УКРАЇНА
Господарський суд
Житомирської області
10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,
E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"08" серпня 2019 р. м. Житомир Справа № 906/692/19
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді Сікорської Н.А.
секретар судового засідання: Макарчук В.І.
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу
за позовом Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"
до Комунального підприємства Андрушівської міської ради Андрушівкаблагоустрій
про стягнення 1625,78 грн.
Процесуальні дії по справі.
Акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" подано позов про стягнення з Комунального підприємства Андрушівської міської ради Андрушівкаблагоустрій 1625,78 грн., з яких 1523,97 грн. пеня, 101,81 грн. три відсотки річних.
Ухвалою від 12.07.2019 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження. Судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 08.08.2019.
Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.
Позов мотивований неналежним виконанням Комунальним підприємством Андрушівської міської ради Андрушівкаблагоустрій пп.6.1 договору № 1548/15-БО-10 купівлі - продажу природного газу від 31.12.2014.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що на виконання умов укладеного між сторонами договору позивачем передано у власність відповідачу природний газ на загальну суму 472791,93 грн.
Відповідач в порушення своїх зобов`язань оплату за переданий газ здійснював несвоєчасно та з порушенням строку, визначеного у пп. 6.1 договору.
За порушення строку проведення розрахунку позивачем на підставі пп.7.2 договору заявлено до стягнення з відповідача 1523,97 грн. пені.
За несвоєчасне виконання грошового зобов`язання позивачем на підставі ч.2 ст. 625 ЦК України заявлено до стягнення з відповідача 101,81 грн. 3% річних.
Сторони про час та місце розгляду справи були повідомлені своєчасно та належним чином, що підтверджується поштовими повідомленнями (а.с. 62,63).
Відповідач в порядку ст.ст. 165, 251 ГПК України письмового відзиву на позовну заяву не надав.
Оскільки явка відповідача судом не визнавалась обов`язковою, а також враховуючи, що відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
31.12.2014 між Публічним акціонерним товариством" Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (продавець, позивач) та Комунальним підприємством Андрушівської міської ради Андрушівкаблагоустрій (покупець, відповідач) було укладено договір № 1548/15-БО-10 купівлі - продажу природного газу з додатковими угодами: № 1 від 12.02.2015, № 2 від 18.03.2015, № 3 від 15.04.2015, № 4 від 14.05.2015, № 5 від 08.06.2015, № 6 від 29.07.2015, № 7 від 30.07.2015, № 8 від 20.10.2015, № 9 від 22.10.2015, № 10 від 02.11.2015, № 11 від 25.11.2015 (а.с. 12-29).
Постановою Кабінету Міністрів України від 14.12.2016 № 1044 "Питання акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 06.03.2019 № 226 було затверджено Статутут Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", згідно якого змінено тип компанії на приватне акціонерне товариство та змінено найменування компанії, а саме повне найменування українською мовою - Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (а.с. 42).
Відповідно до пп. 1.1 договору, продавець зобов`язався передати у власність покупцю у 2015 році природний газ, ввезений на митну територію України Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, а покупець зобов`язався прийняти та оплатити цей природний газ (надалі - газ), на умовах цього договору.
За умовами пп. 1.2 договору, газ, що продається за цим договором, використовується покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами та організаціями.
Підпунктом 2.1 договору визначено, що продавець передає покупцеві з 01 січня 2015 року по 31 грудня 2015 року газ обсягом до 134 тис. куб.м.
За умовами пп. 3.1 договору, продавець передає покупцю газ у пунктах приймання - передачі газу на вхідній запірній/ відключаючій арматурі покупця. Право власності на газ переходить від продавця до покупця в пунктах приймання - передачі.
Підпунктом 3.3 договору сторонами погоджено, що приймання-передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу. Обсяг використання газу покупцем у відповідному місяці поставки встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показів комерційного вузла\вузлів обліку газу покупця.
Приписами пп. 6.1 договору визначено, що оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.
На виконання умов договору, позивач передав у власність відповідача природний газ на загальну суму 472791,93 грн., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу: від 31.01.2015 на суму 63583,95 грн., від 28.02.2015 на суму 96693,34 грн., від 31.03.2015 на суму 49550,67 грн., від 30.04.2015 на суму 44573,92 грн., від 31.10.2015 на суму 26297,41 грн., від 30.11.2015 на суму 61552,55 грн., від 31.12.2015 на суму 130540,09 грн. (а.с. 33-39).
Позивач вказує, що відповідач свої зобов`язання за договором в частині оплати вартості отриманого природного газу виконував несвоєчасно з порушенням строку, передбаченого пп. 6.1 договору, що підтверджується даними бухгалтерського обліку позивача, а саме "Сальдо, Підприємство "Андрушівкаблагоустрій КП АМР" з 01.12.2014 по 30.09.2016" (а.с. 40).
За умовами пп. 7.2 договору, у разі невиконання покупцем умов пункту 6.1 цього договору, він зобов`язується сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.
Підпунктом 9.3 договору передбачено, що строк, у межах якого сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав за цим договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, пені, штрафів, інфляційних нарахувань, відсотків річних, встановлюється тривалістю у 5 (п`ять) років.
У зв`язку з неналежним виконанням зобов`язань згідно договору купівлі-продажу природного газу № 1548/15-БО-10 від 31.12.2014, позивач на підставі пп. 7.2 договору нарахував до стягнення з відповідача 1523,97 грн. пені.
Крім того, за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання позивачем заявлено до стягнення з відповідача на підстав ч.2 ст. 625 ЦК України 101,81 грн. 3% річних.
Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.
Згідно зі ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до п.1 ч. 2 ст.11 ЦК України, підставою виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Як вбачається з матеріалів справи, правовідносини між сторонами виникли на підставі договору купівлі-продажу природного газу № 1548/15-БО-10 від 31.12.2014.
Статтею 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно зі ст.692 ЦК України покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання, або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Це положення кореспондується зі ст.193 ГК України, згідно якої суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Так, судом встановлено факт належного виконання зобов`язань з боку позивача щодо поставки природного газу відповідачу у січні-квітні, жовтні-грудні 2015 року на загальну суму 472791,93 грн.
Натомість, відповідач свої зобов`язання щодо оплати отриманого товару виконав з порушенням умов, встановлених пп. 6.1 договору.
Умовами пп. 7.2 договору сторони визначили відповідальність відповідача у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу, за невиконання пункту 6.1 договору.
Зі змісту ст. 610 Цивільного кодексу України випливає, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Отже, порушення відповідачем строків оплати за отриманий від позивача природний газ, є порушенням зобов`язання, що відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України тягне за собою правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплату неустойки.
Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення зобов`язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.
Як вбачається з розрахунку (а.с. 30-32), за несвоєчасно проведені розрахунки за отриманий природний газ позивачем нараховано та заявлено до стягнення пеню:
- за зобов`язаннями січня 2015 року за період з 17.02.2015 по 02.03.2015 на суму простроченої заборгованості 63583,95 грн, яка склала 951,15 грн.;
- за зобов`язаннями березня 2015 року за період з 15.04.2015 по 15.04.2015 на суму простроченої заборгованості 30266,71 грн.; за період з 16.04.2015 по 21.04.2015 на суму простроченої заборгованості 16527,73 грн, яка в загальній сумі склала 212,76 грн.;
- за зобов`язаннями квітня 2015 року за період з 15.05.2015 по 29.06.2015 на суму простроченої заборгованості 4761,65 грн, яка в склала 360,06 грн.
За розрахунком позивача загальна сума нарахованої пені склала 1523,97 грн.
Перевіривши правильність нарахування пені, суд встановив, що розрахунок є обґрунтованим та арифметично вірним. Відтак вимога про стягнення з відповідача пені заявлена відповідно до умов договору та чинного законодавства та такою, що підлягає задоволенню в сумі 1523,97 грн.
Щодо вимоги про стягнення з відповідача 101,81 грн. 3% річних суд зауважує наступне.
Приписами ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно розрахунку позивача (а.с. 30-32) 3 % річних нараховано позивачем за аналогічні періоди та на суми простроченого зобов`язання, що й при нарахуванні пені. які в загальній сумі склали 101,81 грн.
Перевіривши розрахунок 3% річних, суд встановив, що розрахунок є арифметично вірним.
Таким чином, вимога про стягнення 3% річних є обґрунтованою та підлягає задоволенню в сумі 101,81 грн.
Згідно із ч. 2, 3 ст. 13 ГПК України, учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Частиною 4 ст. 13 ГПК України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги є обґрунтованими, заявленими згідно з вимогами чинного законодавства, підтвердженими належними та допустимими доказами, які є в матеріалах справи, та такими, що підлягають задоволенню на загальну суму 1625,78 грн., з яких 1523,97 грн. пеня, 101,81 грн. три відсотки річних.
На підставі викладеного, враховуючи положення ст. 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-
УХВАЛИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Комунального підприємства Андрушівської міської ради Андрушівкаблагоустрій (13400, Житомирська область, Андрушівський район, місто Андрушівка, вул. Садова, 9, код ЄДРПОУ 37260069)
на користь Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01601, м.Київ, вул. Б.Хмельницького, 6, код ЄДРПОУ 20077720)
- 1523,97 грн. - пеня;
- 101,81 грн. - 3% річних;
- 1921,00 грн. судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено: 09.08.19
Суддя Сікорська Н.А.
Друк.: 3 прим.:
1- у справу,
2,3- сторонам (рек. з повід.).
Суд | Господарський суд Житомирської області |
Дата ухвалення рішення | 08.08.2019 |
Оприлюднено | 12.08.2019 |
Номер документу | 83536504 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Житомирської області
Сікорська Н.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні