Рішення

від 07.08.2019 по справі 926/1481/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м.Чернівці

07 серпня 2019 року Справа № 926/1481/19

Господарський суд Чернівецької області у складі судді Гушилик С.М. за участю секретаря судового засідання Попової К.Г. розглянувши справу №926/1481/19

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ГОЛДЕН ТАЙЛ (03680, м.Київ, вул.Машинобудівна, 50)

До Приватного малого підприємства НІК ДІОР (58002, м.Чернівці, вул.Богдана Хмельницького, 19-А)

Про стягнення грошових коштів в сумі 345821,58 грн

За участю представників сторін:

Від позивача: не з`явився

Від відповідача: не з`явився

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю ГОЛДЕН ТАЙЛ звернулося з позовом до Приватного малого підприємства НІК ДІОР про стягнення грошових коштів в сумі 345821,58 грн, з яких: 293747,02 грн сума основного боргу, яка виникла внаслідок невиконання умов договору купівлі-продажу 67-СЗК-12-10 від 17.12.2010 року, 3279 грн сума 3% річних, 39284,44 грн сума пені та 9511,12 грн. сума інфляційних втрат.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що 17.12.2010 року між сторонами було укладено договір поставки №67-СЗК-12-10, за умовами якого постачальник (ТОВ ГОЛДЕН ТАЙЛ ) зобов`язується передати у власність покупця (ПМП НІК ДІОР ) плитку керамічну, а покупець зобов`язується прийняти товар та своєчасно оплатити його вартість. 01.06.2017 року між сторонами було підписано додаткову угоду до договору №67-СЗК-12-10 щодо встановленні кредитного ліміту та умов відстрочення платежу.

Позивачем здійснено ряд поставок товару, проте відповідач в порушення умов договору розрахунок провів частково, а тому станом на день звернення з позовом за ним рахується заборгованість в сумі 293747,02 грн, яку позивач просить стягнути з відповідача. Окрім того, за порушення умов договору він також просить стягнути пеню в сумі 39284,44 грн, 3% річних в сумі 3279 грн та інфляційні втрати в сумі 9511,12 грн.

Витягом з протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями справу №926/1481/19 передано судді Гушилик С.М.

Ухвалою суду від 04.07.2019 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю ГОЛДЕН ТАЙЛ прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, призначено розгляд справи по суті на 23.07.2019 року, у зазначеній ухвалі судом запропоновано відповідачу надати відзив на позов.

Ухвалою суду від 23.07.2019 року у зв`язку із нез`явленням представників сторін відкладено розгляд справи на 07.08.2019 року та вдруге запропоновано відповідачу надати відзив на позов, а також позивача зобов`язано надати договір №67 від 25.01.2011 року, який значаться у накладних, наданих разом із позовною заявою.

До початку судового засідання від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без його участі, при цьому позивач зазначає, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Окрім того, від позивача надійшло письмове пояснення стосовно витребуваних ухвалою суду від 23.07.2019 року документів, в якому останній пояснює, що між сторонами був укладений лише один договір №67-СЗК-12-10 від 17.12.2010 року, копія якого була додана до позовної заяви та на який він посилається в позовній заяві, проте в накладних на відпуск товарно-матеріальних цінностей помилково вказувався неповний номер договору та іншу дату.

Представник відповідача у судові засідання не з`являвся, причини не з`явлення суду не повідомив, при цьому судом встановлено, що ухвали суду були направлені відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення поштового відправлення на його юридичну адресу: м АДРЕСА_1 , яка зазначена у витязі з ЄДРПОУ. Вся судова кореспонденція по даній справі була надіслана за вищезазначеною адресою та отримана відповідачем, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення.

З огляду на наведене, відповідач вважається повідомленим про відкриття провадження у справі та призначене судове засідання належним чином, оскільки судом було виконано всі покладені на нього обов`язки, а відповідач, натомість проявив протиправну процесуальну бездіяльність, тому судове засідання проводиться за його відсутності і причини неявки представника відповідача у засідання судом не визнаються поважними.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950) кожен має право на судовий розгляд своєї справи упродовж розумного строку. Строки, що встановлюються судом (наприклад, строк для усунення недоліків позовної заяви чи апеляційної скарги), повинні відповідати принципу розумності. Визначаючи (на власний розсуд) тривалість строку розгляду справи, суд враховує принципи диспозитивності та змагальності, граничні строки, встановлені законом, для розгляду справи при визначенні строків здійснення конкретних процесуальних дій, складність справи, кількість учасників процесу, можливі труднощі у витребуванні та дослідженні доказів тощо. Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

Відповідно до частини 5 статті 252 ГПК України, яка визначає особливості розгляду справи у порядку спрощеного провадження, суд розглядає справу в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи за наявними в справі матеріалами, за відсутності клопотання будь - якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Клопотання будь - якої із сторін про розгляд даної справи з викликом сторін суду не надходило. Судом з власної ініціативи розгляд справи проводився в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Тому, враховуючи те, що позивачем надано достатньо матеріалів для розгляду справи по суті, відповідач відзив на позов не подав, проти позову не заперечив, не забезпечив явку свого уповноваженого представника в судове засідання, не скористався наданим йому правом на участь у судовому процесі, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за наявними у ній матеріалами.

Таким чином, з метою дотримання балансу прав та інтересів сторін у справі, дотримання розумності строку розгляду справи та за умови достатності наявних у справі матеріалів для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, суд здійснює розгляд справи за відсутності представника відповідача.

Розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини у справі, якими сторони обґрунтовують свої вимоги і заперечення проти них, дослідивши та оцінивши в сукупності надані докази, проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини між сторонами, суд, -

В С Т А Н О В И В :

17.12.2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю ГОЛДЕН ТАЙЛ (постачальник) та Приватним малим підприємством НІК ДІОР (покупець) було укладено договір поставки №67-СЗК-12-10 (далі - договір).

За умовами договору постачальник зобов`язується передати у власність покупця (товар) плитку керамічну, а покупець зобов`язується прийняти товар та своєчасно оплатити його вартість (п.1.1. договору).

Сторони узгодили порядок розрахунків у розділі 4 договору, а саме: покупець оплачує ціну за товар протягом 14 робочих днів з дня передачі покупцеві. День передачі товару покупцеві відображається в накладній. Специфікацією і додатковими угодами до договору можуть бути встановлені додаткові чи інші умови оплати (п.4.1 договору).

Сума кредиторської заборгованості покупця за поставлений постачальником товар не може перевищувати 50000 грн. в разі перевищення суми кредиторської заборгованості, постачальник має право відмовити у поставці товару (п.4.2 договору).

У відповідності до вимог п.9.2 передбачено, що в разі порушення покупцем строків оплати товару, покупець сплачує постачальнику неустойку (пеню) в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період прострочення, від вартості неоплаченого або несвоєчасно оплачуваного товару за кожний день прострочення.

Усі спори між сторонами, з яких не було досягнуто згоди, підлягають розгляду в господарському суді у відповідності до законодавства України (п.10.3. договору).

Відповідно до п.11.1 договору цей договір укладений на невизначений строк і вступає в силу з моменту його підписання сторонами, договір складено російською мовою в двох примірниках, по одному для кожної сторони. Вказаний договір підлягає розірванню за вимогою однієї із сторін на основі її письмового клопотання, яке повинно бути направлено іншій стороні не менш як за два календарні місяці до дати такого розірвання.

Додаткові угоди і специфікації до даного договору вступають в силу з моменту їх підписання обома сторонами і є його невід`ємною частиною (п.11.3 договору).

01.06.2017 року між сторонами було підписано додаткову угоду до договору №67-СЗК-12-10 щодо встановленні кредитного ліміту та умов відстрочення платежу.

За умовами вказаної додаткової угоди п.4.1 договору був змінений в частині проведення розрахунку, а саме: покупець зобов`язаний оплатити кожну партію отриманого товару, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника протягом 21 календарного дня з моменту отримання товару. Специфікацією і додатковими угодами до договору можуть бути встановлені додаткові чи інші умови оплати .

Також додатковою угодою було внесено зміни в п.4.2 договору, а саме: сторони домовились, що сума кредиторської заборгованості покупця за поставлений постачальником товар не може перевищувати 180000 грн. В разі перевищення суми кредиторської заборгованості, постачальник має право відмовити у поставці товару .

Дані про визнання договору чи додаткової угоди до договору у встановленому законом порядку недійсними відсутні.

На виконання умов договору позивач здійснив ряд поставок товару відповідачу, що підтверджено накладними: № Го-6741 від 07.11.2018р. на суму 121106,98 грн, № ЗакДЦ-2045 від 13.11.2018р. на суму 178436,44 грн, № ЗакДЦ-2046 від 14.11.2018р. на суму 3027,18 грн, № ЗакДЦ-2064 від 20.11.2018р. на суму 1602,90 грн, № ЗакДЦ-2095 від 28.11.2018р. на суму 295,90 грн.

Станом січень 2019 року сума кредиторської заборгованості відповідача становила 403312,65 грн. Згідно гарантійного листа ПМП НІК ДІОР , останній визнав вище вказану заборгованість та взяв на себе зобов`язання погасити її до кінця січня 2019 року.

25.03.2019 року позивач направив відповідачу вимогу про сплату боргу, яка отримана останнім 01.04.2019 року, що підтверджено особистим підписом на примірнику претензії № 25/03, проте вказана вимога залишена відповідачем без уваги.

Станом на 24.04.2019 року відповідач погасив частину заборгованості в розмірі 109134,16 грн, а тому заборгованість на момент звернення з позовом становить 293747,02 грн.

Враховуючи, що відповідач не провів повну оплату за отриманий товар, позивач у відповідності до вимог п.9.2 договору та ст.625 Цивільного кодексу України, нарахував пеню за період з 06.12.2018 року по 24.04.2019 року в сумі 39284,44 грн, 3% річних в сумі 3279 грн та збитки завдані інфляцією в сумі 9511,12 грн за аналогічний період.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) визначено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно ч.2 ст.509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 ч.2 ст.11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч.1 ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 ст.265 ГК України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч.6 ст.265 ГК України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Згідно із ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Зобов`язання у відповідності з ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України повинні виконуватись належним чином і в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.

Зазначені норми узгоджуються з вимогами статті 629 ЦК України щодо обов`язковості договору для виконання сторонами.

Згідно з ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.14 ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України). Одностороння відмова від зобов`язання, в силу ст. 525 ЦК України, не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 693 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Встановлені обставини справи свідчать, що спірна заборгованість відповідача виникла внаслідок порушення останнім умов договору щодо здійснення оплати вартості поставленого товару в сумі 293747,02 грн, відповідач доказів її погашення не надав, а відтак така заборгованість підлягає стягненню з відповідача.

Приписами ст. 610 Цивільного кодексу України унормовано, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно п.3 ч.1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема - сплата неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності.

Як вже було зазначено у відповідності до пункту 9.2 договору в разі в разі порушення покупцем строків оплати товару, покупець сплачує постачальнику неустойку (пеню) в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період прострочення, від вартості неоплаченого або несвоєчасно оплачуваного товару за кожний день прострочення.

Таким чином, оскільки відповідач не оплатив в повному обсязі суму за отриманий товар позивачу, ним цілком обґрунтовано заявлено вимогу щодо стягнення з відповідача пені в сумі 39284,44 грн за період з 06.12.2018 року по 24.04.2019 року, перевіривши нарахування пені суд прийшов висновку, що вона нарахована правомірно, а відтак ця сума підлягає задоволенню.

На підставі ст.625 Цивільного кодексу України позивач нарахував відповідачу суму 3279 грн. 3% річних за період з 06.12.2018 по 24.04.2019 року та суму 9511,12 грн інфляційних за аналогічний період.

У відповідності до вимог ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Аналіз зазначеної статті вказує на те, що наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних (або ж іншого розміру процентів встановленого договором) не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінених грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов`язання.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Отже, за змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних (або ж іншого розміру процентів встановленого договором) входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Перевіривши розрахунок нарахованих інфляційних та 3% річних зроблений позивачем, суд зазначає, що він нарахований правомірно.

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин(фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Подані сторонами докази мають бути належними, допустимими, достовірними, достатніми (ст. ст. 76-79 ГПК України).

Згідно із ст. 86 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідачем не спростовано належними засобами доказування обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.

З огляду на зазначене та враховуючи те, що відповідач свої грошові зобов`язання не виконав, доказів протилежного суду не надав, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача суми основного боргу в розмірі 293747,02 грн, суми пені в розмірі 39284,44 грн, суми 3% річних в розмірі 3279 грн та суми інфляційних в розмірі 9511,12 грн є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню.

Відшкодування витрат зі сплати судового збору відповідно до ст.129 ГПК України покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 5, 12, 13, 73-79, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240-241, 247-248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1.Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю ГОЛДЕН ТАЙЛ (03680, м.Київ, вул.Машинобудівна, 50, код 33735953) до Приватного малого підприємства НІК ДІОР (58002, м.Чернівці, вул.Богдана Хмельницького, 19-А, код 14263766) стягнення грошових коштів в сумі 345821,58 грн - задовольнити в повному обсязі.

2.Стягнути з Приватного малого підприємства НІК ДІОР (58002, м.Чернівці, вул.Богдана Хмельницького, 19-А, код 14263766) на користь товариства з обмеженою відповідальністю ГОЛДЕН ТАЙЛ (03680, м.Київ, вул.Машинобудівна, 50, код 33735953) заборгованості в сумі 345821,58 грн, з яких: 293747,02 грн сума основного боргу, 3279 грн сума 3% річних, 39284,44 грн сума пені, 9511,12 грн. сума інфляційних втрат та 5187,32 грн судового збору.

Відповідно до статті 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до статті 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст. 257 ГПК України). Однак, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справи випробовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб - порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб - адресую: http://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/.

Повний текст рішення складено та підписано 08.08.2019 року

Суддя С.М. Гушилик