Постанова

від 29.07.2019 по справі 924/334/19

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2019 року Справа № 924/334/19

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Юрчук М.І., суддя Савченко Г.І. , суддя Крейбух О.Г.

секретар судового засідання Полюхович І.Г.

за участю представників сторін:

позивача: представник не з`явився

відповідача: представник Ткач В.В. - адвокат

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Таврія" Товариства з обмеженою відповідальністю "Імперіал Агро ЛТД" на ухвалу господарського суду Хмельницької області, постановлену 11.06.19р. суддею Заверухою С.В. у м.Хмельницькому, повний текст складено 11.06.19р. у справі №924/334/19

за позовом Дочірнього підприємства "Таврія" Товариства з обмеженою відповідальністю "Імперіал Агро ЛТД"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Західноукраїнський оптовий ринок сільськогосподарської продукції"

про стягнення 4169284,05 грн. заборгованості, з яких 3424352,55 грн. основний борг, 534869,67 грн. - пеня, 44572,02 грн. - 3% річних, 165489,81 грн. - інфляційні втрати

ВСТАНОВИВ:

1. Процесуальне рішення, яке оскаржується у суді апеляційної інстанції.

1.1. Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 11.06.2019р. у справі №924/334/19 у задоволенні заяви дочірнього підприємства "Таврія" товариства з обмеженою відповідальністю "Імперіал Агро ЛТД" від 05.06.2019р. про забезпечення позову відмовлено.

2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції.

2.1. Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що заявником не надано жодних доказів на підтвердження необхідності забезпечити позов.

2.2. Заявник у поданій заяві про забезпечення позову просить, зокрема, вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти та майно відповідача (п. 1 ч. 1 ст. 137 ГПК України).

2.3. Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Проте, матеріали справи не містять доказів на підтвердження наявності наведених обставин.

2.4. В той же час обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб`єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості. При цьому, заявником не надано доказів, які б підтвердили, що накладення арешту на майно та грошові кошти товариства з обмеженою відповідальністю "Західноукраїнський оптовий ринок сільськогосподарської продукції" не вплинуть на виробничу діяльність вказаної юридичної особи.

2.5. В заяві про забезпечення позову містяться лише загальні міркування заявника про можливу небезпеку та реальну загрозу відчуження, перереєстрацію наявного у кінцевого бенефіціарного власника товариства з обмеженою відповідальністю "Західноукраїнський оптовий ринок сільськогосподарської продукції" ОСОБА_1 майна. Заявником не надано обґрунтованих доказів вчинення вказаною особою дій, спрямованих на відчуження належного товариству майна або ж його перереєстрацію на користь інших осіб. При цьому, вжиття заходів забезпечення позову згідно ухвали Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 06.05.2019 року у справі № 201/5040/19 шляхом заборони ОСОБА_1 та іншим особам вчиняти певні дії є предметом розгляду іншої справи, у якій судом встановлено факт існування реальної загрози відчуження майна ОСОБА_1 щодо позивача у цивільній справі - ОСОБА_2 . Як вбачається з вищевказаної ухвали, товариство з обмеженою відповідальністю "Західноукраїнський оптовий ринок сільськогосподарської продукції" не входить до переліку компанії, щодо яких заборонено вчиняти певні дії.

2.6. Окрім того, у заяві про забезпечення позову заявник наводить лише перелік об`єктів нерухомості, що належали відповідачу станом на 11.05.2019р., однак не надає відповідних доказів належності вказаного майна товариству, не зазначає вартості такого майна та не вказує, яким чином не накладення арешту на вказане майно ускладнить чи зробить неможливим виконання рішення суду у випадку задоволення позовних вимог.

3. Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу; короткий зміст вимог апеляційної скарги.

3.1. Не погоджуючись з прийнятим рішенням, дочірнє підприємство "Таврія" товариства з обмеженою відповідальністю "Імперіал Агро ЛТД" звернулося до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Хмельницької області від 11.06.2019 р. у справі №924/334/19; з метою забезпечення позову в справі № 924/334/19 в межах ціни позову, що складає 4169284,05грн., до набрання законної сили рішенням господарського суду Хмельницької області від 25.06.2019 р. у справі №924/334/19 за позовом ДП Таврія ТОВ Імперіал Агро ЛТД до товариства з обмеженою відповідальністю Західноукраїнський оптовий ринок сільськогосподарської продукції про стягнення заборгованості, вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно товариства з обмеженою відповідальністю Західноукраїнський оптовий ринок сільськогосподарської продукції на нерухоме та рухоме майно, у тому числі на грошові кошти, що знаходяться на будь-яких його рахунках. Також просить стягнути із товариства з обмеженою відповідальністю Західноукраїнський оптовий ринок сільськогосподарської продукції витрати по сплаті судового збору у зв`язку із забезпеченням позову у сумі 1921,00 грн.

3.2. Апелянт зазначає, що оспорювана ухвала господарського суду Хмельницької області від 11.06.2019 р. у даній справі прийнята із порушенням норм матеріального та процесуального права.

3.3. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що засновниками відповідача є приватне підприємство "Агрофірма Гізівщина" та товариство з обмеженою відповідальністю "СК Бужок", кінцевим бенефіціарним власником (контролером) яких, згідно відомостей із ЄДР, є ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ).

3.4. У свою чергу до громадянина ОСОБА_1 ініційовано позов громадянина ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, і у межах справи № 201/5040/19 Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська постановив ухвалу від 06 травня 2019 року про забезпечення позову, де під заборону відчуження підпали як майнові так і корпоративні права, що належать відповідачу ОСОБА_1 , у тому числі і у компаніях: приватне підприємство "Агрофірма Гізівщина" та товариство з обмеженою відповідальністю "СК Бужок".

3.5. На думку апелянта, ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 06 травня 2019 року у справі № 201/5040/19 встановлено факт існування реальної загрози відчуження або перереєстрації наявного у ОСОБА_1 майна в будь-який час, навіть після ухвалення судом першої інстанції рішення на користь ОСОБА_2 .

4. Відзив на апеляційну скаргу, заяви та клопотання, які надійшли від учасників апеляційного провадження, заяви про відводи та самовідводи.

4.1. До початку розгляду апеляційної скарги від відповідач відзиву у письмовій формі на апеляційну скаргу не подав.

4.1.1. У судовому засіданні представник відповідача заперечив доводи апеляційної скарги. Вважає, що суд першої інстанції правомірно відмовив у вжитті заходів забезпечення позову.

4.2. Інших заяв, клопотань до початку розгляду апеляційної скарги від учасників провадження у даній справі не надійшло.

4.3. До початку розгляду даної апеляційної скарги по суті, ні під час її розгляду від учасників провадження у даній справі заяв про відвід складу суду чи судді колегії не заявлялося. Суддями колегії самовідводи не заявлялися.

5. Межі перегляду справи в суді апеляційної інстанції.

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції (стаття 269 ГПК України).

6. Законодавство, яке застосоване апеляційним судом при розгляді апеляційної скарги.

6.1. Під час розгляду апеляційної скарги дочірнє підприємство "Таврія" товариства з обмеженою відповідальністю "Імперіал Агро ЛТД" на ухвалу господарського суду Хмельницької області від 11.06.2019 року у справі №924/334/19 Північно-західний апеляційний господарський суд застосував:

Господарський процесуальний кодекс України, в редакції чинній з 15 грудня 2017 року (далі по тексту постанови також - ГПК України);

Господарський кодекс (ГК) України;

Закон України "Про судовий збір".

6.2. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина 4 ст.236 ГПК України).

7. Розгляд апеляційної скарги по суті.

7.1. Північно-західний апеляційний господарський суд, розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши наявні матеріали справи, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, зазначає наступне.

7.2. Як вбачається із матеріалів справи 13.03.2018р. між дочірнім підприємством "Таврія" товариства з обмеженою відповідальністю "Імперіал Агро ЛТД" (продавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Західноукраїнський оптовий ринок сільськогосподарської продукції" (покупець) укладено договір купівлі-продажу № 13.03.18-І-1, відповідно до п. 1.1. якого продавець зобов`язується поставити та передати у власність, а покупець прийняти та оплатити "Інокулянт", виробництва компанії "Адванст Біолоджикал Маркетинг" (товар) на умовах, передбачених даним договором.

7.2.1. На виконання умов договору купівлі-продажу № 13.03.18-І-1 від 13.03.2018р. позивачем було поставлено відповідачу товар (АБМ Інокулянт (МегаПак) концентрований) на суму 3250933,06 грн.

7.2.2. Відповідачем не у повному обсязі здійснено оплату.

7.2.3. З метою захисту порушеного права, позивач звернувся до господарського суду Хмельницької області із позовом, відповідно до якого просить стягнути із відповідача 4169284,05 грн. заборгованості, з яких 3424352,55 грн. основний борг, 534869,67 грн. - пеня, 44572,02 грн. - 3% річних, 165489,81 грн. - інфляційні втрати.

7.2.4. Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 15.04.2019 року відкрито провадження у справі № 924/334/19 в порядку розгляду за правилами загального позовного провадження.

7.2.5. Після відкриття провадження у справі, 10.06.2019 року на адресу суду першої інстанції надійшла заява від дочірнього підприємства "Таврія" товариства з обмеженою відповідальністю "Імперіал Агро ЛТД" про забезпечення позову, в якій останній просить суд накласти арешт на нерухоме майно (комплекс із реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна 123776568221, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ; будівля хімсклад із реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна 197910668255, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 ) та рухоме майно товариства з обмеженою відповідальністю "Західноукраїнський оптовий ринок сільськогосподарської продукції" у тому числі на грошові кошти, що йому належать та знаходяться на будь-яких його рахунках.

7.3. За результатами розгляду заяви про забезпечення позову у її задоволенні було відмовлено з підстав, наведених у 2.1.-2.6. цієї постанови.

8. Висновок апеляційного суду за результатами розгляду скарги, відхилення доводів апелянта.

8.1. Оцінивши в сукупності матеріали справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, врахувавши доводи і обґрунтування апеляційної скарги та усні заперечення представника відповідача на апеляційну скаргу, Північно-західний апеляційний господарський суд дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції у даній справі без змін, виходячи з наступного.

8.2. Статтею 124 Конституції України визначено принцип обов`язковості судових рішень, який з огляду на положення статей 14, 153 ЦПК України поширюється також на ухвалу суду про забезпечення позову.

8.3. Порядок забезпечення позову врегульовано положеннями глави 10 розділу І ГПК України.

8.4. Відповідно до частини 1 статті 140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

8.5. Положеннями ст. 136 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

8.6. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

8.7. Верховний Суд у своїй постанові від 11.07.2018 року по справі № 509/5216/13-ц, зазначив, що забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

8.8. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

8.9. Заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як гарантія реального виконання рішення суду.

8.10. Важливою обставиною під час вжиття заходів забезпечення позову є пов`язаність відповідних дій відповідача та шкідливих результатів від їх вчинення з відповідним предметом позову та правами, з метою захисту яких такий позов подано.

8.11. Поряд з цим, за приписами ч. 3 ст. 13, ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

8.12. При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

8.13. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

8.14. Відповідно до ч. 4 ст. 137 ГПК України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

8.15. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

8.16. Крім того, особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність вжиття відповідного заходу забезпечення позову. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтвердження доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

8.17. Заявник у поданій заяві про забезпечення позову просить, зокрема, вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти та майно відповідача (п. 1 ч. 1 ст. 137 ГПК України).

8.18. Слід зазначити, що умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Проте, матеріали справи не містять доказів на підтвердження наявності наведених обставин.

8.19. В той же час обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб`єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості. При цьому, заявником не надано доказів, які б підтвердили, що накладення арешту на майно та грошові кошти товариства з обмеженою відповідальністю "Західноукраїнський оптовий ринок сільськогосподарської продукції" не вплинуть на виробничу діяльність вказаної юридичної особи.

8.20. В статті 6 ГК України визначено принцип свободи підприємницької діяльності. Водночас принцип змагальності, закріплений у статті 13 ГПК України, встановлює право відповідача заперечити проти наявності боргу з широкого кола підстав. При цьому відповідач має право розраховувати на те, що його господарська діяльність під час розгляду спору по суті не зазнаватиме з боку держави свавільного утиску, у тому числі, й шляхом безпідставного арешту грошових коштів у значному розмірі.

8.21. В заяві про забезпечення позову містяться лише загальні міркування заявника про можливу небезпеку та реальну загрозу відчуження, перереєстрацію наявного у кінцевого бенефіціарного власника товариства з обмеженою відповідальністю "Західноукраїнський оптовий ринок сільськогосподарської продукції" ОСОБА_1 майна. Заявником не надано обґрунтованих доказів вчинення вказаною особою дій, спрямованих на відчуження належного товариству майна або ж його перереєстрацію на користь інших осіб. При цьому, вжиття заходів забезпечення позову згідно ухвали Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 06.05.2019 року у справі № 201/5040/19 шляхом заборони ОСОБА_1 та іншим особам вчиняти певні дії є предметом розгляду іншої справи, у якій судом встановлено факт існування реальної загрози відчуження майна ОСОБА_1 щодо позивача у цивільній справі - ОСОБА_2 . Як вбачається з вищевказаної ухвали, товариство з обмеженою відповідальністю "Західноукраїнський оптовий ринок сільськогосподарської продукції" не входить до переліку компанії, щодо яких заборонено вчиняти певні дії.

8.21.1. Окрім того, у заяві про забезпечення позову заявник наводить лише перелік об`єктів нерухомості, що належали відповідачу станом на 11.05.2019р., однак не надає відповідних доказів належності вказаного майна товариству, не зазначає вартості такого майна та не вказує, яким чином не накладення арешту на вказане майно ускладнить чи зробить неможливим виконання рішення суду у випадку задоволення позовних вимог.

8.21.2. Разом з тим, у заяві про забезпечення позову заявником зазначено про наявний банківський рахунок товариства з обмеженою відповідальністю "Західноукраїнський оптовий ринок сільськогосподарської продукції" у АТ "Південний", однак не надано суду підтвердження того, що на вказаному рахунку наявні грошові кошти, на які може бути звернуто стягнення.

8.22. Апеляційний господарський суд звертає увагу на ту обставину, що накладення арешту на майно відповідача при тому, що предметом позову має бути стягнення грошових коштів, не є адекватним способом забезпечення позову, в розумінні вимог ст. 137 ГПК України.

8.23. Як вказано в абз. 2 п. 1 та абз. 2 п. 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову від 26.12.2011 р. № 16 (із змінами), особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо).

8.24. Заявником не надано жодних доказів на підтвердження необхідності забезпечити позов.

8.25. Зазначені у заяві заявником обставини, що існує реальна загроза відчуження або перереєстрації наявного у відповідача майна в будь-який час, навіть після ухвалення судом першої інстанції рішення на користь позивача, але в проміжку часу набуття ним законної сили, є не що іншим як припущенням.

8.26. Ці ж обставини, як припущення, апелянт поклав в основу доводів апеляційної скарги, яка є предметом даного апеляційного провадження.

8.26. Інших доводів апелянт у апеляційній скарзі не наводить.

8.27. Згідно зі статтями 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

8.28. Північно-західний апеляційний господарський суд вважає, що суд першої інстанції - господарський суд Хмельницької області - постановив ухвалу з додержанням норм процесуального права.

8.29. За таких обставин апеляційну скаргу дочірнього підприємства "Таврія" товариства з обмеженою відповідальністю "Імперіал Агро ЛТД" слід залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду Хмельницької області від 11.06.2019 року у справі №924/334/19 - без змін.

8.30. Окрім того апеляційним господарським судом встановлено, що за результатами розгляду позовних вимог (п.7.2.3.-7.2.4. цієї постанови) позивача, рішенням господарського суду Хмельницької області від 25.06.2019р. у справі №924/334/19 такі вимоги задоволені частково.

8.30.1. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Західноукраїнський оптовий ринок сільськогосподарської продукції" на користь дочірнього підприємства "Таврія" товариства з обмеженою відповідальністю "Імперіал Агро ЛТД" 3424352,55грн. основного боргу, 534869,67грн. - пені, 44572,02грн. - 3% річних, 131075,06грн. - інфляційних втрат, 62023,04грн. - витрат по сплаті судового збору.

8.30.2. У задоволенні позовних вимог про стягнення 34414,75грн. інфляційних втрат позивачу відмовлено.

9. Повноваження суду апеляційної інстанції.

9.1. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

9.2. З огляду на зазначені правові положення та встановлені обставини справи суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що доводи, викладені апелянтом у апеляційній скарзі є необґрунтованими, у зв`язку з чим відсутні підстави для скасування оскаржуваного рішення.

9.3. У відповідності до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

10. Розподіл судових витрат.

10.1. Як вбачається із матеріалів справи дочірнього підприємства "Таврія" товариства з обмеженою відповідальністю "Імперіал Агро ЛТД" за подання апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Хмельницької області від 11.06.2019 року у справі №924/334/19 сплатило судовий збір у розмірі 1921грн. в порядку та розмірі, визначеному Законом України "Про судовий збір".

10.2. За змістом статті 129 ГПК України за результатами розгляду апеляційної скарги здійснюється розподіл судових витрат.

10.3. Витрати по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги покладаються на апелянта.

Керуючись ст. ст. 269, 270, 271, 272, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Таврія" Товариства з обмеженою відповідальністю "Імперіал Агро ЛТД" від 01.07.19р. залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Хмельницької області від 11 червня 2019 року у справі №924/334/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у строк та в порядку, встановленому статтями 287-289 ГПК України.

Справу №924/334/19 повернути господарському суду Хмельницької області.

Повний текст постанови складений "08" серпня 2019 р.

Головуючий суддя Юрчук М.І.

Суддя Савченко Г.І.

Суддя Крейбух О.Г.