Рішення

від 09.08.2019 по справі 910/7393/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

09.08.2019Справа № 910/7393/19 Господарський суд міста у складі судді Києва Ярмак О.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження господарську справу

За позовом Приватного акціонерного товариства "Нова Лінія" (08162, Київська область, Києво-Святошинський район, Чабани, Одеське шосе 8, код ЄДРПОУ 30728887)

до Товариства з обмеженю відповідальністю "Нафтогазгруп "Деметра" (03040, м.Київ, вул.Стельмаха буд.6А оф.1, код ЄДРПОУ 38805539)

про стягнення 9 013,88 грн.

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Нова Лінія" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженю відповідальністю "Нафтогазгруп "Деметра" про стягнення 7652,01 грн. переплати по договору № НД-146/16 від 14.09.2016, 1037,34 грн. інфляційних втрат, 324,53 грн. 3% річних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.06.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/7393/19, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання); визначено сторонам строк для реалізації процесуальних прав.

Згідно положень ст. 248 ГПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідач письмового відзиву на позов не надав, про наявність судового провадження повідомлявся належним чином. Згідно повідомлення про вручення поштового відправлення, ухвала суду від 11.06.2019 була надіслана відповідачу на адресу, вказану у позовній заяві та Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, та отримана - 15.06.2019.

Позивач також належним чином повідомлений про розгляд справи відповідно до ст. 120 ГПК України, ухвала суду від 11.06.2019 була надіслана позивачу на зазначеній у позовній заяві та витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та отримана - 20.06.2019.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Крім того, у рішенні ЄСПЛ від 03.04.2008 року "Пономарьов проти України" зазначено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Також, слід врахувати, що Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 21 лютого 2018 року у справі №2103/490/2012 вказав про те, що сторона, яка приймає участь у судовому процесі, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Враховуючи наведені положення, господарський суд зазначає, що сторони не були позбавлені права та можливості самостійно ознайомитись з ухвалою суду, в якій зазначено відомості щодо судового провадження, яке є у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Таким чином, суд, враховуючи належне повідомлення сторін про розгляд справи, визначений процесуальний строк для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, вбачає за можливе здійснити розгляд справи за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

14.09.2016 між позивачем - ПрАТ "Нова Лінія" (споживач) та відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Нафтогазгруп "Деметра" (постачальник) було укладено договір на постачання природного газу № НД-146/16, за умовами якого відповідач зобов`язався постачати позивачу природний газ у необхідних для нього об`ємах (обсягах), а останній, у свою чергу, - своєчасно оплачувати постачальнику вартість природного газу в розмірі, строки та у порядку, що визначені цією угодою.

Вищезазначений правочин підписаний уповноваженим представниками його сторін, а також скріплений печатками цих суб`єктів господарювання.

Згідно з пунктом 6.1.1 вказаного договору оплата за газ здійснюється у наступному порядку: перша оплата у розмірі 30% - до 10-го числа місяця поставки газу; друга оплата в розмірі 30% - до 20-го числа місяця поставки газу; третя оплата в розмірі 30% - до кінця місяця поставки газу; остаточний розрахунок - до 10 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

З матеріалів справи вбачається, що додатковими угодами №№ 2-9 до цього правочину було внесено зміни в частині, зокрема, строку дії наведеного правочину та ціни природного газу, що поставляється Товариством.

Матеріалами справи встановлено, що позивач за платіжними дорученнями № 2608 від 09.03.2017 на суму 14 106,00 грн., № 12884 від 18.10.2017 на суму 91,16 грн. здійснив оплату природного газу по виставленому відповідачем рахунку по договору на суму 14 197,16 грн.

У долученій до позову оборотно-сальдовій відомості по рахунку 6851 за вересень 2016-травень 2019 та картці рахунку № НОМЕР_1 за період з вересня 2016 року по грудень 2017 року по контрагенту відображено господарські операції сторін та надходження коштів.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, про наявність переплати у сумі 7652,01 грн. по договору № НД-146/16 від 14.09.2016, яка на вимогу № 12 від 29.01.2018 відповідачем залишилась неповернена, та яка враховуючи призупинення сторонами правовідносин сторін в частині поставки та закінчення дії договору підлягає стягненню з відповідача порядку ст. 1212 ЦК України. За прострочення повернення коштів позивач нараховує 1037,34 грн. інфляційних втрат, 324,53 грн. 3% річних відповідно до ст. 625 ЦК України.

Розглядаючи даний спір та вирішуючи його по суті, суд враховував наступне.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України), господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до приписів статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Частиною 1 ст. 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 статті 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 1 ст. 509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідач отримав грошові кошти у розмірі 7652,01 грн., як оплату за природній газ згідно договору № НД-146/16 від 14.06.2016, проте поставка на вказану суму здійснена не була.

Пунктом 6.4 договору визначено, що надлишкові грошові кошти, які надійшли від споживача, постачальник зараховує як попередню оплату за умови відсутності у споживача заборгованості за даним договором. У випадку отримання письмового звернення споживача про повернення надлишково сплачених ним коштів, постачальник зобов`язаний повернути такі кошти протягом 5-ти банківських днів з моменту отримання письмового звернення.

За умовами п.13.1 договору, строк дії договору з моменту підписання до 31 грудня 2016 року включно, а в частині розрахунків за газ - до їх повного здійснення.

За змістом пункту 13.2 цього правочину строк його дії може бути продовжений, про що сторонами укладається відповідна додаткова угода.

При цьому, додатковою угодою № 9 від 31.10.2017 до договору сторони прийшли згоди договір № НД-146/16 на постачання природного газу від 14.09.2016 призупинити в частині постачання природного газу з 31.10.2017.

Відповідно до підписаного сторонами Акту звірки взаємних розрахунків за січень 2017-листопад 2017, станом на 30.11.2017 облікується заборгованість за Товариством з обмеженою відповідальністю "Нафтогазгруп "Деметра" на користь Приватного акціонерного товариства "Нова Лінія" у сумі 7652,01 грн.

29.01.2018 (після закінчення строку дії договору) позивач звертався до відповідача з вимогою за вих. № 12 про повернення коштів в сумі 7652,01 грн. з огляду на підписання додаткової угоди № 9 від 31.10.2017 про призупинення поставки природного газу.

Докази повернення відповідачем вказаної суми у матеріалах справи відсутні.

Відповідно до статті 598 ЦК України зобов`язання припиняється на підставах, встановлених договором або законом.

Підстави припинення зобов`язання визначені у главі 50 ЦК України, статті 202 ГК України.

За умовами статті 202 ГК України господарське зобов`язання припиняється: виконанням, проведеним належним чином; зарахуванням зустрічної однорідної вимоги або страхового зобов`язання; у разі поєднання управленої та зобов`язаної сторін в одній особі; за згодою сторін; через неможливість виконання та в інших випадках, передбачених цим Кодексом або іншими законами. Господарське зобов`язання припиняється також у разі його розірвання або визнання недійсним за рішенням суду. До відносин щодо припинення господарських зобов`язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини першої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно з частинами 2, 3 статті 1212 ЦК України положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: повернення виконаного за недійсним правочином; витребування майна власником із чужого незаконного володіння; повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Оскільки між сторонами у справі було укладено договір № НД-146/16 від 14.09.2016 і сторонами за взаємною згодою припинені правовідносини сторін в частині постачання газу, за відсутності доказів їх відновлення, підстава для утримання відповідачем суми 7652,01 грн. переплати відсутні.

Відтак, спірні грошові кошти є такими, що збережені відповідачем без достатньої правової підстави та підлягають поверненню позивачу.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Статтю 625 ЦК України розміщено у розділі І "Загальні положення про зобов`язання" книги 5 ЦК України. Отже, положення розділу І книги 5 ЦК України поширюються як на договірні (підрозділ 1 розділу ІІІ книги 5 ЦК України), так і на недоговірні (деліктні) зобов`язання (підрозділ 2 розділу ІІІ книги 5 ЦК України).

Отже, дія статті 625 ЦК України поширюється на всі види грошових зобов`язань незалежно від підстав їх виникнення (договір чи делікт), у тому числі й на позадоговірне грошове зобов`язання, що виникло на підставі статті 1212 ЦК України. Тому в разі прострочення виконання зобов`язання, зокрема щодо повернення безпідставно одержаних чи збережених грошей, нараховуються 3 % річних та інфляційні нарахування від простроченої суми відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2018 року у справі № 910/10156/17 та від 16 травня 2018 року у справі № 14-16цс18.

За прострочення виконання зобов`язання щодо повернення коштів позивачем заявлено вимоги про стягнення 1037,34 грн. інфляційних втрат, 324,53 грн. 3% річних за період з 01.01.2018 по 31.05.2019.

Судом враховано, що за умовами п.6.4 договору, повернення коштів здійснюється за вимогою споживача.

Згідно повідомлення про вручення поштового відправлення, вказана вимога отримана - лист за вих. № 12 від 29.01.2018 отримана відповідачем - 19.12.2018.

Поряд з цим, сторонами було підписано додаткову угоду № 9 від 31.10.2017 та Акти звірки взаєморозрахунків станом на 30.11.2017, 31.05.2018, копії яких долучені до справи, що свідчить про обізнаність відповідача про наявність кредиторської заборгованості перед позивачем у сумі 7652,01 грн., які залишаються неповерненими.

Оскільки заявлені ПрАТ "Нова Лінія" до стягнення розміри трьох процентів річних та інфляційних втрат відповідають вимогам чинного законодавства та є арифметично вірними, позовні вимоги про стягнення з відповідача вказаних сум також підлягають задоволенню.

Відповідач письмового відзиву на позов, свого контррозрахунку не надав, стверджувань позивача не спростував.

За таких обставин вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до статті 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 86, 129, 233, 236, 236-240, 250-252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтогазгруп "Деметра" (01013, місто Київ, вулиця Промислова, будинок 4/7, офіс 9; ідентифікаційний номер 38805539) на користь приватного акціонерного товариства "Нова Лінія" (08162, Київська область, Києво-Святошинський район, селище міського типу Чабани, Одеське шосе, будинок 8; ідентифікаційний номер 30728887) 7652 (сім тисяч шістсот п`ятдесят дві) грн. 01 коп. основного боргу, 1037 (одну тисячу тридцять сім) грн. 34 коп. інфляційних втрат, 324 (триста двадцять чотири) грн. 53 коп. 3 % річних, а також 1 921 (одну тисячу дев`ятсот двадцять одну) грн. 00 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене у строки та порядку, встановленому розділом ІV ГПК України.

Суддя О.М.Ярмак