Рішення

від 01.08.2019 по справі 909/725/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01.08.2019 м. Івано-ФранківськСправа № 909/725/19

Господарський суд Івано-Франківської області у складі:

судді Рочняк О. В.

секретар судового засідання Михайлюк А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Паливторг"

вул.Зелена 115 ж, кв.42, м. Львів, 79035

до відповідача: Державного закладу "Спеціалізований (спеціальний) санаторій "Косів" МОЗ України

с.Смодна, Косівський район ,Івано-Франківська область,78607

про стягнення боргу за постачання природного газу в сумі 50 281 грн 44 коп .

за участю представників сторін:

від позивача: Морганюк Ю.Є.;

від відповідача: Петрованчук Г.Р.

ВСТАНОВИВ: товариство з обмеженою відповідальністю "Паливторг" звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Державного закладу "Спеціалізований (спеціальний) санаторій" Косів" МОЗ України про стягнення боргу за постачання природного газу в сумі 50 281 грн 44 коп .

Позовні вимоги мотивовано тим, що в порушення умов укладеного між сторонами договору про закупівлю товарів (робіт або послуг) за державні кошти відповідач не розрахувався з позивачем за поставлений у березні 2019 року природний газ.

Згідно з ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 15.07.2019, суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі, постановив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження; судовий розгляд справи по суті призначив на 01.08.2019; встановив сторонам строк для надання відзиву на позов, відповіді на відзив та заперечення.

В судовому засіданні 01.08.2019 представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених в позовній заяві, просив позов задовольнити та стягнути з відповідача заборгованість за постачання природного газу в сумі 50 281 грн 44 коп.

Представник відповідача позовні вимоги визнав в повному обсязі, про що подав заяву від 01.08.2019 (вх.№13350/19).

Якщо одна із сторін визнала пред`явлену до неї позовну вимогу під час судового розгляду повністю або частково, рішення щодо цієї сторони ухвалюється судом згідно з таким визнанням, якщо це не суперечить вимогам ст.191 цього Кодексу (ч.6 ст.236 ГПК України).

За приписами ст191 ГПК України, відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв`язку з визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Заслухавши представників сторін, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються вимоги, давши оцінку доказам у відповідності до ст.86 Господарського процесуального кодексу України, які мають значення для справи, суд встановив таке.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

15.02.2018 між ТОВ "Паливторг" (постачальник) та Державним закладом "Спеціалізований (спеціальний) санаторій "Косів МОЗ України (споживач) укладено договір №2274-Т-2018 про закупівлю товарів (робіт або послуг) за державні кошти (договір), за умовами п.1.1 якого постачальник зобов`язується поставити споживачу протягом 2018 товар: ДК 021:2015 09120000-6 газове паливо (природний газ) у власність, а споживач зобов`язується прийняти газ та оплатити постачальнику його вартість у розмірах, строках, порядку та на умовах згідно договору.

Згідно п.1.2 договору, постачальник передає споживачу газ в обсягах 146575 м.куб. Дані обсяги є плановими та можуть зменшуватися та збільшуватися залежно від реального фінансування видатків та потреб споживача. Постачання газу здійснюється для потужностей споживача за адресами, вказаними замовником.

Зміна обсягів постачання/споживання газу визначається в додаткових угодах до даного договору (п.1.2.2).

Відповідно до п.1.5 договору, письмові заявки споживача щодо обсягів споживання подаються постачальником до 15 числа місяця, що передує місяцю поставки. У разі відсутності письмової заявки споживача відповідно до п.1.5 - постачальник здійснює постачання природного газу споживачу відповідно до п.1.2.

Як зазначено в п.1.7 договору, що у випадку неподання споживачем заявки у строк та у порядку, встановлених п.1.2.1, п.1.3, п.1.5 договору, обсяг газу, оформлений згідно з розділом 4 даного договору та підлягає оплаті споживачем в порядку встановленому даним договором.

В п.2.1 договору, сторони погодили, що ціна за 1000 кубічних метрів на момент укладення даного договору, без врахування вартості транспортування природного газу магістральними трубопроводами по території України та без ПДВ складає 7241 грн 67 коп, крім того ПДВ 20% - 1448 грн 33 коп, разом 8690 грн.

Загальна сума договору становить 1273736 грн 75 коп, в тому числі ПДВ 212289 грн 46 коп (п.2.2.)

Згідно п.2.4 договору моментом оплати є день надходження грошових коштів на рахунок постачальника.

Зміна ціни природного газу визначається в додаткових угодах до даного договору (п.2.5).Також в договорі сторони зазначили, що ціна природного газу протягом розрахункового періоду може бути змінена за взаємною згодою сторін з обов`язковим оформленням додаткової угоди.

Зміни ціни на газ, що відбувається у зв`язку з набранням чинності відповідних нормативно-правових актів органів державної влади України, які впливають на ціну, є обов`язковою для розрахунків між сторонами за договором. У випадку зміни ціни на газ, в тому числі протягом місяця поставки, споживач зобов`язаний перерахувати на рахунок постачальника грошові кошти у розмірі, на який збільшилася вартість запланованого до поставки обсягу газу в термін згідно п.3.1.1.

Розділом 3 договору, сторони визначили порядок та умови проведення розрахунків. Споживач зобов`язаний сплатити вартість місячного обсягу газу на рахунок постачальника.

Приймання - передача газу, поставленого постачальником та прийнятого споживачем у звітному місяці, оформлюється шляхом підписання та скріплення печаткою щомісячних актів приймання-передачі, які є невід`ємними частинами цього договору і є підставою для остаточних розрахунків між сторонами (п.4.2).

У п.4.4. договори сторони визначили, що споживач протягом 2 днів з дати одержання актів приймання-передачі природного газу зобов`язується повернути постачальнику один примірник оригіналу акту приймання-передачі природного газу, підписаний уповноваженим представником споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акту приймання-передачі природного газу.

У разі невиконання обов`язку, передбаченого п.4.4.договору, газ вважається поставленим і прийнятим споживачем від постачальника на підставі даних постачальника або документів та/або інформації, які складаються та/або надається оператором ГТС та/або оператором ГРМ до врегулювання розбіжностей згідно договору або в судовому порядку.

Права та обов`язки сторін визначено в 5 розділі договору. Відповідно до п.5.1. договору, споживач має право отримувати природний газ на умовах, зазначених у цьому договорі; безоплатно отримувати всю інформацію про обсяги та інші показання власного споживання природного газу, провести звіряння фактичних розрахунків з підписання відповідного акта. Споживач зобов`язується забезпечувати своєчасну та повну оплату поставленого природного газу згідно умов договору.

Постачальник має право отримувати від споживача плату за поставлений природний газ; контролювати правильність оформлення споживачем платіжних документів; проводити разом з споживачем звіряння фактично використаних обсягів природного газу тощо (п.5.2) Постачальник зобов`язаний дотримуватися вимог "Правил постачання природного газу", постачати природний газ на умовах та в обсягах, визначених даним договором за умови дотримання споживачем дисципліни відбору природного газу та розрахунків за нього, дотримуватися мінімальних стандартів та вимог до якості обслуговування споживачів природного газу.

Договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2018, а в частині не виконаних зобов`язань - до їх повного виконання (п.10.1.1).

Згідно п.11.2 дія договору про закупівлю може продовжуватися на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в договорі, укладеному в попередньому році, якщо видатки на цю мету затверджено в установленому порядку.

28.12.2018 між сторонами підписано додаткову угоду №118 від 28.12.2018 до договору №2274-Т-2018 від 15.02.2018, якою:

1. продовжили дію договору №2274-Т-2018 від 15.02.2018, в обсязі, що не перевищує 20% суми, визначеної у договорі, укладеному в попередньому році, якщо видатки на цю мету затверджено в установленому порядку.

2. Вказали, що очікувана сума з закупівлі по додатковій угоді в 2019 році складатиме 254 738 грн 21 коп з ПДВ.

3. Дана додаткова угода набирає чинності з дати підписання сторонами та діє до 31.03.2019, а в частині виконання грошових зобов`язань за цією угодою - до моменту повного та належного виконання сторонами усіх грошових зобов`язань.

4. Всі інші умови договору залишаються незмінними і сторони підтверджують по них свої зобов`язання.

Згідно акту приймання - передачі природного газу №РН-0000445 від 31.03.2019 та видаткової накладної №РН-0000445 від 31.03.2019, у березні 2019 року позивач передав, а позивач прийняв природний газ в кількості 3,916 тис.куб.м за ціною без ПДВ10700 грн на суму 41901 грн 20 коп без ПДВ, а з ПДВ - 50 281 грн 44 коп.

Відповідно до акту звірки взаєморозрахунків за період 01.01.2019 по 19.06.2019, підписаного позивачем в односторонньому порядку, заборгованість відповідача перед позивачем станом на 19.06.2019 становила 50 281 грн 44 коп.

Згідно з претензією №24/06-19 від 24.06.2019, позивач вимагав від відповідача сплатити 50 281 грн 44 коп заборгованості за поставлений обсяг природного газу, факт постачання якого підтверджується актом приймання-передачі природного газу та видатковою накладною на підставі вищевказаного договору.

НОРМИ ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД, ТА МОТИВИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

У відповідності ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають зокрема, з договору. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст.ст. 626, 627, 628, 629 Цивільного кодексу України).

За змістом укладеного між позивачем та відповідачем договору, даний правочин за своєю правовою природою є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання, в тому числі Глави 54 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань згідно ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. 202, 662, 692, 712 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 265 Господарського кодексу України визначено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 2 статті 712 Цивільного кодексу України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Правові засади функціонування ринку природного газу України визначено, зокрема, Законом України "Про ринок природного газу".

Відповідно до ст. 12 Закону України Про ринок природного газу постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов`язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Якість та інші фізико-хімічні характеристики природного газу визначаються згідно із встановленими стандартами та нормативно-правовими актами. Постачання природного газу здійснюється за цінами, що вільно встановлюються між постачальником та споживачем, крім випадків, передбачених цим Законом. Права та обов`язки постачальників і споживачів визначаються цим Законом, Цивільним і Господарським кодексами України, правилами постачання природного газу, іншими нормативно-правовими актами, а також договором постачання природного газу.

Згідно з ч. 2 ст. 13 Закону України Про ринок природного газу споживач зобов`язаний, зокрема:

1) укласти договір про постачання природного газу;

2) забезпечувати своєчасну та повну оплату вартості природного газу згідно з умовами договорів;

3) не допускати несанкціонованого відбору природного газу;

4)забезпечувати безперешкодний доступ уповноважених представників оператора газотранспортної системи, оператора газорозподільної системи до вузлів обліку природного газу та з метою встановлення вузлів обліку газу;

5)припиняти (обмежувати) споживання природного газу відповідно до вимог законодавства та умов договорів.

Підпунктом 3 п. 1 розділу 2 Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2496 (Правила) передбачено, що підставою для постачання природного газу є наявність у споживача укладеного з постачальником договору постачання природного газу та дотримання його умов.

Згідно з п. 2 розділу 2 Правил постачання природного газу споживачу здійснюється за договором постачання природного газу, який укладається відповідно до вимог цього розділу, за яким постачальник зобов`язаний поставити споживачу природний газ у необхідних для споживача об`ємах (обсягах), а споживач зобов`язаний своєчасно оплачувати постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені договором.

Згідно приписів ст.20 Господарського кодексу України держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб`єктів господарювання та споживачів. Кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Відповідно до статей 610, 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За приписами ст.193 Господарського кодексу України та ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України господарські зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З огляду на п. 4.4., 4.5 Договору, наявний в матеріалах справи акт приймання - передачі природного газу №РН-0000445 від 31.03.2019 є належним доказом, що підтверджує поставку позивачем та прийняття природного газу відповідачем.

Доказів виконання зобов"язань перед позивачем відповідач суду не надав.

З огляду на викладене, заявлена позивачем вимога про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 50 281 грн 44 коп є обґрунтованою.

З огляду на те, що повноваження представника на подання заяви про визнання позову не обмежено довіреністю, визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права та інтереси інших осіб, суд приймає визнання відповідачем позову.

Виходячи з вищевикладеного, позовні вимоги про стягнення з відповідача 50 281 грн 44 коп належать до задоволення.

Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до п.1 ст.129 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як судові витрати позивач визначив судовий збір у розмірі 1921 грн.

За приписами ст.130 ГПК України, у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову. Аналогічна норма закріплена і в ч.3 с.7 Закону України "Про судовий збір".

Враховуючи визнання відповідачем позову, позивачу, згідно ч.3 ст.7 Закону України "Про судовий збір", належить повернути з Державного бюджету України 50 відсотків сплаченого судового збору в сумі 960 грн 50 коп.

Решту 50 відсотків судового збору, що становить 960 грн 50 коп., слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.124, ст.129 Конституції України, ст.ст.129, 130, 185, 191, 232 236-238, 240, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

позов задовольнити.

Стягнути з Державного закладу "Спеціалізований (спеціальний) санаторій "Косів" МОЗ України (с.Смодна, Косівський район, Івано-Франківська область, 78607, код 01981572) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Паливторг" (вул.Зелена 115ж, кв.42, м. Львів, 79035, код 40220890) 50 281 (п`ятдесят тисяч двісті вісімдесят одну) гривню 44 коп заборгованості та 960 (дев`ятсот шістдесят) гривень 50 коп судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повернути товариству з обмеженою відповідальністю "Паливторг" (вул.Зелена 115ж, кв.42, м. Львів, 79035, код 40220890) з Державного бюджету України 960 (дев`ятсот шістдесят) гривень 50 коп судового збору, сплаченого відповідно до платіжного доручення №3323 від 01.07.2019.

Відповідно до ст.241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 08.08.2019

Суддя О.В. Рочняк