Постанова

від 08.08.2019 по справі 182/9438/18

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/7176/19 Справа № 182/9438/18 Суддя у 1-й інстанції - Рибакова В. В. Суддя у 2-й інстанції - Зубакова В. П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 серпня 2019 року м.Кривий Ріг

Справа № 182/9438/18

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Зубакової В.П.

суддів - Барильської А.П., Бондар Я.М.

сторони:

позивач - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Відродження-32 ,

відповідачка - ОСОБА_1 ,

розглянувши у спрощеному позовному провадженні у порядку ч. 13 ст. 7, ч. 1 ст. 369 ЦПК України без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами апеляційну скаргу відповідачки ОСОБА_1 на рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 24 травня 2019 року, яке ухвалено суддею Рибаковою В.В. у місті Нікополі Дніпропетровської області та повне судове рішення складено 24 травня 2019 року, -

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2018 року Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Відродження-32 (надалі - ОСББ Відродження - 32 ) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Позовна заява мотивована тим, що 30.06.2015 року власниками квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 було створено ОСББ Відродження-32 , рішенням загальних зборів якого від 31.03.2017 року був затверджений тариф на оплату комунальних послуг в сумі 2,00 грн. за 1 кв.м. житлової площі.

Відповідачка ОСОБА_1 є власницею квартири АДРЕСА_2 , однак не виконує своїх обов`язків, як співвласника житлового будинку, в якому створене ОСББ Відродження-32 , а саме не сплачує встановлених загальними зборами об`єднання внесків та платежів на утримання будинку, у зв`язку з чим за період з 01.10.2015 року по 21.11.2018 року утворилась заборгованість по сплаті комунальних платежів в сумі 3250 грн. 50 коп.

Добровільно відшкодувати вказану суму відповідачка не бажає.

Посилаючись на викладене, позивач просив суд стягнути з відповідачки на свою користь заборгованість за сплату житлово-комунальних послуг в розмірі 3250 грн. 50 коп.; компенсувати позивачу за рахунок держави понесені ним судові витрати, а саме: судовий збір та витрати на правничу допомогу в розмірі 1902 грн. 96 коп., оскільки відповідачка є особою з інвалідністю 2 групи.

Рішенням Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 24 травня 2019 року позовні вимоги задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСББ Відродження-32 заборгованість по сплаті комунальних платежів в сумі 3250 грн. 50 коп.

Судовий збір в розмірі 1057 грн. 20 коп. компенсовано за рахунок держави.

В апеляційній скарзі відповідачка ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні заявлених позовних вимог, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування судом обставин справи та невідповідність висновків суду обставинам справи.

Зокрема, відповідачка зазначає, що між сторонами відсутні договірні відносини з приводу надання житлово-комунальних послуг, а тому вона не зобов`язана оплачувати послуги, які фактично не отримує. Відповідачка ОСОБА_1 , з посиланням на ст. 13 Закону України Про житлово-комунальні послуги , вважає, що вона належним чином оплачує всі житлово-комунальні послуги з газопостачання, водопостачання та електропостачання, а інших послуг цією статтею, на її переконання, не передбачено. Відповідачка посилається на те, що позивачем не доведено факт надання їй жодних послуг та заявлено безпідставний позов з виходом за межі трирічної позовної давності.

Крім іншого, відповідачкою зазначено, що між нею та Головою правління ОСББ Відродження-32 існували інші судові спори, де вона - ОСОБА_1 - виступала позивачкою та заявником, а також вона зверталася до правоохоронних органів з приводу притягнення до кримінальної відповідальності Голови правління ОСББ Відродження-32 ОСОБА_2 та за цим зверненням розпочато досудове розслідування, у зв`язку з чим відповідачка вважає, що з даним позовом до суду звернулася не уповноважена особа, принаймі, нею особисто підпис щодо надання їй повноважень Голови правління ОСББ Відродження-32 не ставився.

Відзив на апеляційну скаргу не подано.

Справа розглядається без повідомлення учасників справи, в порядку ч. 13 ст. 7, ч. 1 ст. 369 ЦПК України, оскільки ціна позову менше 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог та доводів апеляційної скарги, за наявними матеріалами справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власницею квартири АДРЕСА_2 , що підтверджується відповіддю на запит №1069 від 20.06.2018 року КП Нікопольське міжміське бюро технічної інвентаризації (а.с.17), Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №167839106 від 24.05.2019 року (а.с.62-64).

Відповідачка ОСОБА_1 зареєстрована за вказаною адресою, що підтверджується довідкою Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Відродження-32 про склад сім`ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб від 14.11.2018 року (а.с.15), адресною довідкою, що надійшла на запит суду (а.с.30).

Власниками квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 було створено ОСББ Відродження-32 , яке зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 30 червня 2015 року (а.с. 9).

Загальними зборами ОСББ Відродження-32 від 22.10.2016 року Протокол №10 затверджено Статут ОСББ Відродження-32 , ідентифікаційний код 39865316 (нова редакція) (а.с.4-7).

Відповідно до п.2 Розділу V Статуту ОСББ Відродження-32 , співвласник зобов`язаний, зокрема, виконувати обов`язки, передбачені Статутом об`єднання; виконувати рішення статутних органів, прийнятих у межах їхніх повноважень; своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.

Відповідно до п.3 Розділу ІІІ Статуту ОСББ Відродження-32 , до виключної компетенції загальних зборів зокрема належить визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників.

Відповідно до протоколу загальних зборів ОСББ Відродження-32 №11 від 31.03.2017 року (а.с.10-12), встановлено вартість послуг з утримання будинку та прибудинкової території ОСББ Відродження-32 у розмірі 2,00 грн. за 1 кв.м. з 01.04.2017 року. Складова тарифу визначена розрахунком формування внесків з утримання будинку і споруд та прибудинкових територій ОСББ Відродженн-32 (а.с.16).

В результаті невиконання відповідачем своїх обов`язків, як співвласника житлового будинку, в якому створене ОСББ Відродження-32 , а саме несплати внесків з утримання будинку і споруд та прибудинкових територій ОСББ Відродження-32 за період з 01.10.2015 року по 21.11.2018 року, утворилась заборгованість в розмірі 3250 грн. 50 коп., що підтверджується Актом звіряння взаємних розрахунків за період з 01.10.2015 року по 21.11.2018 року (а.с.13,14), від отримання якого відповідачка ОСОБА_1 відмовилася.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з доведеності факту наявності фактичних договірних відносин між сторонами з приводу надання та отримання житлово-комунальних послуг, невиконання споживачем обов`язків з їх оплати та наявності підстав для стягнення заборгованості в розмірі 3 250,50 грн.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду, так як їх суд першої інстанції дійшов на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилались, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтвердженими тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом. Утримання майна власників квартир (будинку та прибудинкової території) здійснюється ними шляхом оплати всіх витрат по утриманню експлуатуючій організації.

Відповідно до статті другої Законом України Про житлово-комунальні послуги предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та поводження з побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках.

Не є предметом регулювання цього Закону відносини, що виникають між співвласниками, а також між співвласниками та об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку при забезпеченні потреб співвласників шляхом самозабезпечення відповідно до статті 22 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" .

Норми цього Закону застосовуються з урахуванням особливостей, встановлених законами, що регулюють відносини у сферах постачання та розподілу електричної енергії і природного газу, постачання теплової енергії, централізованого постачання гарячої води, централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

Згідно ст. 8 Закону України Про житлово-комунальні послуги управитель багатоквартирного будинку зобов`язаний, зокрема забезпечувати належне утримання спільного майна багатоквартирного будинку та прибудинкової території відповідно до нормативних вимог і договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, від власного імені укладати з підрядниками необхідні договори про виконання окремих робіт та послуг.

Відповідно до ст. 4 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.

Основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та

Згідно ст.ст.15-16 цього ж Закону об`єднання має право відповідно до законодавства та Статуту, встановлювати порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів, здійснювати контроль за своєчасною сплатою внесків і платежів У свою чергу, співвласник зобов`язаний виконувати рішення статутних органів, прийняті у межах їхніх повноважень, своєчасно і в повному обсязі сплачувати внески і платежі.

Відповідно до ст.17 вказаного Закону право об`єднання вимагати від співвласників своєчасної та у повному обсязі сплати всіх встановлених цим Законом та статутом об`єднання внесків і платежів, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів, звертатися до суду в разі відмови співвласника відшкодувати заподіянні збитки, а також у повному обсязі сплачувати встановлені цим Законом та статутом об`єднання внески і платежі.

Відповідно до ст. 10 цього Закону органами управління об`єднання є загальні збори співвласників, правління, ревізійна комісія об`єднання. До виключної компетенції загальних зборів співвласників відноситься, зокрема: затвердження кошторису, балансу об`єднання та річного звіту; визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників. До компетенції правління відноситься, серед іншого, здійснення контролю за своєчасною сплатою співвласниками внесків і платежів та вжиття заходів щодо стягнення заборгованості згідно з законодавством; укладення договорів про виконання робіт, надання послуг та здійснення контролю за їх виконанням.

Загальними зборами ОСББ Відродження-32 від 22.10.2016 року Протокол №10 затверджено Статут ОСББ Відродження-32 , ідентифікаційний код 39865316 (нова редакція) (а.с.4-7).

Відповідно до п.2 Розділу V Статуту ОСББ Відродження-32 , співвласник зобов`язаний, зокрема, виконувати обов`язки, передбачені Статутом об`єднання; виконувати рішення статутних органів, прийнятих у межах їхніх повноважень; своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.

Відповідно до п.3 Розділу ІІІ Статуту ОСББ Відродження-32 , до виключної компетенції загальних зборів зокрема належить визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників.

Відповідно до протоколу загальних зборів ОСББ Відродження-32 №11 від 31.03.2017 року (а.с.10-12), встановлено вартість послуг з утримання будинку та прибудинкової території ОСББ Відродження-32 у розмірі 2,00 грн. за 1 кв.м. з 01.04.2017 року. Складова тарифу визначена розрахунком формування внесків з утримання будинку і споруд та прибудинкових територій ОСББ Відродженн-32 (а.с.16).

Отже, загальними зборами ОСББ Відродження-32 встановлено вартість послуг з утримання будинку та прибудинкової території ОСББ Відродження-32 , що узгоджується з приписами Закону України ст. 4 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку , який є спеціальним, та положеннями Статуту ОСББ Відродження-32 , і на відповідача ОСОБА_1 , як співвласника, покладено обов`язок з виконання рішення загальних зборів та оплати вартості послуг з утримання будинку та прибудинкової території у визначеному розмірі.

Доводи відповідачки ОСОБА_1 щодо відсутності між нею та ОСББ Відродження-32 договірних відносин є безпідставними та спростовуються вищевикладеним.

Доводи апеляційної скарги про те, вона належним чином оплачує всі житлово-комунальні послуги, визначені ст. 13 Закону України Про житлово-комунальні послуги , зокрема щодо газопостачання, водопостачання та електропостачання, а інших послуг цією статтею, на її переконання, не передбачено, колегією суддів не приймаються, як такі, що зводяться до довільного, вибіркового тлумачення правових норм, адже, згідно ст.13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо).

Доводи апеляційної скарги про те, що ОСББ Відродження-32 не надає відповідачці жодних житлово-комунальних послуг суперечать встановленим обставинам справи, зокрема, протоколу загальних зборів ОСББ Відродження-32 №11 від 31.03.2017 року (а.с.10-12), згідно якого встановлено вартість послуг з утримання будинку та прибудинкової території ОСББ Відродження-32 , що свідчить про те, що загальними зборами співвласників підтверджено факт надання таких послуг щодо утримання будинку та прибудинкової території будинку АДРЕСА_1 , а відповідачка, як власник квартири АДРЕСА_3 в цьому будинку, теж зобов`язана нести витрати по утриманню спільного майна.

Не можна вважати прийнятними й доводи апеляційної скарги щодо пропуску позивачем позовної давності, з огляду на наступне.

Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення (частина третя статті 267 ЦК України) .

Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Створення рівних можливостей учасникам процесу у доступі до суду та до реалізації і захисту їх прав є частиною гарантій справедливого правосуддя, зокрема принципів рівності та змагальності сторін.

Згідно правового висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 200/11343/14-ц (провадження № 14-59цс18), якщо суд першої інстанції, не повідомивши належно відповідача справи, ухвалить у ній заочне рішення, відповідач вправі заявити про застосування позовної давності у заяві про перегляд такого рішення. У разі відмови суду першої інстанції у задоволенні цієї заяви, відповідач може заявити про застосування позовної давності в апеляційній скарзі на заочне рішення суду першої інстанції.

З наведеного слідує, що відповідач вправі заявити про застосування позовної давності у суді апеляційної інстанції лише у випадку його неналежного повідомлення судом першої інстанції про час і місце розгляду справи та ухвалення заочного рішення.

Водночас, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 була належним чином повідомлена судом першої інстанції про час і місце судового засідання. Надавала відзив на позовну заяву, однак про застосування позовної давності до ухвалення судом рішення по суті спору не заявляла.

Звертаючись до апеляційного суду із апеляційною скаргою, відповідачка ОСОБА_1 обмежилась лише посиланням на необхідність застосування строку позовної давності, не наводячи при цьому причин неподання такої заяви до суду першої інстанції, а також не посилаючись на допущення судом першої інстанції будь-яких порушень норм процесуального права, які могли б надати їй право на звернення із заявою про застосування наслідків пропуску позовної давності безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Доводи, викладені в апеляційні скарзі, фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою з висновками суду по їх оцінці. Проте, відповідно до вимог ст. 89 ЦПК України, оцінка доказів є виключною компетенцією суду, переоцінка доказів діючим законодавством не передбачена. Судом першої інстанції повно та всебічно досліджені обставини справи, перевірені письмові докази та надано їм належну оцінку.

Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

Отже, вирішуючи спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов`язки сторін, що брали участь у справі, обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін, дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду обґрунтовані і підтверджуються письмовими доказами.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального законодавства, у зв`язку із чим апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу відповідачки ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 24 травня 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повне судове рішення складено 08 серпня 2019 року.

Головуючий:

Судді: