Ухвала

від 07.08.2019 по справі 826/9239/16

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/9239/16

УХВАЛА

07 серпня 2019 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі судді-доповідача Мельничука В.П., суддів Ісаєнко Ю.А., Лічевецького І.О. перевіривши матеріали апеляційної скарги Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 жовтня 2017 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю МАЙ до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкової вимоги та рішення про опис майна в податкову заставу,-

В С Т А Н О В И Л А :

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 жовтня 2017 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням Державна податкова інспекція у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві вчетверте подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 295 КАС України в редакції згідно з Законом від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Як вбачається з матеріалів справи 30 жовтня 2017 року судом першої інстанції ухвалено зазначену вище постанову в порядку письмового провадження.

Апеляційну скаргу Державна податкова інспекція у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві вчетверте подала до суду першої інстанції 29 липня 2019, тобто після закінчення строку на апеляційне оскарження.

При цьому, вказаною особою подано клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 жовтня 2017 року та вказує про наявність поважних причин його пропуску, а саме зазначає, що Головне управління ДФС у м. Києві не є стороною у справі, не мало інформації про перебіг розгляду справи, а також про прийняте рішення.

Вказана особа зазначає, що скаржнику стало відомо про прийняте рішення з даних Єдиного державного реєстру судових рішення

Також, Державна податкова інспекція у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві зазначає, що Головне управління ДФС у м. Києві є установою, що фінансується з Державного бюджету України, кошторис якої складається один раз на рік, де повинні бути передбачені усі необхідні видатки органу, необхідні для його належного функціонування та виконання покладених на нього завдань.

Однак, обмежене фінансуванням судового збору унеможливлює реалізацію права на апеляційне та касаційне оскарження рішень адміністративного суду.

Враховуючи викладене, Державна податкова інспекція у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві просить суд визнати поважними причини пропуску строку та поновити строк на апеляційне оскарження постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 жовтня 2017 року.

Згідно з ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд судді, суду.

Поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються обставини, які не залежать від волі заінтересованої особи і перешкодили їй виконати процесуальні дії у межах встановленого законом проміжку часу. До їх числа відносяться обставини непереборної сили та обставини, які об`єктивно унеможливлюють вчинення процесуальної дії у встановлений строк. Вказані обставини підлягають підтвердженню шляхом подання відповідних документів або їх копій.

Розглянувши клопотання Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Окружного адміністративного суду м. Києва колегія суддів зазначає наступне.

Згідно ч. 3 ст. 55 КАС України юридична особа, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Зі змісту ч. ч. 3, 6, 8 ст. 59 КАС України убачається, що довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним цифровим підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами. При цьому оригінал такої довіреності, її копія, засвідчена суддею, або її копія, засвідчена у визначеному законом порядку, приєднуються до матеріалів справи. У разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що право на подання і підписання апеляційної скарги має особисто керівник або представник на підставі довіреності. При цьому копія довіреності може засвідчуватись лише суддею, або у визначеному законом порядку.

Відповідно до оригіналу довіреності від 16 жовтня 2018 року № 1138/9/26-59-10-11 виданої на ім`я ОСОБА_1 , яка підписана Головою Комісії з реорганізації Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві В.В . Антонович , апеляційна скарга подана відповідачем, а саме: Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві.

Також, колегією суддів встановлено, що 06 грудня 2017 року Державна податкова інспекція у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві первинно зверталася до суду з апеляційною скаргою на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 08 лютого 2019 року.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 15 лютого 2018 року вказану апеляційну скаргу було повернуто у зв`язку з не сплатою судового збору.

19 лютого 2019 року Державна податкова інспекція у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві повторно зверталася до суду першої інстанції з апеляційною скаргою на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 жовтня 2017 року.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2019 року вказану апеляційну скаргу було повернуто у зв`язку з не сплатою судового збору.

08 травня 2019 року Державна податкова інспекція у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві втретє зверталася до суду першої інстанції з апеляційною скаргою на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 жовтня 2017 року.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 липня 2019 року вказану апеляційну скаргу було повернуто у зв`язку з не сплатою судового збору.

Таким чином, апеляційні скарги подані Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 жовтня 2017 року були повернуті судом апеляційної інстанції у зв`язку з несплатою судового збору за звернення до суду з апеляційною скаргою.

Відповідно до ст. 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади.

З даного приводу колегія суддів зазначає, що Державна податкова інспекція у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві є державним органом.

Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 "Інші поточні платежі", розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.

Після прийняття Закону про Державний бюджет України на поточний бюджетний період до затвердження в установлений законодавством термін бюджетного розпису на поточний рік в обов`язковому порядку складається тимчасовий розпис бюджету на відповідний період. Бюджетні установи складають на цей період тимчасові індивідуальні кошториси (з довідками про зміни до них у разі їх внесення).

У пункті 45 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 року № 228, зазначено, що під час складання на наступний рік розписів відповідних бюджетів, кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету та планів спеціального фонду, планів використання бюджетних коштів (крім планів використання бюджетних коштів одержувачів) і помісячних планів використання бюджетних коштів враховуються обсяги здійснених видатків і наданих кредитів з бюджету згідно з тимчасовими розписами відповідних бюджетів та тимчасовими кошторисами, тимчасовими планами використання бюджетних коштів і тимчасовими помісячними планами використання бюджетних коштів.

У пункті 41 справи "Пономарьов проти України" Європейський Суд з прав людини зазначив, що "Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків".

Таким чином, у ситуації з державними органами, поважними причинами пропуску строку апріорі не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору податковим органом чи тимчасова відсутність таких коштів, тощо. Це пов`язано з тим, що держава має дотримуватись раніше згаданого принципу "належного урядування" та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов`язків, встановлених нею ж.

Враховуючи викладене та беручи до уваги, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, суд вважає, що невжиття суб`єктом владних повноважень заходів щодо виділення коштів для сплати судового збору чи перерозподілу наявних кошторисних призначень не може вважатися поважною причиною пропуску процесуального строку для звернення до суду.

Та обставина, що Державна податкова інспекція у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві зверталася з первинною апеляційною скаргою 06 грудня 2017 року (яку було повернуто у зв`язку з несплатою судового збору) у строк, встановлений статтею 295 КАС України, не є підставою вважати пропуск строку поважним, оскільки невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху не є поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження, адже не є такою, що не залежить від волі особи, яка її подає, і не надає такій особі права у будь-який необмежений після спливу строку апеляційного оскарження час реалізовувати право на оскарження судових рішень.

Відсутність відповідного бюджетного фінансування щодо видатків на оплату судового збору не можуть впливати на дотримання строку апеляційного оскарження судових рішень і, як наслідок, не є поважною підставою пропуску цього строку.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду справа № 804/2979/17 від 15 травня 2018 року, №822/276/17 від 07 червня 2018 року.

При цьому, слід зазначити, що встановлення законом процесуальних строків передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного процесу та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.

Як зазначено в листі Вищого адміністративного суду України від 19.05.2010 708/11/13-10 з посиланням на практику Верховного Суду України, оцінюючи обставини, що перешкоджали здійсненню процесуального права на оскарження, суд повинен виходити з оцінки та аналізу всіх наведених у клопотанні доводів, а також з того, чи мав заявник можливість своєчасно реалізувати своє право на оскарження.

У зв`язку з цим обставини, пов`язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження.

Статтею 44 КАС України встановлено права та обов`язки учасників справи.

Наведеними положеннями КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасника справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом.

Такими процесуальними обов`язками учасників справи визначено, крім іншого, дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень, а також виконання встановлених законом вимог щодо оформлення апеляційної скарги, зокрема, надання документу про сплату судового збору, в тому числі, на підставі ухвали суду апеляційної інстанції про залишення апеляційної скарги без руху.

Таким чином, відповідач, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на апеляційний перегляд справи, повинен забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону і суду, зокрема, стосовно строку подання апеляційної скарги, її форми та змісту, в тому числі щодо надання документа про сплату судового збору, для чого, як особа, зацікавлена у її поданні, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Це стосується і суб`єктів владних повноважень, які фінансуються з Державного бюджету України, зокрема, в частині видатків на оплату судового збору, а тому держава повинна створити належні фінансові можливості і заздалегідь передбачити відповідні кошти на вказані цілі у кошторисах установ.

Також, пунктом 25 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 845 від 03.08.2011 року передбачено, що безспірне списання коштів з рахунка боржника здійснюється в першочерговому порядку. Проведення платежів з рахунка боржника здійснюється після безспірного списання у разі наявності коштів на рахунку.

На час здійснення безспірного списання коштів проводяться платежі боржника, зокрема, із сплати податків і зборів, у тому числі судового збору.

Враховуючи викладене, наведені Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві причини пропуску строку на звернення до суду з даною апеляційної скаргою не можуть вважатися достатньою підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження та його поновлення.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для понолення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Таким чином, зважаючи на викладене, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження.

Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 248, 299, 321, 325, 328, 329, 331 КАС України, -

У Х В А Л И ЛА:

У задоволенні клопотання Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 жовтня 2017 року - відмовити.

У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 жовтня 2017 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю МАЙ до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкової вимоги та рішення про опис майна в податкову заставу - відмовити .

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Суддя-доповідач: В.П. Мельничук

Судді: Ю.А. Ісаєнко

І.О. Лічевецький