Ухвала

від 06.08.2019 по справі 904/51/19

ВЕЛИКА ПАЛАТА ВЕРХОВНОГО СУДУ

У Х В А Л А

06 серпня 2019 року

м. Київ

Справа № 904/51/19

Провадження № 12-122гс19

Велика Палата Верховного Суду у складі:

судді-доповідача Кібенко О. Р.,

суддів: Антонюк Н. О., Анцупової Т. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Єленіної Ж. М., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Прокопенка О. Б., Пророка В. В., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.,

перевіривши наявність підстав для передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду справи№ 904/51/19

за позовом Приватного акціонерного товариства Компанія Райз (далі - ПрАТ Компанія Райз )

до Приватного виконавця Вольф Тетяни Леонідівни

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Публічного акціонерного товариства Державний експортно-імпортний банк України

про зобов`язання вчинити певні дії,

за касаційною скаргою ПрАТ Компанія Райз

на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 27 березня 2019 року

та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 23 травня 2019 року,

У С Т А Н О В И Л А:

У січні 2019 року ПрАТ Компанія Райз звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Приватного виконавця Вольф Тетяни Леонідівни про звільнення з-під арешту майна, що належить позивачу на праві власності, перелік якого наведено в позовній заяві.

Господарський суд Дніпропетровської області ухвалою від 27 березня 2019 року, залишеною без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 23 травня 2019 року, на підставі пункту 1 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) закрив провадження у справі у зв`язку з тим, що спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

Суди попередніх інстанцій послались на те, що обов`язковою ознакою юрисдикційної належності таких справ до господарських є склад її учасників, тобто спір повинен існувати саме між суб`єктами господарювання; сторонами у справі не надано доказів реєстрації приватного виконавця як підприємця, у зв`язку з чим, зазначена особа не може бути відповідачем у господарському процесі.

14 червня 2019 року ПрАТ Компанія Райз звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою про скасування судових рішень попередніх інстанцій та про передачу справи до суду першої інстанції для продовження розгляду. Скаржник вважає помилковими висновки судів першої та апеляційної інстанцій про те, що спір не підлягає вирішенню в господарських судах.

Колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду ухвалою від 22 липня 2019 року відкрила касаційне провадження та на підставі частини шостої статті 302 ГПК України передала справу разом з касаційною скаргою на розгляд Великої Палати Верховного Суду, оскільки судові рішення оскаржуються з підстав порушення правил предметної та суб`єктної юрисдикції.

Згідно із частиною шостою статті 302 ГПК України справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду у всіх випадках, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної чи суб`єктної юрисдикції.

Оскільки скаржник оскаржує судові рішення попередніх інстанцій з підстав порушення правил предметної та суб`єктної юрисдикції, Велика Палата Верховного Суду приймає справу до розгляду.

Відповідно до частини п`ятої статті 301 ГПК України перегляд ухвал суду першої та апеляційної інстанцій (крім ухвал, якими закінчено розгляд справи) здійснюється судом касаційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Оскаржуваною у цій справі ухвалою суду першої інстанції, залишеною без змін постановою апеляційного господарського суду, розгляд справи закінчено.

Натомість при вирішенні питання щодо призначення справи до розгляду в судовому засіданні Велика Палата Верховного Суду враховує категорію та складність справи, кількість сторін та інших учасників, суспільний інтерес до її розгляду, а також загальну кількість та графік призначення справ, що перебувають на розгляді.

У пункті 96 висновку № 6 від 24 листопада 2004 року Консультативної ради європейських суддів (далі - КРЄС) Про справедливий суд у розумні строки та роль судді в судових процесах з урахуванням альтернативних засобів вирішення спорів передбачається, що суд повинен, крім випадків, чітко визначених законом, мати можливість вирішувати, яке саме, усне чи письмове, провадження застосовувати. При цьому у пунктах 104 - 105 цього висновку зазначено, що кожна окрема справа потребує пропорційного розгляду, тобто в такий спосіб, що дозволяє сторонам досягти справедливості ціною, співмірною з проблемами, що розглядаються, й ціною позову, а також у такий спосіб, що дозволяє суду розглянути інші справи в розумні строки.

КРЄС зазначає, що обмеження повноважень судді щодо вирішення питання, чи слід застосовувати усну або письмову форму провадження, є несумісними з ефективним правосуддям (пункт 106 цього ж висновку).

Крім того, Велика Палата Верховного Суду вважає, що призначення справи в порядку спрощеного позовного провадження за наявними матеріалами без повідомлення її учасників відповідатиме принципам ефективного правосуддя.

Так, Європейський суд з прав людини неодноразово висловлювався з приводу відсутності публічних слухань у судах касаційної інстанції. Європейський суд з прав людини не визнав порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) відсутність публічного розгляду у Федеральному суді Німеччини, який, як і Верховний Суд в Україні, вирішував винятково питання права (рішення у справі Axen v. Germany , § 28).

Також Європейський суд з прав людини визнав явно необґрунтованим і тому неприйнятним звернення у справі Varela Assalino contre le Portugal (заява № 64336/01) щодо гарантій публічного судового розгляду (рішення від 25 квітня 2002 року). У цій справі заявник просив розглянути його справу в судовому засіданні, однак характер спору не вимагав проведення публічного розгляду. Фактичні обставини справи вже були встановлені, а скарги стосувалися питань права, а саме тлумачення норм Цивільного кодексу. Європейський суд з прав людини вказав на те, що відмову у проведенні публічного розгляду не можна вважати необґрунтованою, оскільки під час провадження у справі не виникло жодних питань, які не можна було вирішити шляхом дослідження письмових доказів.

У випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку Європейського суду з прав людини, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання.

Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

Водночас Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 26 травня 1988 року у справі Ekbatani v. Sweden зазначив, що якщо розгляд справи у суді першої інстанції був публічним, відсутність публічності при розгляді справи у другій та третій інстанціях може бути виправданою особливостями процедури по цій справі. Якщо апеляційна скарга стосується виключно питання права, залишаючи осторонь фактичні обставини справи, то вимоги статті 6 Конвенції можуть бути дотримані і тоді, коли заявнику не було надано можливості бути заслуханим у апеляційному чи касаційному суді особисто.

Відповідно до частини першої статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

З матеріалів цієї справи вбачається, що суди першої й апеляційної інстанцій розглядали її у відкритих судових засіданнях з повідомленням усіх учасників та за участю третьої особи, тобто відбувся публічний розгляд справи.

Велика Палата Верховного Суду, у свою чергу, створила учасникам цієї справи належні умови для ознайомлення з її рухом шляхом надсилання процесуальних документів, у яких такий рух описаний. Крім того, кожен з учасників справи має право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема з аргументами іншої сторони, та реагувати на них відповідно до вимог ГПК України.

За змістом частини першої статті 306 ГПК України касаційна скарга на судові рішення має бути розглянута протягом шестидесяти днів з дати постановлення ухвали про відкриття касаційного провадження у справі.

Відповідно до графіка проведення судових засідань Великої Палати Верховного Судудотримання цього строку є неможливим, тоді як призначення справи до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення її учасників дозволить значно зменшити строки розгляду касаційної скарги.

З огляду на практику Європейського суду з прав людини як джерело права, немайновий характер вимог, що є предметом позову у цій справі, фактичні обставини справи, її категорію та рівень складності, Велика Палата Верховного Суду не вбачає підстав для призначення справи до розгляду у судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням її учасників.

Враховуючи викладене, справа розглядатиметься в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення її учасників.

Керуючись статтями 233-235, 301, 302 ГПК України, Велика Палата Верховного Суду

У Х В А Л И Л А:

1. Прийняти до розгляду справу № 904/51/19 за касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства Компанія Райз на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 27 березня 2019 року та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 23 травня 2019 року.

2. Призначити справу до розгляду Великою Палатою Верховного Суду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення її учасників на 02 жовтня 2019 року у приміщенні Верховного Суду за адресою: м. Київ, вул. Пилипа Орлика, 8.

3. Копію цієї ухвали надіслати учасникам справи до відома.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач О. Р. Кібенко

Судді: Н. О. Антонюк В. С. Князєв

Т. О. Анцупова Л. М. Лобойко

С. В. Бакуліна О. Б. Прокопенко

В. В. Британчук В. В. Пророк

Ю. Л. Власов Л. І. Рогач

М. І. Гриців О. М. Ситнік

Д. А. Гудима О. С. Ткачук

В. І. Данішевська В. Ю. Уркевич

Ж. М. Єленіна О. Г. Яновська