Рішення

від 02.07.2007 по справі 15/131(2-1892/06)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

Господарський суд Чернігівської області

14000

м. Чернігів, проспект Миру 20 Тел. 7-99-18, факс 7-44-62

Іменем України

РІШЕННЯ

26.06.07.                                                                                          

Справа № 15/131(2-1892/06)

Позивач: ОСОБА_1, АДРЕСА_1.

Відповідач 1: Товариство

з обмеженою відповідальністю "Біла троянда", вул. Шевченка

16,Чернігів.

Відповідач 2:   ОСОБА_2, АДРЕСА_2.

Відповідач 3: ОСОБА_3,  АДРЕСА_3.

Відповідач 4: ОСОБА_4,

АДРЕСА_4.

Відповідач 5: ОСОБА_5,  АДРЕСА_5.

Відповідач 6: ОСОБА_6,  АДРЕСА_6.

Третя особа: Чернігівська

районна державна нотаріальна контора, 

м.Чернігів,

вул. Шевченка,48.

Предмет спору: про визнання

недійсною додаткової угоди до установчого договору.

Суддя         Ю.В.Федоренко

Представники сторін:

позивач: ОСОБА_1,  АДРЕСА_7 дов. від 12.06.07.

відповідач 1: не з`явився

відповідач 2: АДРЕСА_2 відповідач

3: ОСОБА_3 відповідач 4: ОСОБА_4

відповідач 5: ОСОБА_5

відповідач 6: ОСОБА_8  дов. 

від 19.06.06. 

третя особа: не з`явився.

СУТЬ   СПОРУ:

У березні 2004 року  ОСОБА_1 

звернулася  з позовом  про визнання недійсною додатковою  додаткової угоди до установчого  договору 

товариства з обмеженою відповідальністю «Біла троянда» посилаючись на

те,  що зазначена додаткова угода

укладена  в порушення вимог закону. 

Свої вимоги позивачка

обґрунтовує  тим, що зазначена  угода прийнята з порушенням   «Положення про державну реєстрацію суб'єктів

підприємницької діяльності», затвердженого постановою Кабінету Міністрів

України  від 25 травня 1998 року  № 740, Закону України  «Про господарські товариства»та Закону

України «Про нотаріат», тому відповідно 

до вимог  статті 48 ЦК УРСР в

редакції 1961  року  повинна 

бути визнана недійсною, оскільки не відповідає вимогам закону.

          В судовому засіданні  позивачка 

додатково в обґрунтування  своїх

позовних вимог зазначила, що в день підписання 

додаткової угоди на роботі була відсутня і не  підписувала 

додаткову угоду, що підтверджується висновком експерта.

Відповідачі  ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5  позов визнали.  В судовому засіданні   вказані відповідачі пояснили,  що при підписанні спірної угоди позивачка не

була присутня. 

          Представник  відповідача 

ОСОБА_6 позов не визнала.

Заявлене представником відповідача

6 клопотання про призначення судової експертизи не розглядалось, оскільки воно

відкликане у судовому засіданні 26.06.07.

          ТОВ «Біла троянда» та  Чернігівська 

державна  районна нотаріальна

контора  представників до  суду не направили, про розгляд справи   повідомлені 

належним чином, їх неявка не є перешкодою для розгляду справи по суті.

Дослідивши матеріали справи та

вислухавши пояснення представників сторін суд встановив наступне.

Постановою Вищого господарського

суду України  від 12.04.07 у справі №

2-1892/06  за позовом ОСОБА_3  до ТОВ «Біла троянда», ОСОБА_2, ОСОБА_3,

ОСОБА_4, ОСОБА_5,  ОСОБА_6,   третя особа -  Чернігівська районна державна нотаріальна

контора   про визнання  додаткової угоди недійсною, скасовані  рішення Деснянського районного суду  міста Чернігова  від 8 листопада 2006 року  та ухвала 

апеляційного суду Чернігівської області 

від 16 січня  2007 року, а справу

передано на новий розгляд до господарського суду Чернігівської області. 

Відповідно до  вимог статті 11112   ГПК України 

вказівки, що містяться в постанові касаційної інстанції , є

обов`язковими для  суду першої інстанції

під  час 

нового розгляду справи.

В постанові Вищого господарського

суду  від 12.04.07 у справі   № 2-1892/06 зазначено, що при новому  розгляді справи слід   з достовірністю з'ясувати  і перевірити відповідність  спірної додаткової угоди нормативно-правовим

актам, зазначеним позивачкою в позовній заяві, 

дати належну правову оцінку 

зібраним у справі доказам  на

обґрунтування чи спростування  доводів

позивачки  згідно заявленого нею позову,

дати належну правову оцінку  поясненням

позивачки та  відповідачів  у справі ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_2, ОСОБА_4

даними в останньому судовому засіданні. 

В постанові касаційної

інстанції  також зазначено що при новому

розгляді справи  необхідно більш

повно  і всебічно  з`ясувати обставини справи, суть позовних

вимог  і заперечень,  їх 

обґрунтованість, зібраним доказам  

дати правову оцінку і відповідно до вимог закону  вирішити спір. 

Як вбачається зі змісту  протоколу загальних зборів учасників ТОВ

«Біла троянда» 18.01.1996 року 

загальними зборами учасників ТОВ «Біла троянда»,  на 

яких  була присутня і

позивачка,  були прийняті рішення  про виключення ОСОБА_8 з числа  учасників товариства, про розподіл  установчого внеску ОСОБА_8 між учасниками ,

які залишились в товаристві, про внесення змін до пункту 1 установчого договору

товариства  та до пункту 5

установчого  договору товариства

щодо  збільшення  розміру статутного фонду та розподілу  часток в статутному фонді між учасниками

товариства.

Відповідно до  протоколу 

від 18.01.1996 року загальних зборів учасників ТОВ «Біла троянда»  статутний фонд  ТОВ «Біла троянда» складав  120 мільйонів 

карбованців  і розділений  між учасниками  товариства 

наступним чином: ОСОБА_6 - 

63547000 крб., ОСОБА_3  -  19382500 крб., ОСОБА_4 - 19382500 крб.,

ОСОБА_9 -4422000 крб.,  ОСОБА_5-  4422000 крб., ОСОБА_2 - 4422000 крб., ОСОБА_1

- 4422000 крб.

Вказаний протокол підписаний

головою зборів ОСОБА_6 та секретарем ОСОБА_4, підписи яких завірені нотаріусом

Чернігівської районної державної нотаріальної контори.

Пояснення  позивачки 

та відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5   щодо 

відсутності позивачки на загальних зборах учасників ТОВ «Біла троянда»

які відбувалися 18.01.1996 року судом  не

приймаються, оскільки спростовуються  

протоколом   загальних  зборів учасників ТОВ «Біла троянда» від

18.01.1996 року. 

Суду не надано  належного доказу  спростування факту проведення загальних

зборів  ТОВ «Біла троянда»від

18.01.1996р.   Відповідно  до статті 32 ГПК України  доказами у справі  є будь-які фактичні дані, на підставі  яких 

господарський  суд у визначеному

законом порядку  встановлює наявність  чи відсутність обставин, на яких

ґрунтуються   вимоги  і заперечення 

сторін, а також інші 

обставини,  які мають значення для

правильного вирішення господарського спору. Ці данні встановлюються також

поясненнями сторін.   Згідно зі статтею

43  ГПК України  визнання однією стороною  фактичних 

даних  і обставин, якими  інша сторона 

обґрунтовує  свої вимоги і

заперечення , для господарського суду не є обов'язковим.

Таким чином,  посилання відповідачами   ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5   в своїх поясненнях на ті обставини  що 18.01.1996 року  загальних зборів учасників ТОВ «Біла троянда»

не було, а були збори трудового колективу  

судом не приймається,   оскільки  вони суперечать змісту протоколу загальних

зборів. Крім того,  рішення загальних

зборів учасників ТОВ «Біла троянда» від 18.01.2006 року  жодним з учасників ТОВ «Біла троянда»не

оскаржувалось і   не визнано недійсним у

судовому порядку.

Відповідно до  пункту а) статті 11 Закону України «Про

господарські товариства» до обов'язків 

учасників товариства з обмеженою відповідальністю відноситься  виконання рішень загальних зборів учасників

товариства з обмеженою відповідальністю.

Тобто, будучи присутньою на

зборах  учасників  товариства 

18.01.1996 року  і  знаючи про рішення  цих зборів, 

яке не визнано  недійсним і є

чинним,  позивачка була зобов'язана його

виконати. 

Зазначене  підтверджується і тими обставинами, що з

моменту заснування ТОВ «Біла троянда»у 1994 році    позивачка була  учасником ТОВ «Біла троянда» і відповідно

до  пункту  г) 

статті  10 Закону України «Про

господарські товариства» вона  мала  право вимагати від товариства  і  

одержувати всю  інформацію про

діяльність товариства   а також  протоколи зборів учасників товариства.  Аналогічна норма щодо права учасника

товариства  відносно  отримання 

повної інформації про діяльність товариства  міститься і в установчому договорі ТОВ «Біла

троянда»від 16.09.1994 року (пункт 7).

Відповідно до  статті 59 Закону України «Про господарські

товариства»(в редакції на момент укладання додаткової угоди)   питання про 

встановлення  розміру, форми та порядку  внесення учасниками  додаткових вкладів  вирішується 

простою більшістю голосів учасників присутніх на зборах, а для внесення

змін до установчих документів товариства була необхідна одностайність  у вищому органі.

Таким, чином зважаючи на чинність

рішення загальних зборів учасників ТОВ «Біла троянда» від 18.01.1996 року  збори 18.01.1996 року відбувались за  присутності позивачки .

18.01.1996 року учасниками ТОВ

«Біла троянда» було укладено  додаткову

угоду до установчого договору ТОВ «Біла троянда».  Вказану додаткову угоду посвідчено державним

нотаріусом Чернігівської  районної

державної нотаріальної контори. 

10 жовтня 2001 року зазначену

додаткову угоду було зареєстровано 

розпорядженням Чернігівського міського голови за № 350-р.

Згідно зі статтею 7 Закону України

«Про господарські товариства»зміни, які сталися 

в установчих документах товариства 

і які вносяться до державного реєстру, підлягають  реєстрації 

за тими ж правилами , що встановлені для державної реєстрації

товариства.

Відсутність відомостей,

передбачених статтями 4, 37, 51, 65, 67 і 76 вищезазначеного Закону може бути

підставою  для відмови в державній

реєстрації товариства.

Відповідно до Постанови КМУ  від  25

травня 1998 року № 740, якою було затверджено Положення про державу реєстрацію

суб'єктів підприємницької діяльності, зміни (доповнення) в установчих

документах суб'єкта  підприємницької діяльності  підлягають державній реєстрації  у 5-денний термін   з дня находження  відповідної інформації  до органу державної реєстрації  за наявності документа, що підтверджує

внесення плати за державну реєстрацію 

змін (доповнень) до установчих документів.

Враховуючи те, що державна

реєстрація змін до установчих документів відбувалася за тими ж правилами, що

встановлені для державної реєстрації товариства, і те що  законодавство України, чинне на  момент державної реєстрації змін до

установчого договору  ТОВ «Біла троянда»

не передбачало  такої підстави для

відмови в державній реєстрації змін до установчих документів  як подання 

до реєструючого органу  змін до

установчих документів  після спливу

п'ятиденного строку  з дня коли сталися

такі зміни,  немає підстав стверджувати

що державна реєстрація  додаткової угоди

до установчого договору ТОВ  «Біла

троянда» була проведена з порушенням вимог чинного на той момент законодавства

України.

Додаткова  угода від 18.01.1996 року  до установчого договору ТОВ «Біла троянда»нотаріально

посвідчена.  Відповідно до Інструкції про

порядок  вчинення нотаріальних дій

нотаріусами України від 7 липня 1994 р., в редакції чинній на момент

посвідчення оспорюваної додаткової угоди, 

нотаріально-посвідчувальні угоди, а також заяви та інші документи

підписуються у присутності нотаріуса (п.13). 

Крім того, при вчиненні нотаріальних дій нотаріуси встановлюють особу

громадянина,  що звернувся за вчиненням

нотаріальних дій (п.10).

Згідно з ч. 2 ст. 54 Закону України

„Про нотаріат” нотаріуси перевіряють чи відповідає зміст посвідчуваної ними

угоди вимогам закону і дійсним намірам сторін.

Відповідно до Закону України «Про

нотаріат», Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами

України  і обставин підписання і

посвідчення додаткової угоди до установчого договору ТОВ «Біла троянда»,

сторонніх осіб,  крім  тих, які зазначені в угоді, при її підписанні

і посвідченні не було і бути не могло. 

Крім того,  в поясненнях 

державного нотаріуса ОСОБА_10 зазначено , що  додаткова угода до установчого договору ТОВ

«Біла троянда» підписувалась  всіма

учасниками угоди у присутності  нотаріуса

відповідно до вимог  законодавства.  Нотаріусом також зазначено, що  позивачка,  

отримавши  інформацію  від нотаріуса про викрадення в 1999 році  реєстрів 

нотаріальних дій, в тому числі і тих, що стосуються посвідчення

оспорюваної додаткової угоди, використала її в своїх  інтересах і 

звернулась до суду з відповідним позовом про визнання недійсною  додаткової угоди до установчого договору ТОВ

«Біла троянда».

Постановою від 09.04.04 відмовлено

в порушенні кримінальної справи за заявою директора ТОВ „Біла Троянда” ОСОБА_2

на підставі ст. 6 п. 2 КПК України, що свідчить про відсутність в діях ОСОБА_6

та державного нотаріуса складу злочину при підписанні та нотаріальному

посвідченні спірної угоди.   

Що стосується пояснень відповідачів

ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 з приводу підписання додаткової угоди до

установчого договору ТОВ «Біла троянда»за відсутності  позивачки, слід зазначити, що їх пояснення  носять 

непослідовний характер.

Так у судовому засіданні 08.04.04

ОСОБА_2 показала: „нотариус приходила, была в кабинете директора, всех вызывали

и давали подписывать документ какой -то. Что мы подписывали мы не знали.

ОСОБА_1 сказала, что она не подписывала, т. к ее не было на работе”( т. 1 а.с.

75 ). В судовому засіданні 06.07.04 показала: „ додаткова угода підписувалась у

примусовому порядку в кабінеті ОСОБА_6, нотаріус викликався в магазин, підпис

ставили примусово, читати договір не давали, паспорта не перевірялись” ( т. 1

а.с. 80 ). „В кабінеті вона наказала мені підписати аркуш де були записані

тільки прізвища учасників ТОВ” ( заява від 27.04.06 т. 2 а.с. 15 ).

ОСОБА_4 у судовому засіданні

08.04.04 показала, що угоду підписувала не читаючи тексту ( т. 1 а.с. 76 ), а в

судовому засіданні 13.06.07 пояснила, що підписувала чистий аркуш паперу.

ОСОБА_3 08.04.04 показала:

„нотариус был в рабочее время, наспех всех собрали, подписали и все снова на

рабочие места пошли” ( т. 1 а.с. 76 ), а в судовому засіданні  27.04.06 пояснила, що підпис ставили за

наказом ОСОБА_6 ( т. 2 а.с. 63 ).

ОСОБА_5 в заяві від 27.04.06

пояснила, що вона розписалась там, де їй вказали, не читаючи ( т. 2 а.с. 19 ),

а в заяві від 15.09.06 вказала, що не визнає позовних вимог ( т. 2 а.с. 34 ).

Враховуючи, що вказані вище

відповідачі змінюють у процесі розгляду справи пояснення щодо обставин

підписання додаткової угоди,  визнання

ними  обставин, якими позивачка  обґрунтовує свій позов, для господарського

суду не є обов'язковим у відповідності до ст. 43 ГПК України.

Висновком судової експертизи  № 123 від 17.08.2005р. встановлено, що   підпис напроти прізвища ОСОБА_3 в спірній

додатковій угоді виконаний не ОСОБА_3, а іншою особою. Відповісти на питання

„Чи належить ОСОБА_3 будь який з підписів вчинених напроти прізвищ ОСОБА_6,

ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_9 не є можливим в зв”язку з неспівставністю

досліджуваних підписів та підписівОСОБА_1.  

Відповідно до висновку

Чернігівського відділення  Київського

науково-дослідного інституту  судових експертиз,  складеного 10 листопада  2005 року, підпис  від імені ОСОБА_3  в додатковій угоді  до установчого договору  про створення та діяльність  ТОВ «Біла троянда»від 16.09.94р., яка

завірена нотаріально 18.01.96р. виконаний не ОСОБА_6, а іншою особою.

Ухвалою Деснянського районного суду

м. Чернігова від 15.09.06 призначено по справі судову експертизу на вирішення

якої поставлені питання щодо можливості виконання підпису напроти прізвища

позивачки ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_2; напроти прізвищ ОСОБА_3, ОСОБА_2

ОСОБА_1.

Поставлені на вирішення експерта

питання є суттєвими для вирішення спору враховуючи непослідовність пояснень

відповідачів 2-5 щодо обставин підписання додаткової угоди, пояснень нотаріуса

про підписання додаткової угоди відповідачами 2-6.

Експертизу не було проведено в

зв”язку з відмовою позивачки та відповідачів 2 -5 надавати зразки підписів для

експертного дослідження ( т. 2 а.с. 67 ).

Згідно ч. 5 ст. 42 ГПК України

висновок експерта для суду не є обов'язковим і оцінюється судом за правилами

ст. 43 ГПК України.

Отже, вказаними доказами достеменно

не встановлено відсутність підпису позивачки на спірній додатковій угоді, а

отримання додаткових доказів є неможливим в зв”язку з відмовою відповідачів 2

-5 надавати підписи для експертного дослідження.

Відповідно до п. 7 Прикінцевих та

перехідних положень Цивільного кодексу України до позовів про визнання

заперечувального правочину недійсним і про застосування наслідків недійсності

правочину, право на пред”явлення якого виникло до 1 січня 2004 року,

застосовується позовна давність, встановлена для відповідних позовів

законодавством, що діяло раніше.

Відповідно до судової практики

відповідність чи невідповідність угоди вимогам законодавства має оцінюватися

господарським судом стосовно законодавства, яке діяло на момент укладення

спірної угоди ( абзац 3 п. 10 роз”яснення президії Вищого арбітражного суду

України від 12.03.99 № 02-5/111 „Про деякі питання практики вирішення спорів,

пов”язаних з визнанням угод недійсними” ); щодо угод, вчинених до набрання

чинності Цивільним кодексом України від 16.01.03 № 435-ІУ, підстави і наслідки

їх недійсності визначаються статтями 47-58 Цивільного кодексу Української РСР

від 18.07.63 якщо угода не підпадає під дію інших законів, які встановлюють

спеціальні підстави та наслідки недійсності угоди ( постанова Верховного суду

України від 20.01.04 № 20/622 ).

Отже, до спірних відносин щодо

недійсності додаткової угоди та застосування строків позовної давності слід

застосовувати положення Цивільного кодексу Української РСР.

Відповідно до ч. 1 ст. 154

Цивільного кодексу Української РСР коли сторони домовились укласти договір у

певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому обумовленої

форми, хоч би законом для даного виду договорів ця форма і не потребувалась.

В зв”язку з цим спірна додаткова

угода є укладеною 18.01.96, тобто з часу її нотаріального посвідчення, а не з

моменту її реєстрації.

Відповідно до ст. 75, 76, 80

Цивільного кодексу Української РСР позовна давність застосовується судом

незалежно від заяви сторони; перебіг строку позовної давності починається з дня

виникнення права на позов. Право на позов виникає з дня, коли особа дізналася

або повинна була дізнатися про порушення свого права. Закінчення строку

позовної давності до пред”явлення позову є підставою для відмови в позові.

Додаткова угода укладена 18.01.96,

з позовною заявою позивачка звернулася 

05.03.04, тобто більш ніж через вісім років після її укладення.

Позивачка  є 

учасником ТОВ «Біла троянда»  з

1994 року і  повинна була дізнатися  про існування додаткової угоди до установчого

договору ТОВ «Біла троянда»  в 1996 році,

враховуючи її права та обов”язки як учасника товариства, встановлені п. а) ст.

11, п. г) ст. 10 Закону України „Про господарські товариства”, п. 7 установчого

договору ТОВ „Біла Троянда”.

В зв”язку з закінченням строків

позовної давності до пред”явлення позову в його задоволенні слід відмовити.

На підставі викладеного та

керуючись  ст. ст. 33, 42,  43, 

82-85 Господарського процесуального кодексу України суд  -       

В И Р І Ш И В

:

У позові відмовити повністю.

Рішення підписане 02.07.2007 р.

Суддя                               Ю.В.Федоренко  

02.07.07