Рішення

від 18.06.2019 по справі 911/904/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" червня 2019 р. Справа № 911/904/19

Господарський суд Київської області у складі судді Бацуци В. М.

при секретарі судового засідання Белишевій А. В.

за участю представників учасників справи:

від позивача: не з`явились;

від відповідача: не з`явились;

розглянувши матеріали справи

за позовом Комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення "Спецжитлофонд", (04071, вул. Оболонська, буд. 34, м. Київ)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аутера", (08606, вул. Кривова, буд. 42, с. Крячки, Васильківський р-н, Київська область)

про стягнення 31 692, 25 грн

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення "Спецжитлофонд" звернулось в господарський суд Київської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аутера" про стягнення 8 174, 62 грн основної заборгованості по сплаті орендних платежів, 2 066, 25 грн основної заборгованості по комунальним послугам, 16 911, 60 грн неустойки, 205, 84 грн пені, 4 058, 78 грн штрафу, 275, 16 грн 40% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані позивачем невиконанням відповідачем свого обов`язку щодо сплати у повному обсязі орендної плати та комунальних платежів за договором оренди житлового приміщення № 5574 від 19.02.2016 р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 10.04.2019 р. відкрито провадження у справі № 911/904/19 за позовом Комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення "Спецжитлофонд" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аутера" про стягнення 31 692, 25 грн, визначено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження із проведенням судового засідання та викликом на нього учасників справи на 08.05.2019 р.

08.05.2019 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 22.05.2019 р.

08.05.2019 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 22.05.2019 р.

22.05.2019 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 05.06.2019 р.

05.06.2019 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 12.06.2019 р.

12.06.2019 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 18.06.2019 р.

18.06.2019 р. представники учасників справи у судове засідання не з`явились, про причини неявки суд не повідомили, про судове засідання повідомлені належним чином.

Відповідач про розгляд даної справи за правилами спрощеного позовного провадження із проведенням судового засідання та викликом на нього учасників справи був повідомлений належним чином, відзив на позовну заяву та інші заяви по суті спору не надав. Обов`язок по повідомленню відповідача про час та місце судового засідання судом виконано, так як усі процесуальні документи по справі направлені відповідачу за його адресою реєстрації місцезнаходження: АДРЕСА_1 , та за всіма іншими адресами, що вказані у позовній заяві і містяться у матеріалах справи. Про зміну адреси місцезнаходження відповідач позивача і суд не повідомляв.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За наслідками судового засідання судом оголошено вступну і резолютивну частини рішення у даній справі.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд -

ВСТАНОВИВ:

19.02.2016 р. між позивачем (надалі - Орендодавець) та відповідачем (надалі - Орендар) було укладено договір № 5574 оренди житлового приміщення, згідно п. 1.1. якого Орендодавець передає, а Орендар, на визначений у п. 5.1. строк, приймає в орендне користування квартиру АДРЕСА_2 (далі іменується - приміщення) з характеристикою, викладеною у п. 1.2., оплатою, визначеною у розділі 2.

Пунктом 1.2. Договору визначено наступні характеристики приміщення: житлова площа - 29,50 кв. м., загальна площа - 41,13 кв. м.

Пунктом 2.1 Договору встановлено, що за користування приміщенням Орендар щомісячно сплачує Орендодавцю орендні платежі згідно з умовами цього договору.

Згідно з п. 2.2 Договору, на підставі рішення Київради від 28.09.2006 №18/75 "Про внесення змін до рішення Київської міської ради від 27.05.2004 року №262/1472 "Про орендне користування житловими приміщеннями комунального підприємства "Спецжитлофонд", договором встановлюється плата за оренду приміщення, яку сплачує Орендар у сумі 17,00 грн. за 1 кв.м. загальної площі, що складає 699,21 грн. (шістсот дев`яносто дев`ять грн. 21 коп.) на місяць, у т.ч. ПДВ 116,54 грн.

Згідно з п. 2.3 Договору, орендні платежі сплачуються Орендарем Орендодавцю щомісячно до 10 числа поточного місяця на рахунок Орендодавця (без щомісячного виставлення позивачем відповідачу рахунків - фактур на оплату орендних платежів), зазначений у розділі "Юридичні адреси та банківські реквізити сторін", або на рахунок повідомлений Орендарю Орендодавцем у порядку, визначеному п. 7.1 договору.

Відповідно до п. 2.5 Договору, орендні платежі сплачуються Орендарем Орендодавцю, починаючи з моменту підписання сторонами цього договору.

Пунктом 2.6 Договору встановлено, що орендні платежі сплачуються Орендарем по день фактичної передачі Орендодавцю приміщення за актом прийому - передачі.

Згідно з 2.7 Договору, сторони домовились, що у випадку припинення, розірвання цього договору Орендар сплачує Орендодавцю плату за фактичне користування приміщенням, у розмірі орендної плати, по день фактичної передачі приміщення Орендодавцю (у порядку, визначеному п. п. 3.2.5 договору) за актом прийому - передачі.

Відповідно до п. 2.8 Договору, розмір місячної орендної плати Орендарю за користування житловими приміщеннями на наступний місяць розраховується шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць.

Пунктом 5.1 Договору встановлено, що сторони домовились, що умови даного договору застосовуються до відносин сторін, які виникли з 01 березня 2016 до 31 серпня 2016.

21 жовтня 2015 року сторонами підписано додаткову угоду №1 до договору оренди житлового приміщення від 19.02.2016 №5574 (далі - додаткова угода №1), відповідно до умов якої, договір оренди житлового приміщення №5574 від 19.02.2016 року продовжено на строк з 01.09.2016 року по 28.02.2017 року на загальну площу 41,13 кв.м. квартири АДРЕСА_2 .

18 квітня 2017 року сторонами підписано додаткову угоду №2 до договору оренди житлового приміщення від 19.02.2016 №5574 (далі - додаткова угода №2), відповідно до умов якої, договір оренди житлового приміщення №5574 від 19.02.2016 року продовжено на строк з 01.03.2017 року по 31.08.2017 року на загальну площу 41,13 кв.м. квартири АДРЕСА_2 .

На виконання умов договору, позивач передав відповідачу в оренду приміщення, що підтверджується актом прийому-передачі житлового приміщення від 01.03.2013 року.

14 серпня 2017 року позивач направив на адресу місцезнаходження орендованого приміщення лист №056/24-2729, у якому повідомив відповідача про те, що строк дії договору з відповідачем продовжуватись не буде та запропонував відповідачу звільнити орендоване приміщення та передати його по акту прийому-передачі позивачу.

01 вересня 2017 року позивач направив на адресу місцезнаходження орендованого приміщення заяву про припинення дії договору оренди №056/24-2969, у якій повідомив відповідача про те, що з 01.09.2017 року договір вважається припиненим та просив негайно звільнити орендоване житлове приміщення та передати його згідно з актом прийому - передачі позивачу. Як вбачається із матеріалів справи, після закінчення строку дії вищевказаного договору, відповідач не повернув орендоване приміщення позивачу, тому у січні 2018 р. позивач звернувся до суду з відповідним позовом, просив стягнути з відповідача борг по сплаті орендних платежів за вересень-жовтень 2017 року в сумі 1 691,16 грн., 3 382,32 грн. неустойки за невиконання обов`язку щодо повернення об`єкту оренди, 4 875,03 грн. штрафу за невиконання обов`язку щодо повернення об`єкту оренди, 42,15 грн. пені за несвоєчасне оплату орендних платежів, 3 900,02 грн. штрафу за несвоєчасну оплату орендних платежів та сорок процентів річних за несвоєчасне внесення орендних платежів у сумі 66,70 грн. Крім цього, просив суд виселити відповідача з житлового приміщення.

Рішенням господарського суду Київської області від 04.04.2018 р. у справі № 910/21808/17 за позовом Комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення "Спецжитлофонд" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аутера" про стягнення заборгованості в сумі 13 957, 38 грн та виселення з приміщення позов задоволено повністю, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Аутера" на користь Комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення "Спецжитлофонд" 1 691, 16 грн заборгованості по сплаті орендних платежів, 3 382, 32 грн неустойки за невиконання обов`язку щодо повернення об`єкту оренди, 4 875, 03 грн штрафу за невиконання обов`язку щодо повернення об`єкту оренди, 42, 15 грн пені за несвоєчасне оплату орендних платежів, 3 900 ,02 грн штрафу за несвоєчасну оплату орендних платежів, 66, 70 грн сорок процентів річних за несвоєчасне внесення орендних платежів, 3 200,00 грн витрат на сплату судового збору; виселено Товариство з обмеженою відповідальністю "Аутера" з квартири АДРЕСА_2 шляхом його передачі комунальному підприємству з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення "Спецжитлофонд" за актом прийому-передачі.

Згідно з ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до частин 4, 5, 7 ст. 75 цього ж кодексу обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

5. Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

7. Правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для господарського суду.

Суд вважає за необхідне зазначити, що вищевказані обставини були встановлені рішенням господарського суду Київської області від 04.04.2018 р. у справі № 910/21808/17 за позовом Комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення "Спецжитлофонд" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аутера" про стягнення заборгованості в сумі 13 957, 38 грн та виселення з приміщення

Отже, суд дійшов висновку, що вищевказані обставини є доведеними і не підлягають доказуванню на підставі ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

У серпні 2018 р., на виконання рішення господарського суду Київської області від 04.04.2018 р. у справі № 910/21808/17, державний виконавець Подільського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві звернувся до відповідача із вимогами № 56557874/9 від 09.08.2018 р. та № 565557874/9 від 23.08.2018 р., у яких зобов`язав відповідача самостійно виконати рішення суду в строк до 16.08.2018 р. та до 27.08.2018 р. відповідно, в частині виселення відповідача з квартири АДРЕСА_2 шляхом її передачі позивачу.

Актом державного виконавця від 27.08.2018 р. виселено відповідача з квартири АДРЕСА_2 та передано її позивачу, що підтверджується відповідним актом державного виконавця, наявним у матеріалах справи.

У процесі розгляду справи судом встановлено, що позивач продовжував користувався орендованим приміщенням після закінчення дії договору (31.08.2017 р.) до моменту виселення відповідача з орендованого приміщення згідно акту державного виконавця б/н від 27.08.2019 р., а також у заявлений позивачем період з листопада 2017 р. по серпень 2018 р. і загальний розмір заборгованості відповідача по сплаті орендних платежів за фактичне користування приміщенням у вказаний період скаладає 8 174, 62 грн, що підтверджується договором оренди житлового приміщення № 5574 від 19.02.2016 р. та додатковими угодами до нього, актом державного виконавця б/н від 27.08.2019 р., розрахунком № 1 позивача, наявними у матеріалах справи.

Регулювання відносин, що виникають у зв`язку із орендою майна здійснюється Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, іншими нормативно-правовими актами і безпосередньо договором.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Частиною 1 ст. 286 цього ж кодексу передбачено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Згідно з ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Частиною 1 ст. 762 цього ж кодексу передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України закріплено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610 цього ж кодексу порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього ж кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Станом на час розгляду справи відповідач обов`язок щодо оплати орендної плати за фактичне користування орендованим майном після закінчення строку дії договору № 5574 оренди житлового приміщення від 19.02.2016 р. у заявлений позивачем період з листопада 2017 р. по серпень 2018 р. не виконав і його основна заборгованість перед позивачем складає 8 174, 62 грн, що підтверджується договором оренди житлового приміщення № 5574 від 19.02.2016 р. та додатковими угодами до нього, актом державного виконавця б/н від 27.08.2019 р., розрахунком № 1 позивача, наявними у матеріалах справи.

Відповідно до приписів ч. 3 ст. 13 та ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У процесі розгляду справи, відповідачем не було надано суду жодних належних та допустимих доказів, що б підтверджували належне виконання ним своїх обов`язків по оплаті орендних платежів згідно договору № 5574 оренди житлового приміщення від 19.02.2016 р.

Отже, вимоги позивача про стягнення із відповідача основної заборгованості по орендній платі у розмірі 8 174, 62 грн за фактичне користування орендованим приміщенням після закінченням строку дії договору № 5574 оренди житлового приміщення від 19.02.2016 р. є законними і обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, позивач просить стягнути із відповідача заборгованість по оплаті комунальних послуг за періоди прострочення відповідачем виконання обов`язку по оплаті комунальних послуг з березня 2017 р. по серпень 2018 р. всього на загальну суму 2 066, 25 грн у відповідності до виконаного ним розрахунку.

Як вбачається із матеріалів справи, договір № 5574 оренди житлового приміщення від 19.02.2016 р. не містить обов`язку відповідача щодо відшкодування позивачу сплачених комунальних послуг, положень щодо порядку оплати за комунальні послуги, крім того, у матеріалах справи відсутні докази укладення між позивачем та відповідачем договору про надання відповідних комунальних послуг безпосередньо позивачем.

Отже, враховуючи вищевикладене позовна вимога позивача до відповідача про стягнення 2 066, 25 грн заборгованості по оплаті комунальних послуг є такою, що не ґрунтується на нормах законодавства України, а тому суд не вбачає підстав для задоволення позову в цій частині.

Крім того, позивач просить стягнути із відповідача пеню, передбачену договору № 5574 оренди житлового приміщення від 19.02.2016 р., за періоди прострочення відповідачем виконання обов`язку по оплаті орендних платежів з 01.11.2017 р. по 28.02.2018 р. всього на загальну суму 205, 84 грн у відповідності до виконаного ним розрахунку.

Згідно з ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 3) ч. 1 ст. 611 цього ж кодексу у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Частиною 1 ст. 549 цього ж кодексу передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.

Частиною 3 цієї ж статті встановлено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 цього ж кодексу у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно з ч. 6 ст. 232 цього ж кодексу нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до ч. 2 ст. 343 цього ж кодексу платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ч. 1 п. 6.3. Договору за несвоєчасне внесення орендних платежів, Орендар сплачує Орендодавцю пеню із розрахунку 1% від несплаченої суми за кожен прострочений день від суми заборгованості.

Розрахунок пені від суми заборгованості, виконаний позивачем, є невірним, так як не відповідає положенням ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу України.

Правильний розрахунок пені від суми заборгованості за договором наступний:

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення 845.00 01.11.2017 - 30.11.2017 30 13.5000 % 0.074 %* 18.75 Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення 1690.58 01.12.2017 - 14.12.2017 14 13.5000 % 0.074 %* 17.51 1690.58 15.12.2017 - 31.12.2017 17 14.5000 % 0.079 %* 22.83 Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення 2536.00 01.01.2018 - 25.01.2018 25 14.5000 % 0.079 %* 50.37 2536.00 26.01.2018 - 31.01.2018 6 16.0000 % 0.088 %* 13.34 Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення 3381.58 01.02.2018 - 28.02.2018 28 16.0000 % 0.088 %* 83.01

Отже, загальний розмір пені від суми основної заборгованості за договором у вищевказані періоди становить 205, 81 грн.

Отже, суд дійшов висновку про часткове задоволення вимог позивача в частині стягнення із відповідача пені від суми основної заборгованості за договором у вищевказаний період у розмірі 205, 81 грн.

Крім того, позивач просить стягнути із відповідача штраф, передбачений договору № 5574 оренди житлового приміщення від 19.02.2016 р., за прострочення відповідачем виконання обов`язку по оплаті орендних платежів понад 60 календарних днів на загальну суму 4 058, 78 грн у відповідності до виконаного ним розрахунку.

Відповідно до п. 3) ч. 1 ст. 611 цього ж кодексу у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Частиною 1 ст. 549 цього ж кодексу передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Частиною 2 цієї ж статті встановлено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Згідно ч. 2 ст. 551 цього ж кодексу передбачено, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 цього ж кодексу у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Частиною 2 п. 6.3. Договору визначено, що за прострочення оплати орендних платежів на строк понад шістдесят календарних днів, Орендар окрім пені додатково сплачує Орендодавцю штраф, що встановлюється у розмірі сорока відсотків від суми річної орендної плати за користування приміщенням.

Розрахунок штрафу від суми основної заборгованості, виконаний позивачем, є обґрунтованим та вірним, а тому суд дійшов висновку про задоволення вимог позивача в частині стягнення із відповідача штрафу від суми основної заборгованості за договором у розмірі 4 058, 78 грн.

Крім того, позивач просить стягнути із відповідача неустойку, передбачену договором № 5574 оренди житлового приміщення від 19.02.2016 р., у розмірі подвійної орендної плати за кожний місяць користування приміщенням після закінчення строку дії договору за період з листопада 2017 р. по серпень 2018 р. всього на загальну суму 16 911, 60 грн у відповідності до виконаного ним розрахунку.

Відповідно до п. 3) ч. 1 ст. 611 цього ж кодексу у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Частиною 1 ст. 549 цього ж кодексу передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Частиною 2 цієї ж статті встановлено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Згідно ч. 2 ст. 551 цього ж кодексу передбачено, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до статті 785 Цивільного кодексу України, у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов`язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Пунктом 6.4. Договору встановлено, що у разі невиконання Орендарем обов`язку, визначеного п.п. 3.2.5. Договору, Орендодавець має право вимагати від Орендаря сплати неустойки у розмірі подвійної орендної плати за користування приміщенням за кожний місяць прострочення звільнення приміщення та вжити заходів, визначених п.п. 4.1.4. Договору.

Розрахунок неустойки за несвоєчасне повернення приміщення, виконаний позивачем, є обґрунтованим та вірним, а тому суд дійшов висновку про задоволення вимог позивача в частині стягнення із відповідача неустойки за несвоєчасне повернення приміщення за договором у розмірі 16 911, 60 грн.

Крім того, позивач просить стягнути із відповідача 40 % річних від суми основної заборгованості за період прострочення відповідачем виконання обов`язку по оплаті орендних платежів з 01.11.2017 р. по 28.02.2018 р. всього на загальну суму 275, 16 грн у відповідності до виконаного ним розрахунку.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього ж кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 2 ст. 625 цього ж кодексу передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 6.7. Договору за порушення строків оплати орендних платежів до Орендаря на вимогу Орендодавця застосовується відповідальність встановлена ст. 625 Цивільного кодексу України. Сторони домовились про зміну розміру процентів річних, визначених ст. 625 Цивільного кодексу України, та встановлюють їх (проценти) у розмірі сорока процентів річних від простроченої суми.

Розрахунок 40 % річних від суми основної заборгованості, виконаний позивачем, є невірним.

Правильний розрахунок 40 % річних від суми основної заборгованості за договором наступний:

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів 845.00 01.11.2017 - 30.11.2017 30 40 % 27.78 Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів 1690.58 01.12.2017 - 31.12.2017 31 40 % 57.43 Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів 2536.00 01.01.2018 - 31.01.2018 31 40 % 86.15 Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів 3381.58 01.02.2018 - 28.02.2018 28 40 % 103.76

Отже, загальний розмір 40% річних від суми основної заборгованості за договором у вищевказані періоди становить 275, 12 грн.

Отже, суд дійшов висновку про часткове задоволення вимог позивача в частині стягнення із відповідача 40% річних від суми основної заборгованості за договором у вищевказані періоди у розмірі 275, 12 грн.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, обставини справи, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Судові витрати відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 123, 129, 233, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Аутера" (08606, Київська область, Васильківський район, село Крячки, вулиця Кривова, будинок 42; ідентифікаційний код 31901482) на користь Комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення "Спецжитлофонд" (04071, місто Київ, вулиця Оболонська, будинок 34; ідентифікаційний код 31454734) 8 174 (вісім тисяч сто сімдесят чотири) грн 62 (шістдесят дві) коп. основної заборгованості, 16 911 (шістнадцять тисяч дев`ятсот одинадцять) грн 60 (шістдесят) коп. неустойки, 205 (двісті п`ять) грн 81 (вісімдесят одна) коп. пені, 4 058 (чотири тисячі п`ятдесят вісім) грн 78 (сімдесят вісім) коп. штрафу, 275 (двісті сімдесят п`ять) грн 12 (дванадцять) коп. 40% річних та судові витрати 1 795 (одна тисяча сімсот дев`яносто п`ять) грн 75 (сімдесят п`ять) коп. судового збору.

3. Відмовити в задоволенні інших позовних вимог.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його апеляційне оскарження, а у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення може бути оскаржено протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду через господарський суд Київської області.

Суддя В.М.Бацуца

Повний текст рішення складено і підписано

22 липня 2019 р.