Постанова

від 06.08.2019 по справі 311/3512/17

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Дата документу 06.08.2019 Справа № 311/3512/17

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2019 року

м. Запоріжжя

Єдиний унікальний № 311/3512/17

Провадження №22-ц/807/4/19

Запорізький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Кримської О.М. (суддя-доповідач),

суддів Дашковської А.В., Кочеткової І.В.,

за участю секретаря судового засідання Ващенко З.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Промінь на рішення Василівського районного суду Запорізької області від 18 квітня 2018 року в складі судді Задорожка Д.А. у справі за позовом ОСОБА_1 , правонаступником якого є ОСОБА_2 , до Товариства з обмеженою відповідальністю Промінь про розірвання договору оренди землі, стягнення орендної плати та пені за несплату орендної плати,

В С Т А Н О В И В :

В грудні 2017 року ОСОБА_1 в особі представника адвоката Першина В.М. звернувся до суду з позовом до ТОВ Промінь про розірвання договору оренди землі, стягнення орендної плати та пені за несплату орендної плати.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що відповідно до державного акту на право приватної власності на землю серії НОМЕР_1 від 21 березня 2002 року, зареєстрованого за № 828, є власником земельної ділянки площею 3,06 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Скельківської сільської ради Василівського району Запорізької області, кадастровий номер НОМЕР_2 .

21 лютого 2006 року між ним та ТОВ Промінь укладено договір оренди вказаної земельної ділянки строком на 10 років зі сплатою орендарем орендної плати грошовими коштами у сумі 3 % нормативної грошової оцінки земельної ділянки або натуральному вигляді - сільгосппродукцією на суму орендної плати або відробітковому вигляді за собівартістю. Обчислення розміру орендної плати мало здійснюватися з урахуванням індексації.

Влітку 2011 року він звернувся з письмовою заявою до відповідача з проханням повернути йому земельну ділянку, оскільки протягом п`яти років з моменту підписання договору відповідач не провів його державну реєстрацію. Натомість, після письмового звернення, відповідач 02 грудня 2011 року здійснив державну реєстрацію зазначеного договору оренди, чим фактично продовжив строк дії договору на п`ять років.

Відповідачем за період 2014-2016 роки сплачувалась орендна плата не в повному розмірі. За вирахуванням податків, які повинен був сплатити відповідач за позивача, до виплати позивачу залишок орендної плати за 2014 рік становить 1680, 68 грн., за 2015 рік - 2099, 27 грн., за 2016 рік - 2 518, 92 грн.

Оскільки, відповідно до п.10 Договору, строк сплати орендної плати за 2014 рік сплинув 25 грудня 2014 року, а згоди сторін щодо продовження строку її сплати не було досягнуто, пеня за несвоєчасну виплату орендної плати відповідно до п.п. 13, 30 Договору, має нараховуватись з 26.12.2014 року.

Несплата відповідачем орендної плати в повному розмірі є порушенням умов Договору та підставою для його розірвання.

Крім того, відповідачем без його згоди було передано земельну ділянку в суборенду ТОВ СТВК Деметра Вектор .

На підставі зазначеного просив розірвати договір оренди земельної ділянки площею 3,06 га, кадастровий номер НОМЕР_2 , укладений 21 лютого 2006 року між ОСОБА_1 та ТОВ Промінь та зареєстрований у Василівському районному відділі Держкомзему 02 грудня 2011 року під № 232090004001357; стягнути з ТОВ Промінь на його користь оренду плату за період 2014-2016 роки в розмірі 6298,87 грн. та пеню за несвоєчасну сплату орендної плати в розмірі 1928,86 грн., а всього 8227,73 грн., а також судові витрати.

Рішенням Василівського районного суду Запорізької області від 18 квітня 2018 року позов задоволено частково.

Розірвано договір оренди земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Скельківської сільської ради Василівського району Запорізької області, площею 3,0633 га., кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_3 , укладений 21 лютого 2006 року між ОСОБА_1 та ТОВ Промінь , який зареєстровано у Василівському районному відділі Держкомзему 02 грудня 2011 року за номером 232090004001357.

Стягнуто з ТОВ Промінь на користь ОСОБА_1 1 901 грн. 23 коп. в якості орендної плати та 119 грн. 62 коп. в якості пені, а всього - 2 020 грн. 85 коп.

Стягнуто з ТОВ Промінь на користь ОСОБА_1 судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 797 грн. 44 коп. та витрати на правову допомогу адвоката в розмірі 2 066 грн. 40 коп., а всього, 2 863 грн. 84 коп.

В задоволенні позову в іншій частині відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, ТОВ Промінь подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків, викладених у рішенні суду, обставинам справи, порушення судом норм процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити, стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ Промінь витрати на правову допомогу в розмірі 25450 грн. та судовий збір в розмірі 1762 грн.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що ТОВ Промінь виділило позивачу 1 га земельної ділянки з його паю, що був переданий ним в оренду відповідачу та в подальшому сплачував позивачу щорічно оренду плату та земельний податок за фактичну земельну ділянку, яка залишилась у відповідача в користуванні (2, 0633 га). Зазначає, що суд при вирішенні справи вийшов за межі позовних вимог та узагальнив кадастрові номера земельної ділянки, що є предметом спору, оскільки позивач просив розірвати договір оренди земельної ділянки, кадастровий номер НОМЕР_2 , однак між позивачем та відповідачем укладався договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_3 .

Згідно із протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Апеляційного суду Запорізької області від 08.06.2018 року справу передано у провадження судді Дашковської А.В.

Ухвалами Апеляційного суду Запорізької області від 09 липня 2018 року та від 16 липня 2018 року відкрито апеляційне провадження та справу призначено до розгляду з урахуванням вимог абз. 3 п. 3 розділу XII Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII Про судоустрій і статус суддів , де передбачено, що апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах; відповідно до положення п. 8 ч. 1 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України, в редакції, що діє з 15.12.2017 року, згідно якого до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Указом Президента України № 452/2017 від 29.12.2017 Про ліквідацію апеляційних судів та утворення апеляційних судів в апеляційних округах ліквідовано Апеляційний суд Запорізької області та утворено Запорізький апеляційний суд в апеляційному окрузі, що включає Запорізьку область, з місцезнаходженням у місті Запоріжжя.

Указом Президента України № 297/2018 від 28.09.2018 Про переведення суддів судді Апеляційного суду Запорізької області переведені до Запорізького апеляційного суду.

Відповідно до ч. 6 ст. 147 Закону України Про судоустрій і статус суддів зазначену цивільну справу було передано до Запорізького апеляційного суду, який почав роботу з 05 жовтня 2018 року.

Згідно із протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Запорізького апеляційного суду від 09.10.2018 року справу передано у провадження судді-доповідача Кримської О.М. та визначено склад колегії: головуючий суддя - Кримська О.М., судді: Бєлка В.Ю., Дашковська А.В.

Ухвалою Запорізького апеляційного суду від 12 жовтня 2018 року цивільну справу прийнято до провадження вищезазначеною колегією суддів.

Ухвалою Запорізького апеляційного суду від 06 листопада 2018 року зупинено провадження в цій справі до залучення до участі у справі правонаступників померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 .

Ухвалою Запорізького апеляційного суду від 13 червня 2019 року поновлено провадження в цій справі, залучено до участі у справі в якості позивача ОСОБА_2 як правонаступника після смерті позивача ОСОБА_1 , справу призначено до розгляду.

ОСОБА_2 приймає участь в судовому засідання через свого уповноваженого представника, а також подала заяву про розгляд справи за її відсутності .

Представник ТОВ Промінь до суду апеляційної інстанції не з`явився, повідомлений про місце та час розгляду справи у відповідності до приписів ст.. ст.. 128, 130 ЦПК України. Причини неявки не повідомили ( т.2 а.с.9).

Судова колегія, враховуючи положення ч.2 ст. 372 ЦПК України, ухвалила розглядати справу за відсутності учасників справи, які не прибули в судове засідання.

Заслухавши в засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, пояснення представника ОСОБА_2 . - адвоката Першина В.М., дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції, частково задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що під час розгляду справи знайшов своє підтвердження факт систематичної недоплати ТОВ Промінь орендної плати ОСОБА_1 , що свідчить про порушення відповідачем вимог діючого законодавства та є підставою для розірвання Договору оренди землі зі стягненням з відповідача на користь позивача недоплачених сум орендної плати за 2014-2016 роки та на підставі п.1 ч.2 ст.258, ст. 267 ЦК України пені за один рік до звернення ОСОБА_1 до суду з відповідним позовом.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції.

Судом встановлено, що 21 лютого 2006 року між ОСОБА_1 (орендодавець) та ТОВ Промінь (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки (далі - Договір), предметом якого відповідно до пп. 1, 2 Договору є земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Скельківської сільської ради Василівського району Запорізької області загальною площею 3,0633 га, у тому числі 3,0633 га ріллі, яка належить орендодавцю на праві власності на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_4 , реєстраційний номер 828, виданий 21 березня 2002 року (т.1, а.с. 14-15).

Згідно з актом прийому-передачі об`єкта оренди (земельної ділянки) за договором оренди від 21.02.2006 року ОСОБА_1 передав земельну ділянку площею 3,0633 га, що розташована на території Скельківської сільської ради Василівського району Запорізької області, а ТОВ Промінь прийняло земельну ділянку в оренду (т.1, а.с. 16 - зворот).

02 грудня 2011 року договір оренди земельної ділянки від 21 лютого 2006 року, укладений між ТОВ Промінь та ОСОБА_1 , зареєстрований у Василівському районному Держкомзему за реєстраційним номером 2320900040001357 (т.1, а.с. 15).

Відповідно до п.п. 8, 48 Договору, договір укладено на десять років з урахуванням ротації культур згідно з проектом землеустрою та набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації у Василівському районному відділі Запорізької регіональної філії ДП Центр державного земельного кадастру .

Положеннями частини 1 статті 2 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Згідно із ч.1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч.1 ст. 627 ЦК України).

Відповідно до ст. 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ст. 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди.

Згідно із ст. 22 Закону України "Про оренду землі" орендна плата справляється у грошовій формі. За згодою сторін розрахунки щодо орендної плати за землю можуть здійснюватися у натуральній формі. Розрахунок у натуральній формі має відповідати грошовому еквіваленту вартості товарів за ринковими цінами на дату внесення орендної плати.

Відповідно до ст. 23 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за земельні ділянки, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, переглядається за згодою сторін. Орендар має право вимагати відповідного зменшення орендної плати в разі, якщо стан орендованої земельної ділянки погіршився не з його вини.

Статтею 32 Закону України "Про оренду землі" на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

У пункті д частини 1 статті 141 Земельного кодексу України визначено, що підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.

Отже, згідно зі статтями 13, 15, 21 Закону України "Про оренду землі" основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі. У разі систематичної несплати орендної плати за користування земельною ділянкою, тобто систематичне порушення договору оренди земельної ділянки може бути підставою для розірвання такого договору.

Відповідно до частини другої статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених законом або договором. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що вказані положення закону, які регулюють спірні відносини, вимагають саме систематичної (два та більше випадків) несплати орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання договору оренди земельної ділянки, що також є істотним порушенням умов договору, оскільки позбавляє позивача можливості отримати гарантовані договором кошти за те, що його земельну ділянку використовує інша особа.

Позивач, звертаючись до суду з позовом, просив розірвати договір оренди землі у зв`язку з систематичною несплатою відповідачем орендної плати за землю.

Судом першої інстанції встановлено, що в судовому засіданні представник позивача позов підтримав частково та пояснив, що в ході судового розгляду знайшов своє підтвердження факт систематичної недоплати відповідачем позивачу ОСОБА_1 орендної плати. Наполягав на задоволенні позову в частині розірвання договору оренди, однак зменшив заявлену вимогу про стягнення з відповідача орендної плати в розмірі 1 901 грн. 23 коп. та пені за її несплату в розмірі 554 грн. 56 коп., а також судові витрати.

Відповідно до п.п. 9-12 Договору, орендна плата вноситься орендарем грошовими коштами у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, або у натуральному вигляді - сільськогосподарською продукцією на суму орендної плати, або відробітковому вигляді по собівартості. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексації. Орендна плата вноситься до 25 грудня поточного року. Передача продукції та надання послуг в рахунок орендної плати оформлюється відповідними актами. Розмір орендної плати переглядається щороку при необхідності, в тому числі, у разі зміни умов господарювання, передбачених договором.

Згідно з п.п. 27, 30 Договору орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати, а орендар зобов`язаний своєчасно сплачувати орендну плату.

Виходячи з умов Договору, орендар повинен був сплачувати орендну плату за користування земельною ділянкою загальною площею 3, 0633 га.

Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги, що ТОВ Промінь повинно було сплачувати орендну плату, виходячи з розміру земельної ділянки площею 2, 0633 га, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1, 4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

На підставі ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З матеріалів справи вбачається, що 03.09.2011 року, тобто до державної реєстрації Договору, ОСОБА_1 звернувся до директора ТОВ Промінь із заявою, в якій просив виділити йому під город 1 га землі з його паю (т.1, а.с. 35).

Відповідно до ст. 15 Закону України "Про оренду землі" істотними умовами договору оренди землі є, в тому числі, орендна плата, об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки).

Відповідно до ст. 30 Закону України "Про оренду землі" зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін.

Проте, в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази того, що між сторонами досягнута згода щодо виділення ОСОБА_1 з його паю 1 га землі під город.

Відповідно до п. 35 Договору, зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв`язується у судовому порядку.

Відповідно до ст. 654 ЦК України, зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Факт укладання сторонами таких письмових змін до Договору оренди щодо розміру земельної ділянки, переданої в оренду, орендної плати або будь-яких інших письмових договорів, судом не встановлено.

З наданих відповідачем списків громадян, земельні ділянки яких знаходяться в користуванні ТОВ Промінь зазначено, що відповідач користувався земельною ділянкою ОСОБА_1 в розмірі 3, 0633 га, що відповідає умовам укладеного між сторонами договору (т.1, а.с. 36,53,73).

Надані відповідачем довідки про розмір земельних ділянок пайщиків ТОВ Промінь під городами (т.1, а.с. 41-43, 54-55, 74-77) не є належними та допустимими доказами на підтвердження внесення змін до умов Договору. Крім того, зазначені довідки підписані тільки відповідачем.

Довідки про стан і наявність земель, які фактично знаходяться в обробітку ТОВ Промінь (т.1,а.с. 37, 49,69), податкові декларації з фіксованого сільськогосподарського податку за 2014-2016 роки (т.1, а.с. 38-40, 50-52, 70-72) унеможливлюють виокремлення із загального масиву земельних ділянок, якими користувалося ТОВ Промінь , земельної ділянки, належної ОСОБА_3 В

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що розмір орендної плати за користування ТОВ Промінь належною позивачу земельною ділянкою мав розраховуватися із площі земельної ділянки розміром 3,0633 га, зазначеної в договорі оренди землі.

Згідно з довідкою № 0-8-0223-2521/102-17 від 18.12.2017 року відділу у Василівському районі Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області, нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 3, 0633 га (кадастровий номер НОМЕР_2 ), розташованої на території Скельківської сільської ради Василівського району у рахуванням коефіцієнту індексації становить: 2014 рік - 69 593, 35 грн., 2015 рік - 86 926, 45 грн., 2016 рік - 104 303, 04 грн. (т.1, а.с. 18).

Таким чином, сума орендної плати згідно із п. 9 Договору (3 % від нормативної грошової оцінки), складала: за 2014 рік - 2 087, 80 грн.; за 2015 рік - 2 607, 79 грн., за 2016 рік - 3 129, 09 грн.

За вирахуванням податків та зборів, які сплачувалися відповідачем за користування землею, розмір орендної плати, яка мала сплачуватися позивачу, складала: за 2014 рік - 1 680, 68 грн., за 2015 рік - 2 099, 27 грн.; за 2016 рік - 2 518, 92 грн.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідачем в рахунок орендної плати за Договором в 2014 році видано 804 кг пшениці вартістю 964, 80 грн. та 67 кг соняшника вартістю 212, 89 грн., загальна вартість 1177, 64 грн. (т.1, а.с. 44, 45). Таким чином, недоплата орендної плати за 2014 рік склала 503, 04 грн. (1 680 грн. 68 коп. - 1 177 грн. 64 коп.)

За 2015 рік відповідачем сплачено позивачу орендну плату грошовими коштами в сумі 1610 грн. та шляхом видачі соняшника (т.1, а.с. 57,58,59). При цьому судом враховано, що відповідачем доказів на підтвердження грошового перерахунку вартості соняшника за вказаний період (2015 рік) суду не надано, що унеможливлює визначення судом сумарного (1 610 грн. та 67 кг. соняшника) розміру орендної плати за 2015 рік. Таким чином, недоплата орендної плати за 2015 рік склала 489 грн. 27 коп. (2 099 грн. 27 коп. - 1 610 грн.).

За 2016 рік відповідачем сплачено позивачу орендну плату шляхом видачі 804 кг пшениці на суму 1 610 грн. та 134 кг соняшника (т.1, а.с. 78,79). При цьому судом враховано, що відповідачем доказів на підтвердження грошового перерахунку вартості соняшника за вказаний період (2016 рік) суду не надано, що унеможливлює визначення судом сумарного (1 610 грн. (за пшеницю) та 134 кг. соняшника) розміру орендної плати за 2016 рік. Таким чином, недоплата орендної плати за 2016 рік склала 908 грн. 92 коп. (2 518 грн. 92 коп. - 1 610 грн.).

Апеляційний суд, перевіривши зазначений розрахунок, погоджується з висновком суду першої інстанції, що загальний розмір недоплаченої позивачу орендної плати за 2014-2016 роки складає суму вказаних недоплат: 503 грн. 04 коп. + 489 грн. 27 коп. + 908 грн. 92 коп. та становить 1 901 грн. 23 коп.

Відповідачем зазначений розрахунок не спростовано та не надано свого розрахунку щодо сплати орендної плати.

Отже, відповідач неналежно виконував свої зобов`язання за Договором, оскільки систематично протягом 2014-2016 років сплачував орендну плату позивачу не в повному обсязі.

Таким чином, враховуючи, що матеріалами справи підтверджується факт систематичної несплати ТОВ Промінь орендної плати ОСОБА_1 , суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку, що зазначене є підставою для розірвання Договору оренди земельної ділянки зі стягненням з відповідача на користь позивача недоплачених сум орендної плати за 2014-2016 роки.

Крім того, відповідно до п. 13 Договору, у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, з вини орендаря, справляється пеня у розмірі 0,1% несплаченої суми за кожний день прострочення.

Оскільки судом встановлено факт систематичної несплати ТОВ Промінь орендної плати ОСОБА_1 за Договором, а також враховуючи заперечення відповідача щодо вимог про стягнення пені за три роки, з відповідача на користь позивача, відповідно до п.13 Договору та п.1 ч.2 ст. 258 ЦК України, підлягає стягненню пеня за один рік до дня звернення ОСОБА_1 до суду з відповідним позовом в розмірі 119 грн. 62 коп.

Висновки суду першої інстанції по суті вирішеного спору є правильними, законними та обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи та не спростовані відповідачем належним чином.

Вагомих, достовірних та достатніх доводів, які б містили інформацію щодо предмета доказування і спростовували висновки суду першої інстанції та впливали на законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення, апеляційна скарга не містить.

Доводи апеляційної скарги зводяться до переоцінки доказів, які суд дослідив належним чином та надав правову оцінку.

Апеляційна скарга не містить доводів щодо вирішення судом першої інстанції питання про стягнення судових витрат.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга та зміст оскаржуваного рішення не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи були допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які відповідно до ст. 376 ЦПК України могли б бути підставами для його скасування, тому апеляційну скаргу у відповідності до ст. 375 ЦПК України необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Промінь залишити без задоволення.

Рішення Василівського районного суду Запорізької області від 18 квітня 2018 року в цій справі залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 09 серпня 2019 року.

Головуючий О.М. Кримська

Судді: А.В. Дашковська

І.В. Кочеткова