Рішення

від 08.08.2019 по справі 924/526/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"08" серпня 2019 р. Справа № 924/526/19

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Грамчука І.В., розглянувши матеріали справи

за позовом Дочірнього підприємства "Тернопільський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія" "Автомобільні дороги України" м. Тернопіль

до приватного підприємства "Яврі" Хмельницька область Красилівський район с.Волиця Друга

про стягнення 36022,99 грн., з яких 15473,66 грн. інфляційних нарахувань за період з 02.06.2014р. по 19.06.2018р., 1621,00 грн. 3% річних, 18928,33 грн. пені

Представники сторін:

позивача: не з`явився,

відповідача: не з`явився

Відповідно до ст. 240 ГПК України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Встановив: Дочірнє підприємство "Тернопільський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія" "Автомобільні дороги України" звернулось до суду з позовом до приватного підприємства "Яврі" Хмельницька область Красилівський район с. Волиця Друга, в якому просить стягнути з останнього 36022,99 грн., з яких 15473,66 грн. інфляційних нарахувань за період з 02.06.2014р. по 19.06.2018р., 1621,00 грн. 3% річних, 18928,33 грн. пені. В обґрунтування позову вказує на порушення відповідачем встановленого договором №06-3 про надання послуг, оплати послуг за фактично відпрацьовані години або кількість виконаних робіт, посилається на положення ст. ст. 509, 525, 526, 610, 626 України, ч.1 ст. 173, ч.1,7 ст.193 ГК України.

Позивач в судове засідання не з`явився, в надісланій на адресу суду заяві від 05.06.2019 року просить здійснювати розгляд справи без його участі. При цьому, вказує, що позовні вимоги позивачем підтримуються у повному обсязі.

Відповідач повноважного представника в судове засідання не направив, письмового відзиву на позов з документальним обґрунтуванням своїх доводів не надав, про причини неявки та неподання доказів не повідомив, своїм процесуальним правом не скористався, хоча був належним чином повідомлений про судовий розгляд справи.

При цьому судом враховуються положення ч. 6 ст. 242 ГПК України.

Розглядом матеріалів справи встановлено.

11.05.2012 року між приватним підприємством Яврі (замовник) та філією Бучацький райавтодор ДП Тернопільський облавтодор (виконавець) укладено договір №06-3 про надання послуг (далі - договір). Згідно п.1.1 якого замовник доручає а виконавець приймає на себе зобов`язання надавати послуги фрези на базі трактора МТЗ-80.

Загальна сума договору складає 13345грн. (п. 2.1 договору).

У відповідності до п. 5.1 договору за невиконання чи неналежне виконання умов договору сторони несуть відповідальність відповідно до чинного законодавства України

Пунктом 5.4 договору сторони передбачили, що в разі порушення строків оплати замовник на вимогу виконавця зобов`язаний сплатити останньому пеню в розмірі 0,001% від суми боргу, за кожен день прострочення.

В разі порушення однією із сторін умов договору винна сторона зобов`язана сплатити на користь іншої сторони (на вимогу останньої) неустойку (штраф, пеню) передбачену цим договором, без відшкодування збитків (п.5.5 договору).

Рішенням господарського суду Хмельницької області у справі №924/631/14 від 02.06.2014 року позов Тернопільського прокурора з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері в інтересах держави в особі Дочірнього підприємства „Тернопільський облавтодор» Публічного акціонерного товариства „Державна акціонерна компанія» „Автомобільні дороги України» м. Тернопіль до Приватного підприємства „Яврі» с.Волиця Друга Красилівського району Хмельницької області про стягнення 13 345грн. задоволено. Вирішено стягнути з Приватного підприємства „Яврі» с.Волиця Друга Красилівського району Хмельницької області, вул. Центральна на користь Державного підприємства „Тернопільський облавтодор» Публічного акціонерного товариства „Державна акціонерна компанія» „Автомобільні дороги України» - 13 345грн. заборгованості, розстрочивши виконання рішення строком на 3 місяці рівними частинами згідно графіка: до 01.07.2014р. - 4448,34грн.; до 01.08.2014р. - 4 448,34грн.; до 01.09.2014р. - 4 448,34грн.

Рішенням суду встановлено, що 05.06.2012р. позивач виставляв відповідачу рахунок на оплату 13345грн., а також звертався до відповідача з листом від №06-2/576 від 08.04.2014р. із вимогою сплатити 13 345грн. заборгованості.

Згідно виписки по особовому рахунку 19.06.2018 року відділом ДВС ГТУЮ у Хмельницькій області перераховано на рахунок ДП Тернопільський облавтодор ВАТ ДАК Автомобільні дороги України 13345,00грн. - коштів згідно наказу господарського суду Хмельницької області №924/631/14 від 13.06.2014р. (боржник ОСОБА_1 ).

Позивач, вказує про невиконання відповідачем умов договору №06-3 про надання послуг від 11.05.2012 року, у зв`язку із чим прийнято рішення суду про стягнення з останнього 13 345грн., а також про те, що судове рішення фактично виконано лише 19.06.2018 року, звернувся до суду із даним позовом про стягнення з відповідача 36022,99грн. з яких: 15473,66грн. втрати від інфляції, 1621,00грн. 3% річних, 18928,33грн. пені, які нараховані за період з 02.06.2014р. по 19.06.2018р.

Аналізуючи подані докази, оцінюючи їх у сукупності, суд до уваги приймає наступне.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, а у відповідності до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

В силу положень ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно з ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.2 ст.612 ЦК України).

Згідно з ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У відповідності до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Преюдиціальність - обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки вони вже встановлені у рішенні чи вироку і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами. Правила про преюдицію спрямовані не лише на заборону перегляду фактів і правовідносин, які встановлені в судовому акті, що вступив в законну силу. Вони також сприяють додержанню процесуальної економії в новому процесі. У випадку преюдиціального установлення певних обставин особам, які беруть участь у справі (за умови, що вони брали участь у справі при винесенні преюдиціального рішення), не доводиться витрачати час на збирання, витребування і подання доказів, а суду - на їх дослідження і оцінку. Усі ці дії вже здійснювалися у попередньому процесі, і їхнє повторення було б не лише недоцільним, але й неприпустимим з точки зору процесуальної економії. (постанова Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 11.12.2018 у справі № 910/3055/18).

Судом встановлено, що приватне підприємство Яврі належним чином не виконало свій обов`язок зі сплати вартості виконаних робіт за договором про надання послуг від 11.05.2012 року, у зв`язку із чим господарським судом Хмельницької області у справі №924/631/14 вирішено стягнути з останнього 13345,00грн. заборгованості, про що ухвалено відповідне рішення суду від 02.06.2014 року.

При цьому, вказана заборгованість фактично сплачена позивачу лише 19 червня 2018 року, що підтверджується випискою по особовому рахунку ДП Тернопільський облавтодор ВАТ ДАК Автомобільні дороги України .

Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином, у зв`язку з чим, позивач має право на відшкодування 3% річних та інфляційних втрат за весь час прострочення до моменту повного виконання грошового зобов`язання (в даному випадку сплати вартості наданих послуг).

Саме лише прийняття господарським судом рішення про задоволення вимог кредитора, якщо таке рішення не виконано в установленому законом порядку, не припиняє зобов`язальних відносин сторін і не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених частиною другою статті 625 ЦК України сум.

Отже, якщо судове рішення про стягнення з боржника коштів фактично не виконано, кредитор вправі вимагати стягнення з нього в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних аж до повного виконання грошового зобов`язання.

Оскільки внаслідок невиконання боржником грошового зобов`язання у кредитора виникає право на отримання сум, передбачених ст. 625 ЦК України, за увесь час прострочення, тобто таке прострочення є триваючим правопорушенням, то право на позов про стягнення інфляційних втрат і 3% річних виникає з моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення. (Висновки щодо застосування норм права викладені у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26 жовтня 2018 року у справі №922/4099/17).

Як вбачається із позовної заяви, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 15473,66грн. втрат від інфляції, 1621,00грн. - 3 % річних та 18928,33грн. пені. Вказані нарахування проведено за період з 02.06.2014 року по 19.06.2018 року.

Щодо вимоги позивача про стягнення інфляційних втрат за період з 02.06.2014р. по 19.06.2018р. слід зазначити наступне.

Зі змісту ст. 625 ЦК України вбачається, що зобов`язання сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, є втратами, пов`язаними з інфляційними процесами в державі за час прострочення виконання зобов`язання боржником, а три процента річних є, за своєю правовою природою, платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

При перерахунку інфляційних втрат судом приймається до уваги п. п. 3.1, 3.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" від 17.12.2013 року №14 відповідно до яких інфляційні нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Враховуючи викладене, суд вважає правомірним нарахування інфляційних за період червня 2014 року по травень 2018 року в сумі 15473,66грн.

Крім того, суд здійснив перерахунок заявлених до стягнення 3% річних за заявлений період та прийшов до висновку про правомірність періоду та суми такого нарахування, у зв`язку із чим до стягнення з відповідача підлягають 1621,14грн.

Щодо вимоги позивача про стягнення пені в сумі 18928,33грн. нарахованих за період з 02.06.2014 року по 19.06.2018 року судом враховується наступне.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 230 ГК України, п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня).

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня коли зобов`язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 ГК України).

Щодо пені за порушення грошових зобов`язань застосовуються приписи ч. 6 ст. 232 ГПК України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов`язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.

Оскільки, укладаючи договір, сторони не встановили іншого порядку нарахування штрафних санкції, ніж передбачений частиною 6 статті 232 ГК України, нарахування пені мало здійснюватися позивачем в період з 02.06.2014р. до 02.12.2014р.

Частиною другою ст. 551 ЦК України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

У відповідності до ст. ст. 1, 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений даним законом, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Зі змісту пункту 5.4 договору про надання послуг від 11.05.2012 року вбачається, що в разі порушення строків оплати замовник на вимогу виконавця зобов`язаний сплатити останньому пеню в розмірі 0,001% від суми боргу, за кожен день прострочення.

Перевіривши правильність нарахування розміру пені з врахуванням положень ст. ст. 1, 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» , суд дійшов висновку, що правомірним є нарахування 1605,06 грн. пені за період з 02.06.2014р. по 02.12.2014р.

В частині стягнення 17323,27 грн. пені необхідно відмовити.

Відповідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст. ст. 2, 20, 24, 73, 74, 129, 232, 237, 238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Дочірнього підприємства "Тернопільський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія" "Автомобільні дороги України" м. Тернопіль до приватного підприємства "Яврі" Хмельницька область Красилівський район с. Волиця Друга про стягнення 36022,99 грн., з яких 15473,66 грн. інфляційних нарахувань за період з 02.06.2014р. по 19.06.2018р., 1621,00 грн. 3% річних, 18928,33 грн. пені задовольнити частково.

Стягнути з приватного підприємства "Яврі" ( вул. Центральна, с. Волиця Друга Красилівського району Хмельницької області, код ЄДРПОУ 36212577) на користь Дочірнього підприємства "Тернопільський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія" "Автомобільні дороги України" ( вул. О. Кульчицької, 8, м. Тернопіль, код ЄДРПОУ 31995099) 15473,66 грн. (п`ятнадцять тисяч чотириста сімдесят три гривні 66 коп.) інфляційних нарахувань, 1621,00 грн. (одну тисячу шістсот двадцять одну гривню 00 коп.) 3% річних, 1605,06 грн. (одну тисячу шістсот п`ять гривень 06 коп.) пені, 1921,00 грн. (одну тисячу дев`ятсот двадцять одну гривню 00 коп.) витрат на оплату судового збору.

Видати наказ.

У стягненні 17323,27 грн. пені відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів до Північно - західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 08.08.2019 року.

Суддя І.В. Грамчук

Віддрукувати у 3 примірниках: 1 - до справи, 2 - позивачу (46001, м.Тернопіль вул. О.Кульчицької,8 ), 3- відповідачу (310 Хмельницька область, Красилівський район, с. Волиця Друга, вул.Центральна). Надіслати усім рекомендованим листом з повідомленням про вручення.