Ухвала
від 14.05.2019 по справі 631/459/19
НОВОВОДОЛАЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

провадження № 1-кс/631/202/19

справа № 631/459/19

У Х В А Л А

п р о а р е ш т т и м ч а с о в о в и л у ч е н о г о м а й н а

14 травня 2019 року селище міського типу Нова Водолага

Слідчий суддя Нововодолазького районного суду Харківської області ОСОБА_1

за участю

секретаря судового засідання ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 1 приміщення суду клопотання слідчого Слідчого відділення Нововодолазького відділення поліції Первомайського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області лейтенанта поліції ОСОБА_3 , складене 10.05.2019 року та погоджене того ж дня прокурором Нововодолазького відділу Первомайської місцевої прокуратури Харківської області молодшим радником юстиції ОСОБА_4 , «Про арешт тимчасово вилученого майна», подане в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08 травня 2019 року під № 12019220390000186,-

в с т а н о в и в:

Слідчий СВ Нововодолазького ВП Первомайського ВП ГУ НП в Харківській області лейтенант поліції ОСОБА_3 , в порядку, передбаченому пунктом 5 частини 2 статті 40 Кримінального процесуального кодексу України, звернувся до слідчого судді, обраному шляхом автоматизованого розподілу, із клопотанням «Про арешт тимчасово вилученого майна», складеним 10.05.2019 року та погодженим того ж дня прокурором Нововодолазького відділу Первомайської місцевої прокуратури Харківської області молодшим радником юстиції ОСОБА_4 , поданим в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08 травня 2019 року під № 12019220390000186 (а. с. 1 2).

Зазначене клопотання 10.05.2019 року було здано на пошту, надійшло до суду, зареєстроване за вхідним № 3264/19-вх від 13.05.2019 року о 12 годині 14 хвилини 56 секунди, із наданням автоматизованою системою документообігу суду єдиного унікального № 631/459/19 (провадження № 1-кс/631/202/19) (а. с. 35, 36, 37).

На обґрунтування клопотання слідчий зазначив, що 08.05.2019 року приблизно о 14 годині 30 хвилин ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , знаходилася в кімнаті кухні житлового будинку домоволодіння, розташованого за адресом: АДРЕСА_1 ,- разом зі своїм чоловіком ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , де вони спільно мешкають. Під час розмови між останніми виникла сварка, в ході якої у ОСОБА_5 на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин до ОСОБА_6 , виник злочинний умисел на заподіяння йому смерті. У вказаний час та у вказаному місці вона, діючи умисно, протиправно, реалізуючи свій злочинний умисел, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння та передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки у вигляді умисного протиправного заподіяння смерті ОСОБА_6 і бажаючи їх настання, схопила зі столу, що знаходився поруч, кухонний ніж та нанесла ним один удар в передню ліву частину грудної клітини, в область серця, що є життєво важливим органом людини, заподіявши одне проникаюче колото-різане поранення передньої лівої частини грудної клітини, від якого настала смерть того. За вказаним фактом СВ Нововодолазького ВП Первомайського ВП ГУНП в Харківській області 08.05.2019 року внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019220390000186, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 115 Кримінального кодексу України. 08.05.2019 року о 08 годині 20 хвилин на території домоволодіння, розташованого за адресом: АДРЕСА_1 ,- працівниками поліції безпосередньо після вчинення злочину в порядку статті 208 Кримінального процесуального кодексу України проведене фактичне затримання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яку доставлено до Нововодолазького ВП Первомайського ВП ГУНП в Харківській області, де заступником начальника СВ Нововодолазького ВП Первомайського ВП ГУНП в Харківській області капітаном поліції ОСОБА_7 складено відповідний протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, й проведено особистий обшук тої, в ході якого вилучено її одяг, в якому та перебувала на момент вчинення злочину й затримання, а саме: футболку блакитного кольору з надписом білого кольору «adidas» на лівому рукаві; труси сірого кольору з бежевим декором. Вказані речі постановою слідчого від 09.05.2019 року визнані речовими доказами у цьому кримінальному провадженні. В той же день слідчий СВ Нововодолазького ВП Первомайського ВП ГУНП в Харківській області старший лейтенант поліції ОСОБА_8 повідомила ОСОБА_5 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 115 Кримінального кодексу України. Враховуючи, що зазначені речі мають статус тимчасово вилученого майна, виникла необхідність у накладенні арешту на нього для запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, використання тощо. З метою забезпечення кримінального провадження, при наявності підстав для арешту майна, що є доказами у кримінальному провадженні, задля збереження речових доказів та подальшого проведення експертних досліджень, необхідно накласти арешт, тобто тимчасово, до скасування у встановленому Кримінальним процесуальним законодавством України порядку, позбавити права на відчуження, розпорядження та використання майном, власника, та інших осіб, які фактично користувалися зазначеним майном, для запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, використання тощо. Просив накласти арешт на майно, вилучене 08.05.2019 року в ході особистого обшуку після затримання особи підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, а саме: на одяг, в якому була одягнена ОСОБА_5 в момент вчинення злочину, тобто: футболку блакитного кольору з надписом білого кольору «adidas» на лівому рукаві та труси сірого кольору з бежевим декором. Крім того, вказав, що просить залишити майно, на яке буде накладено арешт, на зберіганні у кімнаті зберігання речових доказів Нововодолазького ВП Первомайського ВП ГУНП в Харківській області за адресом: Харківська область, Нововодолазький район, селище міського типу Нова Водолага, вулиця Воскресінська, будинок № 1.

Слідчий СВ Нововодолазького ВП Первомайського ВП ГУ НП в Харківській області лейтенант поліції ОСОБА_3 та прокурор Нововодолазького відділу Первомайської місцевої прокуратури Харківської області молодший радник юстиції ОСОБА_4 до слідчого судді не з`явились, про місце, день, місяць, рік і час прибуття були сповіщені своєчасно та належним чином шляхом здійснення судового виклику за допомогою мобільного зв`язку, однак надали заяви, зареєстровані за вхідним № 3320/19-вх та № 3323/19-вх від 14.05.2019 року відповідно, в яких просили питання вирішити за їх відсутності зазначивши, що клопотання підтримують у повному обсязі та просять його задовольнити, наклавши арешт на майно, зазначене у ньому (а. с. 38, 40, 41).

Підозрювана ОСОБА_5 та її захисник ОСОБА_9 до слідчого судді також не з`явились, про місце, день, місяць, рік і час прибуття були сповіщені своєчасно та належним чином шляхом здійснення судового виклику, однак надали спільну заяву, зареєстровану за вхідним № 3289/19-вх від 13.05.2019 року, в якій просили питання вирішити за їх відсутності, зазначивши, що не заперечують проти його задоволення та накладення арешту (а. с. 38, 39).

Частиною 1 статті 172 Кримінального процесуального кодексу України визначено, що клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

Отже, неприбуття за судовим викликом у судове засідання слідчого, прокурора, підозрюваної, щодо майна якої вирішується питання про арешт (власника майна - ОСОБА_5 ) та її захисника ОСОБА_9 не є перешкодою для розгляду клопотання.

За таких обставин, приймаючи до уваги те, що слідчий суддя, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створив необхідні умови для реалізації сторонами, в тому числі й особами, які не з`явились, у порядку передбаченому кримінальним процесуальним законодавством України їх процесуальних прав на безпосередню участь у розгляді справи в суді, вважає за можливе розглянути клопотання за їх відсутності.

Дослідивши матеріали клопотання у кримінальному провадженні № 12019220390000186 за ознаками злочину, передбаченого частиною 1 статті 115 Кримінального кодексу України, перевіривши їх доказами, дослідженими у відкритому судовому засіданні у їхні сукупності й оціненими з точки зору належності, допустимості, достовірності, достатності й взаємозв`язку, сумлінно і принципово здійснюючи свої повноваження із судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, діючи у межах і відповідно до вимог процесуального та матеріального закону, а також ретельно перевіривши наявність об`єктивної необхідності й виправданості саме такого втручання у права і свободи особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, слідчий суддя вважає, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, пунктом 160 частини 1 Указу Президента України «Про реорганізацію місцевих загальних судів» № 451/2017 від 29.12.2017 року шляхом реорганізації (злиття) Валківського районного суду, Коломацького районного суду та Нововодолазького районного суду Харківської області утворено Валківський окружний суд у Валківському, Коломацькому та Нововодолазькому районах Харківської області із місцезнаходженням у містах Валках, селищі міського типу Новій Водолазі та селі Різуненковому Коломацького району Харківської області.

За змістом пункту 3 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 1402-VІІІ від 02.06.2016 року районні суди продовжують здійснювати свої повноваження до утворення та початку діяльності місцевого окружного суду, юрисдикція якого розповсюджується на відповідну територію.

Оскільки на цей час Валківський окружний суд свою діяльність не розпочав, справа перебувала на розгляді слідчого судді належного суду.

Кримінальний процесуальнийкодекс України у пункті 18 частини 1 статті 3 визначає слідчого суддю як суддю суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.

Вказаний контроль здійснюється ним в тому числі й шляхом вирішення питань, пов`язаних з обмеженням конституційних прав і свобод таких осіб.

Стаття 64 Основного Закону України, прийнятого 28.06.1996 року (із змінами та доповненнями) гарантує, що конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Крім того, як закріплює стаття 16 Кримінального процесуального кодексу України, позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження також здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим кодексом.

При цьому, з огляду на приписи пункту 2 частини 1 статті 7 та частини 1 і 5 статті 9 кримінального процесуального кодифікованого закону України зміст і форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відноситься законність, яка полягає у неухильному додержуванні вимог Конституції України, Кримінального процесуального кодексу України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною радою України, вимог інших актів законодавства. При цьому кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

З метою належного дотримання вимог, закріплених у Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, слідчим суддям під час розгляду клопотань про арешт тимчасово вилученого майна слід враховувати правові позиції Європейського суду з прав людини, сформульовані ним, зокрема, у рішеннях «Бакланов проти Росії» від 09.06.2005 року та у справі «Фрізен проти Росії» від 24.03.2005 року, де визначено, що досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним.

Окрім того, у пункті 38 рішення «Ізмайлов проти Росії» від 16.10.2008 року Європейський суд з прав людини встановив, що для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий і надмірний тягар для особи».

Розглядаючи клопотання сторони обвинувачення про арешт майна, слідчий суддя перш за все ураховує, що завданням кримінального провадження, визначеним у статті 2 Кримінального процесуального кодексу України, є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Постановляючи ухвалу, слідчий суддя також ураховує зміст частини 1 і пункту 7 частини 2 статті 131, а також частини 1 і 2 статті 132 вище зазначеного кодексу, відповідно до яких заходи забезпечення кримінального провадження, зокрема арешт майна, застосовуються на підставі ухвали слідчого судді місцевого загального суду, у межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, з метою досягнення дієвості цього провадження.

Діюче законодавство у статті 190 Цивільного кодексу України визначає майно як особливий об`єкт та вважає ним окрему річ, сукупність речей, а також майнові права, що визнаються речовими правами та є неспоживаною річчю, а також обов`язки.

Одночасно з цим частина 2 статті 167 Кримінального процесуального кодексу України обумовлює як певне майно речі, документи, гроші тощо.

Так, стаття 179 Цивільного кодексу України роз`яснює, що річчю є предмет матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов`язки.

Згідно частини 1 статті 99 Кримінального процесуального кодексу України документ це спеціально створений з метою збереження інформації матеріальний об`єкт, що містить зафіксовані за допомогою письмових знаків, звуку, зображення тощо відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставини.

З огляду на приписи статті 3 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» № 2346-ІІІ від 05.04.2001 року (із змінами та доповненнями) кошти існують у готівковій формі (формі грошових знаків) або у безготівковій формі (формі записів на рахунках у банках). При цьому грошові знаки випускаються у формі банкнот і монет, що мають зазначену на них номінальну вартість, а єдиним законним платіжним засобом в Україні є грошова одиниця України (гривня).

Таким чином, грошима є банкноти і монети.

Отже, норми права, які містяться у частинах 10 12 статті 170 Кримінального процесуального кодексу України, роз`яснюють, що арешт може бути накладений у встановленому цим кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. При цьому:

?не може бути арештоване майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів;

?заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна;

?заборона використання житлового приміщення особами, які на законних підставах проживають у такому житловому приміщенні, не допускається.

Приписами абзацу 1 частини 1 статті 170 кримінального процесуального кодифікованого закону України визначено, що арешт майна полягає у тимчасовому, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Одночасно абзац 2 цієї ж норми права вказує на те, що завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження тощо, а частина 2 зазначеної статті його метою забезпечення збереження речових доказів, спеціальної конфіскації, конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Розглядаючи клопотання,слідчий суддяпереконався,що органомдосудового розслідуваннякримінальне правопорушення,про вчиненняякого здійсненореєстраційний записв Єдиномуреєстрі досудовихрозслідувань за№ 12019220390000186,кваліфіковане зачастиною 1статті 115Кримінального кодексуУкраїни,якою такеправопорушення визначенояк вчиненняумисного вбивства(умисногопротиправного заподіяннясмерті іншійлюдині) .

Згідно Витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження № 12019220390000186, зареєстрованого 08.05.2019 року о 16 годині 19 хвилин 07 секунд, сформованого слідчим СВ Нововодолазького ВП Первомайського ВП ГУ НП в Харківській області ОСОБА_8 , вбачається, що на підставі повідомлення підприємств, установ, організацій та посадових осіб, яке надійшло 08.05.2019 року, зареєстроване кримінальне провадження із правовою кваліфікацією, передбаченою частиною 1 статті 115 Кримінального кодексу України, про те, що 08.05.2019 року о 15 годині 10 хвилин до Нововодолазького відділення поліції Первомайського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області надійшло повідомлення медичного працівника Бережної про те, що 08.05.2019 року о 15 годині 06 хвилин за адресом: АДРЕСА_1 ,- констатовано смерть ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з ознаками насильницької смерті. При цьому особою, яку повідомлено про підозру, зазначено ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; органом досудового розслідування визначено Нововодолазьке відділення поліції Первомайського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області; слідчими, які здійснюють досудове розслідування вказані ОСОБА_10 , ОСОБА_3 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_11 , а прокурорами, які здійснюють процесуальне керівництво ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_4 відповідно (а. с. 3).

З постанови про призначення групи прокурорів, прийнятої 08.05.2019 року Першим заступником керівника Первомайської місцевої прокуратури радником юстиції ОСОБА_14 в межах процесуальних прав, визначених частиною 1 статті 37 й статтею 110 Кримінального процесуального кодексу України, вбачається, що у кримінальному провадженні № 12019220390000186 від 08.05.2019 року призначено групу прокурорів у складі: начальника Нововодолазького відділу Первомайської місцевої прокуратури юриста 1 класу ОСОБА_12 , прокурора Нововодолазького відділу Первомайської місцевої прокуратури молодшого радника юстиції ОСОБА_4 та прокурора Нововодолазького відділу Первомайської місцевої прокуратури ОСОБА_13 (а. с. 5).

Відповідно до змісту постанови про створення слідчої групи, прийнятої 08.05.2019 року тимчасово виконуючим обов`язки начальника СВ Нововодолазького ВП Первомайського ВП ГУНП в Харківській області підполковником поліції ОСОБА_10 в межах процесуальних прав, визначених статтями 39 - 41 й 110 Кримінального процесуального кодексу України, у кримінальному провадженні № 12019220390000186 від 08.05.2019 року створено слідчу групу до складу якої включені: слідчий СВ Нововодолазького ВП Первомайського ВП ГУНП в Харківській області старший лейтенант поліції ОСОБА_8 , слідчий СВ Нововодолазького ВП Первомайського ВП ГУНП в Харківській області молодший лейтенант поліції ОСОБА_3 , слідчий СВ Нововодолазького ВП Первомайського ВП ГУНП в Харківській області капітан поліції ОСОБА_11 , заступник начальника СВ Нововодолазького ВП Первомайського ВП ГУНП в Харківській області капітан поліції ОСОБА_7 та тимчасово виконуючий обов`язки начальника СВ Нововодолазького ВП Первомайського ВП ГУНП в Харківській області підполковник поліції ОСОБА_10 (а. с. 4).

Протоколом огляду місця події із відповідною роздруківкою до нього, складеним 08.05.2019 року слідчим СВ Нововодолазького ВП Первомайського ВП ГУНП в Харківській області лейтенантом поліції ОСОБА_3 за участю процесуального керівника, двох понятих та двох спеціалістів, із застосуванням технічних засобів фотокамери марки «Panasonic HC-V260», зафіксовані обстановка, обставини та місце вчинення кримінального правопорушення в домоволодінні АДРЕСА_1 , а також виявлено та вилучено:

1) змиви плям бурого кольору з бетонного покриття (об`єкти № 2, № 3, № 4);

2) контрольний зразок матеріалу, на який було відібрано змиви;

3) ніж, виявлений на клумбі, довжиною 26 сантиметрів (об`єкт № 5);

4) мобільний телефон (об`єкт № 6);

5) змиви слідів бурого кольору з шиферної огорожі (об`єкт № 7);

6) ніж із зеленою рукояткою, довжиною 20 сантиметрів (об`єкт № 8);

7) а також труп ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який направлений до РВ Нововодолазького ХОБСМЕ (об`єкт № 1) (а. с. 7 - 15).

Крім цього, факт вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 115 Кримінального кодексу України підтверджується відповідним рапортом старшого інспектора чергового СРПП Нововодолазького ВП Первомайського ВП ГУНП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_15 , складеного на ім`я Начальника Нововодолазького відділення поліції Первомайського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області підполковника поліції ОСОБА_16 й одразу ж зареєстрованого під № 1707 від 08.05.2019 року в Інформаційно-телекомунікаційній системі «Інформаційний портал Національної поліції України» (Журналі єдиного обліку заяв і повідомлень про вчиненні кримінальні правопорушення та інші події) Нововодолазького відділення поліції Первомайського відділу поліції Головного управління національної поліції в Харківській області (а. с. 6).

Також згідно договору купівлі-продажу житлового будинку, укладеного між ОСОБА_17 та ОСОБА_6 11.02.2014 року й посвідченого того ж дня приватним нотаріусом Нововодолазького районного нотаріального округу ОСОБА_18 в реєстрі за № 375, а також Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію право власності, сформованого нею в той же день о 14 годині 16 хвилин 22 секунди, житловий будинок з надвірними будівлями АДРЕСА_1 належить ОСОБА_6 (а. с. 16 18, 19).

Зі свідоцтва про шлюб (серії НОМЕР_1 ), виданого 23.06.2018 року Виконавчим комітетом Нововодолазької селищної ради Нововодолазького району Харківської області, вбачається, що громадяни України ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець селища міського типу Нова Водолага Харківської області, та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка міста Харкова, зареєстрували шлюб 23.06.2018 року, про що в цей же день складено відповідний актовий запис № 21. Прізвища після реєстрації шлюбу подружжя: ОСОБА_19 (а. с. 32).

З протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, складеного заступником начальника СВ Нововодолазького ВП Первомайського ВП ГУНП в Харківській області капітаном поліції ОСОБА_7 . 08.05.2019 року в присутності захисника ОСОБА_20 , що діяв за дорученням для надання безоплатної вторинної правової допомоги № 2370 від 08.05.2019 року, убачається, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка міста Харкова фактично була затримана в цей день о 15 годині 20 хвилин на території домоволодіння АДРЕСА_1 , й під час обшуку затриманої вилучено футболку блакитного кольору з надписом білого кольору «adidas» на лівому рукаві та труси сірого кольору з бежевим декором (а. с. 20 23, 33, 34).

Отже, наведеними доказами доведено, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебувала у зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , - власником домоволодіння, розташованого за адресом: АДРЕСА_1 , - де вони разом мешкали на час його смерті й саме на цьому подвір`ї було затримано першу.

Окрім цього, з повідомлення про підозру від 08.05.2019 року вбачається, що слідчий СВ Нововодолазького ВП Первомайського ВП ГУНП в Харківській області старший лейтенант поліції ОСОБА_8 в межах кримінального провадження № 12019220390000186 від 08.05.2019 року за погодженням прокурора Нововодолазького відділу Первомайської місцевої прокуратури молодшого радника юстиції ОСОБА_4 , в присутності захисника ОСОБА_20 повідомила ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 115 Кримінального кодексу України (а. с. 26 29, 33, 34).

Постановою про визнання речовими доказами, складеною 09.05.2019 року слідчим СВ Нововодолазького ВП Первомайського ВП ГУНП в Харківській області лейтенантом поліції ОСОБА_3 в межах кримінального провадження № 12019220390000186 від 08.05.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 115 Кримінального кодексу України:

?змив плями бурого кольору з бетонного покриття (об`єкт № 2);

?змив плями бурого кольору з бетонного покриття (об`єкт № 3);

?змив плями бурого кольору з бетонного покриття (об`єкт № 4);

?ніж з рукояткою чорно-коричневого кольору, довжиною 26,00 сантиметрів (довжина леза 14,20 сантиметрів, ширина леза в най товщій його частині 2,40 сантиметрів) (об`єкт № 5);

?мобільний телефон чорного кольору марки «Ergo» з пошкодженим склом (об`єкт № 6);

?змив плями бурого кольору з шиферної огорожі (об`єкт № 7);

?контрольний зразок матеріалу, на який було відібрано змиви слідів бурого кольору;

?ніж з рукояткою зеленого кольору, довжиною 20,00 сантиметрів (довжина леза 9,00 сантиметрів, ширина леза в най товщій його частині 2,30 сантиметрів) (об`єкт № 8);

?футболку блакитного кольору з надписом білого кольору «adidas» на лівому рукаві;

?труси сірого кольору з бежевим декором;

?змиви з лівої руки підозрюваної ОСОБА_5 ;

?змиви з правої руки підозрюваної ОСОБА_5 ;

?контрольний зразок матеріалу на який було відібрано змиви з рук підозрюваної ОСОБА_5 ;

?нігтеві зрізи з лівої руки підозрюваної ОСОБА_5 ;

?нігтеві зрізи з правої руки підозрюваної ОСОБА_5 ;

?зразки слини з лівої щоки підозрюваної ОСОБА_5 ;

?зразки слини з правої щоки підозрюваної ОСОБА_5 ;

?контрольний зразок матеріалу, на який було відібрано зразки слини підозрюваної ОСОБА_5 ;

?шприц об`ємом 10 міллілітрів, зі зразками крові, відібраної з вени підозрюваної ОСОБА_5 ,-

визнано речовими доказами та поміщено до камери зберігання речових доказів Нововодолазького ВП Первомайського ВП ГУНП в Харківській області (а. с. 24 25).

Отже, наведеними доказами доведено, що підозрювана ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є власником та фактичним володільцем майна, вилученого протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, складеного заступником начальника СВ Нововодолазького ВП Первомайського ВП ГУНП в Харківській області капітаном поліції ОСОБА_7 08.05.2019 року, яке в розумінні кримінального процесуального законодавства є тимчасово вилученим майном й у встановленому законом процесуальному порядку визнане речовими доказами.

За приписами частини 1 статті 167 Кримінального процесуального кодексу України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині 2 цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.

Зі змісту частини 2 вказаної статті вбачається, що тимчасово вилученим може бути майно щодо якого є достатні підстави вважати, що вони:

1)підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди;

2)призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення;

3)є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом;

4)одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.

Як визначає стаття 168 Кримінального процесуального кодексу України, тимчасове вилучення майна може здійснюватися під час законного затримання особи в порядку, передбаченому статтями 207 і 208 цього кодексу, а також під час обшуку й огляду із складанням відповідного протоколу, наданням його копії особі, у якої вилучене майно, або її представнику та забезпеченням його схоронності в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Крім того, приписами частини 3 статті 170 кримінального процесуального кодифікованого закону України регламентовано, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини 2 цієї статті (арешт майна з метою забезпечення збереження речових доказів), той накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього кодексу, а саме: речовими доказами є матеріальні об`єкти, а також документи, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Також арешт може бути накладений і на майно, на яке раніше накладено арешт відповідно до інших актів законодавства. У такому разі виконанню підлягає ухвала слідчого судді, суду про накладення арешту на майно, відповідно до правил цього кодексу.

Системний аналіз відповідного законодавства та змісту клопотання слідчого, погодженого прокурором, свідчить про те, що заходи забезпечення кримінального провадження, зокрема, арешт майна, не можуть застосовуватись поза межами конкретного кримінального провадження й після закінчення строків досудового розслідування, а тому будь-які слідчі (розшукові) або негласні слідчі (розшукові) дії, в тому числі й застосування заходів забезпечення кримінального провадження, проведені з порушенням цього правила, є недійсними, а встановлені внаслідок них докази недопустимими.

Зі змісту статті 219 Кримінального процесуального кодексу України вбачається, що досудове розслідування повинно бути закінчено протягом 2 місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину. Цей строк може бути продовжений, однак загальний його строк не може перевищувати 6 місяців із дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину невеликої або середньої тяжкості та 12 місяців із дня повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину.

Також, вирішуючи питання щодо арешту тимчасово вилученого майна, слідчий суддя ураховує зміст частини 2 статті 132 зазначеного нормативно-правового документу, відповідно до якої клопотання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження на підставі ухвали слідчого судді подається до місцевого загального суду, у межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.

Підпункт «а» пункту 1 частини 1 статті 38 Кримінального процесуального кодексу України визначає слідчі підрозділи органів Національної поліції органами досудового розслідування (органами, що здійснюють дізнання і досудове слідство).

Одночасно із цим й пункт 3 частини 2 розділу 1 Положення про органи досудового розслідування Національної поліції України, затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 570 від 06.07.2017 року, визначає, що органами досудового розслідування, зокрема, є слідчі відділи (відділення) територіальних (відокремлених) підрозділів поліції.

Вивчаючи наданий відповідно до вимог частини 6 статті 132 Кримінального процесуального кодексу України витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, в рамках якого подається клопотання, слідчим суддею з`ясовано, що в ньому органом досудового розслідування визначено Нововодолазьке відділення поліції Первомайського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області.

Отже, слідчий суддя впевнився у тому, що дійсно клопотання про арешт тимчасово вилученого майна подано до місцевого загального суду, у межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.

Окрім того, приписами статті 171 кримінального процесуального кодифікованого закону України встановлені вимоги до клопотання про арешт майна, з огляду на які, із відповідним клопотанням до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову також цивільний позивач.

При цьому до клопотання слідчого чи прокурора про арешт майна повинні бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими воно обґрунтовується, а у самому клопотанні слід зазначити: підставу і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; перелік і види майна, що належить арештувати; документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.

Якщо ж клопотання подано без додержання цих вимог, воно на підставі приписів частини 3 статті 172 Кримінального процесуального кодексу України повертається прокурору, цивільному позивачу із одночасним встановленням строку в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора чи цивільного позивача меншого строку для усунення недоліків, про що поставляється ухвала слідчим суддею.

Крім того, клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено. У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено (частина 5 статті 171 Кримінального процесуального кодексу України).

Також якчітко зазначеноу абзаці1частині 1статті 173вказаного вищекодифікованого закону,у задоволенніклопотання проарешт майна,слідчий суддяповинен відмовити,якщо особа,що йогоподала,не доведенеобхідність такогоарешту,а такожнаявність ризиків,передбачених абзацом2частини 1статті 170цього Кодексу,як то: можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження тощо.

У відповідності до правил, визначених у частині 2 тієї ж норми процесуального права, яка регламентує порядок вирішення питання про арешт майна, слідчий суддя, при вирішенні цього питання, повинен враховувати:

1) правову підставу для арешту майна;

2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини 2 статті 170 цього Кодексу);

3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини 2 статті 170 цього Кодексу);

3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини 2 статті 170 цього Кодексу);

4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини 2 статті 170 цього Кодексу);

5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;

6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

При цьому у відповідності до приписів частини 4 зазначеної вище норми права, слідчий суддя, суд, постановляючи ухвалу про арешт майна, застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна, саме такий, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.

Таким чином, в ході розгляду клопотання слідчим суддею встановлено, що:

1.обраний в клопотанні вид заходу забезпечення кримінального провадження передбачений пунктом 7 частини 2 статті 131 Кримінального процесуального кодексу України й застосовуються тільки на підставі ухвали слідчого судді;

2.клопотання подано до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, із дотриманням процесуальних строків, визначених частиною 5 статті 171 із застосуванням приписів статті 116 Кримінального процесуального кодексу України;

3.із клопотанням про арешт майна звернулась уповноважена службова особа в межах строків досудового розслідування та своєї компетенції, передбаченої Кримінальним процесуальним кодексом України;

4.клопотання містить відомості, визначені частиною 2 статті 171 Кримінального процесуального кодексу України, а також докази обставин, на які посилається в ньому сторона обвинувачення, й обґрунтоване копіями документів та інших матеріалів, що відповідають принципу належності, допустимості, достовірності, достатності й взаємозв`язку;

5.на виконання приписів частини 6 статті 132 та перевірку приписів частини 8 статті 223 Кримінального процесуального кодексу України слідчим за погодженням із прокурором додано витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, в рамках якого подається клопотання;

6.клопотання погоджене прокурором, який наділений правом здійснювати нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування кримінального провадження № 12019220390000186;

7.стороною кримінального провадження, що звернулась із цим клопотанням до слідчого судді, доведено:

а) існування обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування цього заходу забезпечення кримінального провадження;

б) наявність потреби досудового розслідування кримінального провадження № 12019220390000186, що виправдовує саме такий ступінь втручання у права і свободи фізичної особи, про який ідеться в клопотанні прокурора;

в) можливість, у разі застосування цього виду заходу забезпечення кримінального провадження, виконання завдання арешту тимчасово вилученого майна, а саме: запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження тощо, та досягнення його мети забезпечення збереження речових доказів;

д) відповідність майна, на яке сторона обвинувачення просить накласти арешт, вимогам, викладеним у частинах 10 12 статті 170 Кримінального процесуального кодексу України, та критеріям, встановленим у статті 98 цього ж нормативно-правового акту;

е) сукупність підстав та розумних підозр вважати, що майно, щодо якого вирішується доля за клопотанням сторони обвинувачення слідчим суддею, є доказами злочину, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08.05.2019 року об 16 годині 18 хвилин 19 секунд за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 115 Кримінального кодексу України;

ж) неможливість іншим, окрім обраного у клопотанні способом, уникнути наявних ризиків, перелічених абзацом 2 частини 1 статті 170 Кримінального процесуального кодифікованого закону України.

Вирішуючи питання про арешт тимчасово вилученого майна, про яке йдеться мова у клопотанні слідчого СВ Нововодолазького ВП Первомайського ВП ГУ НП в Харківській області лейтенанта поліції ОСОБА_3 , погодженого прокурором Нововодолазького відділу Первомайської місцевої прокуратури Харківської області молодшим радником юстиції ОСОБА_4 , слідчий суддя, оцінюючи потреби досудового розслідування, врахував:

- правову підставу для арешту;

- наявність ризиків, передбачених частиною 1 статті 170 Кримінального процесуального кодексу України;

- можливість використання майна як доказ у кримінальному провадженні № 12019220390000186, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08.05.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 115 Кримінального кодексу України;

- розумність та співрозмірність обмеження права власності ОСОБА_5 завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту для неї.

Ураховуючи наведене, беручи до уваги те, що без отримання ухвали слідчого судді щодо застосування саме такого виду заходу забезпечення кримінального провадження, про яке йдеться мова у клопотанні слідчого за погодженням із прокурором, досягти мети кримінального провадження буде важко та потягне за собою необхідність подолання відповідних перешкод, сторона обвинувачення довела, що потреби досудового розслідування виправдовують саме такий ступінь втручання у права і свободи особи, про які йдеться у цьому клопотанні, а також те, що арешт майна у зазначений спосіб сприятиме встановленню всіх обставин кримінального правопорушення й відповідає належній правовій процедурі та завданням кримінального провадження, з метою їх виконання й досягнення його дієвості, слідчий суддя приходить до обґрунтованого та вмотивованого висновку про існування законних підстав застосувати до майна ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вилученого протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, складеного заступником начальника СВ Нововодолазького ВП Первомайського ВП ГУНП в Харківській області капітаном поліції ОСОБА_7 08.05.2019 року, заходу забезпечення кримінального провадження у виді арешту тимчасово вилученого майна у такий спосіб як позбавлення його власника (титульного володільця), яка на момент вирішення питання має процесуальний статус підозрюваної, права на відчуження, розпорядження та/або його користування задля збереження майна та запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, перетворення, відчуження тощо, а тому клопотання слідчого СВ Нововодолазького ВП Первомайського ВП ГУ НП в Харківській області лейтенанта поліції ОСОБА_3 , погодженого прокурором Нововодолазького відділу Первомайської місцевої прокуратури Харківської області молодшим радником юстиції ОСОБА_4 , слід задовольнити.

Задовольняючи клопотання слідчого, слідчий суддя, керуючись приписами частини 1 статті 170 та статтею 174 Кримінального процесуального кодексу України, вважає за можливе та необхідне роз`яснити власнику (титульному володільцю) майна, на яке накладається арешт, що вона має право звернутись під час досудового розслідування до слідчого судді, а під час судового провадження до суду із відповідним клопотанням про скасування арешту майна повністю або частково як особа, яка була відсутня при розгляді питання про його арешт, а також за наявності можливості довести, що потреба у подальшому застосуванні цього заходу відпала або арешт було накладено необґрунтовано.

На підставі викладеного, керуючись статтею 64 Конституції України, прийнятої 28.06.1996 року (із змінами та доповненнями); рішеннями Європейського суду з прав людини у справах «Бакланов проти Росії» від 09.06.2005 року, «Фрізен проти Росії» від 24.03.2005 року та «Ізмайлов проти Росії» від 16.10.2008 року; частиною 1 статті 115 Кримінального кодексу України № 2341-ІІІ від 05.04.2001 року (із змінами та доповненнями); статтями 179, 190 Цивільного кодексу України № 435-ІV від 16.01.2003 року (із змінами та доповненнями); пунктом 3 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 1402-VІІІ від 02.06.2016 року; статтею 3 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» № 2346-ІІІ від 05.04.2001 року (із змінами та доповненнями); пунктом 160 частини 1 Указу Президента України «Про реорганізацію місцевих загальних судів» № 451/2017 від 29.12.2017 року; пунктом 3 частини 2 розділу 1 Положення про органи досудового розслідування Національної поліції України, затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 570 від 06.07.2017 року; статтями 2, 3, 7, 9, 13, 15, 16, частинами 1 та 3 статті 21, частиною 6 статті 22, статтею 36, підпунктом «а» пункту 1 частини 1 статті 38, статтею 64-2, частиною 1 статті 99, статтею 98, частиною 4 статті 115, статтею 116, частиною 1 та пунктом 7 частини 2 статті 131, статтями 132, 135, 137, 167 168, 170 175, 207 208, 219, 223, 235, частиною 7 статті 236, частиною 3 статті 309, частиною 3 статті 392, статтями 532 і 533 Кримінального процесуального кодексу України № 4651-VІ від 13.04.2012 року (із змінами та доповненнями),-

у х в а л и в:

Клопотання слідчого Слідчого відділення Нововодолазького відділення поліції Первомайського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області лейтенанта поліції ОСОБА_3 , складене 10.05.2019 року та погоджене того ж дня прокурором Нововодолазького відділу Первомайської місцевої прокуратури Харківської області молодшим радником юстиції ОСОБА_4 , «Про арешт тимчасово вилученого майна», подане в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08 травня 2019 року під № 12019220390000186, задовольнити повністю.

Накласти арешт на майно, вилучене 08.05.2019 року в ході особистого обшуку після затримання особи підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, а саме: на одяг, в якому була одягнена ОСОБА_5 в момент вчинення злочину, тобто:

- футболку блакитного кольору з надписом білого кольору «adidas» на лівому рукаві;

- труси сірого кольору з бежевим декором.

Залишити арештоване майно на зберіганні у кімнаті зберігання речових доказів Нововодолазького відділення поліції Первомайського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області, що розташоване за адресом: вулиця Воскрісінська, будинок № 1, селище міського типу Нова Водолага Харківської області.

Негайно надати копію ухвали про арешт тимчасово вилученого майна слідчому Слідчого відділення Нововодолазького відділення поліції Первомайського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області лейтенанту поліції ОСОБА_3 та прокурору Нововодолазького відділу Первомайської місцевої прокуратури Харківської області молодшому раднику юстиції ОСОБА_4 .

Копію цього судового рішення не пізніше наступного робочого дня після його ухвалення надіслати учасникам судового провадження, які не були присутні в судовому засіданні при його проголошенні.

Роз`яснити учасникам судового провадження, що вони мають право отримати в суді копію ухвали.

На ухвалу слідчого судді може бути подано апеляцію безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, а у разі її подання - ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Ухвала, що набрала законної сили, є обов`язковою для осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, а також для усіх фізичних та юридичних осіб, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх службових осіб, і підлягає виконанню на всій території України.

Повний текст ухвали було постановлено з урахуванням приписів частини 7 статті 115 Кримінального процесуального кодексу України, виготовлено шляхом комп`ютерного набору, підписано слідчим суддею та оголошено у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 1 приміщення суду 20.05.2019 року о 09 годині 00 хвилин.

Слідчий суддя: ОСОБА_1

Дата ухвалення рішення14.05.2019
Оприлюднено20.02.2023

Судовий реєстр по справі —631/459/19

Ухвала від 28.02.2024

Кримінальне

Первомайський міськрайонний суд Харківської області

Босняк М. М.

Ухвала від 03.01.2024

Кримінальне

Первомайський міськрайонний суд Харківської області

Босняк М. М.

Ухвала від 10.11.2023

Кримінальне

Первомайський міськрайонний суд Харківської області

Босняк М. М.

Ухвала від 24.10.2023

Кримінальне

Первомайський міськрайонний суд Харківської області

Босняк М. М.

Ухвала від 24.10.2023

Кримінальне

Первомайський міськрайонний суд Харківської області

Босняк М. М.

Ухвала від 19.10.2023

Кримінальне

Первомайський міськрайонний суд Харківської області

Босняк М. М.

Ухвала від 19.10.2023

Кримінальне

Первомайський міськрайонний суд Харківської області

Босняк М. М.

Ухвала від 27.09.2023

Кримінальне

Первомайський міськрайонний суд Харківської області

Босняк М. М.

Ухвала від 27.09.2023

Кримінальне

Первомайський міськрайонний суд Харківської області

Босняк М. М.

Ухвала від 31.08.2023

Кримінальне

Первомайський міськрайонний суд Харківської області

Босняк М. М.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмТелеграмВайберВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні