Ухвала
від 07.08.2019 по справі 490/1783/19
КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

Іменем України

07 серпня 2019 року

м. Київ

справа № 490/1783/19

провадження № 61-14273ск19

Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Крата В. І. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Краснощокова Є. В., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Миколаївського апеляційного суду від 10 липня 2019 року у справі за заявою ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, зміну черговості одержання права на спадкування та визнання свідоцтв про право на спадщину недійсними,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2019 року ОСОБА_1 звернулась з позовом до ОСОБА_2 і ОСОБА_3 про встановлення факту її проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу з чоловіком ОСОБА_2 - ОСОБА_5 , якій помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , у якому як наслідок встановлення такого факту просила змінити черговість одержання нею права на спадкування разом зі спадкоємцями першої черги, а саме: разом з дружиною померлого ОСОБА_2 , повнолітнім сином померлого ОСОБА_4 та батьком померлого ОСОБА_3 . У травні 2019 року позивач доповнила позов вимогами про скасування свідоцтв про право на спадщину за законом, які видані 01 березня 2019 року на ім`я відповідачів на спадкове майно.

З метою забезпечення позову у травні 2019 року одночасно із поданням заяви про збільшення позовних вимог ОСОБА_1 подала до суду заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, а саме: Ѕ частину нежитлового об`єкту медичного стоматологічного центру за адресою: АДРЕСА_1; квартири АДРЕСА_2 ; нежитлові приміщення фотоательє за адресою: АДРЕСА_3 ; земельну ділянку, площею 0,1 га за адресою: АДРЕСА_4; дачний будинок в„–НОМЕР_1 за тією ж адресою; кімнату у гуртожитку АДРЕСА_6 ; земельну ділянку, площею 0,0800 га. за адресою: АДРЕСА_5 , до вирішення спору по суті. Також просила накласти арешт на частку ОСОБА_5 у статутному капіталі та заборонити суб`єктам державної реєстрації (в тому числі державним реєстраторам) та іншим посадовим особам, які відповідно до закону наділені повноваженнями державних реєстраторів, здійснювати державну реєстрацію змін до установчих документів у будь-який спосіб, пов`язану з відчуженням, зміною учасників (засновників), реєстрацію та/або перереєстрацію частки, здійснювати внесення змін до відомостей про юридичну особу в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань наступних підприємств: ТОВ Сервіс Центр , ТОВ Рост 205 , ТОВ Ойкос Люкс , ТОВ Арт-Хауз , ТОВ Автохауз , ТОВ Аква Марин і ТОВ Телерадіокомпанія Радіопрім .

Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 27 травня 2019 року заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволено частково. Накладено арешт на нерухоме майно: а саме: 1/2 частину нежитлового об`єкту медичного стоматологічного центру за адресою: АДРЕСА_1; квартири АДРЕСА_2 ; нежитлові приміщення фотоательє за адресою: АДРЕСА_3 , загальною площею 168,6 кв. м підвал в Літ. А-6; земельну ділянку, площею 0,1 га за адресою: АДРЕСА_4 ; дачний будинок АДРЕСА_4 ; кімнату у гуртожитку АДРЕСА_6 ; земельну ділянку, площею 0,0800 га за адресою: АДРЕСА_5 , - до набрання судовим рішенням по справі законної сили. Заборонено укладати усі види угод, пов`язані з відчуженням вищевказаного нерухомого майна. У задоволенні інших вимог заяви відмовлено.

Ухвала суду першої інстанції в частині задоволення заяви про забезпечення позову мотивована тим, що наведені позивачем види заходів забезпечення позову є співмірними із заявленим позовними вимогам та наявні підстави вважати, що невжиття заходів забезпечення позову саме у виді арешту на нерухоме майно може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду, або унеможливить ефективне поновлення порушених інтересів позивача, за захистом яких вона звернулася.

Постановою Миколаївського апеляційного суду від 10 липня 2019 року ухвалу Центрального районного суду м. Миколаєва від 27 травня 2019 року в частині забезпечення позову шляхом накладення арешту та заборони вчинення дій скасовано та ухвалено у цій частині нову постанову, якою у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовлено. У іншій частині ухвалу суду про відмову у задоволенні заявлених вимог залишено без змін.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що обраний позивачем спосіб забезпечення позову є неспівмірним із заявленими вимогами немайнового характеру. Позивачем подано заяву про забезпечення позову повторно. Постановою Миколаївського апеляційного суду від 03 травня 2019 року прийняті раніше судом першої інстанції заходи забезпечення способу скасовані з посиланням на те, що обраний судом захід не є співмірним із заявленими позивачем вимогами, не підтверджує його ефективність у випадку задоволення позову, не містить доказів щодо необхідності вжиття таких заходів та його обрано з порушенням прав неповнолітніх спадкоємців. Після скасування заходів забезпечення, позивачем подана заява з додатковими позовними вимогами про визнання недійсними свідоцтв про право на спадщину від 01 березня 2019 року, без будь-якого додаткового обґрунтування, посилання на нові обставини справи та будь-які норми матеріального права, якими регулюється встановлення факту як підставу для визнання правочину недійсним.

При скасуванні ухвали суду першої інстанції в частині задоволення заяви про забезпечення позову, апеляційний суд вважав, що позивачем не обґрунтовано наслідки невжиття перелічених видів забезпечення позову та не зазначено, яким чином невжиття їх у майбутньому спричинить утруднення чи зробить неможливим виконання рішення суду, що є її процесуальним обов`язком. Судом першої інстанції позов забезпечено у спосіб забезпечення вимог майнового характеру шляхом накладення арешту на майно, без з`ясування наявності чи відсутності спору між сторонами. Окрім цього, позивач повторно (про що зазначено у постанові суду апеляційної інстанції від 03 травня 2019 року) просила накласти арешт на майно, яке належить неповнолітнім спадкоємцям без пред`явлення до них вимог, а також просила накласти арешт на майно, щодо якого видача правовстановлюючих документів не оспорюється, так як 01 березня 2019 року нотаріусом видані тільки свідоцтва про право на спадщину у виді земельних ділянок. Позивачем не доведені обставини щодо: наявності спору, що виник між сторонами, який регулюється, передусім нормами сімейного та цивільного законодавства і, як наслідок, необхідність його забезпечення заходами, які обмежують право інших осіб на мирне володіння майном.

24 липня 2019 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Миколаївського апеляційного суду від 10 липня 2019 року, у якій просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі ухвалу суду першої інстанції. При цьому посилається на порушення судом норм процесуального права. Касаційна скарга мотивована тим, що ухвала суду першої інстанції про задоволення заяви позивача про забезпечення позову мотивована наявністю майнового спору між сторонами, співмірності виду забезпечення позову із заявленими вимогами та тим, що невжиття заходів забезпечення може істотно ускладнити чи унеможливити рішення суду або ефективний захист чи поновлення порушених прав позивача, за захистом яких вона звернулася до суду.

У відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких мотивів.

У частині другій статті 149 ЦПК України передбачено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективного виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Встановивши, що відсутні підстави для вжиття заходів забезпечення позову, суд апеляційної інстанції, зробив обґрунтований висновок про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду, як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).

Аналіз змісту касаційної скарги та оскарженого судового рішення свідчить, що правильне застосовування судом апеляційної інстанції норм права є очевидним, а касаційна скарга - необґрунтованою.

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 394 ЦПК України суд в порядку, передбаченому частинами четвертою, п`ятою цієї статті, відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою.

Керуючись статтями 260, 394 ЦПК України Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Миколаївського апеляційного суду від 10 липня 2019 року у справі за заявою ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, зміну черговості одержання права на спадкування та визнання свідоцтв про право на спадщину недійсними.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді: В. І. Крат

І. О. Дундар

Є. В. Краснощоков

Дата ухвалення рішення07.08.2019
Оприлюднено11.08.2019

Судовий реєстр по справі —490/1783/19

Ухвала від 13.10.2022

Цивільне

Миколаївський апеляційний суд

Коломієць В. В.

Ухвала від 22.09.2022

Цивільне

Миколаївський апеляційний суд

Коломієць В. В.

Ухвала від 29.06.2022

Цивільне

Миколаївський апеляційний суд

Лисенко П. П.

Ухвала від 29.06.2022

Цивільне

Миколаївський апеляційний суд

Лисенко П. П.

Ухвала від 13.12.2021

Цивільне

Миколаївський апеляційний суд

Лисенко П. П.

Рішення від 31.05.2021

Цивільне

Центральний районний суд м. Миколаєва

Черенкова Н. П.

Ухвала від 30.06.2020

Цивільне

Центральний районний суд м. Миколаєва

Черенкова Н. П.

Ухвала від 16.10.2019

Цивільне

Центральний районний суд м. Миколаєва

Черенкова Н. П.

Ухвала від 28.08.2019

Цивільне

Центральний районний суд м. Миколаєва

Гуденко О. А.

Ухвала від 02.10.2019

Цивільне

Центральний районний суд м. Миколаєва

Гуденко О. А.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмТелеграмВайберВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні