Рішення

від 08.12.2009 по справі 47/427

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  47/427

08.12.09

За позовом        Фізичної особи підприємця ОСОБА_1

До                       Товариства  з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Ерготек»

про                     стягнення 11758,50 грн.

Суддя   Станік С.Р.

Представники:

Від позивача  не з’яивися;

Від відповідача не з’явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про стягнення з останнього заборгованості за поставлений товар в сумі -  11758,50 грн., а також відшкодування витрат по сплаті державного мита –117,60 грн. та 236,00 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.09.2009р. було порушено провадження у справі № 47/427 розгляд якої було призначено на 27.10.2009р.

Але судове засідання 27.10.2009 –не відбулось у зв’язку з знаходженням судді Станіка С.Р. на лікарняному, у зв’язку з чим ухвалою від 18.11.2009 розгляд справи призначено на 08.12.2009.

В судове засідання 08.12.2009 позивач своїх представників не направив, але через канцелярію Господарського суду міста Києва подав витребувані судом документи та заяву, в якій просив суд розглядати справу без участі його представника. Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем всупереч ст. 11, 526, 530 Цивільного кодексу України, ст.ст. 174 Господарського кодексу України не було оплачено отриманий згідно видаткової накладної № М-2205000028 від 22.05.2007 на суму 11 758,50 грн.

Відповідач в судове засідання 08.12.2009 своїх представників – не направив, вимог суду, викладених в ухвалах суду від 24.09.2009, 18.11.2009 - не виконав, відзиву на позовну заяву та витребуваних судом документів - не надав. Також, суд враховує і те, що відповідач не був позбавлений права подати відзив та витребувані судом документи через канцелярію Господарського суду міста Києва. Про проведення судових засідань був повідомлений належним чином за адресою свого місцезнаходження, вказаного у довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців № 261994.

У відповідності до вимог статті 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши у судовому засіданні матеріали справи, необхідні для вирішення спору, Господарський суд міста Києва, -

          ВСТАНОВИВ:           

Згідно видаткової накладної № М-2205000028 від 22.05.2007 позивач –Фізична особа –підприємець ОСОБА_1, як продавець, передав, а відповідач –ТОВ «Торговий дім «Ерготек»,  як покупець, прийняв товар (меблі) на загальну суму  11 758,50 грн., що підтверджується підписами представників та печатками позивача та відповідача на зазначеній видатковій накладній.

Згідно письмової претензії № 1 від 09.06.2009, позивач просив відповідача згідно вимог ст. 193 Господарського кодексу України погасити заборгованість за поставлений згідно видаткової накладної № М-2205000028 від 22.05.2007 товар (меблі) в сумі 11 758,50 грн.

Відповідно до фіскального чеку Укрпошти № 3389 від 10.06.2009, позивачем на адресу відповідача було направлено вищенаведену претензію № 1 від 09.06.2009.

Як зазначав позивач у позові,  заборгованість в сумі 11 758,50 грн. за товар (меблі) поставлений згідно видаткової накладної № М-2205000028 від 22.05.2007 –відповідачем погашена не була, що стало підставою для звернення з відповідним позовом, як не була погашена і станом на момент звернення до суду з даним позовом.  

Стаття 175 ч.1 Господарського кодексу України встановлює, що майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарського кодексу  України.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу  України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Статтею 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України, Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 692 Цивільного кодексу України, покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття.

Частиною 1 ст. 181 Господарського кодексу України передбачено, що допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.  

Відповідно до ст.ст. 610, 612 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням   умов,   визначених  змістом  зобов'язання  (неналежне виконання), а боржник  вважається  таким,  що  прострочив,  якщо  він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його  у  строк, встановлений договором або законом та якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора,  він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

                    Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу  України передбачає, що кожна

торона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу  України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

На підставі викладеного, судом встановлено, що між позивачем та відповідачем було укладено у спрощений спосіб договір купівлі-продажу, внаслідок якого у сторін виникли правовідносини купівлі-продажу на підставі видаткової накладної № М-2205000028 від 22.05.2007 на суму 11 758,50 грн., оскільки у  позивача  виникли зобовязання продати  відповідачу визначений товар на суму 11 758,50 грн., а у  відповідача виникли зобовязання сплатити грошові кошти (оплатити) в сумі  11 758,50 грн. за отриманий товар. Сторонами було досягнуто згоди щодо виду товару (меблі), кількості та ціни товару (11 758,50 грн.).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що оскільки  сторонами не було визначено строк оплати відповідачем придбаного товару  за видатковою накладною № М-2205000028 від 22.05.2007 на суму 11 758,50 грн., обов'язок негайного виконання відповідачем зобовязання по оплаті проданого  позивачем товару встановлений не був, а тому відповідач повинен був виконати свій обовязок  по оплаті заборгованості в сумі 11 758,50 грн. в порядку ст. 530 Цивільного кодексу України до 17.06.2009 включно, тобто у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, а саме:  претензії позивача № 1 від 09.06.2009, яку було направлено позивачем на адресу відповідача 10.06.2009, про що свідчить фіскальний чек Укрпошти № 3389 від 10.06.2009.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивач, як  продавець, виконав належним чином свої зобовязання щодо продажу товару (меблів) за видатковою накладною № М-2205000028 від 22.05.2007 на суму 11 758,50 грн., зазначений у видатковій накладній товар (меблі) на суму 11 758,50 грн. були отримані відповідачем, що підтверджується підписами представників та печатками позивача та відповідача на зазначеній видатковій накладній. Але відповідачем всупереч вимог ст.526. 530 Цивільного кодексу України оплата за отриманий товар на суму 11 758,50 грн. за видатковою накладною № М-2205000028 від 22.05.2007 –не була погашена у визначений законом строк і належних та допустимих доказів її погашення  суду станом на момент вирішення спору надано не було.

Таким чином, на даний час у відповідача перед позивачем існує непогашена заборгованість за  проданий позивачем, але не оплачений відповідачем  товар за  видатковою накладною № М-2205000028 від 22.05.2007 на суму 11 758,50 грн., яка підлягає стягненню в судовому порядку, а тому суд визнає вимогу позивача про стягнення з відповідача 11 758,50 грн. суми заборгованості за проданий позивачем, отриманий відповідачем, але не оплачений ним товар - законною, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Державне мито і судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача пропорційно розмірі задоволених вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу  України, Господарський суд міста Києва, –

ВИРІШИВ:      

1.          Позов  задовольнити.

2.          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Ерготек»(код ЄДРПОУ 32040615, місцезнаходження: 03151 м. Київ, вул. Народного Ополчення,1) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення на користь Фізичної особи –підприємця ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1, місцезнаходження: 14037, АДРЕСА_1(юридичне);  14034, Чернігівська обл., м.Чернігів, вул.. Проектна, 1а) суму заборгованості в розмірі  11 758 (одинадцять тисяч сімсот п’ятдесят вісім) грн. 50 коп.,  а також судові витрати по сплаті державного мита – 117 (сто сімнадцять) грн. 60 коп. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу - 236 (двісті тридцять шість) грн.  00 коп.

3.          Видати наказ відповідно до ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.

4.          Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                                                                С.Р. Станік  

Дата підписання рішення –02.02.2010