Рішення

від 01.08.2019 по справі 620/1153/19

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 серпня 2019 року м. Чернігів Справа № 620/1153/19

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Падій В.В.,

за участю секретаря Кондратенко О.В.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача ОСОБА_2 Л.Ю.,

третіх осіб ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, за правилами загального позовного провадження, справу за адміністративним позовом Заступника керівника Чернігівської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Служби у справах дітей Чернігівської обласної державної адміністрації до Комунального закладу Чернігівська загальноосвітня школа-інтернат I-III ступенів Чернігівської обласної ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

Заступник керівника Чернігівської місцевої прокуратури звернувся до суду в інтересах держави в особі Служби у справах дітей Чернігівської обласної державної адміністрації з адміністративним позовом до Комунального закладу Чернігівська загальноосвітня школа-інтернат I-III ступенів Чернігівської обласної ради, в якому просить: визнати протиправною бездіяльність Комунального закладу Чернігівська загальноосвітня школа-інтернат I-III ступенів Чернігівської обласної ради щодо не нарахування у 2017 році випускникам навчального закладу одноразової грошової допомоги, передбаченої статтею 8 Закону України Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування ; зобов`язати Комунальний заклад Чернігівська загальноосвітня школа-інтернат I-III ступенів Чернігівської обласної ради нарахувати випускникам навчального закладу одноразову грошову допомогу, передбачену статтею 8 Закону України Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування , у розмірі шести прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку з розміру, встановленого Законом України Про Державний бюджет України на 2017 рік , та виплатити з урахуванням проведених виплат випускникам ОСОБА_3 , ОСОБА_5 кошти у сумі по 9362,00 грн. кожному; визнати протиправною бездіяльність Комунального закладу Чернігівська загальноосвітня школа-інтернат I-III ступенів Чернігівської обласної ради щодо не нарахування у 2018 році випускникам навчального закладу одноразової грошової допомоги, передбаченої статтею 8 Закону України Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування ; зобов`язати Комунальний заклад Чернігівська загальноосвітня школа-інтернат I-III ступенів Чернігівської обласної ради нарахувати випускникам навчального закладу одноразову грошову допомогу, передбачену статтею 8 Закону України Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування , у розмірі шести прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку з розміру, встановленого Законом України Про Державний бюджет України на 2018 рік , та виплатити з урахуванням проведених виплат випускникам ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 кошти у сумі по 9860,00 грн. кожному.

Обґрунтовуючи вимоги, позивачем зазначено, що випускникам ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 після закінчення навчального закладу не виплачено відповідачем допомогу відповідно до вимог статті 8 Закону України Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування , оскільки вони були зараховані на навчання до інших навчальних закладів, а не працевлаштовувались. Разом з тим позивач вважає протиправною таку бездіяльність відповідача з підстав, що допомога у розмірі шести прожиткових мінімумів виплачується випускникам навчальних закладів (із числа дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування) незалежно від їх працевлаштування, у зв`язку з чим просить зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити зазначеним особам одноразову грошову допомогу.

Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду Падій В.В. від 24.04.2019 прийнято позовну заяву, відкрито провадження у справі та останню призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження, встановлено відповідачу для подання відзиву на позов або заяви про визнання адміністративного позову - 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Відповідач вищевказану ухвалу суду отримав 26.04.2019, однак правом подання відзиву на позов або заяви про визнання адміністративного позову не скористався, у зв`язку з чим спір вирішено за наявними матеріалами справи.

Від представника Служби у справах дітей Чернігівської обласної державної адміністрації до суду надійшло клопотання, в якому останній, зокрема, зазначив, що поданий Заступником керівника Чернігівської місцевої прокуратури адміністративний позов підтримує у повному обсязі.

Ухвалою суду від 29.05.2019, без виходу до нарадчої кімнати, занесеною секретарем судового засідання до протоколу судового засідання, задоволено клопотання представника позивача та залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - ОСОБА_3 , ОСОБА_5 та ОСОБА_4 .

Ухвалою суду від 29.05.2019 задоволено заяву представника Чернігівської місцевої прокуратури про продовження підготовчого провадження та строк підготовки справи до розгляду по суті продовжено до 14:30 год. 18.07.2019.

У підготовче судове засідання 18.07.2019 з`явились представники позивача і відповідача, треті особи - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , представник Служби у справах дітей Чернігівської обласної державної адміністрації у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, третя особа - ОСОБА_5 у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив.

Ухвалою суду від 18.07.2019, без виходу до нарадчої кімнати, занесеною секретарем судового засідання до протоколу судового засідання, закінчено підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду по суті на 14:00 год. 01.08.2019.

У судове засідання 01.08.2019 представники позивача, відповідача та треті особи не з`явились, про дату, час та місце слухання справи повідомлені належним чином, подали до суду заяви про розгляд справи без їх участі.

Судове засідання проводилось у порядку, передбаченому частиною 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню повністю з наступних підстав.

Так, судом встановлено, що Комунальний заклад Чернігівська загальноосвітня школа-інтернат I-III ступенів Чернігівської обласної ради у 2017-2018 роках закінчило 5 випускників із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а саме: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (закінчив навчання у 2017 році); ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (закінчив навчання у 2017 році); ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (закінчила навчання у 2018 році); ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (закінчив навчання у 2018 році); ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (закінчила навчання у 2018 році), що підтверджується листами Служби у справах дітей Чернігівської обласної державної адміністрації від 04.03.2019 №01-12/317 та від 28.03.2019 №01-12/427 (а.с.35-37).

Вказані особи перебували на повному державному утриманні та відраховані зі складу учнів школи-інтернату у зв`язку з вибуттям на навчання до вищих навчальних закладів (2 дітей) та професійних училищ (3 дітей).

У зв`язку із закінченням навчання у школі-інтернаті та вступом до іншого навчального закладу зазначеним вище випускникам відповідачем виплачено одноразову грошову допомогу по 1300,00 грн. кожному, що підтверджується видатковими касовими ордерами від 08.09.2017 №5, 21.09.2017 №б/н, 24.09.2018 №10, 10.10.2018 №№13,14, наказами від 04.09.2017 №218 та від 24.09.2018 №1680Д (а.с.13-19).

Вказана допомога виплачена навчальним закладом на підставі підпункту 1 пункту 13 постанови Кабінету Міністрів України від 05.04.1994 №226 Про поліпшення виховання, навчання, соціального захисту та матеріального забезпечення дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування , якою передбачено, що дітям-сиротам і дітям, позбавленим батьківського піклування, особам з їх числа, а також учням і студентам, які у період навчання у віці від 18 до 23 років залишились без батьків і перебували на повному державному утриманні в загальноосвітніх, професійно-технічних та вищих навчальних закладах, при вступі на навчання до професійно-технічних та вищих навчальних закладів видається безоплатно за рахунок коштів тих закладів, які вони закінчили, комплект нового одягу і взуття на суму не менш як 12 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а також грошова допомога у розмірі не менш як 2,5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Як вбачається з листа Комунального закладу Чернігівська загальноосвітня школа-інтернат I-III ступенів Чернігівської обласної ради від 01.04.2019 №03/17, на підставі підпункту 1 пункту 13 постанови Кабінету Міністрів України від 05.04.1994 №226 випускники закладу (діти-сироти і діти, позбавлені батьківського піклування) були забезпечені новими комплектами одягу та взуття, а також грошовою допомогою у розмірі, відповідно до кошторисних призначень даних періодів. Згідно з підпунктом 4 пункту 13 вказаної постанови випускникам при їх працевлаштуванні надається грошова одноразова допомога у розмірі шести прожиткових мінімумів. Враховуючи те, що випускники школи-інтернату були зараховані на навчання до інших навчальних закладів, додаткові виплати вказаним особам не проводились (а.с.23).

Вважаючи, що відповідачем порушено вимоги законодавства з питань соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а Службою у справах дітей Чернігівської обласної державної адміністрації не вжито належних заходів щодо захисту інтересів держави, Заступник керівника Чернігівської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Служби у справах дітей Чернігівської обласної державної адміністрації звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд застосовує джерела правового регулювання у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, та зважає на наступне.

Згідно з пунктом 1 статті 3 Конвенції про права дитини від 20.11.1989, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративним чи законодавчими органами, першочергова увага має приділятись якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Правові, організаційні, соціальні засади та гарантії державної підтримки дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також осіб із їх числа визначено Законом України від 13.01.2005 №2342-IV Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування (далі - Закон №2342-IV), який є складовою частиною законодавства про охорону дитинства.

Згідно з визначеннями, наведеними в статті 1 Закону №2342-IV:

- дитина-сирота - дитина, в якої померли чи загинули батьки;

- діти, позбавлені батьківського піклування, - діти, які залишилися без піклування батьків у зв`язку з позбавленням їх батьківських прав, відібранням у батьків без позбавлення батьківських прав, визнанням батьків безвісно відсутніми або недієздатними, оголошенням їх померлими, відбуванням покарання в місцях позбавлення волі та перебуванням їх під вартою на час слідства, розшуком їх органами Національної поліції, пов`язаним з відсутністю відомостей про їх місцезнаходження, тривалою хворобою батьків, яка перешкоджає їм виконувати свої батьківські обов`язки, а також діти, розлучені із сім`єю, підкинуті діти, батьки яких невідомі, діти, від яких відмовилися батьки, діти, батьки яких не виконують своїх батьківських обов`язків з причин, які неможливо з`ясувати у зв`язку з перебуванням батьків на тимчасово окупованій території України, в районах проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, та безпритульні діти;

- статус дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування, - визначене відповідно до законодавства становище дитини, яке надає їй право на повне державне забезпечення і отримання передбачених законодавством пільг та яке підтверджується комплектом документів, що засвідчують обставини, через які дитина не має батьківського піклування;

- випускники закладів для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, - особи, які перебували на повному державному забезпеченні у закладі для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, і закінчили своє перебування у зазначеному закладі у зв`язку із закінченням навчання.

З аналізу вищенаведеного випливає, що статус дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування, надає таким особам право на повне державне забезпечення і отримання передбачених законодавством пільг.

Як встановлено статтею 3 Закону №2342-IV, одним із основних принципів державної політики в частині соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, є захист прав і інтересів таких дітей, а також забезпечення соціально-правових гарантій.

Відповідно до статті 4 Закону №2342-IV заходи соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також осіб із їх числа гарантуються, забезпечуються та охороняються державою.

Стаття 8 Закону №2342-IV передбачає, що держава здійснює повне забезпечення дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також осіб із їх числа. Право на повне державне забезпечення в навчальних закладах мають діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, віком до вісімнадцяти років та особи з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, при продовженні навчання до 23 років або до закінчення відповідних навчальних закладів.

Відповідно до вимог частини 7 статті 8 Закону №2342-IV випускники навчальних закладів із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, забезпечуються за рахунок навчального закладу або відповідної установи у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, одягом і взуттям, а також одноразовою грошовою допомогою в розмірі не менше шести прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку. Нормативи забезпечення одягом і взуттям затверджуються Кабінетом Міністрів України. За бажанням випускників навчальних закладів їм може бути видана грошова компенсація в розмірі, необхідному для придбання одягу і взуття.

Зміст вищенаведеної норми свідчить про те, що Кабінету Міністрів України доручено визначити порядок забезпечення дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування одягом і взуттям, в тому числі встановити нормативи такого забезпечення. Мінімальний розмір одноразової грошової допомоги, яка виплачується випускникам, чітко визначений Законом, виплата цих сум в більшому розмірі здійснюється за рахунок навчального закладу або відповідної установи.

При цьому частина 7 статті 8 Закону №2342-IV встановлює обов`язок з виплати грошової допомоги усім випускникам навчальних закладів, не розмежовуючи їх на окремі категорії - тих, хто продовжив навчання в іншому навчальному закладі, та тих, хто працевлаштувався і інші. Отже сам факт випуску з навчального закладу є підставою для виплати одноразової грошової допомоги в розмірі не менше шести прожиткових мінімумів, встановленої законом.

Аналогічна правова позиція висловлена і Верховним Судом у постанові від 18.09.2018 у справі №493/407/16-а (адміністративне провадження №К/9901/14576/18), висновки якого, в силу вимог частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

У свою чергу витрати на фінансування заходів щодо соціального забезпечення дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, та осіб із їх числа передбачаються в Державному бюджеті України окремим рядком (частина 2 статті 9 Закону №2342-IV).

Відповідно до статті 25 Закону №2342-IV порядок відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, та осіб з їх числа, у тому числі на харчування, одяг, взуття, м`який інвентар на одну фізичну особу, здійснення грошових виплат при працевлаштуванні та вступі до навчального закладу, а також інших виплат, передбачених цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України відповідно до державних соціальних стандартів.

Статтею 39-9 Закону №2342-IV встановлено, що порядок відшкодування витрат на виплату допомоги випускникам закладів для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, повне державне забезпечення відповідно до статті 8 цього Закону при працевлаштуванні та вступі до навчального закладу відповідно до норм забезпечення випускників закладів для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, затверджується Кабінетом Міністрів України.

З аналізу норм статей 25, 39-9 Закону №2342-IV випливає, що вони регулюють правовідносини щодо відшкодування навчальним закладам або відповідним установам, в яких виховуються та навчаються діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, понесених ними витрат на харчування, одяг, взуття, м`який інвентар, здійснення грошових виплат при працевлаштуванні та вступі до навчального закладу, та не розповсюджуються на правовідносини навчальних закладів з їх випускниками, що є предметом спору у даній справі.

Отже одноразова грошова допомога є соціальною гарантією державної підтримки дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

Повноваження щодо виплати зазначеної допомоги державою делеговані навчальним закладам, у яких навчаються діти-сироти чи діти, позбавлені батьківського піклування.

Відповідно до Статуту Комунального закладу Чернігівська загальноосвітня школа-інтернат I-III ступенів Чернігівської обласної ради (нова редакція), прийнятого Загальними зборами колективу (протокол від 20.04.2016 №4) та затвердженого наказом Управління освіти і науки Чернігівської обласної державної адміністрації від 02.03.2017 №97 (далі - Статут, а.с.24-33), Комунальний заклад Чернігівська загальноосвітня школа-інтернат I-III ступенів Чернігівської обласної ради (далі - школа-інтернат) - загальноосвітній навчальний заклад I-III ступенів, що забезпечує реалізацію права дітей, які потребують соціальної допомоги, на загальну середню освіту.

Школа-інтернат створена відповідно до рішення Ради Міністрів УРСР від 14.12.1960 за №1983 та зареєстрована розпорядженням Чернігівського міського голови від 03.08.2000 №325-р, знаходиться у комунальній власності Чернігівської обласної ради, є юридичною особою, має самостійний баланс, печатку, штамп, бланки із своїм найменуванням, рахунки в установах банків та територіальних органах Державного казначейства.

По закінченні школи-інтернату видається безкоштовно комплект літнього одягу та взуття, яке було у користуванні під час навчання в школі-інтернаті та з урахуванням матеріального стану сім`ї може безкоштовно видаватись комплект зимового та сезонного одягу та взуття, що знаходились у їхньому користуванні на момент вибуття. Діти-сироти і діти, позбавлені батьківського піклування, отримують одяг, взуття, грошове забезпечення відповідно до діючого законодавства (пункт 3.9. Статуту).

Діти-сироти і діти, позбавлені батьківського піклування, та ті, що потребують соціального захисту, перебувають у школі-інтернаті на повному державному утриманні відповідно до встановлених норм (пункт 6.14. Статуту).

Як вбачається з листа Комунального закладу Чернігівська загальноосвітня школа-інтернат I-III ступенів Чернігівської обласної ради від 01.04.2019 №03/17, при виплаті одноразової грошової допомоги випускникам ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 після закінчення навчального закладу відповідач керувався абзацом 1 підпункту 1 пункту 13 Постанови Кабінету Міністрів України від 05.04.1994 №226 Про поліпшення виховання, навчання, соціального захисту та матеріального забезпечення дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування , відповідно до якого дітям - сиротам і дітям, позбавленим батьківського піклування, особам з їх числа, а також учням та студентам, які в період навчання у віці від 18 до 23 років залишилися без батьків і перебували на повному державному утриманні в загальноосвітніх, професійно - технічних та вищих навчальних закладах, при вступі на навчання до професійно - технічних та вищих навчальних закладів видається безоплатно за рахунок коштів тих закладів, які вони закінчили, комплект нового одягу і взуття на суму не менш як 12 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а також грошова допомога в розмірі не менш як 2,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. Учні та студенти зазначеної категорії зараховуються на повне державне утримання в навчальних закладах, до яких вони вступили, і в період навчання до 23 років або закінчення відповідних навчальних закладів забезпечуються безоплатно продуктами харчування, одягом, взуттям і м`яким інвентарем за нормами, встановленими для вихованців шкільного віку шкіл - інтернатів.

При цьому, враховуючи те, що випускники школи-інтернату були зараховані на навчання до інших навчальних закладів, відповідачем додаткові виплати вказаним особам не проводились (а.с.23).

Разом з тим суд зауважує, що відповідачем не враховано частину 7 статті 8 Закону №2342-IV, яка встановлює обов`язок з виплати грошової допомоги усім випускникам навчальних закладів, не розмежовуючи їх на окремі категорії тих, хто продовжив навчання в іншому навчальному закладі, та тих, хто працевлаштувався.

Відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону №2342-IV закони України та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, діють у частині, що не суперечить цьому Закону. Розмір одноразової грошової допомоги, який підлягає виплаті при випуску з навчального закладу, на забезпеченні якого перебували, зокрема, діти, позбавлені батьківського піклування, та визначений Законом №2342-IV, не узгоджується з розміром такої одноразової грошової допомоги за Постановою Кабінету Міністрів України від 05.04.1994 №226.

Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над іншими підзаконними нормативними актами, та оскільки норми Постанови Кабінету Міністрів України від 05.04.1994 №226 прийняті до набрання чинності Законом №2342-IV та не приведені у його відповідність, при вирішенні спірного питання підлягають застосуванню норми Закону №2342-IV, згідно з якими одноразова грошова допомога підлягає виплаті у розмірі 6 прожиткових мінімумів.

Законом України від 21.12.2016 №1801-VIII Про Державний бюджет України на 2017 рік встановлено прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня 2017 року - 1689 гривень, з 1 травня - 1777 гривень, з 1 грудня - 1860 гривень (стаття 7 вказаного Закону).

Отже випускникам школи-інтернату ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , які закінчили навчання у 2017 році, мала бути нарахована та виплачена одноразова грошова допомога у розмірі не менше шести прожиткових мінімумів для осіб відповідно віку (з розрахунку 1777,00 грн.), тобто у сумі не менше 10662,00 грн. кожному. Водночас, зазначеним особам виплачено по 1300,00 грн., а розмір недоплачених коштів складає по 9362,00 грн. кожному.

Також і Законом України від 07.12.2017 №2246-VIII Про Державний бюджет України на 2018 рік встановлено прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня 2018 року - 1860 гривень, з 1 липня - 1944 гривні, з 1 грудня - 2027 гривень (стаття 7 вказаного Закону).

Отже випускникам школи-інтернату ОСОБА_4 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , які закінчили навчання у 2018 році, мала бути нарахована та виплачена одноразова грошова допомога у розмірі не менше шести прожиткових мінімумів для осіб відповідно віку (з розрахунку 1860,00 грн.), тобто у сумі не менше 11160,00 грн. кожному. Водночас, зазначеним особам виплачено по 1300,00 грн., а розмір недоплачених коштів складає по 9860,00 грн. кожному.

За приписами статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішення справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що Комунальний заклад Чернігівська загальноосвітня школа-інтернат I-III ступенів Чернігівської обласної ради протиправно не нарахував та не виплатив одноразову грошову допомогу випускникам вказаного навчального закладу у 2017-2018 роках, як дітям-сиротам та дітям, позбавленим батьківського піклування, у розмірі шести прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку з розміру, встановленого Законом України Про Державний бюджет України на 2017 рік і Законом України Про Державний бюджет України на 2018 рік , у відповідності до статті 8 Закону №2342-IV, чим порушив їх права, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Окремо суд акцентує увагу, що відповідачем не надано відзиву щодо заявлених позовних вимог із підтверджуючими документами, які спростовують доводи позивача.

Згідно з частиною 4 статті 159 КАС України неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду Падій В.В. від 24.04.2019 відкрито провадження у справі та встановлено відповідачу для подання відзиву на позов або заяви про визнання адміністративного позову - 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Відповідач вищевказану ухвалу суду отримав 26.04.2019, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, відтак кінцевий термін подання відзиву збіг 13.05.2019. Однак ні станом на 13.05.2019, ні станом на день ухвалення судом рішення у справі - 01.08.2019 такого відзиву до суду не надійшло, що кваліфікується судом, як визнання позову.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд враховує, що, у відповідності до частини 2 статті 139 КАС України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки під час розгляду даної справи свідки судом не залучались та судові експертизи не призначались, суд вважає за необхідне зазначити, що судові витрати, понесені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Заступника керівника Чернігівської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Служби у справах дітей Чернігівської обласної державної адміністрації до Комунального закладу Чернігівська загальноосвітня школа-інтернат I-III ступенів Чернігівської обласної ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Комунального закладу Чернігівська загальноосвітня школа-інтернат I-III ступенів Чернігівської обласної ради щодо не нарахування у 2017 році випускникам навчального закладу одноразової грошової допомоги, передбаченої статтею 8 Закону України Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування .

Зобов`язати Комунальний заклад Чернігівська загальноосвітня школа-інтернат I-III ступенів Чернігівської обласної ради нарахувати випускникам навчального закладу одноразову грошову допомогу, передбачену статтею 8 Закону України Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування , у розмірі шести прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку з розміру, встановленого Законом України Про Державний бюджет України на 2017 рік , та виплатити з урахуванням проведених виплат випускникам ОСОБА_3 , ОСОБА_5 кошти у сумі по 9362 (дев`ять тисяч триста шістдесят дві) грн. 00 коп. кожному.

Визнати протиправною бездіяльність Комунального закладу Чернігівська загальноосвітня школа-інтернат I-III ступенів Чернігівської обласної ради щодо не нарахування у 2018 році випускникам навчального закладу одноразової грошової допомоги, передбаченої статтею 8 Закону України Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування .

Зобов`язати Комунальний заклад Чернігівська загальноосвітня школа-інтернат I-III ступенів Чернігівської обласної ради нарахувати випускникам навчального закладу одноразову грошову допомогу, передбачену статтею 8 Закону України Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування , у розмірі шести прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку з розміру, встановленого Законом України Про Державний бюджет України на 2018 рік , та виплатити з урахуванням проведених виплат випускникам ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 кошти у сумі по 9860 (дев`ять тисяч вісімсот шістдесят) грн. 00 коп. кожному.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 293, 295 - 297 та підпунктом 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України, через Чернігівський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду у повному обсязі виготовлено 09.08.2019.

Позивач: Заступник керівника Чернігівської місцевої прокуратури (вул. Шевченка, 1, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ - 02910114) в інтересах держави в особі Служби у справах дітей Чернігівської обласної державної адміністрації (проспект Миру, 19, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ - 25851319).

Відповідач: Комунальний заклад Чернігівська загальноосвітня школа-інтернат I-III ступенів Чернігівської обласної ради (вул. Гагаріна, 50, м. Чернігів, 14010, код ЄДРПОУ - 05266346).

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача:

- ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 );

- ОСОБА_5 ( АДРЕСА_2 );

- ОСОБА_4 ( АДРЕСА_3 ).

Суддя В.В. Падій