Рішення

від 01.08.2019 по справі 910/5117/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.08.2019Справа № 910/5117/19

Господарський суд міста Києва у складі судді Щербакова С.О., за участю секретаря судового засідання Філон І.М., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Приватного підприємства "Консул 59"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Розвиток-2012"

про стягнення 1 507 042, 54 грн.

Представники:

від позивача: Даниленко В.В.;

від відповідача: не з`явився;

вільний слухач: ОСОБА_1 .

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство "Консул 59" (далі -позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Розвиток-2012" (далі -відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 1 507 042, 54 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором № _1/923-К про надання фінансової допомоги на зворотній основі від 26.05.2015.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.04.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати в порядку загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 23.05.2019.

У судовому засіданні 23.05.2019 суд на місці ухвалив відкласти розгляд справи на 20.06.2019.

11.06.2019 через відділ автоматизованого документообігу суду від Приватного підприємства "Консул 59" надійшли письмові пояснення та докази на підтвердження викладених обставин, в яких позивач зазначає, що платіжне доручення № 204 від 27.05.2015 має обов`язкові реквізити платіжного документа передбачені Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 № 22.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.06.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті. Судове засідання у справі № 910/5117/19 призначено на 01.08.2019.

У даному судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, причин неявки суду не повідомив, однак був повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Приймаючи до уваги, що представник відповідача був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, суд вважає, що неявка у судове засідання представників відповідача не є перешкодою для прийняття рішення у даній справі.

Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 01.08.2019 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

26.05.2015 між Приватним підприємством "Консул 59" (далі - сторона-1) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Розвиток-2012" (далі - сторона-2) укладено договір №_1/923-К про надання фінансової допомоги на зворотній основі, умовами якого передбачено, що в порядку та на умовах, визначених цим договором, сторона -1 надає стороні-2 фінансову допомогу на зворотній основі (далі - допомога), а сторона-2 зобов`язується повернути її в термін, визначений цим договором.

Розмір допомоги за цим договором становить 1 507 042, 54 грн. (п. 2.1. договору).

Допомога надається з метою поповнення обігових коштів сторони-2 (п. 2.2. договору).

Відповідно до п.п. 3.1. та 3.2. договору, сторона-1 зобов`язується надати допомогу протягом 2 (двох) календарних днів з моменту підписання цього договору. Допомога надається шляхом переказу платіжним дорученням грошових коштів з поточного рахунку сторони-1 на поточний рахунок сторони-2, зазначені в реквізитах договору.

Згідно п. 4.1. договору, строк, на який надається допомога становить 1 (один) календарний рік з моменту зарахування грошових коштів на поточний рахунок сторона-2.

Пунктом 4.2. договору визначено, що сторона-2 має право повернути надану стороною-1 допомогу до закінчення строку, передбаченого п. 4.1. договору.

За умовами п. 5.1. договору, сторона-2 зобов`язується повернути допомогу у розмірі, вказаному в п. 2.1. договору, в строк, встановлений п. 4.1. договору.

У відповідності до п. 5.3. договору, допомога вважається повернутою з моменту зарахування грошових коштів на поточний рахунок сторони-1, вказаний в п. 5.2. договору.

Даний договір діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань (п. 7.3. договору).

З матеріалів справи вбачається, що на виконання своїх зобов`язань за договором № _1/923-К від 26.05.2015 Приватним підприємством "Консул 59" була надана Товариству з обмеженою відповідальністю "Розвиток-2012" поворотна фінансова допомога у розмірі 1 507 042, 54 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 204 від 27.05.2015.

Проте, відповідач надану фінансову допомогу у визначений договором строк не повернув, внаслідок чого за Товариством з обмеженою відповідальністю "Розвиток-2012" утворилась заборгованість у розмірі 1 507 042, 54 грн.

Позивачем на адресу відповідача направлялась вимога № 6 від 02.06.2016, в якій позивач зазначив, що всупереч умовам договору отримана фінансова допомога не була повернута в термін, передбачений договором - до 26.05.2016, та враховуючи, що ПАТ Фідобанк віднесено до неплатоспроможних просив перерахувати неповернуту фінансову допомогу у сумі 1 507 042, 54 грн. на поточний рахунок позивача в АТ Ощадбанк .

Листом від 11.07.2016 № 4 відповідач надав відповідь на вищезазначену вимогу, в якій повідомив, що на даний час повернення поворотної фінансової допомоги є неможливим, оскільки рахунки ТОВ "Розвиток-2012" заблоковані та просив пролонгувати дію договору на один рік до 27.05.2017 року.

Отже, обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що відповідач неналежним чином виконує свої зобов`язання щодо повернення коштів у розмірі 1 507 042, 54 грн. у визначений договором № _1/923-К від 26.05.2015 строк, у зв`язку з чим просить суд стягнути з відповідача борг у сумі 1 507 042, 54 грн.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що первісні позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно частини першої статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

У відповідності до положень ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до пункту 14.1.257 Податкового кодексу України, поворотна фінансова допомога - сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов`язковою до повернення.

Суд зазначає, що укладений між сторонами договір № _1/923-К про надання фінансової допомоги на зворотній основі від 26.05.2015 за своєю правовою природою є договором позики.

Відповідно до ст. 1046 Цивільного кодексу України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми (ч. 1 ст. 1047 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 1048 Цивільного кодексу України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Договір позики вважається безпроцентним, якщо:

1) він укладений між фізичними особами на суму, яка не перевищує п`ятдесятикратного розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, і не пов`язаний із здійсненням підприємницької діяльності хоча б однією із сторін;

2) позичальникові передані речі, визначені родовими ознаками.

Згідно із ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Частиною 3 статті 1049 Цивільного кодексу України визначено, що позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Судом встановлено, що на виконання своїх зобов`язань за договором № _1/923-К від 26.05.2015 Приватним підприємством "Консул 59" була надана Товариству з обмеженою відповідальністю "Розвиток-2012" поворотна фінансова допомога у розмірі 1 507 042, 54 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 204 від 27.05.2015.

Проте, станом на дату винесення рішення у даній справі грошові кошти відповідач не повернув, доказів зворотного суду не надав, внаслідок чого за Товариством з обмеженою відповідальністю "Розвиток-2012" утворилась заборгованість у розмірі 1 507 042, 54 грн.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно п. 4.1. договору, строк, на який надається допомога становить 1 (один) календарний рік з моменту зарахування грошових коштів на поточний рахунок сторона-2.

За умовами п. 5.1. договору, сторона-2 зобов`язується повернути допомогу у розмірі, вказаному в п. 2.1. договору, в строк, встановлений п. 4.1. договору.

Таким чином, враховуючи п.п. 4.1., 5.1. договору, відповідач зобов`язаний був повернути грошові кошти у розмірі 1 507 042, 54 грн. в строк до 26.05.2016, тобто починаючи з 27.05.2016 відбулося прострочення виконання зобов`язання.

Частиною 1 ст. 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене, оскільки відповідач не надав суду доказів належного виконання свого зобов`язання щодо повернення грошових коштів у повному обсязі, суд дійшов висновку, що відповідачем було порушено умови договору № _1/923-К про надання фінансової допомоги на зворотній основі від 26.05.2015 та положення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, а тому підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 1 507 042, 54 грн.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ :

1. Позовні вимоги Приватного підприємства "Консул 59" задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Розвиток-2012" (01010, м. Київ, вул. Івана Мазепи, буд. 10, ідентифікаційний код - 38239352) на користь Приватного підприємства "Консул 59" (11501, Житомирська обл., м. Коростень, вул. Шевченка, буд. 6, ідентифікаційний код - 34646447) 1 507 042 (один мільйон п`ятсот сім тисяч сорок дві) грн. 54 коп. - заборгованості та 22 605 (двадцять дві тисячі шістсот п`ять) грн. 64 коп. - судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно з пунктом 17.5 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повний текст рішення складено: 09.08.2019.

Суддя Щербаков С.О.