Рішення

від 05.08.2019 по справі 903/410/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

05 серпня 2019 р. Справа №903/410/19

за позовом: Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Львівська залізниця»

до відповідача : Товариства з обмеженою відповідальністю «Грандекспорт»

про стягнення 8799 грн. Суддя Вороняк А.С.

секретар судового засідання Чорний С.О.

представники сторін:

від позивача: Гуменюк І.П., довіреність №6221 від 04.07.2019

від відповідача: н/з

Суть спору : Акціонерне товариство Українська залізниця в особі регіональної філії Львівська залізниця звернулась з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Грандекспорт про стягнення 8799 грн..

В обґрунтування позовних вимог позивач посилаючись на Угоду про міжнародне залізничне вантажне сполучення, Митний Кодекс України, Інструкцію про взаємодію посадових осіб митних органів, що здійснюють митні процедури з товарами (вантажами), переміщуваними залізничними вантажними поїздами, і працівників залізниць України, просить стягнути з відповідача суму 8799 грн. з ПДВ. - за затримку вагону, за користування вагоном, маневрову роботу, зберігання вантажу, повідомлення та пломбування вагону.

Ухвалою Господарського суду Волинської області від 04.06.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, розгляд справи по суті призначено на 26.06.2019р., запропоновано сторонам подати суду заяви по суті справи, позивачу оригінали документів долучених до позовної заяви (для огляду в судовому засіданні), визнано явку сторін у судове засідання обов`язковою.

Ухвалою суду від 26.06.2019 розгляд справи по суті відкладено на 17.07.2019.

Ухвалою суду від 17.07.2019 розгляд справи по суті відкладено на 05.08.2019.

05.08.2019 від позивача надійшли додаткові пояснення по справі з додатками.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримала, вимоги просила задовольнити.

Відповідач вимог ухвал суду від 04.06.2019, від 26.06.2019 та від 17.07.2019 не виконав, в судове засідання 05.08.2019 не прибув, ухвала суду від 17.07.2019 була направлення на адресу відповідача, що зазначена в позовній заяві та відповідає відомостям з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 43000, Волинська обл., місто Луцьк, вул. Ковельська, будинок 22/24.

Згідно п.2 ч.3 ст.202 Господарського процесуального кодексу України(далі - ГПК України), якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Беручи до уваги приписи ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно розгляду справи упродовж розумного строку, господарський суд заслухавши представника позивача, визнавши зібрані докази достатніми для розгляду спору за наявними в справі матеріалами,

встановив:

05.03.2018 між Акціонерним товариством «Українська залізниця» в особах начальника підрозділу Служба комерційної роботи та маркетингу регіональної філії «Львівська залізниця» ПАТ «Укрзалізниця» та Товариством з обмеженою відповідальністю Грандекспорт було укладено договір №12186/ЛЗ-2018 про надання послуг з додатками(а.с.40-50).

Згідно п.1.1 вказаного договору, предметом останнього є здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагону для перевезення, та інших послуг, пов`язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполучення (експорт, імпорт) у вагонах перевізника, вагонах залізниць інших держав та/або вагонах замовника і проведення розрахунків за ці послуги.

Надання послуг за цим договором може підтверджуватись залізничною накладною, накопичувальною карткою, зведеною відомістю та іншими документами (п.1.3 договору).

Згідно п.12.1 договору, останній вступає в силу з моменту одностороннього підписання замовником договору в електронному вигляді з накладанням ЕЦП в АС Месплан або АС Клієн УЗ , або вчинення замовником будь-якої дії на виконання цього договору і діє з 20.02.2018 до 31.12.2018.

Згідно накладної СМГС №36019255, 22.11.2018 зі станції Ківерці Львівської залізниці Товариством з обмеженою відповідальністю "ГРАНДЕКСПОРТ" відправлено вагон №29155298, станція призначення Захонь МАВ (а.с.9).

Згідно заявки №015/18 головного державного інспектора митного поста Батьово (а.с.10), для проведення митного огляду з частковим (повним) вивантаженням, 30.11.2018 о 8:00 год. даний вагон затримано митними органами на станції Батьово Львівської залізниці. По даному факту затримки вагону залізницею складено акт загальної форми №246(а.с.12-13).

Згідно акту загальної форми №92 від 30.01.2018, о 9:00 год. вагон №29155298 відкривали з відповідним зрізанням/накладанням пломб(а.с.16).

Згідно акту загальної форми №247 від 04.12.2018(а.с.14-15), 02.12.2018 вантаж, який вивантажили з вагону №29155298, конфіскували, та після закінчення затримання вагону, о 17:00 год. 04.12.2018, останній повернуто залізниці.

Таким чином вагон №29155298 було затримано на станції Батьово Львівської залізниці протягом 105 годин (з 8:00 год. 30.11.18 по 17:00 год. 04.12.2018).

Враховуючи затримку вагону №29155298 для митного огляду, позивачем нараховані відповідачу платежі, які включають послуги за користування вагоном, затримку вагона, проведення маневрової роботи, збір за пломбування та телеграфне повідомлення за ставками Збірника тарифів №1 (затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 26 березня 2009 року за №317), що становить 7332,50 грн. без ПДВ, з них 1543,50 грн. плата за користування вагонами, 788,10 грн. збору за зберігання вантажу у вагонах(до/після вивантаження), 4647 грн. збір за проведення маневрової роботи, 280,60 грн. збір за повідомлення, 73,30 грн. збір за пломбування вагону (розрахунок - а.с.8) та загалом 8799 грн.(7332,50 грн. х 20%) з ПДВ .

07.05.2019р., для досудового врегулювання спору, відповідачу направлено лист-претензію №ДН-3-06/59, щодо оплати належних залізниці платежів(а.с.17).

Дана претензія залишена без відповіді та виконання.

За змістом ст.11 Цивільного кодексу України(далі - ЦК України), цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав і обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини. Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов`язків може бути настання або ненастання певної події.

У відповідності до ст.306 Господарського кодексу України(далі - ГК України), перевезенням вантажів визнається господарська діяльність, пов`язана з переміщенням продукції залізницями, автомобільними дорогами, водними та повітряними шляхами, а також транспортування продукції трубопроводами. Суб`єктами відносин перевезення вантажів є перевізники, вантажовідправники та вантажоодержувачі. Загальні умови перевезення вантажів, а також особливі умови перевезення окремих видів вантажів визначаються цим Кодексом і виданими відповідно до нього транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

Умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб`єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству, та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов`язань (ч.5 ст.307 ГК України).

Між сторонами у справі виникли правовідносини з надання послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу у міжнародному сполученні залізницею та його зберіганням на підставі украденого Договору.

У відповідності до ст.4 Митного кодексу України(далі - МК України), митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Згідно з ч.2 ст.218 МК України, розвантажувальні, навантажувальні, перевантажувальні та інші операції, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, проводяться підприємствами залізниці за рахунок власників товарів або уповноважених ними осіб.

Згідно ч.1-3 ст.318 МК України, митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України. Митний контроль здійснюється виключно органами доходів і зборів відповідно до цього Кодексу та інших законів України. Митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Пунктом 2 ч.1 ст.336 МК України встановлено, що митний контроль здійснюється безпосередньо посадовими особами органів доходів і зборів шляхом митного огляду (огляду та переогляду товарів, транспортних засобів комерційного призначення, огляду та переогляду ручної поклажі та багажу, особистого огляду громадян).

Дії стосовно здійснення митного огляду після митного оформлення є митними формальностями.

У відповідності до ч.1 ст.2 Закону України "Про залізничний транспорт", залізничний транспорт є однією з важливих базових галузей економіки України, забезпечує її внутрішні та зовнішні транспортно-економічні зв`язки і потреби населення у перевезеннях. Діяльність залізничного транспорту, як частини єдиної транспортної системи країни сприяє нормальному функціонуванню всіх галузей суспільного виробництва, соціальному і економічному розвитку та зміцненню обороноздатності держави, міжнародному співробітництву України.

Частиною 2 ст.2 Закону України "Про залізничний транспорт" встановлено, що підприємства залізничного транспорту у взаємодії з іншими видами транспорту повинні своєчасно і якісно здійснювати перевезення пасажирів і вантажів, забезпечувати безпеку руху, розвивати сферу транспортного обслуговування народного господарства та населення.

Згідно з ч.1 ст.8 Закону України "Про залізничний транспорт", перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти залізничним транспортом загального користування організується на договірних засадах. Для забезпечення виконання договірних зобов`язань здійснюється перспективне та поточне планування перевезень.

У відповідності до ст.26 Закону України "Про залізничний транспорт", обставини, які можуть служити підставою для майнової відповідальності перевізників, відправників і одержувачів вантажу, багажу, вантажобагажу, пасажирів, засвідчуються актами. Вимоги вантажовідправників, вантажоодержувачів, пасажирів до перевізників щодо порушених прав і законних інтересів розглядаються в претензійному чи позовному порядку. Порядок і терміни складання актів, пред`явлення і розгляду претензій та позовів визначаються Статутом залізниць України відповідно до чинного законодавства України.

Права, обов`язки і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій і громадян, які користуються залізничним транспортом, визначаються Статутом залізниць України, відповідно до ст.4 якого, перевезення залізницями вантажів, пасажирів, багажу і вантажобагажу у міжнародному сполученні здійснюється відповідно до угод про залізничні міжнародні сполучення.

Згідно зі ст.5 Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення від 01.11.1951(далі - УМЗВС), при відсутності відповідних положень в цій Угоді, застосовується національне законодавство тієї країни, в якій повноважна особа реалізовує свої права.

За змістом §6 ст.28 та §1 ст. 32 УМЗВС, якщо перешкода до перевезення вантажу чи його видачі виникла з причин, незалежних від перевізника, перевізнику повинні бути сплачені додаткові провізні платежі і витрати, понесені ним у зв`язку з перешкодами, а також неустойки, якщо вони передбачені національним законодавством. Перевізнику повинні бути відшкодовані всі витрати, пов`язані з перевезенням вантажу, не передбачені застосованими тарифами і викликані причинами, які не залежать від перевізника.

Згідно з §5 ст.31 УМЗС провізні платежі і неустойки сплачуються перевізнику в порядку, передбаченому національним законодавством держави, в якому здійснюється оплата.

Статтею 119 Статуту залізниць України передбачено, що за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під`їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб`єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх вантажовласнику. За час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50 відсотків зазначених розмірів плати. Зазначена плата стягується також з вантажовідправників, вантажоодержувачів у разі затримки вагонів (контейнерів), пов`язаної з митним оформленням.

Згідно з приписами ст.129 Статуту залізниць України, обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. В усіх інших випадках обставини, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу і вантажобагажу, і які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, оформляються актами загальної форми. Порядок складання комерційних актів та актів загальної форми встановлюється Правилами.

Пунктами 8, 9 Правил зберігання вантажів №644 від 21.11.2000 визначено, що збір за зберігання вантажів у вагонах (контейнерах) у разі затримки їх з вини одержувача (відправника) після закінчення терміну безоплатного зберігання сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї, на прикордонних, припортових станціях тощо). За зберігання на місцях загального користування та на коліях станції відправлення вантажів, завантажених у вагони (контейнери), які простоюють в очікуванні оформлення перевезення (у тому числі під митним оформленням та з інших причин, не залежних від залізниці), збір сплачується з моменту ввезення вантажу на станцію до моменту закінчення затримки.

У відповідності до пунктів 2, 13 Правил користування вагонами і контейнерами №113 від 25 лютого 1999, за користування вагонами і контейнерами вантажовідправники, вантажоодержувачі, власники під`їзних колій, порти, організації, установи, фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності вносять плату. Плата за користування стягується з вантажовласника також у разі затримки вагонів (контейнерів) під час перевезення в усіх випадках, крім тих, які залежать від залізниці.

Поряд з цим, суд засвідчує, що затримка вагону під час перевезення відбулася з підстав, які не залежали від позивача.

Згідно з п.1 Правил складання актів №334 від 28.05.2002, при перевезеннях у залежності від обставин, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, відправника, одержувача, пасажира, складаються комерційні акти та акти загальної форми.

У відповідності до п.3 Правил складання актів №334 від 28.05.2002, акти загальної форми складаються для засвідчення обставин, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу та вантажобагажу і можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, зокрема, затримки вагонів на станції призначення в очікуванні подачі під вивантаження (перевантаження) з причин, що залежать від одержувача, власника залізничної під`їзної колії, порту, підприємства.

Системний аналіз змісту положень статей Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення від 01.11.1951, ст.218, 325, 338 МК України, статей 119, 121 Статуту залізниць України, пунктів 2, 3, 8, 10 - 13, 15, 16 Правил користування вагонами, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 №113, пунктів 8, 9 Правил зберігання вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 №644, свідчить про те, що вартість проведених залізницею розвантажувальних, навантажувальних та перевантажувальних робіт, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, має в будь-якому випадку оплачуватися вантажовласниками (вантажовідправниками) незалежно від того, чи виявлено митницею факт незаконного переміщення товару під час здійснення митного контролю.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у постановах від 06.03.2018 у справі №911/4079/16, від 03.04.2018 у справі №911/4080/16, від 16.04.2018 у справі №911/1318/17, від 02.05.2018 у справі №927/526/17 та від 23.07.2018 у справі №906/181/17.

Враховуючи вищевикладене, належними і допустимими доказами на підтвердження факту настання відповідної події, а саме затримки вагонів на станції, є акти загальної форми.

Отже обставини викладені в акті загальної форми, не повинні повторно підтверджуватись іншими актами загальної форми, а тому зазначені в акті підстави його складання повинні оцінюватись судами без повторного доказування таких обставин.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 24.07.2018 у справі №907/382/17.

Загальна сума нарахованих платежів за час затримки вагону №29155298 із застосуванням коригувального коефіцієнта 2,647 становить 8799 грн. з ПДВ(7332,50 грн. х 20%)(деталізований розрахунок а.с.66-68):

- 1543,50 грн. плата за користування вагонами;

- 788,10 грн. збору за зберігання вантажу у вагонах(до/після вивантаження);

- 4647 грн. збір за проведення маневрової роботи;

- 280,60 грн. збір за телеграфне повідомлення;

- 73,30 грн. збір за пломбування вагону.

Суд вважає, що вказані вище акти складені відповідно до вимог чинного законодавства та на його підставі, з урахуванням ставок Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах залізниці України та пов`язані з ними послуги (тарифного керівництва №1), затверджених наказом Міністерства транспорту та зв`язку України №317 від 26.03.2009 (у редакції наказу Міністерства інфраструктури України №161 від 26.04.2016). Позивачем було здійснено розрахунок плати за час користування вагонами, збір за зберігання вантажу та маневрову роботу, збір за повідомлення (телеграфне) та пломбування вагону, із застосуванням відповідного коефіцієнта.

Акти містить достатню інформацію щодо затримки вагону у зв`язку з проведенням митного огляду, зокрема щодо часу затримки та розрахунку суми додаткових платежів за період простою вагону, та є належним доказом понесення перевізником додаткових витрат, що пов`язані із митними формальностями. Вказаними актами підтверджується облік часу користування вагонами і нарахування плати за користування ними тощо.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Беручи до уваги наявні в матеріалах справи докази, господарський суд, оцінюючи їх за своїм переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному й об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.129 ГПК України, судові витрати по справі слід покласти на відповідача в розмірі 1921 грн. сплаченого позивачем судового збору.

Керуючись ст.73-79, 86, 129, 130, 185, 232, 236, 238, 240, 241 ГПК України, господарський суд,-

вирішив:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Грандекспорт» (43000, Волинська обл., м. Луцьк, вул. Ковельська, буд. 22/24, код ЄДРПОУ 41692392) на користь Акціонерного товариства «Українська залізниця» (03680, м.Київ, вул.. Тверська, буд.5 код ЄДРПОУ 40075815) в особі регіональної філії «Львівська залізниця» (79007, Львівська обл., м. Львів, Галицький район, вул. Гоголя, буд.1, код ЄДРПОУ ВП: 40081195) 8799 грн. (вісім тисяч сімсот дев`яносто дев`ять гривень) заборгованості та 1921 грн. (одну тисячу дев`ятсот двадцять одну гривню) грн. сплаченого позивачем судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги це рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Повний текст рішення складено

09.08.2019

Суддя А. С. Вороняк