Ухвала

від 09.08.2019 по справі 826/12618/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

09 серпня 2019 року

Київ

справа №826/12618/18

адміністративне провадження №К/9901/21606/19

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Білоуса О.В., перевіривши касаційну скаргу Державної фіскальної служби України на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 квітня 2019 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Армсервіс-Про до Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

УСТАНОВИВ:

31 липня 2019 року скаржник звернувся до суду касаційної інстанції з вказаною касаційною скаргою.

Частиною першою статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено право сторони, третьої особи в адміністративній справі, а також особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Частиною третьою цієї ж статті встановлено, що юридична особа, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

При цьому, за змістом частин першої та третьої статті 59 КАС України, повноваження представників сторін та інших учасників справи - юридичних осіб мають бути підтверджені довіреністю юридичної особи, яка від її імені видається за підписом (електронним цифровим підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами.

Згідно з частинами п`ятою, шостою статті 59 КАС України, відповідність копії документа, що підтверджує повноваження представника, оригіналу може бути засвідчена підписом судді. Оригінали документів, зазначених у цій статті, копії з них, засвідчені суддею, або копії з них, засвідчені у визначеному законом порядку, приєднуються до матеріалів справи.

Отже, у разі участі юридичної особи у судовому процесі через представника, на підтвердження повноважень останнього має бути подано оригінал довіреності, виданої за підписом (електронним цифровим підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами, або ж її копія, засвідчена у визначеному саме законом порядку.

Закон - це нормативно-правовий акт вищої юридичної сили, що регулює найважливіші суспільні відносини шляхом встановлення загальнообов`язкових правил, прийнятий в особливому порядку (законодавчим органом влади), або безпосередньо народом.

Статтею 75 Конституції України визначено, що єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент - Верховна Рада України. Відповідно, виключно у Верховної Ради України наявні повноваження приймати закони.

Стаття 1 КАС України передбачає, що Кодекс адміністративного судочинства України визначає юрисдикцію та повноваження адміністративних судів, встановлює порядок здійснення судочинства в адміністративних судах.

У Кодексі адміністративного судочинства України (закон, прийнятий Верховною Радою України) чітко визначено, що юридична особа бере участь у справі через свого керівника, або представника, повноваження якого, підтверджені довіреністю, яка видана за підписом керівника.

Право підписувати довіреність іншими посадовими особами повинно бути встановлено законом або установчими документами.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

На законодавчому рівні не закріплено право підписувати довіреність (на представництво в судах у порядку визначеному КАС України) іншими посадовими особами податкового органу, окрім керівника, відповідно ніхто крім керівника не має можливості підписати, та відповідно, завірити довіреність.

Щодо підтвердження повноважень установчими документами, то у Державної фіскальної служби України, як центрального органу виконавчої влади зазначені документи відсутні.

Крім того, Постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2014 року №236 Про Державну фіскальну службу України , чітко встановлено повноваження Голови ДФС представляти ДФС у відносинах з іншими органами, підприємствами, організаціями в Україні та за її межами (підпункт 1 пункту 11 Постанови).

Касаційна ж скарга від імені Державної фіскальної служби України підписана ОСОБА_1 як представником, на підтвердження чого подано довіреність, видану і підписану директором Департаменту адміністративного оскарження та судового супроводження ОСОБА_2 на підставі наказу ДФС від 02 липня 2018 року №421 Про надання права підпису та засвідчення копій та запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, втім, будь-яких доказів щодо уповноваження цієї посадової особи на вчинення таких дій у розумінні статті 59 КАС України (згідно закону, установчих документів) до суду касаційної інстанції не надано.

За правилами пункту першого частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо така підписана особою, яка не має права її підписувати.

Враховуючи викладене та керуючись статтею 332 КАС України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної фіскальної служби України на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 квітня 2019 року повернути скаржнику.

Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя О.В.Білоус