Постанова

від 08.08.2019 по справі 815/2668/14

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ф

ПОСТАНОВА

Іменем України

08 серпня 2019 року

Київ

справа №815/2668/14

адміністративне провадження №К/9901/2516/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Юрченко В.П., суддів - Васильєвої І.А., Пасічник С.С., розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргуДержавної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області на постановуОдеського окружного адміністративного суду від 1 липня 2014 року (суддя: Стеценко О.О.) та ухвалуОдеського апеляційного адміністративного суду від 23 вересня 2014 (колегія суддів у складі: Бітова А.І., Милосердного М.М., Ступакової Л.Л.) у справі №815/2668/14 за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Ремстрой-Україна" доДержавної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, ВСТАНОВИВ:

У травні 2014 року товариство з обмеженою відповідальністю (далі ТОВ) "Ремстрой-Україна" звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області (далі ДПІ у Приморському районі м. Одеси) про скасування податкових повідомлень-рішень від 17 лютого 2014 року: №0000322203, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість (далі ПДВ) в розмірі 780 564 грн., у тому числі за основними платежем - 520 376 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 260 188 грн.; №0000332203, яким визначено завищення від`ємного значення суми ПДВ у розмірі 128 129 грн. за звітний період травень 2013 року.

Позов мотивований реальністю виконання господарських операцій зі спірним контрагентом, що підтверджується належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 1 липня 2014 року, яка залишена без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 23 вересня 2014 позов задоволено повністю. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив з необґрунтованості доводів податкового органу про порушення позивачем податкового законодавства при проведенні господарських операцій з контрагентами, які не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду справи.

Не погоджуючись з судовими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити касаційні вимоги та відмовити в задоволені позовних вимог, оскільки вважає, що судові рішення були ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права, а обставини, що мають значення для вирішення справи, судами з`ясовані неповно. Зокрема зазначено, що ним не було підтверджено первинними документами бухгалтерського обліку фактичне виконання ПП "СРК "Будмарин" будівельно-монтажних робіт відповідно до умов договору №СМР-20/05/13 від 20 травня 2013 року. Не підтвердження реальності господарської операції між позивачем та ПП "СРК "Будмарин" позбавляє позивача права на формування податкового кредиту з ПДВ по такій господарській операції, і як наслідок позивачем завищено податковий кредит з ПДВ у травні 2013 року на загальну суму 666 666,67 грн. по господарським операціям з ПП "СРК "Будмарин". Крім того, зазначено, що правочин з ТОВ Нове Місто-Інвестиції є удаваним правочином з огляду на зміст, строки та умови його виконання.

Переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про обґрунтованість позовних вимог та дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що в період з 04 жовтня 2013 року по 10 жовтня 2013 року відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Ремстрой-Україна" з питань підтвердження взаємовідносин із ПП "СРК "Будмарин" код за ЄДРПОУ 37680590 за травень 2013 року, за результатами якої було складено акт виїзної документальної перевірки №2142/22-5/32751242 від 17 жовтня 2013 року, в якому зазначено про порушення ТОВ "Ремстрой-Україна": п.198.1. ст.198 ПК України, внаслідок чого ТОВ "Ремстрой-Україна" занижено ПДВ на суму 666 666,67 грн., та завищено від`ємне значення з ПДВ в травні 2013 року на загальну суму 18 162 грн. і занижено податкове зобов`язання з ПДВ на загальну суму 648 504,67 грн.

Крім того, перевіркою встановлено нереальність складеної угоди по продажу майнового права на об`єкт основних засобів при його відсутності від ТОВ "Ремстрой-Україна" на адресу ТОВ "Нове Місто-Інвестиції" в травні 2013 року на загальну суму 4 000 000,00 грн. у тому числі 666 666,67 грн. ПДВ, чим порушено вимоги ст.188, п.187.9 ст. 187 ПК України.

На підставі вказаного акту перевірки винесено податкове повідомлення-рішення №000300223 від 28 листопада 2013 року, яким збільшено суму грошового зобов`язання з ПДВ в розмірі 972 757 грн., в тому числі 648 504,67 грн. за основним зобов`язанням та 324 252,33 грн. штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), а також податкове повідомлення-рішення №0002902250 від 28 листопада 2013 року, яким зменшено розмір від`ємного значення з ПДВ на загальну суму 18 162 грн.

Не погоджуючись з податковим повідомленням-рішенням №000300223 від 28 листопада 2013 року ТОВ "Ремстрой-Україна" подано скаргу до ГУ Міндоходів України в Одеській області. Рішенням про результати розгляду первинної скарги від 11 лютого 2014 року вих. №345/10/15-32-10-02-07 ГУ Міндоходів податкове повідомлення-рішення №000300223 від 28 листопада 2013 року скасоване в частині донарахування суми грошового зобов`язання з ПДВ на 128 128,67 грн. та штрафних (фінансових) санкцій з вказаного податку на 64 064,33 грн., в іншій частині - залишено без змін. Крім того, ГУ Міндоходів в Одеській області визначило завищення ТОВ "Ремстрой-Україна" суми від`ємного значення з ПДВ за травень 2013 року на суму 128 129 грн., зобов`язавши ДПІ у Приморському районі м. Одеси винести податкове повідомлення-рішення форми "В4", в якому зазначаються суми такого завищення та підстави для її вирахування.

На підставі вказаного рішення №345/10/15-32-10-02-07 від 11 лютого 2014 року ДПІ у Приморському районі м. Одеси винесені податкові повідомлення-рішення від 17 лютого 2014 року: №000322203, яким збільшено суму грошового зобов`язання з ПДВ на загальну суму 780 564 грн., у тому числі 520 376 грн. за основним зобов`язанням та 260 188 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) та №0000332203, яким зменшено розмір від`ємного значення з ПДВ в загальній сумі 128 129 грн.

18 лютого 2014 року ТОВ "Ремстрой-Україна", не отримавши від ДПІ у Приморському районі м. Одеси нові податкові повідомлення-рішення №000322203 та № №0000332203 звернулось зі скаргою до Міністерства доходів і зборів України, в якій просило повністю скасувати повідомлення-рішення №000300223 від 28 листопада 2013 року, прийняте ДПІ у Приморському районі м. Одеси з врахуванням рішення про результати розгляду первинної скарги від 11 лютого 2014 року вих. № 345/10/15-32-10-02-07 ГУ Міндоходів в Одеській області та податкове повідомлення-рішення № 0002902250 від 28 листопада 2013 року.

Рішенням Міністерства доходів і зборів України №6623/6/99-99-10-0115 від 14 квітня 2014 року скарга ТОВ "Ремстрой-Україна" в частині оскарження повідомлення-рішення 0002902250 від 28 листопада 2013 року залишена без розгляду, а в частині оскарження повідомлення-рішення №000300223 від 28 листопада 2013 року з урахуванням рішення, прийнятого за розглядом первинної скарги - без задоволення.

14 березня 2014 року позивач звернувся до ГУ Міндоходів в Одеській області зі скаргою, в якій просив скасувати повністю податкові повідомлення рішення: №0000322203 від 17 лютого 2014 року про збільшення суми грошового зобов`язання ТОВ "Ремстрой-Україна" з ПДВ на загальну суму 780 564 грн., у тому числі: 520 376 грн. ПДВ, 260 188 грн. - штрафні (фінансові) санкції (штрафи); №0000332203 від 17 лютого 2014 року про зменшення розміру від`ємного значення з ПДВ на загальну суму 128 129.

Рішенням ГУ Міндоходів в Одеській області вих. № 686/10/15-32-10-02-07 від 19 березня 2014 року визначено, що первинна скарга ТОВ "Ремстрой-Україна" №35 від 14 березня 2014 року на податкові повідомлення-рішення ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області від 17 лютого 2014 року №0000322203, №0000332203 не підлягає розгляду ГУ Міндоходів в Одеській області.

Крім того, позивачем направлено до Міністерства доходів та зборів України лист №36 від 14 березня 2014 року щодо відкликання з 11 березня 2014 року податкового повідомлення-рішення №000300223 від 28 листопада 2013 року, оскільки контролюючим органом винесені податкові повідомлення-рішення від 17 лютого 2014 року (№0000322203, №0000332203).

23 квітня 2014 року позивачем було отримано відповідь від Міністерства доходів та зборів України згідно якої відповідно до п.8.5. розділу VIII Порядку формування і подання скарг платниками податків та їх розгляду, органами доходів і зборів не розглядаються повторні звернення до одного і того самого органу доходів і зборів від однієї і тієї ж особи з одного і того самого питання, якщо перше було вирішено по суті. Тому податкові повідомлення-рішення від 17 лютого 2014 року №0000322203, №0000332203 не підлягають адміністративному оскарженню.

Виявлені порушення під час перевірки пов`язані з тим, що встановити обсяг робіт та з яких робіт складається договірна ціна під час проведення перевірки не було можливим за відсутності робіт (калькуляції) ПП "СРК "Будмарин". Крім того, у зв`язку з не допуском на об`єкт будівництва, інспектора не мали змоги пересвідчитися в тому, що роботи почалися й були виконані.

Щодо правовідносин з ТОВ "Нове Місто-Інвестиції", вважає такий правочин удаваним, оскільки на його думку, відбулося "закільцювання грошових коштів" між трьома суб`єктами.

Судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивачем з ПП "СРК "Будмарин" укладено договір №СМР-20.05.13 року від 20 травня 2013 року, предметом якого є виконання будівельно-монтажних робіт на об`єкті: 2-х багатоповерховий житловий будинок з офісними приміщеннями і напівпідземним гаражем за адресом: м.Одеса, вул. Львівська,15 . Вартість виконаних будівельно-монтажних робіт згідно визначена на підставі об`єктних та локальних кошторисів, відомостей ресурсів, а факт виконання Підрядником будівельно-монтажних робіт та їх прийняття замовником підтверджується первинними документами бухгалтерського обліку: помісячними звітами про виконану ПП "СРК "Будмарин" роботу, актами прийомки виконаних будівельних робіт за формою КБ-2В, довідками про вартість виконаних будівельних робіт за формою КБ-3, підсумковими відомостями ресурсів Укрупнений перелік та обсяг будівельно-монтажних робіт , визначений сторонами у Додатку "Укрупнений перелік робіт" до Договору підряду, у відповідності до п.5.1.1 Договору та у кошторисах згідно п. 1 Договору.

Виконання будівельно-монтажних робіт було розпочато після отримання ним авансу від замовника, починаючи з травня 2013 року, що підтверджується щомісячними проміжними звітами Підрядника про виконання будівельно-монтажних робіт з травня 2013 року по жовтень 2013 року. Виконання в повному обсязі всіх будівельно-монтажних робіт підтверджується Актами виконаних робіт від 29 листопада 2013 року.

Щодо правовідносин позивача з ТОВ "Нове Місто-Інвестиції", судами встановлено, що договір купівлі-продажу майнових прав, укладений між "Ремстрой-Україна" та ТОВ "Нове Місто-Інвестиції", за своїм правовим змістом є договором купівлі-продажу майнових прав, що регулюється нормами Глави 54 "Купівлі-продаж" ЦК України та не суперечить вимогам Закону України "Про інвестиційну діяльність". Суди зазначили, що результати виконання будівельно-монтажних робіт за договором підряду укладеного між позивачем та ПП "СРК Будмарин" ніяким чином не впливають на право ТОВ "Ремстрой-Україна" реалізувати (продати) майнові права та зобов`язання передати майнові права на приміщення, що входять до складу новозбудованого майна об`єкту будівництва, який вже прийнятий в експлуатацію, в рамках укладеного договору купівлі-продажу майнових прав між ТОВ "Ремстрой-Україна" та ТОВ "Нове Місто-Інвестиції".

Крім того, висновки податкового органу щодо нереальності вищевказаної угоди по продажу майнового права на об`єкт основних засобів при його відсутності від ТОВ "Ремстрой-Україна" на адресу ТОВ "Нове Місто-Інвестиції" в травні 2013 року не стали підставою для прийняття будь-яких податкових повідомлень-рішень.

Відповідно до приписів підпункту а пункту 198.1 та пунктів 198.2, 198.3 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

За вимогами пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Проведення господарських операцій суб`єкта господарювання, за змістом статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , підтверджується первинними документами, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік. Згідно частини 2 статті 3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні на даних бухгалтерського обліку базується фінансова, податкова, статистична та інша звітність. Таким чином первинні документи по відображенню господарчих операцій є основою для податкового обліку.

Зважаючи на вимоги вищенаведених норм попередні судові інстанції, вирішуючи спір по суті, дійшли правильного висновку, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту та складу витрат наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів, робіт та послуг з метою їх використання у власній господарській діяльності, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами, які містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції.

Судами були досліджені всі первинні документи та встановлено дотримання позивачем спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум, віднесених до податкового кредиту та складу витрат на підставі податкових накладних, виданих контрагентами.

Також, суди, оцінюючи висновки податкового органу про нікчемність правочинів, укладених позивачем з контрагентами, дійшли вірних висновків про те, що факт нікчемності правочинів або визнання їх такими, що не відповідають закону, в тому числі вимогам ст.ст. 203, 215, 228, Цивільного кодексу України, має бути визнаний недійсним в судовому порядку.

Враховуючи вищенаведене, суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, не спростованими доводами касаційної скарги, про наявність законних підстав для задоволення позову.

Суд касаційної інстанції визнає, що суди попередніх інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального та процесуального права при вирішенні даної справи та вважає, що суди повно встановили обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, та надали їм правову оцінку на підставі норм закону, що підлягали застосуванню до даних правовідносин.

Відповідно до частини третьої статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

На підставі викладеного, керуючись статтями 341, 343, 349, 350 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області - залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 1 липня 2014 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 23 вересня 2014 - без змін.

2. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

........................

........................

........................

В.П.Юрченко І.А.Васильєва С.С.Пасічник Судді Верховного Суду