Рішення

від 31.07.2019 по справі 909/640/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31.07.2019 м.Івано-ФранківськСправа № 909/640/19

Господарський суд Івано-Франківської області у складі:

судді Рочняк О. В.,

секретар судового засідання Михайлюк А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Комунального некомерційного підприємства "Косівська центральна районна лікарня"

пров. Шевченка, буд.27,м. Косів, Косівський район, Івано-Франківська область, 78660

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Альтеко"

пров. Шевченка, 102, с. Верхня, Калуського району, Івано-Франківської області, 77530

про стягнення заборгованості в сумі 20 001грн 00 коп

за участю представників:

від позивача: Кахнікевич О.І.;

від відповідача : не з"явилися

ВСТАНОВИВ: Комунальне некомерційне підприємство "Косівська центральна районна лікарня" звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Альтеко" про стягнення заборгованості за Договором №16/2015 від 22.06.2015 у сумі 20 001 грн 00 коп.

Позовні вимоги мотивовано тим, що в порушення умов укладеного між сторонами договору про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю №16/2015 від 22.06.2015, відповідач не розрахувався з позивачем у повному обсязі за енергоносії, в зв"язку з чим допустив заборгованість в розмірі 20001 грн.

Згідно з ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 21.06.2019, суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі, постановив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження, встановив сторонам строк для надання відзиву на позов, відповіді на відзив та заперечення; призначив справу до судового розгляду по суті на 15.07.2019.

15.07.2019 Господарський суд Івано-Франківської області постановив ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання, про відкладення судового розгляду справи по суті на 31.07.2019.

16.07.2019 від позивача надійшла заява від 15.07.2019 (вх.№12390/19) про розгляд справи без участі повноважного представника. При цьому, у заяві зазначено, що позивач позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Також 16.07.2019 від позивача надійшла заява від 15.07.2019 (вх.№12391/19) про приєднання до матеріалів справи копії платіжного доручення №413 від 21.03.2019 про сплату судового збору.

Представник позивача в судовому засіданні підтримала позовні вимоги в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, просила позов задовольнити.

Відповідач не скористався передбаченим Господарським процесуальним кодексом України правом на участь представника у судових засіданнях, хоча, ухвали суду від 21.06.2019 та 15.07.2019 направлялися на адресу відповідача рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення за його місцезнаходженням, зазначеним в позовній заяві, що відповідає даним з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань - вул. Шевченка, буд.102, с.Верхня, Калуський район, Івано-Франківська область, 77530.

Згідно витягу з пошуку поштових відправлень -"Укрпошта" ухвала суду від 21.06.2019 вручена особисто, ухвала від 15.07.2019 станом на 26.07.2019 знаходилася у точці видачі.

Як визначено в п.116 розділу "Строк зберігання поштових відправлень, поштових переказів" Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №270 від 05.03.2009, у разі невручення рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" з поважних причин рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через 5 календарних днів з дня надходження листа до об`єкта поштового зв`язку місця призначення із зазначенням причини невручення.

З пунктів 99 та 116 вказаних Правил вбачається, що повернення поштою рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" з зазначенням причини "за закінченням терміну зберігання" можливо тільки у разі, якщо під час доставки поштою його не можна було вручити адресату або його уповноваженому представнику (відправлення не вручене під час доставки), та якщо на вкладене до абонентської скриньки адресата повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення адресат не відреагував - не звернувся на пошту для отримання судової повістки, проте відправлення чекало адресата (зберігалося) на пошті встановлений законом строк, і лише після його сплину було повернуто за зворотною адресою.

Таким чином, суд належним чином повідомив відповідача про дату, час та місце судового засідання, а неотримання ним ухвали суду зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надійшла на його адресу.

Відтак, слід зробити висновок, що відповідач у відповідності до ст.ст.120, 242 ГПК України належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання.

Стаття 42 ГПК України передбачає, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. При цьому, норми вказаної статті зобов`язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Згідно з приписами ч.1 ст.202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи.

Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача до суду не надходило.

У встановлений судом строк відповідач відзиву на позов не надав, в зв`язку з чим суд, у відповідності до вимог ч.9 ст.165 Господарського процесуального кодексу України вирішує справу за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються вимоги, давши оцінку доказам у відповідності до ст.86 Господарського процесуального кодексу України, які мають значення для справи, суд встановив таке.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

01.12.2011 між відділом майна району (орендодавець) та ТОВ "Альтеко" (орендар) укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міста Косівського району №41.

У відповідності до п.1.1 договору, орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування окреме індивідуально визначене нерухоме майно (приміщення котельні), площею 63.1 кв.м., розташоване за адресою АДРЕСА_1 , що знаходиться на балансі Косівської центральної районної лікарні.

У п.3.7 договору сторони визначили, що вартість комунальних послуг, витрат на утримання прибудинкової території, вартість послуг по технічному обслуговуванню інженерного обладнання та внутрішньобудинкових мереж не входять до складу орендної плати.

Додатковою угодою №1 від 02.01.2013 внесено зміни до Договору №41 від 01.12.2011 щодо граничної вартості теплової енергії в опалювальному сезоні 2012-2013 років.

Додатковою угодою №2 від 02.12.2013 внесено зміни до Договору №41 від 01.12.2011 щодо граничної вартості теплової енергії в опалювальному сезоні 2013-2014 років.

Додатковою угодою №3 від 05.02.2014 внесено зміни до Договору №41 від 01.12.2011 щодо доповнення розділу 4 пунктом 4.11.

Додатковою угодою №4 від 30.11.2014 до Договору №41 від 01.12.2011 сторони продовжили строк чинності договору до 30.09.2017.

Додатковою угодою №6 від 01.01.2015 до Договору №41 від 01.12.2011 сторони продовжили дію договору оренди №41 від 01.12.2011року у відповідності до ст.11 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

15 січня 2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Альтеко" (виробник) та Косівською центральною районною лікарнею (споживач) укладено договір №1/3/2014-А про закупівлю теплової енергії за державні кошти.

У відповідності до п. 6.3.5 Договору, Товариство з обмеженою відповідальністю "Альтеко" зобов"язалося сплачувати за використану електричну енергію за діючим в розрахунковий період тарифом, згідно показників встановленого індивідуального приладу обліку спожитої електричної енергії.

22 червня 2015 року між Косівською центральною районною лікарнею (балансоутримувач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Альтеко" (орендар) укладено договір №16/2015 про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю, згідно з яким балансоутримувач зобов"язався забезпечити обслуговування частини приміщення, що знаходиться за адресою м АДРЕСА_2 Косів АДРЕСА_3 Шевченка АДРЕСА_1 , а орендар (відповідач) в свою чергу, зобов"язався брати участь у витратах балансоутримувача на виконання вказаних робіт за проведеними розрахунками (в разі відсутності лічильників) (п.1.1 Договору).

Згідно п.2.1.1. Договору, балансоутримувач зобов"язується забезпечити: виконання всього комплексу робіт, пов"язаних з обслуговуванням та утриманням будівлі, та створення необхідних умов і здійснення діяльності, у тому числі орендарю і його співробітникам згідно з вимогами чинного законодавства про користування будівлями.

Перелік таких робіт та послуг, порядок та умови їх оплати встановлюється цим Договором.

Розмір плати за обслуговування будівлі, які надаються балансоутримувачу житлово-експлуатаційними, ремонтно-будівельними організаціями та іншими суб"єктами господарювання, і визначається розрахунком щомісячних платежів (кошторисом витрат) за обслуговування будівлі, комунальні та інші послуги балансоутримувача.

П.2.1.2 Договору визначено обов"язок балансоутимувача надавати орендарю комунальні послуги за діючими розцінками і тарифами.

В п.2.2.3 Договору визначено обов"язок орендаря не пізніше 30 числа місяця, наступного за звітним місяцем, вносити плату на рахунок балансоутримувача будівлі, за санітарне обслуговування прибудинкової території відповідно до площі майна та приміщення, та не пізніше 5 числа наступного звітного місяця вносити плату на рахунок балансоутримувача будівлі за енергоносії та комунальні послуги.

Згідно рахунку №167 від 24.03.2017, платником щодо якого вказано ТОВ "Альтеко", Косівською центральною районною лікарнею визначено суму до оплати за електроенергію в кількості 5107 кВТ по ціні 2,54082 грн в розмірі 12976 грн 27 коп, а згідно рахунку №171 від 25.04.2017, платником щодо якого є також ТОВ "Альтеко", Косівською центральною районною лікарнею визначено суму до оплати за електроенергію в кількості 4968 кВТ по ціні 2,40240 грн в розмірі 11935 грн 12 коп.

Рішенням Косівської районної ради №431-13/2018 від 15.03.2018 вирішено припинити комунальну установу "Косівська центральна районна лікарня" шляхом її перетворення у комунальне некомерційне підприємство "Косівська центральна районна лікарня" Косівської районної ради Івано-Франківської області.

У претензії комунального некомерційного підприємства "Косівська центральна районна лікарня" Косівської районної ради Івано-Франківської області №500/01-19 від 13.08.2018, адресованій ТОВ "Біо-тек, вказано, що при проведенні звірки взаєморозрахунків між Косівською центральною районною лікарнею та ТОВ "Біо-тек" за період з 01.10.2017 по 27.07.2018, відповідно до підписаних сторонами договорів на електропостачання, виявлено невідповідність по рахунках. Відповідно до даних КНП "Косівська ЦРЛ" станом на 27.07.2018 заборгованості перед ТОВ "Біо-тек" не має. ТОВ "Біо-тек" не повернуло кошти на рахунок КНП "Косівська ЦРЛ" в сумі 23452 грн 21 коп. Також, в акті взаєморозрахунків було вказано заборгованість перед Косівською центральною лікарнею в сумі 20001 грн ТОВ "Альтеко", правонаступником якого є ТОВ "Біо-тек".

Доказів направлення відповідачу даної претензії матеріали справи не містять.

За даними витягів з єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб -підприємців та громадських формувань судом з"ясовано, що станом на 22.06.2015 (дата укладення договору між сторонами) та на 15.07.2019, за кодом ЄДРПОУ №37322271 значиться товариство з обмеженою відповідальністю "Альтеко".

Отже, судом з"ясовано, що товариство з обмеженою відповідальністю "Біо-тек" не є правонаступником товариства з обмеженою відповідальністю "Альтеко".

Згідно з наявного в матеріалах справи, підписаного в односторонньому порядку (позивачем), акту звіряння взаєморозрахунків за період з 01.10.2017 по 27.07.2018 між ТОВ "Біо-тек" та Косівською центральною районною лікарнею за договорами на електропостачання значиться кінцеве сальдо (заборгованість) ТОВ "Біо-тек" в розмірі 23452 грн. Крім того, в акті зазначено заборгованість ТОВ "Альтеко" перед позивачем в розмірі 20001 грн без зазначення підстав її виникнення.

НОРМИ ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД ТА МОТИВИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

Відповідно до ч. 1 ст. 67 ГК України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов`язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України (ч. 2 ст. 67 ГК України). Аналогічні положення містяться в ЦК України.

Як визначено в ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є, зокрема, договори та інші правочини.

Статтею 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як вбачається з п.2.1.1 договору №16/2015 від 22.06.2015, балансоутримувач зобов"язується забезпечити розмір плати за обслуговування будівлі, які надаються балансоутримувачу житлово-експлуатаційними, ремонтно-будівельними організаціями та іншими суб"єктами господарювання, і визначається розрахунком щомісячних платежів (кошторисом витрат) за обслуговування будівлі, комунальні та інші послуги Балансоутримувача.

Разом з цим, позивач не надав суду доказів, виставлення йому рахунків за електроенергію від постачальника електроенергії за період березень-квітень 2017 року та доказів сплати ним за такими рахунками.

До того ж, п. 6.3.5 Договору №1/3/2014-А від 15 січня 2014 року визначено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Альтеко" зобов"язане сплачувати за використану електричну енергію за діючим в розрахунковий період тарифом, згідно показників встановленого індивідуального приладу обліку спожитої електричної енергії.

У відповідності до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

Умовою документального підтвердження операції є можливість на підставі наявних документів дійти висновку про те, що витрати фактично понесені.

При цьому, рахунок-фактура за своїм призначенням не відповідає ознакам первинного документа в розумінні вищевказаного Закону, оскільки ним не фіксується будь-яка госпоперація; він носить лише інформаційний характер. Цей документ є розрахунково-платіжним документом, що передбачає виставляння сум до сплати за поставлені товари або надані послуги. Тобто, сам факт отримання товарів (послуг) рахунком не підтверджується.

Наявні в матеріалах справи рахунки №167 від 24.03.2017 та №171 від 25.04.2017, платником щодо якого вказано ТОВ "Альтеко", не містять відомостей про показники індивідуального приладу обліку спожитої електричної енергії, періоду нарахування оплати за електроенергію, розрахунку діючого тарифу нарахування за електроенергію.

До того, ж, позивачем не надано суду доказів вручення чи направлення відповідачу даних рахунків.

Таким чином, рахунки №167 від 24.03.2017 та №171 від 25.04.2017, не можуть вважатися належним та допустимим доказом заборгованості відповідача перед позивачем по оплаті за електроенергію.

Будь - яких інших доказів щодо спожитої електричної енергії відповідачем та доказів, що свідчать про заборгованість на суму, заявлену в позові, суду не подано.

Претензія, додана до матеріалів справи, не є доказом повідомлення відповідача про заборгованість перед позивачем, оскільки адресована ТОВ "БІО-ТЕК", що не є стороною у даній справі.

Акт звірки взаєморозрахунків між ТОВ "Біо-тек" та Косівською центральною районною лікарнею за договорами на електропостачання, де крім того, зазначено заборгованість ТОВ "Альтеко" перед позивачем в розмірі 20001 грн без зазначення підстав її виникнення, підписаний позивачем в односторонньому порядку, є внутрішнім документом позивача, та не свідчить про визнання заборгованості відповідачем.

Частиною 2 статті 34 ГПК України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. ст. 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що позивачем не доведено належними і допустимими доказами тих обставин, на які він посилався як на підставу своїх вимог до відповідача, а судом не виявлено на підставі наявних документів у справі інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, відтак вважає, що позовні вимоги необґрунтовані і задоволенню не підлягають.

Судові витрати, у відповідності до ст.129 Господарського процесуального кодексу України, слід покласти на позивача.

Керуючись ст.ст.13,34,73,74,126,129,236-238,240 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

в задоволенні позову відмовити.

Судові витрати покласти на позивача.

Відповідно до ст.241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 07.08.2019

Суддя О.В. Рочняк