Рішення

від 24.07.2019 по справі 922/1482/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" липня 2019 р.м. ХарківСправа № 922/1482/19

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Ольшанченка В.І.

при секретарі судового засідання Чкан Д.В.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіон-Оіл" (Запорізька обл., м. Бердянськ) до Комунального підприємства "Харківводоканал" (м. Харків) про стягнення 234396,09 грн, за участю представників:

позивача - не з`явився;

відповідача - адв. Хом`яка Р.В. (довіреність від 27.11.2018);

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Регіон-Оіл" (позивач) надало Господарському суду Харківської області позовну заяву до Комунального підприємства "Харківводоканал" (відповідач), в якій просить стягнути з Комунального підприємства "Харківводоканал" (код 03361715) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіон-Оіл" (код 37291055) основний борг у розмірі 216667,14 грн, пеню у розмірі 13697,44 грн, збитки від інфляції у розмірі 2905,69 грн, 3% річних - 1125,82 грн. Свої позовні вимоги обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором про закупівлю товару №22/11-ПЦ/17 від 06.11.2017 по оплаті отриманого товару.

Разом з позовною заявою позивач надав клопотання, в якому просить визнати справу/спір малозначною та розглядати справу в порядку спрощеного провадження за участю представника позивача (шляхом виклику та/або повідомлення).

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 27.05.2019 було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №922/1482/19.

У вказаній ухвалі судом було відмовлено в задоволенні клопотання позивача про розгляд справи в порядку спрощеного провадження за участю представника позивача (шляхом виклику та/або повідомлення), вирішено розглядати справу №922/1482/19 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 12.06.2019 об 11:00 год, про що повідомлено учасників справи.

12.06.2019 ухвалою суду повідомлено сторін про відкладення підготовчого засідання на 01.07.2019 о 14:00 год.

14.06.2019 відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти позовних вимог та просить суд відмовити в задоволенні позову, посилаючись на те, що видаткова накладна вважається документом первинного обліку та не є розрахунковим, тому на думку відповідача вимоги позивача про сплату відповідачем товару за видатковими накладними є безпідставними, а твердження про те, що товар за певними видатковими накладними є несплаченим - помилковими. Крім того відповідач вказує, що позивачем не доведено той факт, що саме працівниками відповідача було отримано поставлений товар, оскільки позивачем не надано копій довіреностей, які надають право особі на отримання товару за договором №22/11-ПЦ/17 від 06.11.2017. На думку відповідача додані позивачем до позовної заяви документи жодним чином не підтверджують, що поставлений товар є неоплаченим, а тому позивачем не доведено, що відповідач порушив свої договірні зобов`язання за договором №22/11-ПЦ/17 від 06.11.2017.

24.06.2019 позивач надав письмове уточнення редакції позовних вимог щодо періодів нарахованих санкцій, в якому зазначив періоди нарахованих пені, 3% річних та інфляційних окремо по кожній видатковій накладній. Зокрема, позивачем нарахована пеня в сумі 13697,44 грн і 3% річних в сумі 1125,82 грн за загальний період з 30.01.2019 по 17.05.2019, інфляційні в сумі 2905,69 грн нараховані позивачем за загальний період лютий - квітень 2019 року.

Протокольною ухвалою суду від 01.07.2019 було прийнято до розгляду письмове уточнення позивачем редакції позовних вимог у наданій редакції.

01.07.2019 позивач надав відповідь на відзив, в якій заперечує проти вимог, викладених відповідачем у відзиві, вважає їх необґрунтованими та надуманими.

01.07.2019 ухвалою господарського суду учасників справи повідомлено про відкладення підготовчого засідання на 15.07.2019 об 11:00 год.

15.07.2019 було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 24.07.2019 о 12:00 год, про що ухвалою Господарського суду Харківської області від 15.07.2019 повідомлено сторін.

24.07.2019 позивач надав клопотання про розгляд справи без участі його представника.

Протокольною ухвалою суду від 24.07.2019 задоволено клопотання позивача про розгляд справи без участі представника позивача.

24.07.2019 відповідач надав письмові пояснення по справі.

Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представника відповідача, суд встановив наступне.

06.11.2017 між сторонами був укладений договір про закупівлю товару №22/11-ПЦ/17 (надалі - договір), за яким постачальник (позивач) зобов`язується поставити покупцеві товар: код ДК 021:2015-09210000-4 Мастильні засоби (оливи та мастильні матеріали), а саме: оливи 71200 літрів, мастильні матеріали: 2500 кг, 325 шт, зазначений в специфікації (додаток №1, що є невід`ємною частиною цього договору), надалі за текстом - товар, а покупець (відповідач) - прийняти і оплатити такий товар.

Відповідно до п. 1.2 договору найменування товару визначається специфікацією (додаток №1). Кількість товару визначається специфікацією (додаток №1).

Згідно з п. 2.2 договору постачальник при поставці товару на підтвердження якості товару надає: паспорт якості, видаткову накладну та рахунок фактуру.

Пунктом 3.1 вказаного договору сторони визначили, що загальна сума цього договору складає 2236704,00 грн з ПДВ, згідно із специфікацією (додаток №1).

Відповідно до п. 4.1 договору покупець здійснює оплату товару шляхом перерахування на розрахунковий рахунок постачальника протягом 90 календарних днів з моменту поставки відповідної партії товару. Попередня оплата за товар не передбачається.

Згідно з п. 5.1 договору поставка товару здійснюється партіями відповідно до заявок покупця. Постачальник повинен забезпечити наявність необхідної партії товару на складі протягом 2-х робочих днів з моменту отримання відповідної заявки (по телефонну або факсу) від уповноваженої особи покупця. Обсяг заявки залежить від виробничої потреби покупця.

Пунктом 5.3 зазначеного договору сторони визначили, що постачання кожної партії товару здійснюється власним автотранспортом покупця зі складу(ів) постачальника, що розташований(ні) в м. Харкові, за адресою(сами): м. Харків, вул. Магнітогорська, 1а.

Відповідно до п. 5.4 договору приймання товару за кількістю та якістю здійснюється сторонами в порядку, що визначається чинним законодавством України.

Згідно з п. 5.5 договору право власності на товар переходить до покупця з моменту передачі йому товар.

Пунктом 6.1 цього договору сторони узгодили, що покупець зобов`язаний: своєчасно та в повному обсязі сплачувати за поставлений товар; приймати поставлений товар згідно видаткової накладної.

Відповідно до п. 10.1 вказаного договору сторони визначили, що цей договір набирає чинності з моменту його підписання обома сторонами та скріплення печатками сторін і діє до 31.12.2017, а в частині грошових розрахунків не менш, ніж до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за договором.

В специфікації код ДК 021:2015-09210000-4 Мастильні засоби (оливи та мастильні матеріали), що є додатком №1 до договору сторони узгодили найменування товару (оливи та мастильні матеріали), одиницю вимірювання, кількість, ціну в грн без ПДВ, ціну в грн з ПДВ, вартість в грн без ПДВ та вартість в грн з ПДВ, загальна вартість з ПДВ за якою становить 2236704,00 грн.

06.11.2017 між сторонами була укладена додаткова угода №1 до договору, в якій сторони вирішили внести зміни в цей договір, а саме: пункт 2.2 в редакції "Постачальник при поставці товару на підтвердження якості товару надає: паспорт якості, видаткову накладну та рахунок фактуру" вважати пунктом 2.3; пункт 7.6 вважати пунктом 7.5.

29.12.2017 між позивачем та відповідачем була укладена додаткова угода №2 до договору, в якій вони продовжили строк дії договору до 31.12.2018, а в частині грошових розрахунків не менш, ніж до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за договором.

25.04.2018 сторонами була укладена додаткова угода №3 до договору, в якій вони внесли зміни до предмету договору, ціни договору та у специфікацію.

Так, в додатковій угоді №3 від 25.04.2018 до договору сторони узгодили, що постачальник (позивач) зобов`язується поставити покупцеві товар: код ДК 021:2015-09210000-4 Мастильні засоби (оливи та мастильні матеріали), а саме: оливи 66705 літрів, мастильні матеріали: 370 кг, 325 шт, зазначений в специфікації (додаток №1, що є невід`ємною частиною цього договору), надалі за текстом - товар, а покупець (відповідач) - прийняти і оплатити такий товар.

Також в цій додатковій угоді до договору сторони визначили, що загальна сума цього договору складає 2235138,00 грн з ПДВ, згідно із специфікацією (додаток №1).

Крім того у вказаній додатковій угоді до договору сторонами була викладена специфікація код за ДК 021:2015-09210000-4 Мастильні засоби (оливи та мастильні матеріали) у новій редакції, загальна вартість якої з ПДВ становить 2235138,00 грн.

Додатковою угодою №4 від 29.12.2018 до договору сторони продовжили строк дії договору до 31.12.2019, а в частині грошових розрахунків не менш, ніж до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за договором.

Позивач поставив відповідачу товар у період з 31.10.2018 по 27.12.2018 на загальну суму 442526,14 грн, що підтверджується копіями видаткових накладних №РО-2610002 від 26.10.2018 на суму 43086,60 грн, №РО-3110004 від 31.10.2018 на суму 10212,00 грн, №РО-1511001 від 15.11.2018 на суму 15750,00 грн, №РО-1611001 від 16.11.2018 на суму 37976,40 грн, №РО-1611002 від 16.11.2018 на суму 27834,00 грн, №РО-2011002 від 20.11.2018 на суму 10284,00 грн, №РО-2011003 від 20.11.2018 на суму 30852,00 грн, №РО-2011004 від 20.11.2018 на суму 11076,00 грн, №РО-0412002 від 04.12.2018 на суму 29280,00 грн, №РО-1112002 від 11.12.2018 на суму 1080,00 грн, №РО-2712001 від 27.12.2018 на суму 94751,14 грн та №РО-2712002 від 27.12.2018 на суму 130344,00 грн, підписаними уповноваженими представниками сторін без зауважень, а також копіями довіреностей відповідача на отримання ТМЦ за №1131/1 від 31.10.2018, №1199/1 від 20.11.2018, №164/7 від 19.12.2018, №2497 від 22.12.2018 та товарно-транспортними накладними №РО-0003110004 від 31.10.2018, №РО-0002712001 від 27.12.2018, №РО-0002712002 від 27.12.2018, №РО-000271202 від 27.12.2018.

У вищевказаних видаткових накладних міститься посилання на договір №22/11-ПЦ/17 від 06.11.2017 та у графі "отримав" міститься підпис представника відповідача.

Відповідач частково оплатив поставлений позивачем товар на загальну суму 216165,00 грн, що підтверджується банківськими виписками з особового рахунку позивача від 15.05.2019 за період з 11.12.2018 по 21.12.2018, від 15.05.2019 за період з 25.04.2019 по 25.04.2019, про надходження грошових коштів на рахунок позивача від відповідача, а також відомістю видаткових документів відповідача за період з 01.11.2017 по 17.05.2019.

Відповідач не повністю оплатив отриманий товар у строк, встановлений в пункті 4.1 договору, в зв`язку з чим виникла заборгованість в сумі 226361,14 грн.

02.05.2019 відповідач отримав претензію позивача №123/07 від 25.04.2019, в якій позивач вимагав протягом семи календарних днів з моменту отримання цієї претензії сплатити основну заборгованість за отриманий за видатковими накладними за договором №22/11-ПЦ/17 про закупівлю товару від 06.11.2017 товар у розмірі 256667,14 грн та санкції за прострочення виконання грошового зобов`язання на загальну суму 9875,53 грн шляхом перерахування коштів на його розрахунковий рахунок.

Після отримання відповідачем претензії від позивача, відповідач частково оплатив поставлений позивачем товар, на загальну суму 10000,00 грн, що підтверджується банківською випискою з особового рахунку позивача від 16.05.2019 за період з 08.05.2019 по 13.05.2019, про надходження грошових коштів на рахунок позивача від відповідача, а також відомістю видаткових документів відповідача за період з 01.11.2017 по 17.05.2019.

Таким чином, заборгованість відповідача по оплаті отриманого товару за договором про закупівлю товару №22/11-ПЦ/17 від 06.11.2017 становить 216361,14 грн.

Невиконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором в частині повної та своєчасної оплати вартості поставленого товару стала підставою звернення позивача до суду з вимогою про стягнення з відповідача суми заборгованості по оплаті за поставлений товар в примусовому порядку.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

З урахуванням вимог ст. 638 ЦК України сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору, а відтак договір є укладеним.

Доказів розірвання договору, у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, або визнання недійсним договору внаслідок недодержання сторонами в момент його вчинення вимог чинного законодавства України, сторонами у справі не надано.

Не надано також і доказів того, що сторони відмовились від виконання договору в силу певних об`єктивних обставин.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 629 ЦК України встановлює обов`язковість договору для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно з ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Пунктом 7.3 укладеного договору сторони визначили, що у разі несвоєчасного виконання зобов`язань щодо оплати товару (порушення строків оплати товару) покупець сплачує постачальнику штрафні санкції у розмірі 0,1% вартості несвоєчасно оплаченого товару за кожен день прострочення виконання зобов`язань.

На підставі п. 7.3 договору позивач нарахував відповідачу пеню за загальний період з 30.01.2019 по 17.05.2019 в сумі 13697,44 грн.

Стаття 625 ЦК України передбачає відповідальність за порушення грошових зобов`язань.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач нарахував відповідачу 3% річних за загальний період з 30.01.2019 по 17.05.2019 в сумі 1125,82 грн та інфляційні за період з лютого по квітень 2019 року в сумі 2905,69 грн.

Посилання відповідача у відзиві на позовну заяву на те, що позивачем не було додано до своєї позовної заяви жодних доказів, які підтверджують отримання від КП "Харківводоканал" заявок на поставку товару за договором №22/11-ПЦ/17 від 06.11.2017, тому позивачем не доведено, що відповідач не здійснив оплату замовленого товару за договором, суд вважає необґрунтованим, оскільки умовами укладеного між сторонами договору не передбачено отримання заявок від покупця жодним іншим способом, окрім як телефоном або факсом, про що визначено самими сторонами у п. 5.1 договору.

Стосовно тверджень відповідача у відзиві на позовну заяву, що рахунки-фактури не містять посилань на видаткові накладні, за якими було поставлено товар, суд вважає за необхідне зазначити, що рахунок-фактура (рахунок на оплату) є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перерахувати кошти.

За своїм призначенням рахунок-фактура не відповідає ознакам первинного документа, він не фіксує будь-якої господарської операції, розпорядження або дозволу на проведення господарської операції, а носить лише інформаційний характер.

Ненадання рахунку-фактури не є відкладальною умовою у розумінні ст. 212 ЦК України та не є простроченням кредитора у розумінні ст. 613 ЦК України, тому наявність або відсутність рахунку-фактури не звільняє відповідача від обов`язку оплатити поставлений товар.

Посилання відповідача у відзиві на позов на те, що видаткова накладна вважається документом первинного обліку та не є розрахунковим, а тому вимоги позивача про сплату відповідачем товару за видатковими накладними є безпідставними, а твердження про те, що товар за певними видатковими накладними є неоплаченим - помилковим, суд вважає надуманими, виходячи з наступного.

Умовами договору про закупівлю товару №22/11-ПЦ/17 від 06.11.2017 (п. 5.5 договору) сторони визначили, що право власності на товар переходить до покупця з моменту передачі йому товару.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарська операція це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію.

Умовами договору сторони також визначили порядок приймання товару.

Згідно з п. 5.4 договору приймання товару за кількістю та якістю здійснюється сторонами в порядку, що визначається чинним законодавством України.

Як вже було зазначено судом вище відповідно до п. 2.2 договору постачальник при поставці товару на підтвердження якості товару надає: паспорт якості, видаткову накладну та рахунок фактуру.

Пунктом 2.2 договору сторони узгодили, що у разі невідповідності товару вимогам, встановленим в п. 2.1 договору, та паспорту якості, постачальник зобов`язаний замінити його товаром належної якості протягом трьох календарних днів з моменту виявлення невідповідності.

Статтею 666 ЦК України встановлено, якщо продавець не передає покупцеві приналежності товару та документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром відповідно до договору купівлі-продажу або актів цивільного законодавства, покупець має право встановити розумний строк для їх передання. Якщо приналежності товару або документи, що стосуються товару, не передані продавцем у встановлений строк, покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу та повернути товар продавцеві.

Відповідно до п. 2.1 п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Відповідно до ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Відповідач у відзиві на позовну заяву підтвердив укладення договору про закупівлю товару №22/11-ПЦ/17 від 06.11.2017 та не заперечував фактичної поставки позивачем відповідачу товару за переліченими у позові видатковими накладними, копії яких долучені до матеріалів справи.

Згідно умов договору, а саме його п. 6.1, відповідач зобов`язався приймати поставлений товар згідно видаткової накладної, своєчасно та в повному обсязі сплачувати за поставлений товар.

Матеріали справи не містять доказів відмови відповідача від приймання товару, складення актів розбіжностей стосовно відмови від приймання товару, якості або кількості товару.

Також у матеріалах справи відсутнє листування з боку відповідача стосовно виправлення будь-яких невідповідностей у супровідних документах, відсутності супровідних документів на товар, тощо.

Враховуючи вищевикладене, посилання відповідача у поясненні №5832 від 23.07.2019 про те, що ним виявлено розбіжності між ТТН і видатковою накладною у відомостях про вантаж, у зв`язку з чим ціна вказана у накладній на товар відрізняється від ціни, зазначеної в ТТН, суд вважає безпідставними та не підтвердженими документально, оскільки відповідач не надав доказів складення актів розбіжностей стосовно відомостей про вантаж, його кількість чи стосовно відмови від приймання товару, або листування з боку відповідача стосовно виправлення будь-яких невідповідностей у супровідних документах, відсутності супровідних документів на товар, тощо.

Посилання відповідача, що позивачем не доведено той факт, що саме працівниками відповідача було отримано поставлений товар, суд вважає безпідставними, оскільки постачання кожної партії товару здійснюється власним автотранспортом відповідача зі складу позивача, що передбачено у п. 5.3 укладеного між сторонами договору.

Крім того, у всіх наданих господарському суду видаткових накладних міститься посилання на договір про закупівлю товару №22/11-ПЦ/17 від 06.11.2017.

У накладних зазначене прізвище особи, яка приймала товар, а також відсутні посилання на розбіжності чи складання актів, у зв`язку з невідповідністю кількості та якості товару, що приймався.

Рахунок на оплату партії товару відповідно до умов договору надається не завчасно, а разом з партією товару та іншими супровідними документами.

Крім того, як убачається з наданих позивачем і відповідачем документів, а саме з банківських виписок з особового рахунку позивача та відомості видаткових документів відповідача, що при здійсненні відповідачем оплати, останнім в призначенні платежу зазначено номери та дати рахунків фактур, що свідчить про отримання покупцем цих рахунків.

До того ж, у всіх видаткових накладних зазначені відповідні номери рахунків фактур.

На підставі викладеного вище, суд приходить до висновку, що поставка товару згідно з переліченими вище видатковими накладними здійснювалася позивачем саме на умовах договору про закупівлю товару №22/11-ПЦ/17 від 06.11.2017, товар був прийнятий відповідачем без заперечень та частково оплачений.

Посилання відповідача на те, що позивачем не було надано йому паспорту якості на товар, як на підставу звільнення від оплати товару та санкцій, суд вважає безпідставними, оскільки: по-перше, відповідачем увесь товар був прийнятий без зауважень; по-друге, товар, на який нібито був відсутній паспорт якості, був спожитий відповідачем, а не прийнятий на відповідальне зберігання або повернутий позивачу з цих підстав; по-третє, відповідач не надав суду доказів звернення до позивача з приводу відсутності паспорту якості та вжиття позивачем заходів до розпорядження цим товаром.

Суд зазначає, що ч. 3 ст. 13 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Згідно з ч. 2 ст. 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Вказані положення означають, що закон встановлює рівні можливості сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів.

Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює будь-який тиск однієї сторони на іншу, ущемлення будь-чиїх процесуальних прав.

Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов`язки.

Відповідності до ч. 1 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Принцип змагальності тісно пов`язаний з процесуальною рівністю сторін і забезпечує повноту фактичного й доказового матеріалу, наявність якого є важливою умовою з`ясування обставин справи.

Відповідно до вказаного принципу, особи, зацікавлені в результаті справи, вправі відстоювати свою правоту у спорі шляхом подання доказів; участі в дослідженні доказів, наданих іншими особами шляхом висловлення своєї думки з усіх питань, що підлягають розгляду у судовому засіданні.

Змагальність є різновидом активності зацікавленої особи (сторони).

Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми матеріальними і процесуальними правами й активно впливати на процес з метою захисту прав і охоронюваних законом інтересів.

Відповідач не надав належних та допустимих доказів на спростування наведених вище висновків.

Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідач не надав господарському суду доказів сплати заборгованості за поставлений товар за договором про закупівлю товару №22/11-ПЦ/17 від 06.11.2017, пені, 3% річних, інфляційних або будь-яких обґрунтованих заперечень.

З огляду на вищезазначене, дослідивши наявні матеріали справи, оцінивши надані докази, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення основного боргу за договором про закупівлю товару №22/11-ПЦ/17 від 06.11.2017 в сумі 216667,14 грн такими, що підлягають задоволенню частково - в сумі 216361,14 грн, оскільки позивачем при визначенні (розрахунку) суми заборгованості була допущена арифметична помилка, тому що 442526,14 грн (сума поставленого товару) - 226165,00 грн (сума, сплачена відповідачем) = 216361,14 грн.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені у розмірі 0,1% від вартості несвоєчасно оплаченого товару за період з 30.01.2019 по 17.05.2019 в сумі 13697,44 грн, суд вважає його невірним, оскільки згідно з ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення пені за період з 30.01.2019 по 17.05.2019 в сумі 13697,44 грн, суд вважає такими, що підлягають задоволенню частково - за період з 30.01.2019 по 17.05.2019 в сумі 13509,79 грн.

Перевіривши розрахунки позивача 3% річних за період з 30.01.2019 по 17.05.2019 в сумі 1125,82 грн та інфляційних за період 30.01.2019 по 17.05.2019 в сумі 2905,69 грн, суд вважає їх арифметично вірними та таким, що відповідають положенням чинного законодавства.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення 3% річних за період з 30.01.2019 по 17.05.2019 в сумі 1125,82 грн та інфляційних за період з лютого по квітень 2019 року в сумі 2905,69 грн, суд вважає обґрунтованими, доведеними і підлягаючими задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 129 ГПК України з відповідача належить стягнути на користь позивача судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", ст. 193 ГК України, ст. 525, 526, 530, 610, 611, 625, 629, 638, 666, 692, 712 ЦК України, ст. 13, 73 - 74, 76 - 80, 123, 129, 232 - 233, 237 - 238, 240 - 241 ГПК України,

ВИРІШИВ:

В позові відмовити частково.

Стягнути з Комунального підприємства "Харківводоканал" (61013, м. Харків, вул. Шевченка, 2. Код ЄДРПОУ 03361715) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіон-Оіл" (71101, Запорізька обл., м. Бердянськ, Мелітопольське шосе, 84/1. Код ЄДРПОУ 37291055) заборгованість за договором про закупівлю товару №22/11-ПЦ/17 від 06.11.2017 у сумі 216361,14 грн, пеню за період з 30.01.2019 по 17.05.2019 у сумі 13509,79 грн, інфляційні за період з лютого по квітень 2019 року в сумі 2905,69 грн, 3% річних за період з 30.01.2019 по 17.05.2019 у сумі 1125,82 грн та судовий збір у сумі 3513,13 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційного скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Східного апеляційного господарського суду через Господарський суд Харківської області протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне рішення складено "05" серпня 2019 р.

Суддя В.І. Ольшанченко

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі - http://court.gov.ua/.