Постанова

від 08.08.2019 по справі 916/226/19

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 серпня 2019 року м. ОдесаСправа № 916/226/19 Південно-західний апеляційний господарський суд у складі:

головуючого судді Л.В. Поліщук,

суддів: В.В. Бєляновського, К.В. Богатиря,

секретар судового засідання - І.М. Станкова

представники сторін не з`явились, про дату, час і місце розгляду апеляційної скарги повідомлені належним чином,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Одеський завод класичних вин»

на рішення Господарського суду Одеської області від 14.05.2019 (суддя Лічман Л.В., м. Одеса, повний текст рішення складено 20.05.2019)

у справі № 916/226/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ,,ПАКЕТТІ»

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Одеський завод класичних вин»

про стягнення 216823,58 грн.,

ВСТАНОВИВ:

У січні 2018 Товариство з обмеженою відповідальністю ,,ПАКЕТТІ» (далі - ТОВ ,,ПАКЕТТІ» ) звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Одеський завод класичних вин» (далі - ТОВ ,,Одеський завод класичних вин» ) про стягнення заборгованості у розмірі 218823,58 грн, з яких: 205956,97 грн - основний борг, 12866,61 грн - пеня.

В обґрунтування заявлених вимог позивач послався на неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за укладеним між сторонами договором поставки від 17.07.2017 № П-231 щодо оплати вартості поставленої продукції.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 14.05.2019 позов задоволено частково: стягнуто з ТОВ ,,Одеський завод класичних вин» на користь ТОВ ,,ПАКЕТТІ» 191852,35 грн основного боргу, 12866,61 грн пені, а також 3070,78 грн судового збору. Провадження у справі в частині стягнення 12000,00 грн основного боргу закрито. У решті позову відмовлено.

Судове рішення мотивоване тим, що відповідачем частково погашено борг у загальній сумі 12000,00 грн., тому в цій частині позовних вимог провадження у справі закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України, у зв`язку з відсутністю предмету спору. Стосовно стягнення з відповідача основного боргу суд вказав, що надані позивачем докази свідчать про виготовлення та поставку ним відповідачу продукції на загальну суму 205852,35 грн, а не на заявлену у позові суму 205956,97 грн, у зв`язку з чим частково задовольнив відповідну позовну вимогу. Позовну вимогу про стягнення пені задоволено у повному обсязі у зв`язку з її обґрунтованістю та підтвердженістю матеріалами справи.

Не погодившись із вказаним судовим рішенням, ТОВ ,,Одеський завод класичних вин» звернулось з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на неповне з`ясування судом обставин справи, просило скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову у повному обсязі.

Так, скаржник вказав, що позивач не надав суду жодної специфікації на підтвердження того, в якій кількості, асортименті та номенклатурі поставлено товар, що є предметом вказаного вище договору. Крім того, у наданій позивачем накладній № ПК497-01 від 01.08.2018 відсутнє посилання на посаду особи, яка відповідальна за здійснення господарської операції з боку ТОВ ,,Одеський завод класичних вин» , не зазначені прізвище та ініціали такої посадової особи, а підпис, вчинений на цьому документі, належить невідомій особі. У зв`язку з викладеним, скаржник зазначає, що відсутні достатні підстави вважати, що товар був одержаний саме представником відповідача, який має відповідні документально підтверджені повноваження для здійснення такої операції.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просив відмовити у її задоволенні.

Представники сторін у судове засідання не з`явились, про дату, час і місце розгляду апеляційної скарги повідомлені належним чином.

Дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, апеляційна інстанція встановила наступне.

17.07.2017 між ТОВ ,,ПАКЕТТІ» (Виконавець) та ТОВ ,,Одеський завод класичних вин» (Замовник) укладено договір поставки № П-231 (далі - Договір), відповідно до умов якого за завданням Замовника Виконавець виготовляє поліграфічну продукцію, а Замовник приймає продукцію і оплачує виконані роботи відповідно до умов Договору (п.1.1 Договору) (а.с.9-12).

Відповідно до п.1.2 Договору найменування, кількість та ціна за одиницю продукції затверджується сторонами у накладних, які є специфікацією, підписаною в двосторонньому порядку.

Згідно з п. 2.3 Договору днем виконання зобов`язання Виконавця по виготовленню продукції вважається дата надходження продукції Замовнику та підписання сторонами відповідних товаросупровідних документів.

Вартість виготовлення продукції відображається в рахунках і є незмінною протягом терміну виготовлення продукції. Вартість продукції включає в себе: вартість матеріалів, упаковки, маркування, витрат на виготовлення продукції, витрат на доставку продукції Замовнику (п.5.1 Договору).

Пунктом п.5.2 Договору встановлено, що оплата продукції проводиться Замовником в гривнях на розрахунковий рахунок Виконавця протягом 60 календарних днів з дня поставки продукції і підписання накладних на відпуск товарно-матеріальних цінностей.

Пунктом 5.3 Договору визначено, що підставою виникнення платіжних зобов`язань Замовника за цим Договором є накладна на відпуск товарно-матеріальних цінностей Виконавця.

Договір набирає чинності з дня його підписання сторонами та діє протягом 12 місяців. Договір автоматично пролонгується на кожен календарний рік, якщо жодна із сторін не повідомить про зміну або розірвання Договору в письмовій формі за 30 календарних днів до дати закінчення терміну дії даного Договору (п.9.1 Договору).

На виконання Договору, термін дії якого було пролонговано до 17.07.2019, Виконавцем за період з липня по жовтень 2018 року виготовлено та поставлено, а Покупцем прийнято поліграфічну продукцію на суму 205852,35 грн з ПДВ, що підтверджується видатковими накладними від 26.07.2018 № ПК539-01 на суму 16753,38 грн, від 30.07.2018 № ПК485-01 на суму 520,03 грн, від 01.08.2018 № ПК497-01 на суму 36056,98 грн, від 31.08.2018 № ПК630-01 на суму 52279,87 грн, від 10.09.2018 № ПК644-01 на суму 16495,44 грн, від 10.09.2018 № ПК646-01 на суму 29068,73 грн, від 21.09.2018 № ПК670-01 на суму 632,03 грн, від 24.09.2018 № ПК687-01 на суму 6878,80 грн, від 25.09.2018 № ПК688-01 на суму 19404,68 грн та від 03.10.2018 № ПК720-01 на суму 27762,41 грн. Зазначені видаткові накладні підписані представниками сторін та скріплені їх печатками.

ТОВ ,,Одеський завод класичних вин» не оплатило вартість прийнятої продукції, що зумовило звернення ТОВ ,,ПАКЕТТІ» до господарського суду з вищезгаданим позовом.

Як вбачається зі змісту договору поставки від 17.07.2017 № П-231, цей договір є змішаним, оскільки містить елементи угод підряду та поставки.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з частиною 1 статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

У силу ч. 1 ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 ст.530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За положеннями ч.ч. 1, 7 ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом; не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно із приписами ч.ч. 1 та 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 статті 692 ЦК України визначено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу; договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові (ч.ч. 1, 2 ст. 837 ЦК України).

Як свідчать матеріали справи, ТОВ ,,ПАКЕТТІ» виконало належним чином взяті на себе за Договором поставки від 17.07.2017 № П-231 обов`язки, а саме виготовило та поставило поліграфічну продукцію на загальну суму 205852,35 грн, що підтверджується вищепереліченими видатковими накладними, які підписані і скріплені печаткою ТОВ ,,Одеський завод класичних вин» (а.с. 13-22).

Проте ТОВ ,,Одеський завод класичних вин» в порушення вищевикладених приписів та умов Договору не оплатило вартість виготовленої та поставленої позивачем продукції на час звернення з вказаним вище позовом.

Під час розгляду даного спору в місцевому господарському суді ТОВ ,,Одеський завод класичних вин» частково оплатило основний борг у сумі 2000,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням від 15.03.2019 № 4534, у зв`язку з чим позивач 26.03.2019 подав відповідну заяву про зменшення розміру позовних вимог (а.с.62).

Крім того, відповідач 19.04.2019 перерахував позивачу 8000,00 грн, а 03.05.2019 - 4000,00 грн, про що свідчать відповідні платіжні доручення № 81 та № 4821 (а.с. 75-76).

У всіх вищеперелічених платіжних дорученнях в графі Призначення платежу вказано: за етикетки зг.дог. № П-231 від 17.07.2017р без посилання на будь-яку накладну.

Отже, вказане свідчить про те, що відповідач визнав поставку товару за Договором, але часткову сплату за товар почав здійснювати з простроченням строку.

Із наявних в матеріалах справи накладних вбачається, що ТОВ ,,ПАКЕТТІ» виготовило та поставило ТОВ ,,Одеський завод класичних вин» продукцію на загальну суму 205852,35 грн, а не на заявлену у позові суму 205956,97 грн, відтак, господарський суд першої інстанції дійшов вірного висновку про стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу саме в розмірі 191852,35 грн., закриття провадження у справі за вимогою про стягнення 12000,00 грн основного боргу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України в зв`язку з відсутністю предмету спору в цій частині, а також відмову у решті позову щодо стягнення основної заборгованості.

Що стосується позовної вимоги про стягнення пені, колегія суддів зазначає наступне.

Частина 1 ст. 216 Господарського кодексу України визначає, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання, шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За приписами ч. 1 ст. 230 названого кодексу штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

За змістом п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

При порушенні термінів оплати за виконані роботи Замовник сплачує Виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочення оплати (п. 6.3 Договору).

Враховуючи, що матеріалами справи підтверджено неналежне виконання відповідачем свого грошового зобов`язання з оплати вартості поставленої позивачем продукції, позовна вимога про стягнення з ТОВ ,,Одеський завод класичних вин» пені у сумі 12866,61 грн правомірно задоволена судом у повному обсязі.

Що стосується доводів відповідача про те, що позивач не надав суду жодної специфікації на підтвердження того, в якій кількості, асортименті та номенклатурі поставлено товар, що є предметом вказаного вище договору, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

У п. 1.2 Договору сторони погодили, що такі істотні умови, як найменування, кількість та ціна за одиницю продукції затверджується сторонами у накладних, які є специфікацією, підписаною в двосторонньому порядку.

Пунктом 5.3 Договору визначено, що підставою виникнення платіжних зобов`язань Замовника за цим Договором є накладна на відпуск товарно-матеріальних цінностей Виконавця.

Всі накладні, за якими був поставлений товар, містять його назву, кількість, ціну і вартість.

Специфікація - це документ, який додається до договору поставки і є його невід`ємною частиною. У ній вказують дані, що характеризують предмет договору (включаючи найменування частин, вузлів і деталей певного виробу, їх кількість, матеріал, масу і т. ін.), асортимент (номенклатуру) товару, його ціну, строки поставки й інші умови.

Згідно з ч. 2 ст. 266 ГКУ загальна кількість товарів, які підлягають поставці, їх часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами, розмірами визначаються специфікацією за згодою сторін, якщо інше не передбачене законом.

Колегія суддів зазначає, що, як слідує зі змісту зазначеного вище положення ГК України, правило про визначення кількості товарів, що підлягають поставці, у специфікації не є обов`язковою вимогою, і виконується за домовленістю сторін. Тобто сторони договору мають право самостійно вирішити, складати їм специфікацію чи ні.

Отже, вищевикладені доводи відповідача є необґрунтованими.

Твердження відповідача про невизнання накладної № ПК497-01 від 01.08.2018, оскільки вона містить підпис невідомої особи, не заслуговують на увагу, оскільки, по-перше, дана видаткова накладна містить відбиток печатки ТОВ ,,Одеський завод класичних вин» , по-друге, представник відповідача у судовому засіданні місцевого господарського суду відзив на позов не надав і не заперечував проти стягнення заборгованості в розмірі, який враховує всі здійснені оплати, по-третє, на підтвердження таких доводів відповідачем не надано жодних доказів.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення.

Згідно із ст.129 ГПК України витрати скаржника зі сплати судового збору за розгляд апеляційної скарги не відшкодовуються.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 276, 281-284 ГПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Одеський завод класичних вин» залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Одеської області від 14.05.2019 у справі № 916/226/19 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду у випадках і строки, передбачені ст.ст.287, 288 ГПК України.

Головуючий суддя Л.В. Поліщук

Суддя В.В. Бєляновський

Суддя К.В. Богатир