Рішення

від 05.08.2019 по справі 906/286/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" серпня 2019 р. м. Житомир Справа № 906/286/19

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Вельмакіної Т.М.

секретар судового засідання: Антонова О.В.

за участю представників сторін:

від позивача: не прибув;

від відповідача: не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Автоцентрзапчастина"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мерліон Групп"

про стягнення 1028495,72 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Автоцентрзапчастина" звернулося до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мерліон Групп" попередньої оплати у розмірі 1 028 495, 72 грн.

24.05.2019 та 24.06.2019 через діловодну службу суду від директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Автоцентрзапчастина" надійшли два клопотання від 18.04.2019 та 19.06.2019 про розгляд справи без участі представника позивача.

16.07.2019 на адресу суду, з поштовою відміткою "за закінченням терміну зберігання", повернулась копія ухвали від 03.07.2019, яка направлялася відповідачу на адресу, що значиться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Відповідно до частин 3, 7 статті 120 ГПК України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Отже, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Згідно п.3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", якщо ухвалу було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв`язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Крім того, судом враховується, що всі процесуальні документи по справі направлялися до Єдиного державного реєстру судових рішень.

Враховуючи вищевикладені обставини, оскільки поштова кореспонденція направлялась відповідачу за юридичною адресою, суд вважає, що ним вжито всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача про час і місце розгляду справи та забезпечення явки представника останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

Оскільки явка представника відповідача в судове засідання не визнавалася обов`язковою, а надання письмового відзиву є правом відповідача, а не його обов`язком, суд вважає, що неявка представника відповідача та неподання відзиву не перешкоджає розгляду справи за наявними в ній матеріалами, відповідно до ч. 9 ст.165 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, врахувавши позицію позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

02.10.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю Мерліон Груп (Постачальник/позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю Автоцентрзапчастина (покупець/відповідач) укладено договір поставки АЦЗ-17/3 (далі Договоір, а.с.12-14), за умовами якого постачальник зобов`язується передати окремою (-ими) партією(-ями) у власність покупця товар, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити його на умовах визначених даним договором (п.1.1 договору).

Конкретний асортимент, найменування, кількість. Одиниця виміру та вартість товару визначається у видаткових накладних, які є невід`ємними частинами нього договору (п.1.2 договору).

За умова п.2.1 Договору, загальна кількість товару визначається як сумарна його кількість, вказана у належним чином оформлених видаткових накладних постачальника, які з моменту їх підписання сторонами є невід`ємною частиною даного договору.

Згідно з п.4.1 Договору, загальна вартість товару, а також загальна сума договору визначається та дорівнює сумарній вартості товару згідно з усіма відповідним чином оформленими видатковими накладними постачальника.

Оплата за поставлений товар здійснюється протягом трьох місяців з дати фактичного отримання товару покупцем за кожну окрему партію товару (п.4.3 Договору).

Розрахунки по даному договору здійснюються у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника (п.4.4 Договору).

Основою для проведення оплати покупцем постачальнику є відповідним чином оформлена та підписана сторонами видаткова накладна. Днем здійснення покупцем платежу вважається день зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника (п.4.5, п.4.6 Договору).

Датою поставки товару вважається дата фактичного отримання товару покупцем та підписанням ним відповідних видаткових накладних. Перехід права власності на товар відбувається в момент поставки товару покупцю (п.5.2 Договору).

Передача постачальником товару покупцю фіксується шляхом підписання двосторонньої видаткової накладної, у якій зазначають асортимент, комплектність, кількість та вартість товару, що передається постачальником покупцю (п.6.1 Договору).

Даний договір вважається укладеним і набирає чинність з моменту підписання його сторонами та діє до 31.12.2017. Дія договору припиняється після повного виконання покупцем та постачальником своїх зобов`язань за ним та з закінченням строку його дії (п.п.12.1, 12.2 Договору).

Позивач вказує, що на підставі вказаного договору поставки №АЦЗ-17/3 від 02.10.2017 здійснив попередню оплату за товар у загальній сумі 1028495,72 грн, згідно платіжних доручень: № 671 від 10.11.2017, № 855 від 07.12.2017, № 856 від 07.12.2017, № 860 від 07.12.2017, № 857 від 07.12.2017, № 858 від 07.12.2017, № 859 від 07.12.2017.

Натомість, відповідач своїх зобов`язань за договором щодо передачі товару не виконав, не зважаючи на те, що на адресу останнього 06.08.2018 та 24.01.2019 надіслано претензії з вимогою поставити товар або повернути сплачені грошові кошти на рахунок ТОВ Автоцентрзапчастина (а.с.16-20).

Оскільки кошти повернуто не було, відповіді на претензію не надано, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 1028495,72грн попередньої оплати.

Матеріали справи не містять ні відзиву, ні будь-якої іншої заяви по суті справи зі сторони відповідача, в яких було б викладено процесуальну позицію останнього з приводу заявленого позову.

Оцінивши в сукупності надані до справи документи, проаналізувавши вимоги законодавства, що регулює спірні правовідносини, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, з огляду на наступне.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (ст. 509 ЦК України).

Відповідно до частини 1 статті 174 Господарського кодексу України, господарський договір є підставою виникнення господарських зобов`язань.

Відповідно до статті 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

З матеріалів справи вбачається, що правовідносини між сторонами виникли на підставі Договору поставки №АЦЗ -17/3 від 02.10.2017.

Відповідно до частини 1 статті 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно частини 2 статті 712 ЦК України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст.692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ч. 1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Так, банківською випискою по рахунку ТОВ Автоцентрзапчастина за період з 01.11.2017 по 31.12.2017 (а.с.15) підтверджено, що позивач перерахував на рахунок відповідача, згідно платіжних доручень № 671 від 10.11.2017, № 855 від 07.12.2017, № 856 від 07.12.2017, № 860 від 07.12.2017, № 857 від 07.12.2017, № 858 від 07.12.2017, № 859 від 07.12.2017 за Договором №АЦЗ -17/3 від 02.10.2017 кошти у загальній сумі 1028495,72 грн.

Також позивачем надано до справи претензію №24/2 від 24.01.2019, з вимогою протягом 10 днів з дня отримання цієї претензії поставити товар або повернути сплачені грошові кошти на рахунок ТОВ Автоцентрзапчастина (а.с.18-20). Факт направлення цієї претензії на юридичну адресу відповідача підтверджено фіскальним чеком поштового відділення та описом вкладення у цінний лист (а.с. 20). Достовірність зазначеної у поштовому відправленні адреси позивач підтвердив витягом із сайту Youcontrol ТОВ "Мерліон Груп" (а.с.33).

Згідно 2 ст. 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Оскільки законом не визначено форму пред`явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред`явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі позову (постанова Верховного Суду України від 28.11.2011 у справі № 3-127гс11; постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від № 910/5444/17 від 07.02.2018).

Згідно ч.2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Оскільки з 02.10.2017, не зважаючи на проведення позивачем попередньої оплати та направлення претензії №24/2 від 24.01.2019, поставка товару не відбулася і грошові кошти не було повернуто, суд вважає обґрунтованою вимогу позивача про стягнення з відповідача суми попередньої оплати у визначеній ним сумі.

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів

Позивач довів суду належними та достатніми доказами обґрунтованість заявлених позовних вимог. При цьому відповідач не подав суду доказів, які б спростовували доводи позивача.

Враховуючи вище викладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 1028495,72 грн попередньої оплати є правомірними, заявленими відповідно до вимог чинного законодавства та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судовий збір, в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається на відповідача.

Керуючись ст. 2, 73-79, 86, 123, 129, 233, 236-238, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Автоцентрзапчастина" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мерліон Групп" задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мерліон Групп" (10001, Житомирська обл., м. Житомир, вул. Київська, буд. 79, ід. код 41606261) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Автоцентрзапчастина" (61052, Харківська обл., м. Харків, Жовтневий р-н., вул. Конєва, буд. 4, оф. 406, ід. код 37576121):

- 1028495,72 грн попередньої оплати;

- 15427,44,00 грн судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 09.08.19

Суддя Вельмакіна Т.М.

Віддрукувати: 1- до справи;

2,3 - сторогнам (рек. з пов.).