б/н від 01.04.2005 земельна ділянка передається в оренду Виробничо-комерційному товариству з обмеженою відповідальністю "Старт-Плюс ЛТД" для експлуатації та обслуговування павільйону-бару з літнім майданчиком. Категорія земель за основним цільовим призначенням - землі житлової та громадської забудови. Умови збереження стану об`єкта оренди: забезпечення належного санітарного, протипожежного, екологічного стану земельної ділянки, будинків і споруд, що розташовані на ній, та охорони зелених насаджень.

Згідно з пунктом 6.3 договору б/н від 01.04.2005 передача земельної ділянки Орендарю здійснюється у 3-денний термін після державної реєстрації цього договору за актом приймання-передачі.

Підпунктом 9.3.1 пункту 9.3 договору б/н від 01.04.2005 передбачено, що Орендар має право приступати до використання земельної ділянки після державної реєстрації договору.

Відповідно до пункту 14.1 договору б/н від 01.04.2005 цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації згідно зі статтею 18 Закону України "Про оренду землі".

Вказаний договір б/н від 01.04.2005 посвідчено приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Одеської області Чужовською Н.Ю. та зареєстровано в реєстрі за №1269.

Докази державної реєстрації договору б/н від 01.04.2005 у Державному реєстрі земель та передачі земельної ділянки Орендарю за актом приймання-передачі у матеріалах справи відсутні та сторонами до суду не подані.

З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна №144622272 від 08.11.2018 вбачається, що 28.03.2018 державним реєстратором Одеської обласної філії Комунального підприємства "Центр державної реєстрації" Хоміною Марією Ігорівною прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) за індексним номером: 40351152, що стало підставою для державної реєстрації права колективної власності Виробничо-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю "Старт-Плюс ЛТД" на об`єкт нерухомого майна - нежилу будівлю загальною площею 80,8 кв.м за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 55 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1517680151101). Підставою виникнення права власності зазначено свідоцтво про право власності на нежилу будівлю №024747 від 09.06.2003 серії САЕ №068648 (дублікат від 23.09.2010), видане Виконавчим комітетом Одеської міської ради.

В подальшому 03.04.2018 державним реєстратором Одеської обласної філії Комунального підприємства "Центр державної реєстрації" Іскровим Олегом Вікторовичем прийнято рішення за індексним номером: 40449112, яке стало підставою для державної реєстрації змін до інформації про вищезазначений об`єкт нерухомого майна у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а саме: "нежила будівля" змінено на "нежила будівля 1-го поверху"; "загальна площа 80 , 8 кв.м" змінено на "загальна площа 159 , 7 кв.м"; до переліку підстав виникнення права власності додано складені Фізичною особою-підприємцем Андрущенко Н.А . висновок №52/28/12 від 29.03.2018 та технічний паспорт б/н від 29.03.2018 .

Відповідно до висновку №52/28/12 від 29.03.2018, складеному Фізичною особою-підприємцем Андрущенко Н.А., Виробничо-комерційне товариство з обмеженою відповідальністю "Старт-Плюс ЛТД" є власником нежитлової будівлі за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 55 на підставі виданого Виконавчим комітетом Одеської міської ради свідоцтва про право власності серії САЕв„–068648 від 09.06.2003. Під час проведення технічної інвентаризації зазначеного об`єкта нерухомого майна встановлено, що загальна площа нежилої будівлі складає 159,7 кв.м, основна площа 124,6 кв.м. Збільшення загальної та основної площі відбулось за рахунок виконання робіт, які згідно з Інструкцією про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України №127 від 24.05.2001 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10.07.2001 за №582/5773, не належать до самочинного будівництва.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 02.10.2018 у справі №815/1753/18, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 20.02.2019, адміністративний позов Виробничо-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю "Старт-Плюс ЛТД" до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради задоволено: визнано протиправним та скасовано припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил №137/18 від 16.03.2018, а також визнано протиправною та скасовано постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №007/18 від 28.03.2018.

Вказане рішення Одеського окружного адміністративного суду мотивоване наявністю процедурних порушень, допущених Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради під час проведення останнім протягом 07.03.2018-16.03.2018 перевірки дотримання Виробничо-комерційним товариством з обмеженою відповідальністю "Старт-Плюс ЛТД" вимог містобудівного законодавства під час реконструкції зі зміною геометричних розмірів розташованої за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 55 нежитлової одноповерхової будівлі торгового павільйону-бару. Водночас у даному судовому рішенні зазначено про те, що адміністративний суд не досліджує обставини, пов`язані зі збільшенням позивачем площі вказаного об`єкта нерухомого майна до 159,7 кв.м, оскільки ці питання не були предметом оскаржуваного позапланового заходу державного контролю та не висвітлювались у документах, складених за результатами позапланової перевірки.

19.11.2018 наказом Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради №01-13/379ДАБК вирішено провести позапланову перевірку на об`єкті будівництва, розташованому за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 55 , на предмет дотримання Виробничо-комерційним товариством з обмеженою відповідальністю "Старт-Плюс ЛТД" вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час підготовчих та будівельних робіт.

На підставі зазначеного наказу Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради видано направлення для проведення позапланового заходу №001636 від 20.11.2018 зі строком дії з 21.11.2018 до 23.11.2018.

За результатами проведеної з 21.11.2018 по 23.11.2018 перевірки Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради складено акт позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час підготовчих та будівельних робіт №0001636 від 23.11.2018, протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності б/н від 23.11.2018, а також видано припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил б/н від 23.11.2018, в якому міститься звернена до Виробничо-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю "Старт-Плюс ЛТД" вимога отримати право на виконання будівельних робіт та декларацію про готовність до експлуатації об`єктів, які належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), у термін до 23.12.2018 або привести об`єкт будівництва до первісного стану відповідно до виданого Виконавчим комітетом Одеської міської ради свідоцтва про право власності серії САЕв„–068648 від 09.06.2003.

З акту позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час підготовчих та будівельних робіт №0001636 від 23.11.2018 вбачається, що під час виїзду на місце за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 55 встановлено, що будівельні роботи не проводяться, а реконструйована нежитлова одноповерхова будівля торгового павільйону-бару (нежила будівля 1-го поверху) експлуатується як магазин продовольчих товарів (налагоджено електропостачання, наявне торгівельне обладнання та товар), про що свідчать матеріали фотофіксації. Водночас в Єдиному реєстрі документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів відсутні відомості щодо готовності до експлуатації об`єкта будівництва за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 55 . Таким чином, Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради дійшло висновку про те, що Виробничо-комерційним товариством з обмеженою відповідальністю "Старт-Плюс ЛТД" експлуатується розташований за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 55 закінчений будівництвом об`єкт, який у встановленому законодавством порядку не прийнятий в експлуатацію, чим порушено приписи Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", при цьому державну реєстрацію права власності Виробничо-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю "Старт-Плюс ЛТД" на зазначений об`єкт проведено з порушенням вимог Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1127 від 25.12.2015.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 21.11.2018 у справі №916/841/18, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 28.02.2019, у задоволенні позову Одеської міської ради до Виробничо-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю "Старт-Плюс ЛТД" про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки площею 0,0179 га, яка розташована за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 55 , на користь Одеської міської ради шляхом знесення приміщення габаритними розмірами 2,09х8,38 м, що самочинно добудоване до нежилої будівлі площею 80,8 кв.м, відмовлено повністю.

Зазначене рішенням місцевого господарського суду мотивоване недоведеністю Одеською міською радою факту, що добудоване до нежилої будівлі площею 80,8 кв.м приміщення габаритними розмірами 2,09х8,38 м не входить до складу належного Виробничо-комерційному товариству з обмеженою відповідальністю "Старт-Плюс ЛТД" на праві власності нежитлового приміщення загальною площею 159,7 кв.м.

Відповідно до акту огляду земельної ділянки б/н від 31.01.2019, складеного відділом самоврядного контролю за використанням і охороною земель та дотриманням земельного законодавства управління земельних ресурсів Департаменту комунальної власності Одеської міської ради, за результатами візуального огляду земельної ділянки площею 0,0179 га з кадастровим номером: 5110137500:45:001:0015 , розташованої за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 55 , встановлено, що на вказаній земельній ділянці розташована одноповерхова будівля, що експлуатується для розміщення магазину продовольчих товарів, до якої прибудований придатний для здійснення підприємницької діяльності улаштований на фундаменті майданчик з посиленням металевими конструкціями каркасу, частково обшитий металевим профілем та з влаштованим каркасом під розташування покрівлі даху. Крім того, у вказаному акті зазначено про те, що укладений між Одеською міською радою та Виробничо-комерційним товариством з обмеженою відповідальністю "Старт-Плюс ЛТД" договір оренди землі б/н від 01.04.2005 не був зареєстрований у Державному реєстрі земель, при цьому Одеською міською радою не приймалися рішення про надання даної земельної ділянки Виробничо-комерційному товариству з обмеженою відповідальністю "Старт-Плюс ЛТД" у власність або оренду, що свідчить про наявність у діях товариства порушень вимог земельного законодавства.

Предметом спору у даній справі є вимоги про скасування рішення державного реєстратора Одеської обласної філії Комунального підприємства "Центр державної реєстрації" Хоміної М.І. (з відкриттям розділу) від 28.03.2018 за індексним номером 40351152, скасування державної реєстрації права власності за Виробничо-комерційним товариством з обмеженою відповідальністю "Старт-Плюс ЛТД" на нежилу будівлю площею 159,7 кв.м, що розташована за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 55 , та зобов`язання Виробничо-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю "Старт-Плюс ЛТД" звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,0179 га на користь Одеської міської ради шляхом приведення реконструйованої нежилої будівлі площею 159,7 кв.м, розташованої за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 55 , до попереднього стану відповідно до технічного паспорту КП "ОМБТІ та РОН" від 22.11.2002 шляхом знесення самовільно прибудованої споруди площею 78,9 кв.м.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, місцевий господарський суд виходив з недоведеності позивачем факту незаконності проведення державної реєстрації права власності Виробничо-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю "Старт-Плюс ЛТД" на нежилу будівлю площею 159,7 кв.м, що розташована за адресою: м . Одеса, Французький бульвар, 55 , та факту здійснення останнім самочинного будівництва за вказаною адресою.

Колегія суддів частково погоджується з зазначеними висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Стаття 15 Цивільного кодексу України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Таким чином, у розумінні закону, суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Захист, відновлення порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу відбувається, в тому числі, шляхом звернення з позовом до суду (частина перша статті 16 Цивільного кодексу України).

Наведена позиція ґрунтується на тому, що під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

При цьому застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Згідно з положеннями статті 11 Європейської хартії місцевого самоврядування (м. Страсбург, 15.10.1985 року, ратифіковано Законом України №452/97-ВР від 15.07.1997) органи місцевого самоврядування мають право використовувати засоби правового захисту для забезпечення вільного здійснення своїх повноважень і поважання принципів місцевого самоврядування, які утілені в Конституції чи національному законодавстві.

Відповідно до статті 145 Конституції України права місцевого самоврядування захищаються в судовому порядку.

В силу приписів статті 41 Конституції України держава гарантує належне забезпечення захисту права власності на нерухоме майно, право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Згідно з приписами статті 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

За умовами статті 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Статтею 321 Цивільного кодексу України визначено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до частини другої статті 325 Цивільного кодексу України фізичні та юридичні особи можуть бути власниками будь-якого майна, за винятком окремих видів майна, які відповідно до закону не можуть їм належати.

Право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов`язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом (частини перша, друга статті 182 Цивільного кодексу України).

Правове регулювання правовідносин, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, здійснюється на підставі Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Пунктом 1 частини першої статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (в редакції, чинній на час проведення оспорюваних реєстраційних дій; далі - Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень") визначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

В силу пункту 1 частини першої статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" право власності підлягає державній реєстрації.

Як зазначалося вище, відповідно до свідоцтва про право власності на нежилу будівлю № 024747 від 09.06.2003 серії САЕв„–068648 (дублікат від 23.09.2010), виданого Виконавчим комітетом Одеської міської ради, об`єкт, який розташований за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 55 та в цілому складається з нежилої будівлі загальною площею 80,8 кв.м, відображеної у технічному паспорті від 22.11.2002, належить Виробничо-комерційному товариству з обмеженою відповідальністю "Старт-Плюс ЛТД" на праві колективної власності.

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна 28.03.2018 державним реєстратором Одеської обласної філії Комунального підприємства "Центр державної реєстрації" Хоміною Марією Ігорівною прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) за індексним номером: 40351152, що стало підставою для державної реєстрації права колективної власності Виробничо-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю "Старт-Плюс ЛТД" на об`єкт нерухомого майна - нежилу будівлю загальною площею 80,8 кв.м за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 55 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1517680151101). Підставою виникнення права власності зазначено свідоцтво про право власності на нежилу будівлю №024747 від 09.06.2003 серії САЕв„– 068648 (дублікат від 23.09.2010), видане Виконавчим комітетом Одеської міської ради.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва, проводиться на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого до 01.01.2013 органом місцевого самоврядування або місцевою державною адміністрацією, чи його дубліката.

З пояснень, наданих представником апелянта у судовому засіданні, вбачається, що Одеською міською радою не оспорюється правомірність набуття Виробничо-комерційним товариством з обмеженою відповідальністю "Старт-Плюс ЛТД" права власності на нежилу будівлю загальною площею 80,8 кв.м, яка відображена у технічному паспорті від 22.11.2002 та право власності на яку посвідчено свідоцтвом про право власності на нежилу будівлю №024747 від 09.06.2003 серії САЕв„–068648 (дублікат від 23.09.2010), що видане Виконавчим комітетом Одеської міської ради.

Водночас колегія суддів враховує, що у матеріалах справи відсутні та скаржником до суду не подано жодного доказу на підтвердження того, що видане Виконавчим комітетом Одеської міської ради свідоцтво про право власності на нежилу будівлю №024747 від 09.06.2003 серії САЕ №068648 визнано недійсним, незаконним, протиправним та скасовано, як і не подано доказів порушення державним реєстратором Одеської обласної філії Комунального підприємства "Центр державної реєстрації" Хоміною Марією Ігорівною приписів законодавства під час прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) за індексним номером: 40351152, що стало підставою для державної реєстрації права колективної власності Виробничо-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю "Старт-Плюс ЛТД" на об`єкт нерухомого майна - нежилу будівлю загальною площею 80,8 кв.м за адресою: м . Одеса, Французький бульвар, 55 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1517680151101).

З огляду на вищевикладене, колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення позовної вимоги про скасування рішення державного реєстратора Одеської обласної філії Комунального підприємства "Центр державної реєстрації" Хоміної М.І. (з відкриттям розділу) від 28.03.2018 за індексним номером 40351152.

Місцевим господарським судом також встановлено, що 03.04.2018 державним реєстратором Одеської обласної філії Комунального підприємства "Центр державної реєстрації" Іскровим Олегом Вікторовичем прийнято рішення за індексним номером: 40449112, яке стало підставою для державної реєстрації змін до інформації про вищезазначений об`єкт нерухомого майна у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а саме: "нежила будівля" змінено на "нежила будівля 1-го поверху"; "загальна площа 80 , 8 кв.м" змінено на "загальна площа 159 , 7 кв.м"; до переліку підстав виникнення права власності додано складені Фізичною особою-підприємцем Андрущенко Н.А . висновок №52/28/12 від 29.03.2018 та технічний паспорт б/н від 29.03.2018 .

Згідно з висновком №52/28/12 від 29.03.2018, складеним Фізичною особою-підприємцем Андрущенко Н.А., Виробничо-комерційне товариство з обмеженою відповідальністю "Старт-Плюс ЛТД" є власником нежитлової будівлі за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 55 на підставі виданого Виконавчим комітетом Одеської міської ради свідоцтва про право власності серії САЕв„–068648 від 09.06.2003. Під час проведення технічної інвентаризації зазначеного об`єкта нерухомого майна встановлено, що загальна площа нежилої будівлі складає 159,7 кв.м, основна площа 124,6 кв.м. Збільшення загальної та основної площі відбулось за рахунок виконання робіт, які згідно з Інструкцією про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України №127 від 24.05.2001 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10.07.2001 за №582/5773 (далі- Інструкція), не належать до самочинного будівництва.

Відповідно до пункту 3.2 Розділу 3 Інструкції (в редакції, чинній на момент видачі Фізичною особою-підприємцем Андрущенко Н.А. висновку №52/28/12 від 29.03.2018) не належать до самочинного будівництва для громадських та виробничих будівель (приміщень), зокрема, перепланування, пов`язані зі зміною загальної, основної та допоміжної площі за рахунок демонтування та влаштування перегородок (без порушення несучих конструкцій); збільшення або зменшення площі за рахунок демонтування чи влаштування перегородок (без порушення несучих стін, несучих конструкцій, опор, балок), комор, утеплення і оздоблення стін; збільшення або зменшення площі за рахунок демонтування печей, грубок, камінів (без перекривання вентиляційних шахт, димоходів); зведення на земельній ділянці тимчасових господарських будівель та споруд, навісів, альтанок, тамбурів, терас, веранд, наметів, накриття, сходів, естакад, літніх душових, теплиць, свердловин, криниць, люфт-клозетів, вбиралень, вигрібних ям, замощень, парканів, воріт, хвірток, відкритих басейнів та із накриттям полегшеної конструкції, погребів, ганків тощо .

За умовами частин другої, третьої статті 28 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" тимчасова споруда торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності - одноповерхова споруда, що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту . Тимчасова споруда для здійснення підприємницької діяльності може мати закрите приміщення для тимчасового перебування людей (павільйон площею не більше 30 квадратних метрів по зовнішньому контуру) або не мати такого приміщення. Розміщення малих архітектурних форм здійснюється відповідно до Закону України "Про благоустрій населених пунктів".

Частиною другою статті 21 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" визначено, що мала архітектурна форма - це елемент декоративного чи іншого оснащення об`єкта благоустрою. До малих архітектурних форм належать: альтанки, павільйони, навіси; паркові арки (аркади) і колони (колонади); вуличні вази, вазони і амфори; декоративна та ігрова скульптура; вуличні меблі (лавки, лави, столи); сходи, балюстради; паркові містки; огорожі, ворота, ґрати; інформаційні стенди, дошки, вивіски; інші елементи благоустрою, визначені законодавством.

Порівняльний аналіз технічного паспорту б/н від 22.11.2002, виготовленого КП "ОМБТІ та РОН", та технічного паспорту б/н від 29.03.2018, виготовленого Фізичною особою-підприємцем Андрущенко Н.А. , свідчить про те, що збільшення площі нежилої будівлі, розташованої за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 55 , з 80,8 кв.м до 159,7 кв.м відбулося у зв`язку із прибудовою до вказаної будівлі приміщень залів, коридору, туалету, кухні, вмивальні та підсобного приміщення, які у розумінні приписів законодавства не належать до малих архітектурних форм.

При цьому, дослідивши наявні у матеріалах справи акт позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час підготовчих та будівельних робіт №0001636 від 23.11.2018, протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності б/н від 23.11.2018 та припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил б/н від 23.11.2018, складені Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради за результатами проведеної з 21.11.2018 по 23.11.2018 перевірки, матеріали фотофіксації та складений відділом самоврядного контролю за використанням і охороною земель та дотриманням земельного законодавства управління земельних ресурсів Департаменту комунальної власності Одеської міської ради акт огляду земельної ділянки б/н від 31.01.2019, апеляційний господарський суд вбачає, що прибудову приміщень залів, коридору, туалету, кухні, вмивальні та підсобного приміщення до нежилої будівлі площею 80,8 кв.м, розташованої за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 55 , здійснено з улаштуванням фундаменту, що має наслідком неможливість віднесення зазначених прибудованих приміщень до категорії тимчасових господарських будівель та споруд.

Враховуючи вищевикладене, Південно-західним апеляційним господарським критично оцінюється висновок №52/28/12 від 29.03.2018, складений Фізичною особою-підприємцем Андрущенко Н. А . , оскільки викладене у ньому твердження про те, що збільшення загальної та основної площі відбулось за рахунок виконання робіт, які згідно з Інструкцією не належать до самочинного будівництва, спростовується пунктом 3.2 Розділу 3 вказаної Інструкції та сукупністю інших наявних у матеріалах даної господарської справи доказів.

При цьому колегія суддів зауважує, що навіть у випадку, якщо б збільшення площі нежилої будівлі, розташованої за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 55 , з 80,8 кв.м до 159,7 кв.м відбулося за рахунок зведення на земельній ділянці малих архітектурних форм та тимчасових господарських будівель і споруд, які не вважаються самочинним будівництвом, державна реєстрація права власності Виробничо-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю "Старт-Плюс ЛТД" на нежилу будівлю площею 159,7 кв.м за вищезазначеною адресою у будь-якому разі була би незаконною та повинна бути скасована як така, що проведена з порушенням вимог частини четвертої статті 5 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", відповідно до якої не підлягають державній реєстрації речові права та їх обтяження, зокрема, на малі архітектурні форми та тимчасові, некапітальні споруди.

Згідно з частиною п`ятою статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" внесення змін до записів Державного реєстру прав , зупинення реєстраційних дій, внесення запису про скасування державної реєстрації прав або скасування рішення державного реєстратора здійснюються у порядку, передбаченому для державної реєстрації прав (крім випадків, коли такі дії здійснюються у порядку, передбаченому статтею 37 цього Закону).

Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державний реєстратор перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення.

Державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав (частина перша статті 11 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень").

В силу частини першої статті 18 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація прав проводиться в такому порядку: 1) прийняття/отримання документів для державної реєстрації прав, формування та реєстрація заяви в базі даних заяв; 2) виготовлення електронних копій документів, поданих для державної реєстрації прав, шляхом сканування (у разі подання документів у паперовій формі) та їх розміщення у Державному реєстрі прав; 3) встановлення черговості розгляду заяв, зареєстрованих у базі даних заяв; 4) перевірка документів на наявність підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень; 5) прийняття рішення про державну реєстрацію прав (у разі відсутності підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав); 6) відкриття розділу в Державному реєстрі прав та/або внесення до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідних відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об`єкти та суб`єктів цих прав; 7) формування витягу з Державного реєстру прав про проведену державну реєстрацію прав для подальшого використання заявником; 8) видача/отримання документів за результатом розгляду заяви.

Частиною четвертою статті 18 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачено, що державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим/отриманим документам.

Відповідно до частини другої статті 18 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Згідно з пунктом 1 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (в редакції, чинній на час проведення оспорюваних реєстраційних дій; далі - Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1127 від 25.12.2015, цей Порядок визначає умови, підстави та процедуру проведення відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, об`єкти незавершеного будівництва та їх обтяжень, перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов`язки суб`єктів у сфері державної реєстрації прав, а також умови, підстави та процедуру взяття на облік безхазяйного нерухомого майна.

Абзацом 1 пункту 6 Порядку передбачено, що державна реєстрація прав проводиться за заявою заявника шляхом звернення до суб`єкта державної реєстрації прав або нотаріуса, крім випадків, передбачених цим Порядком.

Для державної реєстрації прав заявник подає оригінали документів, необхідних для відповідної реєстрації, та документ, що підтверджує сплату адміністративного збору за державну реєстрацію прав (абзац 1 пункту 7 Порядку).

В силу пункту 45 Порядку для державної реєстрації права власності у зв`язку із зміною суб`єкта такого права в результаті реконструкції об`єкта нерухомого майна, у тому числі в результаті переведення об`єкта нерухомого майна із житлового у нежитловий або навпаки подаються: 1) документ, що посвідчує право власності на об`єкт нерухомого майна до його реконструкції (крім випадків, коли право власності на такий об`єкт вже зареєстровано в Державному реєстрі прав); 2) документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта; 3) технічний паспорт на об`єкт нерухомого майна; 4) письмова заява або договір співвласників про розподіл часток у спільній власності на реконструйований об`єкт нерухомого майна (у разі, коли державна реєстрація проводиться щодо майна, що набувається у спільну часткову власність); 5) договір про спільну діяльність або договір простого товариства (у разі, коли державна реєстрація проводиться щодо майна, реконструкція якого здійснювалась у результаті спільної діяльності). Документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, не вимагається у разі, коли реєстрація такого документа здійснювалася в Єдиному реєстрі документів.

За умовами приписів частин першої, другої статті 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо: 1) заявлене речове право, обтяження не підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону; 2) заява про державну реєстрацію прав подана неналежною особою; 3) подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом; 4) подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження; 5) наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями; 6) наявні зареєстровані обтяження речових прав на нерухоме майно; 7) заяву про державну реєстрацію обтяжень щодо попереднього правонабувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим правонабувачем; 8) після завершення строку, встановленого частиною третьою статті 23 цього Закону, не усунені обставини, що були підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав; 9) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об`єктом незавершеного будівництва подано не до нотаріуса, який вчинив таку дію; 10) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі подано особою, яка згідно із законодавством не має повноважень подавати заяви в електронній формі; 11) заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене речове право, обтяження вже зареєстровано у Державному реєстрі прав; 12) заявника, який звернувся із заявою про державну реєстрацію прав, що матиме наслідком відчуження майна, внесено до Єдиного реєстру боржників. За наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав.

Таким чиним, апеляційним господарським судом встановлено, що державним реєстратором Одеської обласної філії Комунального підприємства "Центр державної реєстрації" Іскровим Олегом Вікторовичем проведено державну реєстрацію змін до наявної у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно інформації щодо об`єкту нерухомого майна - нежилої будівлі загальною площею 80,8 кв.м за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 55 за відсутності документа, що засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, при цьому колегія суддів зауважує, що вказаний документ не вимагається виключно у разі, коли реєстрація такого документа здійснювалася в Єдиному реєстрі документів, між тим матеріали справи не містять ані доказів, які б засвідчували прийняття в експлуатацію спірного закінченого будівництвом об`єкта нерухомого майна, ані доказів реєстрації такого документа в Єдиному реєстрі документів.

З огляду на вищевикладене, а також беручи до уваги імперативний припис частини другої статті 376 Цивільного кодексу України, відповідно до якої особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього, Південно-західний апеляційний господарський суд дійшов висновку про незаконність проведення 03.04.2018 державної реєстрації права власності Виробничо-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю "Старт-Плюс ЛТД" на нежилу будівлю площею 159,7 кв.м, що розташована за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 55, та, як наслідок, наявність правових підстав для задоволення позовної вимоги про скасування державної реєстрації права власності Виробничо-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю "Старт-Плюс ЛТД" на вищезазначений об`єкт нерухомого майна.

Водночас колегія суддів вважає помилковим висновок місцевого господарського суду про те, що у випадку скасування права власності на будівлю площею 159,7 кв.м, що розташована за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 55 , відповідач буде позбавлений права власності на весь об`єкт, площа якого виходить за межі предмету спору та не оскаржується, оскільки у даному випадку фактично скасовується лише державна реєстрація змін до інформації про вищезазначений об`єкт нерухомого майна у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, проведена на підставі рішення державного реєстратора Одеської обласної філії Комунального підприємства "Центр державної реєстрації" Іскрова Олега Вікторовича від 03.04.2018 за індексним номером: 40449112, при цьому державна реєстрація права колективної власності Виробничо-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю "Старт-Плюс ЛТД" на об`єкт нерухомого майна - нежилу будівлю загальною площею 80,8 кв.м за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 55 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1517680151101), проведена на підставі рішення державного реєстратора Одеської обласної філії Комунального підприємства "Центр державної реєстрації" Хоміної Марії Ігорівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 28.03.2018 за індексним номером: 40351152, залишається чинною.

Крім того, колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду не погоджується з висновком суду першої інстанції про недоведеність факту здійснення Виробничо-комерційним товариством з обмеженою відповідальністю "Старт-Плюс ЛТД" самочинного будівництва за адресою: м. Одеса, Французький бульвар , 55, та відсутність підстав для звільнення зайнятої останнім земельної ділянки за вищезазначеною адресою з огляду на наступне.

Згідно з частиною першою статті 376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Правовий аналіз наведеної норми дозволяє виділити наступні ознаки самочинного будівництва: об`єкт нерухомого майна збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети у встановленому порядку; відсутність належного дозволу чи належно затвердженого проекту для будівництва; створення об`єкта з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Кожна із зазначених ознак є самостійною і достатньою для того, щоб визнати об`єкт нерухомого майна самочинним будівництвом, відтак при вирішенні спору, що виникає у зв`язку з будівництвом на земельній ділянці об`єкта нерухомості, повинно досліджуватися питання наявності дозвільної документації на будівництво спірних об`єктів і документів про виділення земельної ділянки. При цьому із наведених положень норм права не вбачається, що для того, щоб вважати, що права позивача є порушеними, на земельній ділянці має існувати готовий для використання об`єкт нерухомого майна.

Саме така правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 10.01.2019 у справі №915/1376/17.

Відповідно до статті 80 Земельного кодексу України суб`єктами права власності на землю є, зокрема, територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, на землі комунальної власності.

За умовами частин першої, другої статті 83 Земельного кодексу України землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності, а також земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування.

Частиною третьою статті 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля , природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

Згідно з частиною першою статті 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров`я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об`єкти, визначені відповідно до закону як об`єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.

Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об`єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об`єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду (частина п`ята статті 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").

В силу частини восьмої статті 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб`єктів. Об`єкти права комунальної власності не можуть бути вилучені у територіальних громад і передані іншим суб`єктам права власності без згоди безпосередньо територіальної громади або відповідного рішення ради чи уповноваженого нею органу, за винятком випадків, передбачених законом.

Виходячи зі змісту статті 12 Земельного кодексу України, до повноважень міських рад у галузі земельних відносин належать, зокрема, розпорядження землями територіальних громад, передача земельних ділянок комунальної власності у власність або користуванням громадянам та юридичним особам, здійснення контролю за використанням і охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства.

Статтею 116 Земельного кодексу України визначені підстави набуття права на землю із земель державної та комунальної власності.

Зокрема, частиною першою статті 116 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Згідно з пунктом 34 частини першої статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" питання у сфері регулювання земельних відносин вирішуються виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної або міської ради.

Відповідно до частини першої статті 122 Земельного кодексу України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

За умовами частини першої статті 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Таким чином, колегія суддів зауважує, що під наданням земельної ділянки слід розуміти рішення компетентного органу влади чи органу місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у власність або надання у користування, або передачу права користування земельною ділянкою на підставі цивільно-правових договорів із фізичною чи юридичною особою.

В силу приписів статей 125, 126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав . Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

За змістом статті 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Отже, обов`язковою умовою фактичного законного використання земельної ділянки є наявність у особи, яка її використовує, правовстановлюючих документів на цю земельну ділянку та державної реєстрації майнового права на неї, відтак відсутність у цієї особи таких документів свідчить про самовільне зайняття вказаної земельної ділянки.

Місцевим господарським судом встановлено, що 01.04.2005 між Одеською міською радою ("Орендодавець") та Виробничо-комерційним товариством з обмеженою відповідальністю "Старт-Плюс ЛТД" ("Орендар") укладено договір б/н від 01.04.2005, відповідно до пункту 1.1 якого Орендодавець на підставі Закону України "Про оренду землі" та рішення Одеської міської ради №3204-ІV від 11.10.2004 надає, а Орендар приймає у строкове, платне володіння та користування земельну ділянку площею 179 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 55 , згідно з планом земельної ділянки, який є невід`ємною частиною договору.

За умовами пунктів 2.1, 2.2 договору б/н від 01.04.2005 в оренду передається земельна ділянка загальною площею 179 кв.м. На земельній ділянці розташована будівля, яка належить Виробничо-комерційному товариству з обмеженою відповідальністю "Старт-Плюс ЛТД" на підставі свідоцтва про право власності від 09.06.2003.

Згідно з пунктом 6.3 договору б/н від 01.04.2005 передача земельної ділянки Орендарю здійснюється у 3-денний термін після державної реєстрації цього договору за актом приймання-передачі.

Підпунктом 9.3.1 пункту 9.3 договору б/н від 01.04.2005 передбачено, що Орендар має право приступати до використання земельної ділянки після державної реєстрації договору.

Відповідно до пункту 14.1 договору б/н від 01.04.2005 цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації згідно зі статтею 18 Закону України "Про оренду землі".

В силу статті 18 Закону України "Про оренду землі" (в редакції, чинній на момент укладання договору б/н від 01.04.2005) договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації .

Частинами другою, третьою статті 125 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент укладання договору б/н від 01.04.2005) передбачено, що право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації . Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.

Колегія суддів вбачає, що договір б/н від 01.04.2005 посвідчено приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Одеської області Чужовською Н.Ю. та зареєстровано в реєстрі за №1269, при цьому докази державної реєстрації вказаного договору у Державному реєстрі земель у матеріалах справи відсутні та відповідачем до суду не подані.

Крім того, відповідно до акту огляду земельної ділянки б/н від 31.01.2019, складеного відділом самоврядного контролю за використанням і охороною земель та дотриманням земельного законодавства управління земельних ресурсів Департаменту комунальної власності Одеської міської ради, укладений між Одеською міською радою та Виробничо-комерційним товариством з обмеженою відповідальністю "Старт-Плюс ЛТД" договір оренди землі б/н від 01.04.2005 не був зареєстрований у Державному реєстрі земель.

Колегія суддів зазначає, що реєстрація за Виробничо-комерційним товариством з обмеженою відповідальністю "Старт-Плюс ЛТД" права власності на об`єкт самочинного будівництва не змінює правової природи цього об`єкта та не усуває порушень земельного та містобудівельного законодавства, допущених при будівництві останнього, при цьому самочинне будівництво нерухомості, яке здійснюється без згоди власника земельної ділянки комунальної форми власності, визнається протиправним втручанням у право мирного володіння майном громади міста.

Зазначений висновок Південно-західного апеляційного господарського суду повністю узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 20.09.2018 у справі №910/19726/17.

Таким чином, беручи до уваги відсутність у Виробничо-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю "Старт-Плюс ЛТД" правовстановлюючих документів на земельну ділянку площею 0,0179 га, розташовану за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 55 , та відсутність за останнім державної реєстрації майнового права на неї, Південно-західний апеляційний господарський суд дійшов висновку про доведеність позивачем факту проведення відповідачем самочинного будівництва за вищевказаною адресою та, як наслідок, самовільного зайняття даної земельної ділянки комунальної форми власності.

Самочинне будівництво є порушенням встановлених державою правил та норм здійснення будівництва, що призводить до нераціональної забудови населених пунктів, невідповідності збудованих об`єктів нерухомості встановленим вимогам законодавства, що є порушенням прав територіальної громади, а також питань безпеки під час експлуатації вже збудованого об`єкта, екологічної та санітарно-епідеміологічної безпеки.

При цьому колегія суддів враховує, що у розумінні частини першої статті 376 Цивільного кодексу України самочинним будівництвом є не тільки новостворений об`єкт, а і об`єкт нерухомості, який виник в результаті реконструкції, капітального ремонту, перебудови, надбудови уже існуючого об`єкта, здійснених без одержаного дозволу місцевих органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування, розробленої та затвердженої в установленому порядку проектної документації, дозволу на виконання будівельних робіт, наданого органами архітектурно-будівельного контролю, оскільки в результаті таких дій об`єкт втрачає тотожність з тим, на який власником (власниками) отримано право власності.

В силу статті 28 Закону України "Про архітектурну діяльність" власники та користувачі об`єктів архітектури зобов`язані, зокрема, отримувати в установленому законодавством порядку документ дозвільного характеру, що дає право на виконання робіт, пов`язаних із реконструкцією, реставрацією чи капітальним ремонтом об`єкта архітектури.

Під належним дозволом слід розуміти передбачений Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" дозвільний документ, що дає право виконувати підготовчі та будівельні роботи саме того об`єкта і на тій земельній ділянці, яка передана з цією метою певній особі.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" замовник має право виконувати будівельні роботи після подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об`єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об`єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України.

Отже, колегія суддів зауважує, що в силу приписів закону вчинення вищезазначених дій є необхідною умовою і одночасно підставою правомірності виконання будівельних робіт.

Частиною сьомою статті 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" передбачено, що виконання будівельних робіт без відповідного документа, передбаченого цією статтею, вважається самочинним будівництвом і тягне за собою відповідальність згідно із законом.

За умовами частин першої, другої статті 36 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об`єктах, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), об`єктах, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт. Виконувати будівельні роботи без подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт забороняється.

Згідно з частиною першою статті 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та об`єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об`єкта до експлуатації протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви.

Експлуатація закінчених будівництвом об`єктів, не прийнятих (якщо таке прийняття передбачено законодавством) в експлуатацію, забороняється. Зареєстрована декларація про готовність об`єкта до експлуатації або сертифікат є підставою для укладення договорів про постачання на прийнятий в експлуатацію об`єкт необхідних для його функціонування ресурсів - води, газу, тепла, електроенергії, включення даних про такий об`єкт до державної статистичної звітності та оформлення права власності на нього (частини восьма, дев`ята статті 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності").

Водночас з наявного у матеріалах справи акту позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час підготовчих та будівельних робіт №0001636 від 23.11.2018, складеного Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради за результатами перевірки, проведеної останнім з 21.11.2018 по 23.11.2018, вбачається, що під час виїзду на місце за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 55 встановлено, що будівельні роботи не проводяться, а реконструйована нежитлова одноповерхова будівля торгового павільйону-бару (нежила будівля 1-го поверху) експлуатується як магазин продовольчих товарів (налагоджено електропостачання, наявне торгівельне обладнання та товар), про що свідчать матеріали фотофіксації, при цьому в Єдиному реєстрі документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів відсутні відомості щодо готовності до експлуатації об`єкта будівництва за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 55 .

З огляду на вищевикладене та враховуючи відсутність у матеріалах даної справи зареєстрованої декларації про готовність реконструйованого об`єкта, розташованого за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 55 , до експлуатації, апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що проведена Виробничо-комерційним товариством з обмеженою відповідальністю "Старт-Плюс ЛТД" реконструкція нежилої будівлі загальною площею 80,8 кв.м, яка знаходиться за вищевказаною адресою, зі збільшенням площі останньої до 159,7 кв.м за рахунок самовільного зайняття земельної ділянки комунальної форми власності є самочинним будівництвом.

Крім того, колегія суддів не погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що спір, пов`язаний зі збільшенням площі спірного об`єкта нерухомого майна за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 55 з 80,8 кв.м до 159,7 кв.м вже був предметом розгляду в Одеському окружному адміністративному суді, рішенням якого від 02.10.2018 у справі №815/1753/18, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 20.02.2019, встановлено, що обставина здійснення самочинного будівництва за вказаною адресою та порушення Виробничо-комерційним товариством з обмеженою відповідальністю "Старт-Плюс ЛТД" пункту 1 частини першої статті 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" не підтверджується належними та допустимими доказами та не може бути визнана судом такою, що встановлена в ході здійснення позапланового заходу, з огляду на наступне.

В силу частини четвертої статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Преюдиціальність - обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки вони вже встановлені у рішенні чи вироку і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами.

Преюдиціальне значення у справі надається обставинам, встановленим судовими рішеннями, а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом. Преюдиціальне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Преюдицію утворюють виключно ті обставини, які безпосередньо досліджувались і встановлювались судом, що знайшло своє відображення у мотивувальній частині судового рішення.

Саме така правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2018 у справі №917/1345/17.

Між тим зі змісту рішення Одеського окружного адміністративного суду від 02.10.2018 у справі №815/1753/18 вбачається, що в межах розгляду вказаної адміністративної справи судом досліджувалось лише питання законності проведення Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради протягом 07.03.2018-16.03.2018 перевірки дотримання Виробничо-комерційним товариством з обмеженою відповідальністю "Старт-Плюс ЛТД" вимог містобудівного законодавства під час реконструкції зі зміною геометричних розмірів розташованої за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 55 нежитлової одноповерхової будівлі торгового павільйону-бару.

Колегія суддів зауважує, що у матеріалах справи відсутні будь-які документи, складені за результатами проведеної Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради протягом 07.03.2018-16.03.2018 перевірки дотримання Виробничо-комерційним товариством з обмеженою відповідальністю "Старт-Плюс ЛТД" вимог містобудівного законодавства під час реконструкції зі зміною геометричних розмірів розташованої за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 55 нежитлової одноповерхової будівлі торгового павільйону-бару, водночас матеріали справи містять документи, складені за результатами перевірки, проведеної з 21.11.2018 по 23.11.2018, яким місцевий господарської жодної правової оцінки не надав. При цьому, жодного доказу на підтвердження того, що дії посадових осіб Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, які протягом 21.11.2018-23.11.2018 проводили зазначену перевірку та здійснювали за її результатами оформлення відповідних документів, визнані незаконними або протиправними, матеріали справи не містять та відповідачем до суду не подано.

Між тим, у самому рішенні Одеського окружного адміністративного суду від 02.10.2018 у справі №815/1753/18 зазначено про те, що адміністративний суд не досліджував обставини, пов`язані зі збільшенням Виробничо-комерційним товариством з обмеженою відповідальністю "Старт-Плюс ЛТД" площі вказаного об`єкта нерухомого майна до 159,7 кв.м, оскільки ці питання не були предметом оскаржуваного позапланового заходу державного контролю та не висвітлювались у документах, складених за результатами позапланової перевірки. Відтак вказане рішення адміністративного суду у розумінні приписів процесуального закону не має преюдиційних обставин, які повинні бути враховані судом під час розгляду господарської справи №916/2596/18.

Вищевказані обставини не досліджувались і під час розгляду Господарським судом Одеської області справи №916/841/18, за результатами якого місцевим господарським судом ухвалено рішення від 21.11.2018, яке залишене без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 28.02.2019, тому дослідивши зміст зазначеного рішення колегія суддів також не вбачає будь-яких обставин, які не повинні доказуватися в межах справи №916/2596/18.

При цьому колегією суддів враховується, що під час розгляду справи №916/841/18 позивачем не порушувалося, а відтак і не досліджувалося судом питання щодо законності реєстрації за відповідачем права власності на самочинне побудоване нерухоме майно, в той час як в межах даної справи підґрунтям для звернення з похідною позовною вимогою про звільнення земельної ділянки слугували обставини неправомірної реєстрації за Виробничо-комерційним товариством з обмеженою відповідальністю "Старт-Плюс ЛТД" права власності на самовільну прибудовану споруду площею 78,9 кв.м на земельній ділянці, що не відводилась для цієї мети.

Власник земельної ділянки в силу приписів статті 319 Цивільного кодексу України володіє, користується і розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно зі статтею 391 Цивільного кодексу України власник майна може вимагати усунення будь-якого обмеження його права власності.

Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків (частина друга статті 152 Земельного кодексу України).

Спосіб захисту порушеного права обумовлюється нормою матеріального права, яка регулює ті чи інші правовідносини між сторонами спору, відтак позивач, формулюючи позовні вимоги, повинен відштовхуватись від тих наданих йому законом прав, які були об`єктивно порушені відповідачем, а позов повинен бути направлений на припинення цих правопорушень та на відновлення порушеного права. Таким чином, право вибору способу захисту порушеного права належить позивачу, а суд наділений компетенцією перевірити відповідність обраного способу захисту змісту порушеного права. При цьому, обраний спосіб захисту не лише повинен бути встановлений договором або законом, але і бути ефективним засобом захисту, таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням.

Відповідно до пункту б) частини третьої статті 152 Земельного кодексу України до способів захисту прав на земельні ділянки належить, зокрема, відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав.

Вказаний спосіб судового захисту спрямований на припинення порушення прав осіб, які є власниками (користувачами) земельних ділянок, на яких здійснено самочинне будівництво, а також відновлює становище, яке існувало до здійснення протиправної забудови.

За умовами частини четвертої статті 376 Цивільного кодексу України якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.

Колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду зауважує, що самочинну реконструкцію нежилої будівлі загальною площею 80,8 кв.м за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 55 проведено за рахунок самовільного зайняття земельної ділянки комунальної форми власності, яка не була відведена для цієї мети та щодо якої відповідач не мав жодного речового права, тому застосування інших способів захисту, зокрема, зобов`язання провести перебудову об`єкта, не відновить порушеного права територіальної громади на доступ до забудованої земельної ділянки, у зв`язку із чим така ділянка залишиться вилученою із комунальної власності.

Статтею 212 Земельного кодексу України передбачено, що самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд вбачає наявність правових підстав для задоволення позовної вимоги про зобов`язання Виробничо-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю "Старт-Плюс ЛТД" звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,0179 га на користь Одеської міської ради шляхом приведення реконструйованої нежилої будівлі площею 159,7 кв.м, розташованої за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 55 , до попереднього стану відповідно до технічного паспорту КП "ОМБТІ та РОН" від 22.11.2002 шляхом знесення самовільно прибудованої споруди площею 78,9 кв.м.

Відповідно до приписів статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм матеріального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Рішення Господарського суду Одеської області від 16.04.2019 у справі №916/2596/18 не повністю відповідає вказаним вище вимогам у зв`язку з невідповідністю викладених у ньому висновків обставинам справи, а тому підлягає скасуванню в частині відмови у задоволенні позовних вимог про скасування державної реєстрації права власності за Виробничо-комерційним товариством з обмеженою відповідальністю "Старт-Плюс ЛТД" на нежилу будівлю площею 159,7 кв.м, що розташована за адресою: м. Одеса , Французький бульвар, 55, та про зобов`язання Виробничо-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю "Старт-Плюс ЛТД" звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,0179 га на користь Одеської міської ради шляхом приведення реконструйованої нежилої будівлі площею 159,7 кв.м, розташованої за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 55 , до попереднього стану відповідно до технічного паспорту КП "ОМБТІ та РОН" від 22.11.2002 шляхом знесення самовільно прибудованої споруди площею 78,9 кв.м.

Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Колегія суддів зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент (пункт 58 рішення Європейського суду з прав людини рішення у справі "Серявін та інші проти України").

Відповідно до частини першої статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви та подання апеляційної скарги покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 129, 232, 233, 236, 240, 269, 270, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Одеської міської ради задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Одеської області від 16.04.2019 у справі №916/2596/18 скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог про скасування державної реєстрації права власності за Виробничо-комерційним товариством з обмеженою відповідальністю "Старт-Плюс ЛТД" на нежилу будівлю площею 159,7 кв.м, що розташована за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 55, та про зобов`язання Виробничо-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю "Старт-Плюс ЛТД" звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,0179 га на користь Одеської міської ради шляхом приведення реконструйованої нежилої будівлі площею 159,7 кв.м, розташованої за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 55 , до попереднього стану відповідно до технічного паспорту КП "ОМБТІ та РОН" від 22.11.2002 шляхом знесення самовільно прибудованої споруди площею 78,9 кв.м, позовні вимоги в цій частині задовольнити, в решті рішення залишити без змін, виклавши його резолютивну частину в наступній редакції:

„Позовні вимоги задовольнити частково.

Скасувати державну реєстрацію права власності за Виробничо-комерційним товариством з обмеженою відповідальністю "Старт-Плюс ЛТД" на нежилу будівлю площею 159,7 кв.м, що розташована за адресою: м. Одеса, Французький бульвар , 55 .

Зобов`язати Виробничо-комерційне товариство з обмеженою відповідальністю "Старт-Плюс ЛТД" звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,0179 га на користь Одеської міської ради шляхом приведення реконструйованої нежилої будівлі площею 159,7 кв.м, розташованої за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 55 , до попереднього стану відповідно до технічного паспорту КП "ОМБТІ та РОН" від 22.11.2002 шляхом знесення самовільно прибудованої споруди площею 78,9 кв.м.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Виробничо-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю "Старт-Плюс ЛТД" на користь Одеської міської ради 3524 грн витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви".

Стягнути з Виробничо-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю "Старт-Плюс ЛТД" на користь Одеської міської ради 5286 грн витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

Доручити Господарському суду Одеської області видати відповідні накази з зазначенням всіх необхідних реквізитів.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку у строк, який обчислюється відповідно до статті 288 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано 08.08.2019.

Головуючий суддя С.В. Таран

Суддя Л.О. Будішевська

Суддя В.В. Бєляновський

СудПівденно-західний апеляційний господарський суд
Дата ухвалення рішення07.08.2019
Оприлюднено09.08.2019
Номер документу83525060
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —916/2596/18

Постанова від 17.12.2019

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Случ О.В.

Ухвала від 16.12.2019

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Случ О.В.

Ухвала від 12.12.2019

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Случ О.В.

Ухвала від 09.12.2019

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Случ О.В.

Ухвала від 03.12.2019

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Случ О.В.

Ухвала від 18.11.2019

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Случ О.В.

Ухвала від 28.10.2019

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Случ О.В.

Ухвала від 25.09.2019

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Случ О.В.

Постанова від 07.08.2019

Господарське

Південно-західний апеляційний господарський суд

Таран С.В.

Ухвала від 27.06.2019

Господарське

Південно-західний апеляційний господарський суд

Таран С.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні