Рішення

від 08.08.2019 по справі 910/6166/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.08.2019Справа № 910/6166/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Флет Вайт Ко"

до Фізичної особи-підприємця Овчинникової Галини Сергіївни

про повернення невикористаної суми авансових платежів 22 236,37 грн.

Суддя Картавцева Ю.В.

Без повідомлення (виклику) учасників справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Флет Вайт Ко" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Фізичної особи-підприємця Овчинникової Галини Сергіївни про стягнення 22236,37 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що у зв`язку з розірванням договору оренди № 1 від 31.10.2017 відповідач зобов`язаний повернути позивачу невикористану суму авансових платежів, які сплачувались останнім наперед в рахунок відшкодування (компенсації) за комунальні послуги. Відтак, позивач просить суд стягнути з відповідача грошові кошти у розмірі 22236,37 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.05.2019 суд ухвалив: позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Флет Вайт Ко" залишити без руху; встановити позивачу спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом: надання доказів, які підтверджують відправлення відповідачу копій доданих до позовної заяви документів; надання докази сплати судового збору у встановленому порядку (оригінал платіжного документа з підписом відповідального виконавця та відбитком штампа банку) та розмірі; встановити позивачу строк для усунення недоліків - протягом семи днів з дня вручення даної ухвали.

31.05.2019 через відділ діловодства суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків.

За змістом ст. 176 Господарського процесуального кодексу України, за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п`яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 174 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.

Згідно з ч. 3 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з ч. 3 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

З огляду на наведене, оскільки у справі № 910/6166/19 ціна позову не перевищує 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, суд доходить висновку про можливість здійснення розгляду даної справи у порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Так, враховуючи, що предметом позову у даній справі є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі (з огляду на заявлені предмет та підстави позову) не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, суд дійшов висновку про розгляд справи без повідомлення учасників справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.06.2019 суд ухвалив прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі, справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін; запропонувати відповідачу подати відзив на позовну заяву протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали; встановити позивачу строк для подання відповіді на відзив - протягом п`яти днів з дня отримання відзиву; подати суду докази надіслання (надання) її іншим учасникам справи, встановити відповідачу строк для подання заперечень - протягом п`яти днів з дня отримання відповіді на відзив; подати суду докази надіслання (надання) їх іншим учасникам справи.

У встановлений судом строк відповідачем не подано до суду відзиву на позовну заяву позивача.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

У частині 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази та письмові пояснення, викладені позивачем у позовній заяві, суд

ВСТАНОВИВ:

31.10.2017 між Товариством з обмеженою відповідальність Флет Вайт Ко (позивач; орендар) та Фізичною особою-підприємцем Овчинниковою Галиною Сергіївною (відповідач; орендодавець) було укладено Договір оренди № 1 (далі - Договір), відповідно до умов якого (п. 2.1) орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування нежитлове приміщення (об`єкт оренди) загальною площею 52,2 кв.м за адресою: м. Київ, вул. Дегтярівська, б. 30, прим. № 2.

Орендар зобов`язується вносити (перераховувати) орендну плату щомісячно до останнього числа поточного місяця, що передує, у грошовій формі в таких розмірах: з дати набрання чинності цього договору і до 31.12.2017 включно орендна плата в розмірі 6000 грн.; з 01.01.2018 і до моменту закінчення строку дії цього договору орендна плата в розмірі 36000 грн. (п. 4.1 Договору).

Відповідно до п. 4.4 Договору плата за спожиті орендарем комунальні послуги (включаючи, але не обмежуючись: послуги із постачання електричної енергії, теплоенергії, холодного та гарячого водопостачання, каналізації та інші послуги, необхідні для належної експлуатації) не включена до складу орендної плати і сплачується (компенсується) орендодавцю на підставі відповідних розрахунків.

Договір є укладеним з моменту його укладення і діє протягом одного року і до повного виконання сторонами своїх зобов`язань (п. 3.1 Договору).

Згідно з п. 15.5 Договору кожна зі сторін має право розірвати цей договір в односторонньому порядку, письмово попередивши про це іншу сторону за шістдесят календарних днів.

Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем Договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором оренди.

Відповідно до ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Судом встановлено, що 31.10.2017 орендодавець передав, а орендар прийняв у платне строкове користування нежитлове приміщення загальною площею 52,2 кв.м за адресою: м. Київ, вул. Дегтярівська, б. 30, прим. 2 (відповідно до Акту приймання-передачі майна до договору оренди № 1 від 31.10.2017).

Судом встановлено, що позивачем на виконання п. 4.4 Договору було сплачено відповідачу авансові внески за комунальні послуги у розмірі: 3400,00 грн. (квитанція до прибуткового касового ордера № 5 від 31.10.2017); 3946,44 грн. (платіжне доручення № 4 від 07.11.2017); 1837,41 грн. (квитанція до прибуткового касового ордера № 6 від 07.11.2017); 3349,29 грн. (квитанція до прибуткового касового ордера № 7 від 07.12.2017); 5732,26 грн. (квитанція до прибуткового касового ордера № 12 від 09.01.2018); 9535,10 грн. (квитанція до прибуткового касового ордера № 13 від 08.02.2018); 9500,00 грн. (квитанція до прибуткового касового ордера № 14 від 09.02.2018); 10000,00 грн. (квитанція до прибуткового касового ордера № 15 від 12.02.2018).

Судом встановлено, що відповідачем виконані роботи (надані послуги) з відшкодування (компенсації) за спожиті позивачем комунальні послуги у розмірі: 541,19 грн. (Акт надання послуг № 1 від 31.10.2017); 6022,50 грн. (Акт надання послуг № 2 від 30.11.2017); 5126,17 грн. (Акт надання послуг № 3 від 31.12.2017); 7369,76 грн. (Акт надання послуг № 4 від 31.08.2018); 6104,51 грн. (Акт надання послуг № 5 від 28.02.2018).

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що у зв`язку з розірванням договору оренди № 1 від 31.10.2017 відповідач зобов`язаний повернути позивачу невикористану суму авансових платежів, які сплачувались останнім наперед в рахунок відшкодування (компенсації) за комунальні послуги. Відтак, позивач просить суд стягнути з відповідача грошові кошти у розмірі 22236,37 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом, 31.10.2017 між Товариством з обмеженою відповідальність Флет Вайт Ко та Фізичною особою-підприємцем Овчинниковою Галиною Сергіївною було укладено Договір оренди № 1, відповідно до умов якого (п. 2.1) орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування нежитлове приміщення (об`єкт оренди) загальною площею 52,2 кв.м за адресою: м. Київ, вул. Дегтярівська, б . 30 , прим. № 2.

Як встановлено судом, 31.10.2017 орендодавець передав, а орендар прийняв у платне строкове користування нежитлове приміщення загальною площею 52,2 кв.м за адресою: м. Київ, вул. Дегтярівська, б. 30, прим. 2 (відповідно до Акту приймання-передачі майна до договору оренди № 1 від 31.10.2017).

Судом було встановлено, що позивачем на виконання п. 4.4 Договору сплачено відповідачу авансові внески за комунальні послуги у розмірі: 3400,00 грн. (квитанція до прибуткового касового ордера № 5 від 31.10.2017); 3946,44 грн. (платіжне доручення № 4 від 07.11.2017); 1837,41 грн. (квитанція до прибуткового касового ордера № 6 від 07.11.2017); 3349,29 грн. (квитанція до прибуткового касового ордера № 7 від 07.12.2017); 5732,26 грн. (квитанція до прибуткового касового ордера № 12 від 09.01.2018); 9535,10 грн. (квитанція до прибуткового касового ордера № 13 від 08.02.2018); 9500,00 грн. (квитанція до прибуткового касового ордера № 14 від 09.02.2018); 10000,00 грн. (квитанція до прибуткового касового ордера № 15 від 12.02.2018).

Загальна сума сплачених позивачем авансових внесків за комунальні послуги становить 47300,50 грн.

Як встановлено судом, відповідачем виконані роботи (надані послуги) з відшкодування (компенсації) за спожиті позивачем комунальні послуги у розмірі: 541,19 грн. (Акт надання послуг № 1 від 31.10.2017); 6022,50 грн. (Акт надання послуг № 2 від 30.11.2017); 5126,17 грн. (Акт надання послуг № 3 від 31.12.2017); 7369,76 грн. (Акт надання послуг № 4 від 31.08.2018); 6104,51 грн. (Акт надання послуг № 5 від 28.02.2018). Загалом 25164,13 грн.

Як встановлено рішенням Господарського суду міста Києва від 07.06.2018 у справі № 910/3476/18 Договір оренди № 1 від 31.10.2017 є розірваним в односторонньому порядку з 03.04.2018.

В силу ст. 651 Цивільного кодексу України, у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим, а зобов`язання сторін за розірваним договором в силу ст. 653 Цивільного кодексу України припиняються.

Так, матеріалами справи підтверджується сплата позивачем відповідачу 47300,50 грн. авансових внесків за комунальні послуги, при цьому, відповідно до актів надання послуг відповідачем надано позивачу послуги з відшкодування (компенсації) за спожиті комунальні послуги у розмірі 25164,13 грн. Невикористана сума авансових платежів становить 22136,37 грн.

Водночас, відповідачем не було надано заперечень щодо розміру переплати та щодо власне обставин переплати (в тому числі, не зазначено про відсутність переплати позивачем за Договором).

За положеннями ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про:

- повернення виконаного за недійсним правочином;

- витребування майна власником із чужого незаконного володіння;

- повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні;

- відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Як вбачається з зазначеної норми, цей вид позадоговірних зобов`язань породжують такі юридичні факти: набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; відсутність для цього правових підстав або якщо такі відпали.

Разом з тим, оскільки між сторонами у справі було укладено Договір, на підставі якого позивачем було сплачено кошти, однак зобов`язання за цим Договором припинилось у зв`язку з розірванням договору, в тому числі зобов`язання відповідача щодо надання послуг з відшкодування (компенсації) вартості наданих комунальних послуг, за яким відповідачем було набуто грошові кошти (зокрема у надмірному розмірі 22136,37 грн.), суд доходить висновку, що у зв`язку з припиненням зобов`язання за таким Договором, правова підстава набуття відповідачем коштів від позивача відпала, а отже майно - грошові кошти - є таким, що збережене відповідачем без достатньої правової підстави.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується з нормами ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Суд зазначає, що наявність обов`язку відповідача повернути позивачу суму надмірно сплачених коштів підтверджується наявними в матеріалах справи доказами та відповідачем не було спростовано, також, матеріали справи не містять доказів виконання такого обов`язку (доказів повернення позивачу грошових коштів).

Разом з тим, позивачем заявлено до стягнення з відповідача невикористану суму авансових платежів у розмірі 22236,37 грн., однак, суд зазначає, що доказами, які містяться в матеріалах справи підтверджується невикористана сума авансових платежів у розмірі 22136,37 грн. З огляду на що, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача невикористаної суми авансових платежів підлягають частковому задоволенню, а саме у розмірі 22136,37 грн.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписами ст.ст. 76, 77, 78, 79 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати позивача по сплаті судового збору покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236, 237, 238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Овчинникової Галини Сергіївни ( 04119, м. Київ, вул. Білоруська, 34, кв. 18 ; ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ; дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Флет Вайт Ко (03057, м. Київ, вул. Желябова, 10, кв. 90; ідентифікаційний код: 41693710) грошові кошти у розмірі 22136 (двадцять дві тисячі сто тридцять шість) грн. 37 коп. та судовий збір у розмірі 1912 (одна тисяча дев`ятсот дванадцять) грн. 36 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ю.В. Картавцева