Ухвала

від 05.08.2019 по справі 1

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 1

Провадження № 22ск/801/4/2019

Категорія:

Доповідач:Міхасішин І. В.

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2019 року м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд у складі судді Міхасішина І.В.,

за участю секретаря судового засідання - Безрученко Н.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю Монарх , за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог - Товариства з обмеженою відповідальністю Талісман Плюс , про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при асоціації Розвитку та правозахисту підприємств від 18 грудня 2008 року, за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Корнер про визнання права власності на об`єкт нерухомості, а також за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Талісман до Товариства з обмеженою відповідальністю Корнер про визнання дійсним договору від 05 листопада 2003 року про продаж майна та обладнання для АЗС та СТО, а також про визнання права власності на операторську, яка входить до складу зазначеного в Договорі майна, прийнятого в м. Вінниці, у складі судді третейського суду Корнєєва Є.Л.,

встановив:

18 лютого 2019 року до Вінницького апеляційного суду надійшла заява ТОВ Монарх про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при асоціації Розвитку та правозахисту підприємств від 18 грудня 2008 року за позовом ОСОБА_1 до ТОВ Корнер про визнання права власності на об`єкт нерухомості, а також за позовом ТОВ Талісман до ТОВ Корнер про визнання дійсним договору від 05 листопада 2003 року про продаж майна та обладнання для АЗС та СТО, а також про визнання права власності на операторську, яка входить до складу зазначеного в договорі майна.

Доводи заяви мотивовані тим, що за ТОВ Монарх зареєстровано право оренди земельної ділянки кадастровий № НОМЕР_1 : НОМЕР_2 , що знаходиться по АДРЕСА_1 . В період розроблення проектної документації на будівництво та отримання дозвільної документації на частині земельної ділянки, наданої в оренду ТОВ Монарх , було розміщено автозаправну станцію (далі-АЗС). В період з 2 по 13 серпня 2018 року за дорученням Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради КП Київблагоустрій було демонтовано об`єкти незаконно встановлені на земельній ділянці, яка перебуває в користуванні ТОВ Монарх . В листопаді власник цих об`єктів - ТОВ Талісман Плюс оскаржило демонтаж до Окружного адміністративного суду м. Києва, до участі в справі залучено ТОВ Монарх як третю особу яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору. Під час розгляду цієї справи заявнику стало відомо, що КП Київське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна 10 лютого 2009 року видано реєстраційне посвідчення за №027065 ТОВ Талісман на право власності на операторську АЗС за адресою вул АДРЕСА_2 Київ. Підставою для реєстрації стало рішення Постійно діючого Третейського суду при асоціації Розвитку та правозахисту підприємств від 18 грудня 2008 року.

Вказаним рішенням відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 щодо визнання за нею права власності на об`єкт нерухомості - операторську АЗС площею 6,40 кв.м, розташовану за адресою АДРЕСА_2 .

Зобов`язано ТОВ Корнер сплатити ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 2000 грн в термін до 31 грудня 2008 року.

Визнано договір від 05 листопада 2003 року про продаж майна та обладнання для СТО, яке розташоване за адресою АДРЕСА_2 дійсним.

Визнано право власності на об`єкт нерухомого майна - операторську АЗС, площею 6,40 кв. м, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_2 за ТОВ Талісман . Зобов`язано ТОВ Талісман згідно ст.ст. 182, 334 ЦК України надати документи для державної реєстрації свого права власності на об`єкт нерухомого майна - операторську АЗС площею 6,40 кв.м., розташовану за адресою АДРЕСА_2 до Київського МБТІ. Зобов`язано Київське МБТІ зареєструвати право власності ТОВ Талісман на цей об`єкт нерухомого майна.

Заявник посилався на те, що таке рішення третейського суду є незаконним і підлягає скасуванню, оскільки ним вирішено питання про права та обов`язки осіб, які не були залучені до участі в справі, зокрема ТОВ Монарх , яке є користувачем земельної ділянки, на якій було розміщено АЗС; розглянутий Постійно діючим третейським судом спір має публічно-правовий характер, оскільки на адвокатські запити КП КМР Київське МБТІ , Департамент земельних ресурсів Київської міської ради, Державна архітектурно-будівельна інспекція повідомили, що об`єкт нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 Уманська АДРЕСА_2 за ТОВ Корнер не зареєстрований, рішення про передачу ТОВ Корнер у власність або користування (оренду) земельної ділянки за цією адресою не приймалося, інформація щодо виготовлення дозвільних документів на операторську АЗС відсутня, а тому третейським судом прийнято рішення про визнання права власності на новостворене майно - операторську АЗС поза встановленою законом процедурою введення об`єкта містобудування в експлуатацію, що відносить цей спір до категорії публічно-правових; справа, в якій прийнято рішення не підвідомча третейському суду відповідно до закону, оскільки виключно державними судами розглядаються справи щодо визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна дійсним; третейським судом вирішено питання, які виходять за межі третейської угоди, в рішенні третейського суду в порушення вимог ч.3 ст. 46 Закону України Про третейські суди (в редакції чинній на момент постановлення рішення) не вказано обсяг повноважень суду за третейською угодою від 20 жовтня 2008 року, не вказано сторін цієї угоди та з урахуванням розгляду двох позовних вимог, не зазначено про існування іншої третейської угоди між іншими сторонами третейського розгляду.

З цих підстав, заявник просив скасувати рішення Постійно діючого Третейського суду при асоціації Розвитку та правозахисту підприємств від 18 грудня 2008 року.

Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 22 лютого 2019 року заяву ТОВ Монарх про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при асоціації Розвитку та правозахисту підприємств від 18 грудня 2008 року повернуто заявнику з підстав, передбачених ч.7 ст. 454 ЦПК України.

Постановою Верховного Суду від 23 травня 2019 року апеляційну скаргу ТОВ Монарх задоволено, ухвалу Вінницького апеляційного суду від 22 лютого 2019 року скасовано, справу направлено для продовження розгляду.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Вінницького апеляційного суду від 13 червня 2019 року справу визначено головуючому судді Міхасішину І.В.

Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 14 червня 2019 року відкрито провадження у справі та задоволено клопотання ТОВ Монарх про витребування доказів.

Витребувано у ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 ), ТОВ Корнер (вул. Михайлівська, буд 21 Б , м. Київ, 01001, ЄДРПОУ 22953947) та ТОВ Талісман (просп. Повітрофлотський, 100, м. Київ, 03036, ЄДРПОУ 32203799) у кожного окремо оригінал або належним чином завірену копію третейської угоди від 20 жовтня 2008 року про передачу спору на розгляд до Постійно діючого Третейського суду при асоціації Розвитку та правозахисту підприємств за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Корнер про визнання права власності на об`єкт нерухомості, а також за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Талісман до Товариства з обмеженою відповідальністю Корнер про визнання дійсним договору від 05 листопада 2003 року про продаж майна та обладнання для АЗС та СТО, а також про визнання права власності на операторську, яка входить до складу зазначеного в Договорі майна.

Вимоги ухвали виконані не були.

Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 22 липня 2019 року до участі в справі залучено ТОВ Талісман Плюс як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог.

В судовому засіданні представник ТОВ Монарх - адвокат Пекар А.О. вимоги заяви підтримала в межах доводів, заявлених в ній, просила заяву задовольнити.

Сторони третейського розгляду ОСОБА_1 , представник ТОВ Корнер , ТОВ Талісман в судове засідання не з`явилися, про час та місце судового повідомлялися належним чином.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог ТОВ Талісман Плюс - адвокат Курмазенко В.Д. в судовому засіданні подав письмові заперечення які обґрунтовував тим, що заявником пропущено встановлений законом строк для оскарження рішення третейського суду, оскільки починаючи з 2016 року ТОВ Монарх напевно був обізнаний про розміщення на орендованій ним земельній ділянці комплексу АЗС Талісман і саме заявник є ініціатором порушення цілісності майна, яке належить ТОВ Талісман Плюс , що підтверджується численними зверненнями до державних установ та органів місцевого самоврядування стосовно демонтажу автозаправних станцій, що розміщені по АДРЕСА_4 . Уманській, 8-12 в м. Києві. На час розгляду справи Постійно діючим Третейським судом при асоціації Розвитку та правозахисту підприємств третейським судам були підвідомчі будь-які спори, що виникали з цивільних та господарських правовідносин, крім випадків передбачених законом, а посилання заявника на п. 7 ст. 6 Закону України Про третейські суди , згідно з яким третейським судам не підвідомчі справи у спорах щодо нерухомого майна, включаючи земельні ділянки є безпідставним, оскільки статтю 6 вказаного закону було доповнено вказаним пунктом 05 березня 2009 року, а тому розгляд справи було проведено відповідно до норм законодавства, що діяли на той час. Твердження заявника про те, що вирішення спорів цієї категорії належить до компетенції виключно державних судів зводяться до перекручування законодавчих норм та власного тлумачення термінів, яке не ґрунтується на нормах законодавства, яке визначає СУД як повноважний орган, який має право розглядати судові справи в межах своєї компетенції і юрисдикції і приймати рішення які є обов`язковими до виконання. Є голослівними і не підтверджені відповідними доказами твердження заявника про прийняття третейським судом рішення у спорі, не передбаченому третейською угодою.

ТОВ Талісман Плюс на сьогоднішній день є власником нерухомого майна, зазначеного в рішенні Постійно діючого Третйського суду при асоціації Розвитку та правозахисту підприємств від 18 грудня 2008 року та 10 лютого 2009 рок отримало реєстраційне посвідчення № НОМЕР_3 КП Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна . 01 січня 2017 року шляхом виділу було створено нову юридичну особу ТОВ Талісман Плюс . Станом на 06 червня 2017 року ТОВ Талісман Плюс мало витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності. ТОВ Талісман Плюс набуло право власності на об`єкт нерухомого майна на законних підставах. Відповідно до ст.41 Конституції України право приватної власності є непорушним. Доводи заяви ТОВ Монарх є безпідставними та не ґрунтуються на нормах права.

Суд, вислухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, дійшов наступних висновків.

Згідно з ч. 2 ст. 23 ЦПК України справи щодо оскарження рішень третейських судів, розглядаються апеляційними судами як судами першої інстанції за місцем розгляду справи третейським судом (за місцезнаходженням арбітражу).

Відповідно до ч.1 ст. 454 ЦПК України сторони, треті особи, а також особи, які не брали участі у справі, у разі якщо третейський суд вирішив питання про їхні права та обов`язки, мають право звернутися до суду із заявою про скасування рішення третейського суду.

Згідно з частинами першою, другою, п`ятою статті 457 ЦПК України справа про оскарження рішення третейського суду, міжнародного комерційного арбітражу розглядається суддею одноособово протягом тридцяти днів з дня надходження до суду заяви про скасування рішення третейського суду, міжнародного комерційного арбітражу, в судовому засіданні з повідомленням сторін.

Неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Справа розглядається судом за правилами, встановленими для розгляду справи судом першої інстанції у порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цим розділом.

Судом встановлено, що у користуванні ТОВ Монарх перебуває земельна ділянка площею 1, 8757 га кадастровий номер НОМЕР_4 , що знаходиться по АДРЕСА_1 .

Право користування виникло на підставі договору оренди, укладеного між Київською міською радою та ТОВ Монарх 08 квітня 2005 року, що також підтверджується витягом з Державного земельного кадастру. Цільове призначення земельної ділянки - для будівництва, експлуатації та обслуговування будівель закладів освіти. Строк договору оренди 25 років (т. 3 а.с. 19-38).

За змістом п. 8.3 Договору оренди орендар має право самостійно господарювати на землі з дотриманням вимог чинного законодавства України та умов цього договору; за письмовою згодою орендодавця зводити в установленому законодавством порядку інші будівлі і споруди; після закінчення строку, на який було укладено цей договір при умові його належного виконання обов`язків відповідно до умов договору орендар має за інших рівних умов переважне право на поновлення договору.

Договір посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щербаковим В.З., зареєстровано в реєстрі за № 267, зареєстровано Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про що зроблено запис від 11 квітня 2005 року за № 72-6-00265.

Рішенням Постійно діючого Третейського суду при асоціації Розвитку та правозахисту підприємств від 18 грудня 2008 року, прийнятого в м. Вінниця, вул. Визволення, 2, відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 щодо визнання за нею права власності на об`єкт нерухомості - операторську АЗС площею 6,40 кв.м, розташовану за адресою АДРЕСА_2 .

Зобов`язано ТОВ Корнер сплатити ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 2000 грн в термін до 31 грудня 2008 року.

Визнано договір від 05 листопада 2003 року про продаж майна та обладнання для СТО, яке розташоване за адресою АДРЕСА_2 дійсним.

Визнано право власності на об`єкт нерухомого майна - операторську АЗС, площею 6,40 кв. м, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_2 за ТОВ Талісман . Зобов`язано ТОВ Талісман згідно статей 182, 334 ЦК України надати документи для державної реєстрації свого права власності на вказаний об`єкт нерухомого майна до Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації прав власності на об`єкти нерухомого майна. Зобов`язано Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації прав власності на об`єкти нерухомого майна зареєструвати право власності ТОВ Талісман на об`єкт нерухомого майна - операторську АЗС, площею 6,40 кв. м, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 (т. 3 а. с. 16-18).

Відповідно до реєстраційного посвідчення № НОМЕР_3 від 10 лютого 2009 року Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації прав власності на об`єкти нерухомого майна на підставі рішення Постійно діючого Третейського суду при асоціації Розвитку та правозахисту підприємств від 18 грудня 2008 року, ухвали Ленінського районного суду м. Вінниця від 24 грудня 2008 року, виконавчого листа Ленінського районного суду м. Вінниця від 24 грудня 2008 року за ТОВ Талісман зареєстровано операторську АЗС, площею 6,40 кв. м, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 вул АДРЕСА_5 Уманська, 8 (т. 3 а. с. 44).

Згідно з витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №88864826 від 06 червня 2017 року, операторська АЗС площею 6.40 кв.м, розташована за адресою АДРЕСА_2 зареєстрована на праві власності за ТОВ Талісман Плюс на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 03 червня 2017 року №35522770.

Підставою виникнення права власності є розподільчий баланс виділу нової юридичної особи станом на 01 січня 2017 року ТОВ Талісман , рішення Постійно діючого Третейського суду при асоціації Розвитку та правозахисту підприємств від 18 грудня 2008 року, ухвала Ленінського районного суду м. Вінниця від 24 грудня 2008 року, виконавчий лист Ленінського районного суду м. Вінниця від 24 грудня 2008 року, реєстраційне посвідчення КП Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації прав власності на об`єкти нерухомого майна № 027065 від 10 лютого 2009 року (т.3 а.с. 186).

Листом голови Вінницького міського суду Вінницької області від 31 січня 2019 року № 03-47/305/2019 адвокату Тинній Д. С. повідомлено, що згідно журналу вхідної кореспонденції Ленінського районного суду м. Вінниці за 2008 рік заява ТОВ Талісман про видачу виконавчого листа на підставі рішення Постійно діючого Третейського суду при асоціації Розвитку та правозахисту підприємств від 18 грудня 2008 року до суду не надходила та не реєструвалась. Ухвала про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при асоціації Розвитку та правозахисту підприємств від 18 грудня 2008 року суддею Ленінського районного суду м. Вінниці Вишарем І. Ю. 24 грудня 2008 року не постановлялася та виконавчий лист не видавався (т.3 а. с. 68).

Свідоцтво Постійно діючого Третейського суду при асоціації Розвитку та правозахисту підприємств з місцезнаходженням у м. Вінниці, вул. Визволення,2 анульовано 29 грудня 2011 року на підставі Наказу Головного управління юстиції у Вінницькій області від 29 грудня 2011 року №597, що підтверджується витягом з Єдиного реєстру громадських формувань (т. 3 а.с. 65).

Звертаючись до апеляційного суду із заявою про скасування рішення третейського суду, ТОВ Монарх посилалося на те, що 20 квітня 2018 року за неодноразовими зверненнями ТОВ Монарх провідним інспектором КП Київблагоустрій винесено приписи № 1806646, 1806648, 1806649, 1806659, 1813061 відповідно до яких інспектором встановлено порушення невідомими особами правил благоустрою м. Києва та запропоновано власникам усунути порушення шляхом надання проектно-дозвільної документації на розміщення тимчасових споруд (огорожі, ємності модульного типу, гаражу та приміщення для охорони), а у разі відсутності демонтувати їх власними силами (т. 3 а.с.51-53).

В період з 02 по 13 серпня 2018 року за дорученням департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради КП Київблагоустрій було демонтовано об`єкти, незаконно встановлені на земельній ділянці, яка перебуває в користуванні ТОВ Монарх (т.3 а.с. 47-50).

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 жовтня 2018 року про відкриття провадження у справі № 826/15467/18 встановлено, що до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося ТОВ Талісман Плюс із позовом до Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), комунального підприємства Київблагоустрій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), в якому просить суд: визнати протиправним та скасувати видане департаментом міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради доручення № ОСМ-3079 від 27 квітня 2018 року та видане департаментом міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради доручення № ОСМ-5943 від 10 серпня 2018 року, якими було доручено комунальному підприємству Київблагоустрій вжити заходи шляхом демонтажу майна, що належать на праві приватної власності позивачу ТОВ Талісман Плюс та знаходиться за адресою: м. Київ, вул.Уманська, 8, у зв`язку з чим визнати незаконними дії працівників КП Київблагоустрій щодо руйнування майна ТОВ Талісман Плюс та надати можливість ТОВ Талісман Плюс привести в належний стан своє майно, що належить товариству на праві приватної власності та знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 . АДРЕСА_1 (т.3 а.с. 39-40).

20 листопада 2018 року Окружним адміністративним судом міста Києва у судовому засіданні ТОВ Монарх залучено до участі у справі № 826/15467/18, як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору (т. 3 а. с. 41-42).

Відповідно до ч. 3 ст.3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Угода сторін про передачу спору на розгляд третейського суду допускається. До третейського суду за угодою сторін може бути переданий будь-який спір, який виникає з цивільних правовідносин, крім випадків, передбачених законом (ч.1,4 ст. 4 ЦПК України).

Статтею 12 ЦПК України встановлено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частин третьої, четвертої статті 457 ЦПК України при розгляді справи в судовому засіданні суд встановлює наявність або відсутність підстав для скасування рішення третейського суду.

Суд не обмежений доводами заяви про скасування рішення третейського суду, міжнародного комерційного арбітражу, якщо під час розгляду справи буде встановлено підстави для скасування рішення третейського суду, міжнародного комерційного арбітражу, визначені статтею 458, частиною другою статті 459 цього Кодексу.

Статтею 458 ЦПК України передбачено, що рішення третейського суду може бути скасовано лише у випадках, передбачених цією статтею.

Рішення третейського суду може бути скасовано у разі, якщо:

1) справа, в якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону;

2) рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди. Якщо рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди;

3) третейську угоду визнано судом недійсною;

4) склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам закону;

5) третейський суд вирішив питання про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі.

Скасування судом рішення третейського суду не позбавляє сторони права повторно звернутися до третейського суду, крім випадків, передбачених законом.

Як видно з рішення Постійно діючого Третейського суду при асоціації Розвитку та правозахисту підприємств вимогами третейського розгляду були визнання за ОСОБА_1 в рахунок погашення грошового боргу за договором позики, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ Корнер права власності на належний ТОВ Корнер об`єкт нерухомості - операторську АЗС площею 6, 40 кв.м, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 або стягнення грошового боргу в сумі 2000 грн.

А також визнання дійсним договору від 05 листопада 2003 року про продаж майна та обладнання для АЗС та СТО, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , укладеного між ТОВ Корнер (продавець) та ТОВ Талісман (покупець) у простій письмовій формі; визнання за ТОВ Талісман права власності на об`єкт нерухомого майна: операторську АЗС, площею 6,40 кв.м., яка знаходиться за адресою АДРЕСА_6 . Київ, вул. Уманська, 8.

Третейський суд дійшов висновку про часткове задоволення вимог ОСОБА_1 та стягнення з ТОВ Корнер на користь позивача грошового боргу у сумі 2000 грн, мотивуючи своє рішення тим, що умовами договору позики від 01 вересня 2003 року та положеннями ст. 1049 ЦК України не передбачено можливість погашення грошового зобов`язання шляхом передачі права власності на належне позичальнику нерухоме майно.

Щодо вимог ТОВ Талісман про визнання дійсним договору купівлі-продажу від 05 листопада 2003 року та визнання права власності на об`єкт нерухомого майна- операторську АЗС , площею 6,40 кв.м , яка знаходиться в АДРЕСА_6 . Київ, вул. Уманська, 8, третейський суд, керуючись нормами ч.2 ст. 220 ЦК України дійшов висновку про те, що вказаний договір був укладений в простій письмовій формі, сторони виконали всі істотні умови договору, підписавши його, здійснивши передачу майна за актом приймання-передачі та провівши повний розрахунок, в зв`язку з чим спірний договір підлягає визнанню дійсним , а відповідно до ст. 655 ЦК України право власності повинно бути визнано за покупцем.

Вимоги щодо третейського розгляду з метою захисту майнових і немайнових прав та охоронюваних законом інтересів фізичних та юридичних осіб встановлені Законом України Про третейські суди .

Однією із підстав скасування рішення третейського суду заявником зазначено непідвідомчість розглянутого спору третейським судам.

За змістом ст. 1 Закону України Про третейські суди ( в редакції від 14 квітня 2006 року, чинній на час розгляду спору) до третейського суду за угодою сторін може бути переданий будь-який спір, що виникає з цивільних та господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом.

Статтею 6 Закону України Про третейські суди ( в редакції від 14 квітня 2006 року, чинній на час розгляду спору) встановлено, що третейські суди в порядку, передбаченому цим Законом, можуть розглядати будь-які справи, що виникають із цивільних та господарських правовідносин, за винятком:

1) справ у спорах про визнання недійсними нормативно-правових актів;

2) справ у спорах, що виникають при укладенні, зміні, розірванні та виконанні господарських договорів, пов`язаних із задоволенням державних потреб;

3) справ, пов`язаних з державною таємницею;

4) справ у спорах, що виникають із сімейних правовідносин, крім справ у спорах, що виникають із шлюбних контрактів (договорів);

5) справ про відновлення платоспроможності боржника чи визнання його банкрутом;

6) справ, однією із сторін в яких є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, державна установа чи організація, казенне підприємство;

7) інших справ, які відповідно до закону підлягають вирішенню виключно судами загальної юрисдикції або Конституційним Судом України;

8) справ, коли хоча б одна із сторін спору є нерезидентом України.

Вирішуючи спір, Постійно діючий Третейський суд при асоціації Розвитку та правозахисту підприємств , задовольняючи вимоги ТОВ Талісман про визнання дійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна та визнання права власності, керувався положеннями статей 47 ЦК України (1963 року в редакції, чинній на час укладення договору купівлі-продажу від 05 листопада 2003 року) та ч. 2 ст. 220 ЦК України ( 2004 року).

За змістом ст. 47 ЦК України (1963 року в редакції, чинній на час укладення договору купівлі-продажу від 05 листопада 2003 року) нотаріальне посвідчення угод обов`язкове лише у випадках, зазначених у законі. Недодержання в цих випадках нотаріальної форми тягне за собою недійсність угоди з наслідками, передбаченими

частиною другою статті 48 цього Кодексу.

Якщо одна з сторін повністю або частково виконала угоду, що потребує нотаріального посвідчення, а друга сторона ухиляється від нотаріального оформлення угоди, суд вправі за вимогою сторони, яка виконала угоду, визнати угоду дійсною. В цьому разі наступне нотаріальне оформлення угоди не вимагається.

Аналогічне положення закріплене в ст. 220 ЦК України (2004 року).

У разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

Якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Вказані обставини щодо нотаріального посвідчення договору були підставами позову, що розглядався та які оцінювалися третейським судом.

У рішенні Конституційного Суду України від 10 січня 2008 року №1-рп/2008 у справі щодо конституційності положень Закону України Про третейські суди , роз`яснено, що третейський розгляд спорів сторін у сфері цивільних і господарських правовідносин - це вид недержавної юрисдикційної діяльності, яку третейські суди здійснюють на підставі законів України шляхом застосування, зокрема, методів арбітрування. Здійснення третейськими судами функції захисту, передбаченої в абзаці сьомому статті 2, статті 3 Закону, є здійсненням ними не правосуддя, а третейського розгляду спорів сторін у цивільних і господарських правовідносинах у межах права, визначеного частиною п`ятою статті 55 Конституції України .

Згідно з положеннями частини п`ятої статті 124 Конституції судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. Відповідно до Закону третейські суди приймають рішення тільки від свого імені (стаття 46), а самі ці рішення, ухвалені в межах чинного законодавства, є обов`язковими лише для сторін спорів. Забезпечення примусового виконання рішень третейських судів перебуває за межами третейського розгляду та є завданням компетентних судів і державної виконавчої служби (стаття 57 Закону, пункт 1 частини другої статті 3 Закону України Про виконавче провадження ).

Третейські суди не віднесені до системи судів загальної юрисдикції (стаття 125 Конституції України), тобто не є складовою судової гілки влади.

Таким чином, третейські суди не здійснюють правосуддя, їх рішення не є актами правосуддя, а самі вони не входять до системи судової гілки влади (судів загальної юрисдикції).

Згідно з ст. 19 Закону України Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обмежень (в редакції, чинній на момент постановлення рішення третейським судом) рішення третейського суду не входить до переліку документів, що є підставою для державної реєстрації прав, що посвідчують виникнення, перехід, припинення речових прав на нерухоме майно.

Згідно з п. 7 ст. 6 Закону України Про третейські суди (в редакції в редакції від 14 квітня 2006 року, чинній на час розгляду спору) третейські суди не можуть розглядати справи, які відповідно до закону підлягають вирішенню виключно судами загальної юрисдикції або Конституційним Судом України. Таким чином, якщо згідно з положеннями чинного законодавства певне питання вирішується судом , у судовому порядку , на підставі рішення суду тощо, слід вважати, що йдеться про державні суди. Отже, відповідні питання не підлягають розгляду у третейських судах. Таким чином, виключно державними судами розглядаються справи щодо землі (відповідно до положень Земельного кодексу України (далі - ЗК), зокрема ч. 2 ст. 158 ЗК, за якою виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей); щодо визнання правочину дійсним або недійсним (відповідно до положень ЦК (зокрема, ч. 2 ст. 218, ч. 3 ст. 215 та ін.); щодо житла (відповідно до положень Житлового кодексу України (зокрема ст. 109 цього Кодексу); щодо самочинного будівництва (відповідно до положень ЦК (зокрема, ст. 376) тощо.

З наведених вище підстав, а також з урахуванням того, що рішення суду про визнання права власності на об`єкт нерухомого майна є обов`язковим до виконання для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян, а не лише для сторін третейського провадження, і підлягають виконанню на всій території України, спори про визнання договорів дійсними та визнання права власності на об`єкти нерухомості непідвідомчі третейським судам.

Оскільки Постійно діючий Третейський суд при асоціації Розвитку та правозахисту підприємств розглянув спір ОСОБА_1 про визнання права власності на об`єкт нерухомості та позов ТОВ Талісман про визнання дійсним договору купівлі-продажу та визнання права власності на об`єкт нерухомого майна з порушенням зазначених норм законодавства щодо підвідомчості спорів третейським судам, це відповідно до п.1 ч. 2 ст. 458 ЦПК України є підставою для скасування рішення третейського суду.

Водночас, як встановлено по справі, земельна ділянка площею 1,8757 га кадастровий номер НОМЕР_4 , що знаходиться по АДРЕСА_1 , цільове призначення - для будівництва, експлуатації та обслуговування будівель закладів освіти належить на праві власності територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради, та перебуває у довгостроковій оренді у ТОВ Монарх , право якого на земельну ділянку зареєстровано у встановленому законом порядку.

Згідно з частинами четвертою, п`ятою статті 373 ЦК України власник земельної ділянки має право використовувати її на свій розсуд відповідно до її цільового призначення. Власник земельної ділянки може використовувати на свій розсуд все, що знаходиться над і під поверхнею цієї ділянки, якщо інше не встановлено законом та якщо це не порушує прав інших осіб.

За змістом ст. 90 ЗК України ( в редакції, чинній на момент вирішення спору) власники земельних ділянок мають право: а) продавати або іншим шляхом відчужувати земельну ділянку, передавати її в оренду, заставу, спадщину; б) самостійно господарювати на землі; в) власності на посіви і насадження сільськогосподарських та інших культур, на вироблену продукцію; г)використовувати у встановленому порядку для власних потреб наявні на земельній ділянці загальнопоширені корисні копалини, торф, лісові насадження, водні об`єкти, а також інші корисні властивості землі; ґ) на відшкодування збитків у випадках, передбачених законом; д) споруджувати жилі будинки, виробничі та інші будівлі і

споруди.

Аналогічні права щодо земельної ділянки мають землекористувачі, крім правомочностей, передбачених п. а ст. 90 ЗК України ( ст. 95 ЗК України).

Нерухоме майно нерозривно пов`язане із земельною ділянкою, на якій воно розташовується.

Частиною ч. 2 ст. 152 ЗК України передбачено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Відповідно до статті 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

Оскаржуваним рішенням третейського суду визнано дійсним договір купівлі-продажу та визнано право власності на майно, розташоване на земельній ділянці, власником і землекористувачем якої є особи, які не були залучені до вирішення справи третейським судом, а тому беззаперечно встановлено, що вказаним рішенням вирішено питання про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі, зокрема про права та обов`язки ТОВ Монарх , що є підставою для його скасування відповідно до пункту 5 частини 2 статті 458 ЦПК України.

Заперечення представника третьої особи - ТОВ Талісман Плюс - Курмазенка В.Д. про те, що заявником пропущено строк звернення до суду із вказаною заявою, не приймаються до уваги, оскільки наведеним обставинам уже була надана оцінка у постанові Верховного Суду від 23 травня 2019 року.

За нормою пункту 39 рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010 у справі Серявін та інші проти України (Заява № 4909/04) будь-яке втручання органу влади у захищене право не суперечитиме загальній нормі, викладеній у першому реченні частини першої статті 1, лише якщо забезпечено справедливий баланс між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Питання стосовно того, чи було забезпечено такий справедливий баланс, стає актуальним лише після того, як встановлено, що відповідне втручання задовольнило вимогу законності і не було свавільним (пункт 107 рішення у справі Беєлер проти Італії (Beyeler v. Italy), №3202/96, ECHR 2000-I).

Отже рішення Постійно діючого Третейського суду при асоціації Розвитку та правозахисну підприємств прийнято з порушенням норм законодавства, у спорі, який не підвідомчий третейському суду, яким вирішено питання про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі щодо володіння та користування майном, а тому таке рішення підлягає скасуванню.

Згідно з усталеною практикою ЄСПЛ, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Серявін та інші проти України від 10.05.2011 (Заява N 4909/04) §58).

Оскільки вимоги ТОВ Монарх на підставі встановлених обставин справи підлягають до задоволення з ТОВ Корнер та ТОВ Талісман на користь ТОВ Монарх підлягає стягненню сплачений при зверненні із заявою судовий збір в сумі 960, 5 грн в рівних частках по 480,25 грн з кожного.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст.454, 457, 458, 460 ЦПК України, суд,

ухвалив:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Монарх про скасування рішення третейського суду задовольнити.

Скасувати рішення Постійно діючого Третейського суду при асоціації Розвитку та правозахисту підприємств від 18 грудня 2008 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Корнер про визнання права власності на об`єкт нерухомості, а також за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Талісман до Товариства з обмеженою відповідальністю Корнер про визнання дійсним договору від 05 листопада 2003 року про продаж майна та обладнання для АЗС та СТО, а також про визнання права власності на операторську, яка входить до складу зазначеного в Договорі майна.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Талісман (просп. Повітрофлотський, 100, м. Київ, 03036, ЄДРПОУ 32203799) та з Товариства з обмеженою відповідальністю Корнер (вул. Михайлівська, буд.21 Б , м. Київ, 01001, ЄДРПОУ 22953947) в рівних частках на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Монарх (вул. Драгомирова, 1 літ. А , м. Київ, 01103, код ЄДРПОУ 2290066) 960, 50 гривень (дев`ятсот шістдесят гривень 50 копійок) судового збору, по 480,25 гривень (чотириста вісімдесят гривень, 25 копійок) з кожного.

Ухвала суду, якщо вона не буде оскаржена в апеляційному порядку, набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.

У разі подання апеляційної скарги ухвала набирає законної сили після розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали складено 09 серпня 2019 року.

Суддя І.В. Міхасішин