ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua УХВАЛА
про відмову у забезпеченні позову
м. Київ
09.08.2019Справа № 910/10197/19 Господарський суд міста Києва у складі судді Лиськова М.О., розглянувши заяву Товариство з обмеженою відповідальністю "ДАН ПРОЕКТ" про забезпечення позову і додані до неї матеріали, подану до пред`явлення позову
За позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "ДАН ПРОЕКТ"
проспект Науки, буд.11-А, м. Київ,03028
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Проект-Актів"
вул. Авіаконструктора І. Сікорського, буд.8, офіс 5,Київ 112, 04112
про стягнення 550 000,00 грн.
Представники: без виклику учасників справи
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "ДАН ПРОЕКТ" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Проект-Актів" (далі - відповідач), в якій просить суд стягнути з відповідача стягнення 550 000,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що за Товариством з обмеженою відповідальністю "Проект-Актів" обліковується заборгованість із оплати наданих послуг за Договором на виконання проектних робіт від 12.02.2019 №01-19.
05.08.2019 ухвалою суду відкрито провадження у справ в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання).
08.08.2019 через загальний відділ діловодства від Товариства з обмеженою відповідальністю "ДАН ПРОЕКТ" надійшла заява про забезпечення позову.
На обґрунтування вказаної заяви позивач посилається, зокрема, на наступні обставини.
Щодо відповідача відкрито ряд судових проваджень про стягнення боргу, виконавчих проваджень про примусове виконання рішень судів та окрім цього, відповідач мас пододатковий борг.
Відповідач є боржником, у справах, провадження у яких відкриті за позовами інших осіб, зокрема справа 910/17684/18 про стягнення 85 546 грн.93 коп., справа 910/17209/18 про стягнення 97 154 грн. 35 коп., справа 910/17218/18 про стягнення 216 099 грн. 33 коп. справа 910/17210/18 про стягнення 81 137 грн. 49коп. справа № 910/3819/19 про стягнення 732 185 грн. 42 коп., справа № 910/3820/19 про стягнення 17 254 грн. 12 коп., справа № 910/3821/19 про стягнення 7 393 грн. 67 коп., справа № 910/3822/19 про стягнення 14 069 грн. 11 коп.
Відповідно до інформації Державної фіскальної служби України станом на 04.08.2019 відповідач має податковий борг, а також у органів державної податкової служби виникає право додаткової застави на майно відповідача.
Відповідно до інформації Автоматизованої системи виконавчого станом на 05.08.2019, відповідач є боржником у 5 виконавчих провадженнях № АСВП: 59481055 від і 0.07.2019; № АСВП: 59536879 від 18.07.2019; № АСВП: 59536920 від 18.07.2019; № АСВП: 59551401 від 18.07.2019; № АСВП: 59551460 від 18.07.2019.
Окрім цього, що відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ ПРОЕКТ-АКТІВ (код ЄДРПОУ 40186902) є правонаступником Приватного підприємства ПРОЕКТ-АКТІВ (код ЄДРПОУ 40186902). Відносно ПП Проект-Актів також розглядались судові справи про стягнення заборгованості, яку має сплатити правонаступник ТОВ Проект-Актів (відповідач).
Таким чином, звертаючись до суду, заявник просить вжити заходів забезпечення позову, а саме накласти арешт на грошові кошти в еквіваленті 550 000 грн. які знаходяться на розрахункових рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю "Проект-Актів".
Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ДАН ПРОЕКТ" про забезпечення позову, проаналізувавши норми господарського процесуального законодавства України, суд відзначає наступне.
Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно з ч. 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України визначено, що позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов`язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.
Згідно зі ст. 140 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
У пункті 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" (із змінами від 16.01.2013) забезпечення позову визначається як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу (ч. 3 п. 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову").
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії (ч. 3 п. 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 26.12.2011).
Разом з тим, статтею 129 Конституції України визначено принципи рівності усіх учасників процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, як одні з основних засад судочинства.
Отже, будь-яке рішення господарського суду повинно прийматися з дотриманням зазначених принципів, які виражені також у статтях Господарського процесуального кодексу України.
Принцип рівності перед законом і судом в процесуальному аспекті означає рівність суб`єктивних процесуальних прав усіх учасників судового процесу незалежно від їх особистих якостей (правового статусу, майнового стану), визначення процесуального становища учасників судочинства тільки процесуальним законодавством і ніяким іншим, визначення процесуального порядку розгляду справ певною процесуальною формою.
В матеріальному аспекті принцип рівності повинен розумітися так, що до всіх учасників процесу матеріальний закон має застосовуватися однаково (право є застосуванням рівного масштабу до різних осіб).
Принцип змагальності сторін полягає в тому, що сторони в процесі зобов`язані в процесуальній формі довести свою правоту за допомогою поданих ними доказів переконати суд в обґрунтованості своїх вимог чи заперечень.
Частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Таким чином, сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 ГПК, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Отже, обов`язковою передумовою вжиття заходів забезпечення позову є обґрунтованість відповідних вимог сторони, в тому числі й із зазначенням очевидних ознак протиправності оскаржуваних рішення, дії або бездіяльності, очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам останньої, неможливості у подальшому без вжиття таких заходів відновлення прав особи та обов`язковим поданням доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.
Тобто у даному випадку саме на позивача, як на особу, яка посилається, що невжиття заходів забезпечення унеможливить ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, покладається обов`язок доведення своїх посилань.
Проте, всупереч ст. 74 ГПК України позивачем не надано належних, допустимих, достовірних або достатніх у сукупності доказів, що без вжиття заявлених заходів забезпечення позову (шляхом накладення арешту на грошові кошти боржника) унеможливиться ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду у обраний позивачем спосіб.
Крім того, заходи забезпечення позову, про які клопоче позивач, за переконанням суду, не є адекватними заявленим позовним вимогам; не відповідають принципу збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; відсутній зв`язок між конкретними заходами до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; позивачем не доведено, що невжиття заходів до забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду та не надано жодних доказів на підтвердження обставин, зазначених у заяві.
Одночасно, судом вказувалось, що одним з критеріїв, який оцінюються судом у разі вирішення питання про забезпечення позову є наявність зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, встановлення чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову.
Суд звертає увагу на те, що під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначено як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату.
Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.
Однак, саме лише посилання заявника на потенційну можливість заподіяння шкоди правам та законним інтересам позивача до ухвалення рішення у справі, не є достатньою підставою для вжиття заходів забезпечення позову.
Окрім того, суд вважає, що обраний позивачем спосіб забезпечення позову не забезпечать виконання у подальшому судового рішення у випадку задоволення позову, його незастосування не може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача у цій справі.
Враховуючи вищевикладене, позивачем не надано будь-яких належних доказів на підтвердження того, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Приймаючи до уваги те, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б свідчили про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам заявника до ухвалення рішення у справі, дані про неможливість захисту прав, свобод та інтересів заявника без вжиття таких заходів також не наведені, отже, суд не вбачає підстав для задоволення даної заяви про забезпечення позову.
Таким чином, заява позивача про забезпечення позову є такою, що не підлягає задоволенню.
З наведених підстав, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ДАН ПРОЕКТ" про забезпечення позову.
Відповідно до ч. 6 ст. 140 ГПК України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Керуючись ст.ст. 136, 140, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
УХВАЛИВ:
1. В задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ДАН ПРОЕКТ" про забезпечення позову відмовити.
2. Дана ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання (09.08.2019) та може бути оскаржена в порядку і строки, визначені положеннями ст.ст. 253-259 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя М.О. Лиськов
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 09.08.2019 |
Оприлюднено | 12.08.2019 |
Номер документу | 83537026 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Лиськов М.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні