Ухвала

від 09.08.2019 по справі 160/7554/19

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

49089 м. Дніпро, вул. Академіка Янгеля, 4, (веб адреса сторінки на офіційному веб -порталі судової влади України в мережі Інтернет - http://adm.dp.court.gov.ua)

09 серпня 2019 р. Справа № 160/7554/19 Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Жукова Є.О., дослідивши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю ВІЛЬНИЙ ПОСАД до Державного реєстратора юридичних та фізичних осіб-підпиємців ОСОБА_1 . ОСОБА_2 . про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

07.08.2019 р. до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю ВІЛЬНИЙ ПОСАД до Державного реєстратора юридичних та фізичних осіб-підпиємців ОСОБА_1 . ОСОБА_2 ., в якій позивач просить суд визнання протиправним та скасування рішення про відмову у проведенні державної реєстрації, прийняте державним реєстратором юридичних та фізичних осіб-підприємців.

Відповідно до ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи є передбачені нормами Кодексу адміністративного судочинства України підстави для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі.

Згідно ч.1 ст.5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Згідно пп.1 п.1 ст.170 КАС України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

При цьому, вирішуючи питання чи належить розглядати даний адміністративний спір за правилами адміністративного судочинства, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку субєктів владних повноважень.

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Інший порядок судового провадження встановлений Положеннями Господарського процесуального кодексу України.

Так, згідно з ч.7 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають з відносин, пов`язаних із захистом економічної конкуренції, обмеженням монополізму в господарській діяльності, захистом від недобросовісної конкуренції, в тому числі у спорах, пов`язаних з оскарженням рішень Антимонопольного комітету України, а також справи за заявами органів Антимонопольного комітету України з питань, віднесених законом до їх компетенції, крім спорів, які віднесені до юрисдикції Вищого суду з питань інтелектуальної власності.Аналізуючи зазначені вище норми, суд приходить до висновку, що за загальним правилом у порядку цивільного судочинства суди вирішують справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, у яких хоча б одна зі сторін є фізична особа, зокрема, спори, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також із інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Зі змісту позовних вимог позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю ВІЛЬНИЙ ПОСАД до Державного реєстратора юридичних та фізичних осіб-підприємців ОСОБА_1 . ОСОБА_3 , судом встановлено, що позивач просить суд визнати протиправним та скасувати рішення про відмову у проведенні державної реєстрації, прийняте державним реєстратором юридичних та фізичних осіб-підприємців, обґрунтовуючи свою позицію тим, що 15 січня 2019 р. Товариство з обмеженою відповідальністю Вільний посад , код ЄДРПОУ 36721871, придбало у Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області, код ЄДРПОУ 13467337, єдиний майновий комплекс Державного підприємства шовкорадгосп Криворізький , код ЄДРПОУ 00693322, що підтверджується договором купівлі-продажу єдиного майнового комплексу державного підприємства державний шовкорадгосп Криворізький , що розташований за адресою: Дніпропетровська область, Криворізький район, селище Лісопитомник, вул. Шевченко, 9.

В підтвердження виконання вимог зазначеного вище договору, сторонами станом на 01 березня 2019 р. було підписано акт приймання передачі єдиного майнового комплексу, відповідно до договору купівлі-продажу єдиного майнового комплексу державного підприємства державний шовкорадгосп Криворізький від 15.01.2019 р. Зважаючи на вказане, то після підписання акту приймання-передачі, позивач отримав право володіння, користування та розпорядження об`єктом приватизації.

На підставі викладеного вище, позивач зазначає, що останній як правонаступник, та як власник об`єкта приватизації, з метою виконання своїх обов`язків відповідно до договору, на загальних зборах учасників позивача прийняв рішення стосовно реорганізації Державного підприємства державний шовкорадгосп Криворізький шляхом перетворення у Товариство з обмеженою відповідальністю Шовкорадгосп Криворізький , з юридичною адресою: Дніпропетровська обл., м. Криворізький район, селище Лісопитомник, вул. Шевченко,9, що підтверджується протоколом загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Вільний Посад № 24/06-1 від 24 червня 2019 року, посвідченого приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Дніпропетровської області - Січкар Б.В.

Позивач зазначає, що під час засіданні загальних зборів учасників позивача, було прийнято рішення про необхідність повідомлення державного реєстратора про реорганізацію Державного підприємства державний шовкорадгосп Криворізький шляхом його перетворення у Товариство з обмеженою відповідальністю Шовкорадгосп Криворізький та уповноважено ОСОБА_4 протягом трьох днів повідомити державного реєстратора.

25 червня 2019 року уповноважена загальними зборами учасників позивача особа через Центр надання адміністративних послуг Віза надала державному реєстратору нотаріально посвідчену копію протоколу загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Вільний Посад № 24/06-1 від 24 червня 2019 року, що підтверджується описом документів, що надаються юридичною особою державному реєстратору для проведення реєстраційної дії Внесення рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи в результаті її реорганізації .

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивача, останнім було зазначено, що після повідомлення про припинення юридичної особи до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань мають бути внесені відомості, що юридична особа перебуває у стані припинення, і лише після сплину двох місяців, у позивача виникає обов`язок звернутися до державного реєстратора з відповідним переліком документів, включно із заявою про припинення юридичної особи.

Однак, позивач зазначає, що після повідомлення державного реєстратора про прийняте позивачем рішення у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань були відсутні відомості про те, що Державне підприємство державний шовкорадгосп «Криворізький» перебуває у стані припинення .

12 липня 2019 року позивачеві через Центр надання адміністративних послуг було надано повідомлення про відмову у проведенні державної реєстрації, в якій державний реєстратор юридичних та фізичних осіб-підприємців ОСОБА_5 зазначила, що позивачеві відмовлено у державній реєстрації рішення про припинення юридичної особи, або уповноваженого ними органу щодо припинення в результаті реорганізації, стосовно Державного підприємства державний шовкорадгосп «Криворізький» , на підставі: 1) що позивачем не було усунуто підстави для зупинення розгляду документів протягом встановленого строку; 2) невідповідність відомостей, зазначених у документах поданих для державної реєстрації, відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі; 3) невідповідність документів вимогам установленим ст. 15 ЗУ Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань .

Проаналізувавши зміст предмету спору у даній справі, суд зазначає наступне.

Відповідно до пояснень позивача, наведених в даній позовній заяві, предметом спору у даній справі є спір про право, який виник у позивача внаслідок винесення державним реєстратором юридичних та фізичних осіб-підприємців ОСОБА_5 рішення, оформленого у формі повідомлення про відмову у проведенні державної реєстрації, в якому останньою зазначено, що позивачеві відмовлено у державній реєстрації рішення про припинення юридичної особи, або уповноваженого ними органу щодо припинення в результаті реорганізації, стосовно Державного підприємства державний шовкорадгосп «Криворізький» , на підставі: 1) що позивачем не було усунуто підстави для зупинення розгляду документів протягом встановленого строку; 2) невідповідність відомостей, зазначених у документах поданих для державної реєстрації, відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі; 3) невідповідність документів вимогам установленим ст. 15 ЗУ Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань .

Визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі й обов`язок суб`єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій чи рішень, на відміну від визначального принципу цивільного судочинства, який полягає у змагальності сторін.

Суд, який розглянув справу, що не належить до його юрисдикції, не може вважатися судом, встановленим законом у розумінні ч.1 ст.6 Конвенції.

У п.24 рішення від 20 липня 2006 року у справі Сокуренко і Стригун проти України Європейський суд з прав людини вказав, що суд з судом, встановленим законом поширюється не лише на правову основу самого існування суду, але й на дотримання таким судом певних норм, що регулюють його діяльність. Крім того, Європейський суд з прав людини у рішенні від 12 жовтня 1978 року у справі Занд проти Австрії зазначив, що поняття суд, встановлений законом у ч.1 ст.6 Конвенції передбачає усно організаційну структуру судів включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів . З огляду на це не вважається судом, встановленим законом орган, який не маючи юрисдикції, здійснює судовий розгляд на підставі практики, яка не передбачена законом.

Судовий захист є одним із найефективніших правових засобів захисту інтересів фізичних та юридичних осіб. Неправомірні рішення, дії чи бездіяльність посадових осіб органів місцевого самоврядування, прийняті з порушенням прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, можуть бути оскаржені відповідно до ч. 2 ст. 55 Конституції України та ст. 6 КАС України в порядку адміністративного судочинства.

При цьому, суд зазначає, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Водночас за приписами п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України суб`єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

Судом встановлено, що підставою для оскарження рішення державного реєстратора юридичних та фізичних осіб-підприємців Осматеско ОСОБА_6 . ОСОБА_2 . щодо прийняття останнім рішення, оформленого у формі повідомлення про відмову у проведенні державної реєстрації, яким було відмовлено у державній реєстрації рішення про припинення юридичної особи, або уповноваженого ними органу щодо припинення в результаті реорганізації, стосовно Державного підприємства державний шовкорадгосп «Криворізький» , на підставі: 1) що позивачем не було усунуто підстави для зупинення розгляду документів протягом встановленого строку; 2) невідповідність відомостей, зазначених у документах поданих для державної реєстрації, відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі; 3) невідповідність документів вимогам установленим ст. 15 ЗУ Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є доводи позивача про те, що останні порушують його право власності (володіння, користування, розпорядження) на єдиний майновий комплекс - Державне підприємство шовкорадгосп Криворізький , код ЄДРПОУ 00693322, що підтверджується договором купівлі-продажу єдиного майнового комплексу державного підприємства державний шовкорадгосп Криворізький , що розташований за адресою: Дніпропетровська область, Криворізький район, селище Лісопитомник, вул. Шевченко, 9.

Відтак, зазначений позов спрямований на поновлення прав позивача у сфері майнових відносин, та є спором про право.

При цьому, суд зазначає, що у відносинах, які складись між позивачем Товариства з обмеженою відповідальністю ВІЛЬНИЙ ПОСАД та Державним реєстратором юридичних та фізичних осіб-підпиємців ОСОБА_5 , останній хоч і виступає суб`єтом владних повноважень, проте, предметом спору у даній справі є спір про право, оскільки прямим об`єктом на яке спрямоване, на думку позивача порушення відповідачем є питання щодо подальшого статусу майнового комплекс Державного підприємства шовкорадгосп Криворізький , код ЄДРПОУ 00693322, розташованого за адресою: Дніпропетровська область, Криворізький район, селище Лісопитомник, вул. Шевченко, 9, як юридичної особи.

Відтак, як судом встановлено безпосередньо з тексту позовної заяви, позовними вимогами зазначеними в позовній заяві є такі, як: визнання протиправним та скасування рішення про відмову у проведенні державної реєстрації, прийняте державним реєстратором юридичних та фізичних осіб-підприємців, що безпосередньо пов`язано зі спором про право, та в подальшому визначає статус майнового комплекс Державного підприємства шовкорадгосп Криворізький , код ЄДРПОУ 00693322, розташованого за адресою: Дніпропетровська область, Криворізький район, селище Лісопитомник, вул. Шевченко, 9, як юридичної особи.

З огляду на викладене, не підлягає сумніву той факт, що критеріями розмежування судової юрисдикції тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад спірних правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних відносин у їх сукупності.

Враховуючи поняття публічно-правового спору, наведене в ст.4 КАС України, помилковим є поширення юрисдикції адміністративних судів на усі спори стосовно яких є суб`єкт владних повноважень, оскільки при вирішенні питання про розмежування компетенції судів щодо розгляду адміністративних, господарських та цивільних справ недостатньо застосування виключно формального критерію визначення суб`єктного складу спірних правовідносин. Визначальною ознакою для правильного вирішення спору є характер правовідносин, з яких виник спір.

Спір, який описаний у поданій Товариством з обмеженою відповідальністю ВІЛЬНИЙ ПОСАД позовній заяві, не є спором між учасниками публічно-правових відносин, оскільки відповідач приймаючи рішення про відмову у проведенні державної реєстрації, не мав публічно-правових відносин саме з позивачем (у сенсі визначення спору, який належить до юрисдикції адміністративного суду, наведеній у постанові Великої Палати ВС від 23 травня 2018 р. у справі №914/2006/17).

Натомість, приватноправові відносини відрізняються наявністю майновою чи немайновою особистого інтересу учасника, а спір має приватно-правовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення, як правило, майнового приватного права чи інтересу.

Отже, вказаний спір не є публічно-правовим та не пов`язаний із захистом прав, свобод та інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин, а передусім є спором про право.

Таким чином, незважаючи на той факт, що судовий захист є одним із найефективніших правових засобів захисту інтересів фізичних та юридичних осіб, заявлений спір не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, а справа не має встановлених нормами Кодексу адміністративного судочинства України ознак справи адміністративної юрисдикції і повинна вирішуватись в порядку господарського судочинства.

Зазначена позиція прямо кореспондується правовій позиції Великої палати Верховного Суду, викладеній у постанові від 14.03.2018 р. у справі №К/9901/5888/18 (363/2449/14-а), а також правовій позиції Великої палати Верховного Суду, викладеній у постанові від .04.19.2018 р. №823/2042/16 (провадження №11-377апп18).

Враховуючи вищевикладене, суд відмовляє у відкритті провадження в у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ВІЛЬНИЙ ПОСАД до Державного реєстратора юридичних та фізичних осіб-підпиємців ОСОБА_5 про визнання протиправним та скасування рішення.

Керуючись п.1 ч.1 ст.170 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ВІЛЬНИЙ ПОСАД до Державного реєстратора юридичних та фізичних осіб-підпиємців ОСОБА_5 про визнання протиправним та скасування рішення, оскільки даний спір не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Роз`яснити позивачу право на звернення з даним позовом до відповідного господарського суду в порядку, передбаченому чинним господарсько-процесуальним законодавством.

Ухвала набирає законної сили згідно ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України та відповідно до ч. 4 ст. 170 Кодексу адміністративного судочинства України може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Є.О. Жукова