Рішення

від 09.08.2019 по справі 500/1288/19

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/1288/19

09 серпня 2019 рокум.Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд у складі судді Чепенюк О.В., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС у Тернопільській області до Товариства з обмеженою відповідальністю Видис про арешт коштів та інших цінностей, що знаходяться в банку,

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДФС у Тернопільській області звернулося до суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Видис про накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податку Товариства з обмеженою відповідальністю Видис у розмірі податкового боргу в сумі 509917,50 грн.

Позов обґрунтовано тим, що у відповідача наявний податковий борг у розмірі 509917,50 грн, який виник внаслідок несплати платником узгоджених грошових зобов`язань з податку на додану вартість. Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 22.10.2018 у справі №1940/1569/18, яке набрало законної сили, стягнуто цю суму податкового боргу з рахунків у банках платника податків, що обслуговують такого платника, та за рахунок готівки, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю Видис . Проте борг не перераховано до бюджету. У відповідача відсутнє майно, яке може бути джерелом погашення податкового боргу. При цьому, позивачем здійснювалися заходи щодо стягнення податкового боргу шляхом виставлення податкової вимоги, після судового рішення - виставлення інкасових доручень, які повернуті банками без виконання, вживались дії для виявлення майна відповідача, що може бути джерелом погашення податкового боргу. Оскільки вказані заходи не спричинили погашення податкового боргу відповідачем, то позивач просить накласти арешт на кошти та інші цінності, що знаходяться у банку, платника податків Товариства з обмеженою відповідальністю Видис у розмірі податкового борг.

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 12.06.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено справу розглядати суддею одноособово за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами у строк, встановлений статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Копію ухвали про відкриття провадження у справі від 12.06.2019 надіслано відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення за адресою місцезнаходження, що зазначена у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.28-29). Однак рекомендоване відправлення повернулося на адресу суду з відміткою відділення поштового зв`язку від 12.07.2019 за місцем обслуговування , за закінченням встановленого строку зберігання . Відтак, з врахуванням положень частини шостої статті 251 КАС України, слід вважати, що копія ухвали вручена належним чином.

Відповідач відзив на позов не подав, як і будь-які докази у спростування позовних вимог.

Відповідно до частини шостої статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Інших заяв по суті справи чи клопотань про розгляд справи в судовому засіданні від учасників справи не надходило.

Дослідивши письмові докази та перевіривши доводи, викладені у позові, суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити повністю з таких мотивів та підстав.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю Видис (код ЄДРПОУ 21115635) 05.09.1994 зареєстроване як юридична органами, перебуває на обліку в Тернопільській об`єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області як платник податків, що підтверджується копією витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 23.05.2019 (а.с.12-14), має відкриті рахунки у банківських установах (а.с.17).

Згідно довідки Головного управління ДФС у Тернопільській області станом на 23.05.2019 за відповідачем рахується податковий борг по платежу податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в сумі 509917,50 грн, з яких: основний платіж - 407798,00 грн, штрафні санкції - 102119,50 грн (а.с.15).

У зв`язку з несплатою податкового боргу згідно зі статтею 59 Податкового кодексу України (далі - ПК України) відповідачу засобами поштового зв`язку була надіслана податкова вимога № 24276-17 від 12.10.2016 на суму податкового боргу 509917,50 грн, яка не вручена відділенням поштового зв`язку та повернута 13.12.2016 адресату з відміткою за закінченням встановленого строку зберігання (а.с.28). В силу положень пункту 58.3 статті 58 ПК України податкова вимога вважається врученою платнику податків Товариству з обмеженою відповідальністю Видис у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення, 13.12.2016.

Вказана вимога в адміністративному та/чи судовому порядку не оскаржувалась, доказів іншого відповідачем не надано.

Докази повної оплати чи погашення відповідачем в інший спосіб суми податкового боргу у матеріалах справи відсутні.

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 22.10.2018 у справі №1940/1569/18, яке набрало законної сили, задоволено позов Головного управління ДФС у Тернопільській області, стягнуто з рахунків у банках платника податків Товариства з обмеженою відповідальністю Видис , що обслуговують такого платника, та за рахунок готівки, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю Видис , кошти у розмірі податкового боргу в сумі 509917,50 грн з податку на додану вартість. Цим же рішенням підтверджено наявність податкового боргу у вказаній сумі, а тому в силу вимог частини четвертої статті 78 КАС України такі обставини не підлягають доказуванню у цій справі.

Також судом встановлено, що контролюючим органом здійснювалися заходи щодо стягнення податкового боргу на підставі вказаного судового рішення, були виставленні інкасові доручення від 12.12.2018 № 10531-54, № 10530-54, № 10529-54 (а.с.20-22), які повернені банком без виконання, у зв`язку із відсутністю коштів на рахунках платника.

На підставі рішення начальника Тернопільського управління Головного управління ДФС у Тернопільській області від 17.04.2019 №1708/105/19.00-54.09/9218 Про опис майна у податкову заставу , податковим керуючим складено акт від 13.05.2019 №18 про відсутність майна у Товариства з обмеженою відповідальністю Видис , що може бути описано в податкову заставу (а.с.25- 26).

Як слідує з листа Регіонального сервісного центру МВС в Тернопільській області від 30.08.2018 № 31/19-3721 зареєстрованих за Товариством з обмеженою відповідальністю Видис транспортних засобів немає (а.с.23).

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно станом 13.05.2019 відомості щодо зареєстрованого майна за відповідачем відсутні (а.с.24).

Наведені вище обставини та докази підтверджують відсутність у платника податків Товариства з обмеженою відповідальністю Видис майна, яке може бути використане як джерело погашення податкового боргу.

Відповідно до статті 16 пункту 16.1 підпункту 16.1.4 ПК України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з пунктом 59.1 статті 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми податкового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Стаття 87 ПК України визначає джерела сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків.

Джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів (пункт 87.1 статті 87 ПК України).

Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами (пункт 87.2 статті 87 ПК України).

Відповідно до пунктів 95.1 - 95.3 статті 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Підпунктом 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 ПК України передбачено право контролюючого органу звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу

Наведена норма встановлює одночасно як право податкового органу на звернення до суду з вимогою про накладення арешту на кошти платника податків, так і підстави для реалізації цього повноваження. Такими підставами є: 1) відсутність майна, за рахунок якого може бути погашений податковий борг; 2) недостатність такого майна для погашення суми податкового боргу через те, що балансова вартість цього майна менша за відповідну суму податкового боргу; 3) майно не може бути джерелом погашення податкового боргу у відповідній сумі.

Отже, відсутність у платника податків майна, яке може бути використане для погашення податкового боргу, як підстава для накладення арешту на кошти платника податку у банку, має бути підтверджена під час судового розгляду.

При цьому така відсутність відповідного майна має бути саме на момент, коли у контролюючого органу виникає право на стягнення податкового боргу, ефективність реалізації якого забезпечується спеціальними заходами, зокрема адміністративним арештом коштів.

В свою чергу, оскільки відповідно до пункту 95.2 ПК України право на стягнення коштів та продаж майна платника податків виникає у податкового органу через 60 календарних днів з дня надіслання податкової вимоги, тому саме з цього моменту податковий орган уповноважений оцінювати майновий стан платника податків з огляду на наявність у нього достатніх джерел для погашення податкового боргу.

Таким чином, контролюючі органи в силу підпункту пункту 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 ПК України наділені повноваженнями на звернення до суду з позовами про накладення арешту на кошти платника податку в разі відсутності в такого платника достатнього для погашення податкового боргу майна. Водночас така недостатність повинна бути встановлена станом не раніше дня виникнення у податкового органу права на стягнення податкового боргу, тобто не раніше ніж через 60 календарних днів з моменту надіслання податкової вимоги.

У даній справі належними і достатніми доказами, які наведені вище, підтверджено вжиття Головним управлінням ДФС у Тернопільській області заходів, передбачених ПК України, для стягнення податкового боргу з платника податків, а саме: направлення податкової вимоги, звернення до суду після закінчення 60 календарних днів з моменту надіслання податкової вимоги з вимогами про стягнення податкового боргу з рахунків у банках платника податків, що обслуговують такого платника, та за рахунок готівки, після ухвалення судового рішення - виставлення інкасових доручень, вчинення дій щодо виявлення нерухомого та рухомого майна платника податків.

З досліджених у даній справі доказів вбачається відсутність майна у відповідача, яке можливо було б реалізувати з метою погашення податкового боргу, в свою чергу, позивачем вжито передбачених податковим законодавством необхідних заходів щодо встановлення майна, яке може слугувати джерелом погашення податкового боргу.

Відсутність майна у відповідача унеможливлює виконання покладених на контролюючий орган функцій щодо забезпечення виконання платником податків своїх зобов`язань щодо погашення податкового боргу.

Отже, оскільки судом встановлено наявність у відповідача податкового боргу в сумі 509917,50 грн, щодо наявності та розміру якого відповідачем не подано до суду відзиву на позов, доказів його сплати, а вжиті контролюючим органом заходи не призвели до його погашення, а також встановлено відсутність майна у Товариства з обмеженою відповідальністю Видис для погашення цього податкового боргу, то наявні усі підстави для накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться у банку, відповідача.

При цьому арешт коштів накладається у межах суму податкового боргу, право на стягнення якої наявне в контролюючого органу на момент прийняття цього судового рішення, а саме 509917,50 грн, оскільки арешт може стосуватися лише тих коштів, які є необхіднимм для виконання зобов`язань платника податків щодо погашення податкового боргу.

Відповідно до частини першої статті 59 Закону України від 07.12.2000 №2121-ІІІ Про банки і банківську діяльність арешт на майно або кошти банку, що знаходяться на його рахунках, арешт на кошти та інші цінності юридичних або фізичних осіб, що знаходяться в банку, здійснюються виключно за постановою державного виконавця, приватного виконавця чи рішенням суду про стягнення коштів або про накладення арешту в порядку, встановленому законом. Зняття арешту з майна та коштів здійснюється за постановою державного виконавця, приватного виконавця або за рішенням суду.

З урахуванням викладеного, оцінивши надані позивачем докази, суд дійшов висновку, що вимоги позивача обґрунтовані та підлягають до задоволення.

Згідно із частиною другою статті 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

З урахуванням цих положень витрати позивача - суб`єкта владних повноважень зі сплати судового збору за звернення до суду із даним позовом із відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 72-77, 139, 242-246, 255, 262, 295, 297 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Головного управління ДФС у Тернопільській області до Товариства з обмеженою відповідальністю Видис про арешт коштів та інших цінностей, що знаходяться в банку, задовольнити повністю.

Накласти арешт на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку та належать Товариству з обмеженою відповідальністю Видис (код ЄДРПОУ 21115635), у розмірі податкового боргу в сумі 509917 (п`ятсот дев`ять тисяч дев`ятсот сімнадцять) грн 50 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд.

Позивач: Головне управління ДФС у Тернопільській області (вулиця Білецька, 1, місто Тернопіль, 46003, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 39403535).

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю Видис (вулиця Текстильна, 30, місто Тернопіль, Тернопільська область, 46010, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 21115635).

Повний текст рішення складено та підписано 09.08.2019.

Суддя Чепенюк О.В.

Згідно з оригіналом:

Суддя Чепенюк О.В.