Рішення

від 06.08.2019 по справі 906/675/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" серпня 2019 р. м. Житомир Справа № 906/675/19

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Сікорської Н.А.

секретар судового засідання: Макарчук В.І.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Державного підприємства "Овруцьке лісове господарство"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Коч-Ліс"

про стягнення 157700,83 грн.

Процесуальні дії по справі.

Державне підприємство "Овруцьке лісове господарство" звернулось до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "КОЧ-ЛІС" 157700,83грн., з яких: 156604,60 грн. основної заборгованості та 1096,23 грн. інфляційних втрат.

Ухвалою від 10.07.2019 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження. Судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 06.08.2019.

Відповідно до ст. 42 ГПК України, учасники справи, серед іншого, мають право подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам; подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

В ході розгляду справи господарським судом Житомирської області, у відповідності до п. 4 ч. 5 ст.13 ГПК України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строків, встановлених ГПК України.

В судовому засіданні від 06.08.2019 судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення суду.

Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням Товариством з обмеженою відповідальністю "КОЧ-ЛІС" договору купівлі-продажу №21/ОВ від 19.02.2019 та договору № 22/19 від 19.02.2019 про надання транспортних послуг.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що на виконання умов договору купівлі - продажу № 21/ОВ від 19.02.2019 відповідачу було поставлено товар на загальну суму 393948,03 грн.

На виконання умов договору № 22/19 від 19.02.2019 про надання транспортних послуг надано послуги по перевезенню лісопродукції на загальну суму 12656,57 грн.

Відповідач в порушення умов укладених між сторонами договорів частково провів розрахунки в загальній сумі 250000,00 грн.

Внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов`язань за укладеними договорами , у останнього утворилась заборгованість перед позивачем в сумі 156604,60 грн.

За несвоєчасне виконання грошового зобов`язання позивач на підстав ст. 625 ЦК України нарахував відповідачу 1096,23 грн. інфляційних.

В судове засіданні позивач повноважного представника не направив. Про час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 36 ).

Відповідач, в порядку ст.ст. 165, 251 ГПК України, письмового відзиву на позовну заяву не надав.

В судове засідання відповідач повноважного представника не направив. Про час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням (а.с. 37).

Згідно із ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

19.02.2019 між Державним підприємством "Овруцьке лісове господарство" (постачальник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "КОЧ-ЛІС" (споживач, відповідач) укладеного договір № 21/ОВ (а.с. 13)

За умовами п. 1.1.договору постачальник зобов`язується виготовити і відвантажити чи відпустити споживачу - лісоматеріали круглі, сосна (Ріпs), категорії А,В,С,Д за ціною згідно протоколу погодження ціни або прейскуранту лісгоспу чи інша продукція згідно заявки.

Відповідно до п.1.2. договору, споживач зобов`язується оплатити продукцію по цінах постачальника, діючих на день поставки чи відпуску, та прийняти її.

Пунктом 1.3 договору сторони погодили, загальна сума договору складає суму згідно товарно-транспортних накладних.

Згідно п. 2.1. договору, форма розрахунку - попередня оплата в розмірі 100% на кожну партію товару .

В разі поставки товару без попередньої оплати, СПОЖИВАЧ зобов`язаний оплатити отриманий товар на протязі 30 календарних днів з дня поставки товару (п. 2.2 договору).

Приписами п. 3.3. договору встановлено, що днем поставки вважається дата на товарно-транспортній накладній або штемпель на залізничній накладній ст. відправлення.

У п. 5.2 договору сторони погодили, що договір вступає в силу з моменту підписання його обома сторонами та діє до 31.12.2020.

На виконання умов укладеного договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 393948,03 грн., що підтверджується товарно-транспортними накладними № 346956 від 19.02.2019 на суму 72518,65 грн.; № 346992 від 20.02.2019 на суму 10497,41 грн.; № 346995 від 20.02.2019 на суму 13715,65 грн.; № 346989 від 20.02.2019 на суму 70075,40 грн.; № 686694 від 21.02.2019 на суму 14797,70 грн.; № 707786 від 26.02.2019 на суму 30889,57 грн.; № 729777 від 22.02.2019 на суму 26736,34 грн.; № 729772 від 22.02.2019 на суму 31244,40 грн.; № 707788 від 26.02.2019 на суму 68842,13 грн.; №670683 від 05.04.2019 на суму 54630,78 грн. (а. с. 15- 20).

За даними позивача за отриману лісопродукцію відповідач розрахувався частково в сумі 250000,00 грн., що підтверджується виписками з банку від 19.02.2019, 21.02.2019, 04.04.2019 (а.с. 25-27).

Внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх договірних зобов`язань щодо оплати отриманого товару за договором № 21/0В від 19.02.2019, у останнього утворилась заборгованість в розмірі 143948,03 грн.

19.02.2019 року між сторонами укладеного договір № 22/19 про надання транспортних послуг (а.с. 14).

За умовами п.1.1 договору у відповідності з даним Договором виконавець (позивач) зобов`язаний надати замовнику (відповідачу) послуги, а саме: вивантаження та перевезення лісопродукції вантажним транспортом до пункту призначення франко- склад Замовника, а замовник прийняти цю роботу і зобов`язується сплатити плату за надані послуги 110,00 грн. 1 м. кв. без ПДВ.

Відповідно до п. 2.2.3 договору, замовник зобов`язався своєчасно здійснити оплату послуг виконавця згідно умов цього договору та підписати акт виконаних робіт не пізніше трьох днів з моменту виконання замовлення.

Згідно п. 3.1 договору, загальна вартість послуг за цим договором визначається згідно до актів виконаних робіт.

Розрахунок між замовником та виконавцем проводиться шляхом здійснення замовником на користь виконавця платежів в розмірі за фактично виконаний обсяг робіт на протязі п`яти банківських днів після підписання сторонами акту прийому-здачі виконаних робіт (п. 3.2 договору).

Пунктом 5.6 даного договору визначено, що договір вступає в силу з моменту підписання його обома сторонами та діє до 31.12.2019.

На виконання зазначеного договору позивачем надано послуги відповідачу з перевезення лісопродукції на загальну суму 12656,57 грн., що підтверджується актами надання послуг № 221 від 26.02.2019 на суму 2765,69 грн.; № 203 від 21.02.2019 на суму 1858,70 грн.; № 222 від 26.02.2019 на суму 5464,62 грн.; № 236 від 28.02.2019 на суму 2567,56 грн. (а.с. 21-24).

Відповідач, в порушення умов договору, надані відповідачем послуги з перевезення лісопродукції на загальну суму 12656,57 грн. в строк, встановлений договором, не оплатив.

21.05.2019 позивач направив відповідачу претензію № 254 з вимогою оплатити заборгованість перед ДП Овруцький лісгосп в сумі 156 604,60 грн. (а.с. 11).

Відповідач відповіді на претензію не надав та заборгованість перед позивачем не погасив.

Таким чином станом на день звернення до суду у відповідача існує прострочена заборгованість за договорами, укладеними між сторонами в загальному розмірі 156604,60 грн. (143948,03 грн. за отриману лісопродукцію + 12656,57 грн. послуги перевезення лісопродукції).

За несвоєчасне виконання грошових зобов`язань позивачем на підставі ст. 625 ЦК України нараховано до стягнення з відповідача 1096,23 грн. інфляційних.

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 11 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч.1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ст. 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч.1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи правовідносини між сторонами виникли на підставі договору № 21/ОВ від 19.02.2019, який за своєю правовою природою є договором поставки та на підставі договору № 22/19 від 19.02.2019, який за своєю правовою природою є договором про надання послуг.

Розглядаючи вимогу позивача в частині стягнення заборгованості за договором поставки № 21/ОВ від 19.02.2019 суд зазначає про наступне.

Відповідно до ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Так, видатковими накладними, долученими до матеріалів справи, підтверджується факт поставки відповідачу товару на загальну суму 393948,03 грн., що вказує на належне виконання зобов`язання з боку позивача.

Факт виконання позивачем свого зобов`язання щодо поставки товару вказує на необхідність виконання відповідачем обов`язку щодо оплати товару.

Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У пункті 2.2 договору сторони погодили, що в разі поставки товару без попередньої оплати, споживач зобов`язаний оплатити отриманий товар на протязі 30 календарних днів з дати поставки товару.

Таким чином, у відповідача виник обов`язок оплати отриманий від позивача товар затоварно-транспортними накладними:

- № 346956 від 19.02.2019 на суму 72518,65 грн. - до 21.03.2019 ;

- № 346992 від 20.02.2019 на суму 10497,41 грн.; № 346995 від 20.02.2019 від 20.02.2019 на суму 13715,65 грн.; № 346989 від 20.02.2019 на суму 70075,40 грн. - до 22.03.2019;

- № 686694 від 21.02.2019 на суму 14797,70 грн. - до 25.03.2019;

- № 729777 від 22.02.2019 на суму 26736,34 грн.; № 729772 від 22.02.2019 на суму 31244,40 грн. - до 25.03.2019;

- № 707786 від 26.02.2019 на суму 30889,57 грн.; № 707788 від 26.02.2019 на суму 68 842,13 грн. - до 28.03.2019;

- № 670683 від 05.04.2019 на суму 54630,78 грн.- до 06.05.2019.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідач провів оплату отриманої продукції частково на загальну суму 250000,00 грн. (а.с. 25-27).

Таким чином, внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов`язань щодо оплати отриманого товару у останнього перед позивачем утворилась заборгованість за договором № 21/ОВ від 19.02.2019 в розмірі 143948,03грн. ( 393948,03 грн. - 250000,00 грн.).

Доказів погашення відповідачем зазначеної заборгованості за договором № 21/ОВ від 19.02.2019 перед позивачем матеріали справи не містять.

За таких обставин, вимога позивача в частині стягнення основного боргу за договором № 21/ОВ від 19.02.2019 в сумі 143948,03 грн . є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Розглядаючи вимогу про стягнення з відповідача 12656,57 грн. заборгованості за надані послуги з перевезення згідно договору № 22/19 від 19.02.2019 суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 ст. 903 ЦК України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем надавались відповідачу послуги з вивантаження та перевезення лісопродукції.

Відповідно до актів надання послуг № 221 від 26.02.2019, № 203 від 21.02.2019, № 222 від 26.02.2019, № 236 від 28.02.2019, які підписано сторонами, вартість наданих послуг склала 12656,57 грн. (а.с. 21-24).

У п. 3.2 договору сторони погодили, що розрахунок між замовником та виконавцем проводиться шляхом здійснення замовником на користь виконавця платежів в розмірі за фактично виконаний обсяг робіт на протязі п`яти банківських днів після підписання сторонами акту прийому-здачі виконаних робіт.

Таким чином відповідач зобов`язаний був провести розрахунки за надані позивачем послуги у наступні терміни:

- за актом надання послуг № 221 від 26.02.2019 на суму 2765,69 грн. - до 05.03.2019;

- за актом надання послуг № 203 від 21.02.2019 на суму 1858,70 грн. - до 28.02.2019;

- за актом надання послуг № 222 від 26.02.2019 на суму 5464,62 грн. - до 05.03.2019;

- за актом надання послуг № 236 від 28.02.2019 на суму 2567,56 грн. - до 07.03.2019.

Однак відповідач розрахунки, за надані позивачем послуги, у строки, визначені договором не здійснив, внаслідок чого у останнього утворилась заборгованість перед позивачем в загальному розмірі 12656,57 грн.

Станом на день розгляду справи матеріали справи не містять доказів погашення відповідачем заборгованості в розмірі 12656,57 грн.

За нормами ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших умов, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

За таких обставин, вимога позивача в частині стягнення основного боргу за договором № 22/19 від 19.02.2019 в сумі 12656,57 грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Стосовно вимог про стягнення 1096,23 грн. інфляційних, суд зазначає про наступне.

Приписами ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд зазначає, що індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Таким чином, базою для нарахування інфляційних є сума основного боргу не обтяжена додатковими нарахуваннями, що існує на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, а у випадку її часткового погашення - лише залишкова сума основного боргу на останній день місяця, у якому здійснено платіж.

Періодом, за який розраховуються інфляційні, є час прострочення з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція (дефляція).

Як вбачається з розрахунку позивача (а.с 32) інфляційні нараховано на загальну суму простроченої заборгованості в розмірі 156604,60, яка існувала у відповідача за договорами № 21/ОВ від 19.02.2019 та № 22/19 від 19.02.2019 у травні 2019 року, які склали 1096,23 грн.

Перевіривши розрахунок позивача, суд встановив, що розрахунок позивача є арифметично вірним, відтак вимога про стягнення з відповідача інфляційних нарахувань є правомірною та підлягає задоволенню в сумі 1096,23 грн.

Згідно із ч. 2, 3 ст. 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Частиною 4 ст. 13 ГПК України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідач позов за предметом та підставами не оспорив, своїм процесуальним правом на участь в судовому засіданні та подання відзиву на позовну заяву не скористався.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги є обґрунтованими, заявленими відповідно до чинного законодавства та такими, що підлягають задоволенню на суму грн. 157700,83, з яких: 143948,03 грн. основний борг за договором № 21/ОВ від 19.02.2019, 12656,57 грн. основний борг за договором № 22/19 від 19.02.2019 та 1096,23 грн. інфляційні нарахування.

В порядку ст. 129 ГПК України, судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Коч-Ліс" (11107, Житомирська область, м. Овруч, вул. Металістів,8, код ЄДРПОУ 39953611)

на користь Державного підприємства "Овруцьке лісове господарство" (11103, Житомирська область, Овруцький район, с. Дубовий Гай, код ЄДРПОУ 00991887)

- 143948,03 грн. заборгованості за договором № 21/ОВ від 19.02.2019;

- 12656,57 грн. заборгованості за договором № 22/19 від 19.02.2019;

- 1096,23 грн. інфляційних;

- 2365,51 грн. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 08.08.19

Суддя Сікорська Н.А.

Віддрукувати:

1- в справу

2,3- сторонам (рек. з повід.)