Рішення

від 17.03.2010 по справі 47/35-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІ ВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. ка нцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" березня 2010 р. Справ а № 47/35-10

вх. № 509/5-47

Суддя господарського суд у Светлічний Ю.В.

при секретарі судового зас ідання

за участю представників ст орін:

позивача - Басарт Л.А. до віреність б/н від 03.12.09 р.;

відповідача - не з"явився;

розглянувши справу за поз овом Товариства з обмежен ою відповідальністю "Діа", м. К иїв

до Фізичної особи - підп риємця ОСОБА_2, АДРЕСА_1

про стягнення 43366,33 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмежено ю відповідальністю "Діа" (пози вач) звернулося з позовом щод о стягнення з відповідача - Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 основної заборгова ності у розмірі 28751,11 грн., інфляц ійні витрати у розмірі 12419,13 грн . та 3% річних у розмірі 2196,09 грн., я кі виникли внаслідок несплат и відповідачем отриманого то вару на підставі договору по ставки № 108/2007 від 10.05.2007 р. Крім того , позивач просить покласти на відповідача судові витрати, у вигляді сплаченого держми та у розмірі 433,67 грн. та витрати на інформаційно-технічне за безпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн.

Присутній представник поз ивача у судовому засіданні п озовні вимоги підтримує в по вному обсязі. Окрім того, пози вач надав 17 березня 2010 року док ументи згідно супровідного л иста вх. № 6097, які долучені судо м до матеріалів справи.

Представник відповідача у судове засідання не з"явився , свого повноважного предста вника не направив, про дату та час був повідомлений належн им чином, але відзив на позов т а витребувані судом документ и не надав.

Враховуючи те, що норми ст.38 Г ПК України щодо обов' язку г осподарського суду витребув ати у сторін документи і мате ріали, необхідні для вирішен ня спору, кореспондуються з д испозитивним правом сторін п одавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Кон ституції України визначає од ним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведе нні перед судом їх переконли вості, суд вважає, що господар ським судом в межах наданих н им повноважень створені нале жні умови для надання сторон ами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребув ання додаткових доказів, а та кож вважає за можливе розгля д справи за позовною заявою п озивача за наявними у справі матеріалами і документами.

Розглянувши матеріали спр ави та вислухавши пояснення представників сторін госпо дарським судом встановлено, що 10 травня 2007 року між позивач ем та відповідачем було укла дено договір поставки № 108/2007 пр о поставку товарів (парфюмер но-косметичної продукції).

Відповідно до умов вищевка заного договору позивач (пос тачальник) зобов'язується по ставити, а відповідач (покупе ць) зобов'язується прийняти т а оплатити товар на умовах до говору.

Позивач свої зобов'язання з гідно договору виконало у по вному обсязі та належним чин ом, що підтверджується накла дними: № Д-148228 від 16.05.2007р. про відпу ск парфюмєрно-косметичних то варів на суму 21833,53 грн, № Д-148586 від 11.06.2007р. про відпуск парфюмєрно-к осметичних товарів на суму 1627 7,58 грн.

Всі товари на загальну суму 38111,11 грн. були відпущені особис то відповідачу.

За умовами договору відпов ідач згідно п.7.1. повинен був п ровести оплату на протязі 28 ка лендарних днів з моменту отр имання товарів, тобто не пізн іше 14.06.2007р. та 09.07.2007р.

Відповідач отримав товар, а ле оплатив лише частково в ро змірі 9360,00 грн., унаслідок чого в иникла заборгованість у сумі 28751,11 грн.

Згідно ст. 509 Цивільного код ексу України, ст.173 Господарсь кого кодексу України зобов'я зання є правовідношення, в як ому одна сторона (боржник) зоб ов`язана вчинити на користь д ругої сторони (кредитора) пев ну дію (передати майно, викона ти роботу, надати послугу, спл атити гроші тощо) або утримат ися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржн ика виконання його обов'язку .

Зобов'язання виникають з пі дстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодек су України.

Названі норми передбачают ь, що господарські зобов'язан ня можуть виникати безпосере дньо з господарського догов ору та інших угод, передбачен их законом, а також угод, не пе редбачених законом, але таки х, які йому не суперечать.

За змістом ст. 193 Господарськ ого кодексу України та ст. 525 Ци вільного кодексу України одн остороння відмова від викона ння зобов'язань, крім випадкі в, передбачених законом не до пускається.

Частиною 3 статті 509 Цивільно го кодексу України встановле но, що зобов'язання має ґрунту ватися на засадах добросовіс ності, розумності та справед ливості.

Згідно зі ст. 610 Цивільного ко дексу України, порушенням зо бов'язання є його невиконанн я або виконання з порушенням умов, визначених змістом зоб ов`язання (неналежне виконан ня).

Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивіл ьного кодексу України, яка мі стить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконув атися належним чином відпові дно до закону, інших актів, дог овору, а за відсутності конкр етних вимог щодо виконання з обов`язання - відповідно до ви мог, що у певних умовах звичай но ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільно го кодексу України передбаче но, якщо у зобов`язанні встано влений строк (термін) його вик онання, то воно відлягає вико нанню у цей строк (термін).

В силу ст. 33 Господарського п роцесуального кодексу Украї ни кожна сторона повинна дов ести ті обставини, на які вона посилається як на підставу с воїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу Укра їни, господарський суд оціню є докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуєтьс я на всебічному, повному і об' єктивному розгляді в судовом у процесі всіх обставин спра ви в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 Гос подарського процесуального кодексу України: доказами у с праві є будь-які фактичні дан і, на підставі яких господарс ький суд у визначеному закон ом порядку встановлює наявні сть чи відсутність обстави н, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають зна чення для правильного виріше ння господарського спору.

Враховуючи вказані обстав ини та те, що відповідач не над ав суду жодного доказу, який б и спростовував наявність заб оргованості перед позивачем , хоча мав можливість скорист уватись своїми процесуальни ми правами та надати докумен ти в обґрунтування своєї поз иції по справі, суд дійшов вис новку про те, що позовна вимог а позивача в частині стягнен ня коштів в сумі 28751,11 грн. (сума о сновного боргу) правомірна т а обґрунтована, така, що не спр остована відповідачем, тому підлягає задоволенню.

Окрім того, позивач просить суд стягнути на його користь інфляційні витрати у розмір і 12419,13 грн. та 3% річних у розмірі 2 196,09 грн.

В силу вимог ч.2 ст.625 Цивільно го кодексу України, боржник я кий прострочив виконання гро шового зобов' язання, на вим огу кредитора зобов' язаний сплатити суму боргу з урахув анням встановленого індексу інфляції за весь час простро чення, а також три проценти рі чних від простроченої суми, я кщо інший розмір процентів н е встановлений договором або законом.

При цьому, передбачене зако ном право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням і ндексу інфляції та процентів річних є способами захисту й ого майнового права та інтер есу, суть яких полягає у відшк одуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення гр ошових коштів внаслідок інфл яційних процесів та отриманн і компенсації (плати) від борж ника за користування утримув аними ним грошовими коштами, належними до сплати кредито рові.

Перевіривши нарахування і нфляційних витрат і та 3% річни х суд приходить до висновку, щ о дане нарахування не супере чить вимогам чинного законод авства, інтересам сторін та п ідлягає задоволенню.

Відповідно до статті 49 Госп одарського процесуального к одексу України державне мито у розмірі, передбаченому ста ттею 3 Декрету Кабінету Мініс трів України "Про державне ми то", що становить 433,67 грн., та згі дно зі статтею 44 Господарсько го процесуального кодексу Ук раїни, Постановою Кабінету М іністрів України від 21.12.2005р. № 1258 судові витрати на інформаці йно-технічне забезпечення су дового процесу у сумі 236,00 гриве нь слід покласти на відповід ача, з вини якого виник спір.

Враховуючи вищевикладен е та керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 549, 6 25 Цивільного кодексу України , статтею 3 Декрету Кабінету М іністрів України "Про держав не мито", Постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 р. № 1258, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 38, 43, 44, 49, 75, ст.ст. 82-85 Го сподарського процесуальног о кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити п овністю.

2 Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (АДР ЕСА_1, код НОМЕР_1) на корис ть Товариства з обмеженою в ідповідальністю "Діа" (01032, м.Киї в, вул.Саксаганського,112-Б, оф. 16-1 7, р/р 26004044815900 в АТ "Укрсиббанк" м.Хар ків, МФО 351005, код ЄДРПОУ 14350910) суму основного боргу у розмірі 28751, 11 грн., інфляційні витрати у ро змірі 12419,13 грн. та 3% річних у розм ірі 2196,09 грн., 433,67 грн. державного м ита та витрати на інформацій но - технічне забезпечення су дового процесу у розмірі 236,00 гр н.

Видати наказ після набранн я рішенням законної сили.

Суддя Светлічний Ю.В.

Справа №47/35-10

Повний текст рішення підп исано 19 березня 2010 року.