Рішення

від 26.07.2019 по справі 200/6567/19-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 липня 2019 р. Справа№200/6567/19-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Грищенка Є.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом товариства з додатковою відповідальністю Маріупольський комбінат дитячого харчування до Головного управління ДФС у Донецькій області про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з додатковою відповідальністю Маріупольській комбінат дитячого харчування (далі - позивач) звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Донецькій області про скасування податкового повідомлення-рішення (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0021404603 від 30 січня 2019 року про застосування штрафу у розмірі 19 444,84 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що на підставі акту проведення камеральної перевірки отримання граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування з податку на додану вартість за період березень 2017 року, грудень 2017 року, січень 2018 року, березень 2018 року та жовтень 2018 року, податковим органом було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0021404603 яким застосовано штраф у розмірі 19 444, 84 грн.

Позивач вважає таке рішенням протиправним та таким, що підлягає скасуванню з огляду на те, що відповідно до під категорії 101.21 Бази знаній ЗІР та листа Міністерства Фінансів України від 14 квітня 2017 року № 11310-09-10/10306, відповідальність передбачена у п. 120-1.1 Податкового кодексу України (далі - ПК України) не застосовується до платників за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі, податкової накладної, складеної при визначенні податкового зобов`язання з податку на додану вартість у відповідності до п. 198.5 ст. 198 ПК України за умови її складання у відповідності з пп. Б п. 198.5 ст. 198 ПК України.

Ухвалою суду від 27 травня 2019 року відкрито провадження у справі та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження, без проведення судових засідань та повідомлення (виклику) учасників справи.

13 червня 2019 року на електрону адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача повністю заперечував проти задоволення позовних вимог та зазначив, що позивачем зареєстровано податкові накладні з порушенням терміну реєстрації, що складає 15 календарних днів, чим порушено вимоги п. 201.10 ст. 201 ПК України. Враховуючи положення ст. 120 ПК України, податковим органом було винесено рішення про застосування штрафу у розмірі 19 444,84 грн. - 10 % від суми податку на додану вартість, зазначеної в податкових накладних. Враховуючи вищенаведене представник відповідача вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Розгляд справи проведено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, судом встановлено наступне.

Позивач, товариство з додатковою відповідальністю Маріупольський комбінат дитячого харчування , зареєстроване як юридична особа (код ЄДРПОУ 01558862), за адресою: Донецька обл., м. Маріуполь, проспект Нахімова, 158.

Відповідач, Головне управління ДФС Донецької області, є суб`єктом владних повноважень, який в даних правовідносинах реалізує надані йому Податковим кодексом України повноваження, згідно статті 43 Кодексу адміністративного судочинства України здатний здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов`язки.

Судом встановлено, що податковим органом було проведено камеральну перевірку дотримання граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування з податку на додану вартість в Єдиному державному реєстрі податкових накладних за період березень 2017 року, грудень 2017 року, січень 2018 року, березень 2018 року та жовтень 2018 року, якою встановлено порушення п. 201.10 ст. 201 ПК України в частині порушення термінів реєстрації податкових накладних із затримкою 15 календарних днів.

На підставі зазначеного акту перевірки Головним управлінням ДФС у Донецькій області було прийнято податкове повідомлення-рішення від 30 січня 2019 року № 0021404603, яким до товариства з додатковою відповідальністю Маріупольський комбінат дитячого харчування , застосовано штраф у розмірі 19 444, 84 грн.

Рішенням Державної фіскальної служби від 12 квітня 2019 року податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу товариства з додатковою відповідальністю Маріупольський комбінат дитячого харчування без задоволення.

Позивач вважає податкове повідомлення-рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, тому звернувся до суду із даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку правовідносинам суд виходив з наступного.

За приписами частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).

Відповідно до підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Згідно з вимогами пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

За змістом окремих абзаців пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що товариством з додатковою відповідальністю Маріупольський комбінат дитячого харчування було подано податкові накладні:

- № 21 від 31 березня 2017 року (дата реєстрації 18 квітня 2017 року);

- № 20 від 31 грудня 2017 року (дата реєстрації 16 січня 2018 року);

- № 17 від 31 січня 2018 року (дата реєстрації: 19 лютого 2018 року);

- № 22 від 31 березня 2018 року (дата реєстрації: 16 квітня 2018 року);

- № 10 від 31 жовтня 2018 року (дата реєстрації: 19 листопада 2018 року);

- № 15 від 31 жовтня 2018 року (дата реєстрації 19 листопада 2018 року).

Перевіркою встановлено та не заперечується позивачем, що граничні строки реєстрації таких податкових накладних порушено.

Відповідно до пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених статтею 201 цього Кодексу, тягнуть за собою накладення на платників податку на додану вартість, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів; 50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

Системний аналіз статті 201, пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України дає підстави для висновку про те, що порушення платником податку на додану вартість граничного строку реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних є підставою для застосування до такого платника штрафу, за виключенням випадку порушення строку реєстрації податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю) та складена на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.

Наказом Міністерства фінансів України № 1307 від 31 грудня 2015 року Порядок заповнення накладних (далі - Порядок №1307).

Пунктом 11 Порядку № 1307 визначено особливості складання зведених податкових накладних, зокрема, у разі нарахування податкових зобов`язань відповідно до пункту 198.5 статті 198 Податкового кодексу України. При цьому пунктом 3 Порядку № 1307 визначено, що усі податкові накладні, у тому числі накладні, особливості заповнення яких викладені в пунктах 9-15 та 19 цього Порядку, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, та за формою, чинною на день такої реєстрації.

Відтак, факт складання зведеної податкової накладної впливає на строк її складання і жодним чином не впливає на строк її реєстрації, визначений пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України. Порушення такого строку становить, з урахуванням встановлених обставин справи, склад правопорушення, передбаченого пунктом 120-1.1 статті 120 Податкового кодексу України.

Разом з тим, згідно з положеннями Порядку 1307, до графи 8 податкових накладних вноситься - код ставки податку на додану вартість, за якою здійснюється оподаткування операцій з постачання товарів/послуг, що постачаються.

Зокрема, у графі 8 зазначається код ставки: 20 - у разі здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню за основною ставкою; 7 - у разі здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню за ставкою 7 відсотків; 901 - у разі здійснення операцій з вивезення товарів за межі митної території України, що підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою; 902 - у разі здійснення операцій з постачання на митній території України товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою; 903 - у разі здійснення операцій з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування.

Дослідивши долучені до матеріалів справи копії податкових накладних, суд зауважує, що вони зареєстровані позивачем з порушенням граничного строку, встановленого пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, містять код ставки податку на додану вартість 20 , що свідчить про те, що податкові накладні складені на постачання товарів/послуг для операцій, що оподатковуються податком на додану вартість.

Крім того, відповідно до пункту 8 Порядку № 1307 при складанні податкових накладних, особливості заповнення яких викладені в пунктах 10-15 цього Порядку, у верхній лівій частині таких накладних у графі "Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини" робиться помітка "X" та зазначається тип причини, зокрема, 04 - складена на постачання у межах балансу для невиробничого використання, 08 - складена на постачання для операцій, які не є об`єктом оподаткування податком на додану вартість; 09 - складена на постачання для операцій, які звільнені від оподаткування податком на додану вартість.

Отже, положеннями Порядку № 1307 визначено детальний перелік податкових накладних, які не підлягають наданню отримувачу (покупцю). Цей перелік включає в себе не тільки податкові накладні, складені на постачання для операцій, які не є об`єктом оподаткування податком на додану вартість та операції, які звільнені від оподаткування податком на додану вартість, але й інші групи операцій, здійснення яких обумовлює ненадання податкових накладних продавцю.

З вищенаведених податкових накладних вбачається, що причиною для не надання отримувачу (покупцю) зазначено 02 , а саме - складена на постачання неплатнику податку.

Отже, враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про правомірність застосування контролюючим органом до позивача штрафних санкцій на підставі пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного суду від 04 вересня 2018 року (справа № 816/1488/17) та від 11 грудня 2018 року (справа № 807/68/18).

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Відповідно до положень ст. 139 КАС України, розподіл судових витрат не здійснюється.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 139, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову товариства з додатковою відповідальністю Маріупольський комбінат дитячого харчування до Головного управління ДФС у Донецькій області про скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.

Рішення прийнято в нарадчій кімнаті в порядку письмового провадження 26 липня 2019 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Апеляційна скарга згідно положень статті 297 КАС України подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Донецький окружний адміністративний суд.

Суддя Є.І. Грищенко