Ухвала

від 05.06.2019 по справі 638/4548/19

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 638/4548/19

Провадження № 1-кп/638/1159/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05червня 2019 року Дзержинський районний суд міста Харкова в складі:

Головуючого судді: ОСОБА_1 ,

секретаря: ОСОБА_2 ,

за участю прокурора: ОСОБА_3 ,

адвоката: ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали об`єднаного кримінального провадження відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 15, ч.2 ст.185, ч.2 ст. 185, ч.2 ст. 15, ч.3 ст. 185, ч.2 ст. 190, ч.1 ст. 309 КК України, -

встановив:

В провадженні Дзержинського районного суду м. Харкова на стадії судового розгляду знаходиться об`єднане кримінальне провадження відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 15, ч.2 ст.185, ч.2 ст. 185, ч.2 ст. 15, ч.3 ст. 185, ч.2 ст. 190, ч.1 ст. 309 КК України КК України.

Ухвалами суду від 09 квітня 2019 року строк тримання під вартою ОСОБА_5 , ОСОБА_6 продовжено кожному до 07 червня 2019 року.

У судовомузасіданні прокуроромзаявлені клопотанняпро продовження ОСОБА_5 , ОСОБА_6 строку тримання під вартою з підстав наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Вислухавши думку адвоката та обвинувачених, які просили змінити запобіжний захід на домашній арешт, суд вважає наступне.

Відповідно до ч.3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Суд вважає, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, встановлені під час обрання запобіжного заходу обвинуваченим, продовжують існувати та не зменшилися.

Відповідно до листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №511-550/0/4-13 від 04 квітня 2013 року «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України», слідчому судді, суду слід враховувати, що рішення про застосування одного із видів запобіжних заходів, який обмежує права і свободи підозрюваного, обвинуваченого, має відповідати характеру певного суспільного інтересу, що, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості.

Крім цього, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства. Так, згідно ст.ст. 7-9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. У рішенні по справі «Летельє проти Франції» від 26.06.1991 Європейський суд з прав людини вказав, що наявність вагомих підстав підозрювати затриманого у вчиненні злочину є неодмінною умовою правомірності тримання під вартою. У рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 Європейський суд з прав людини вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства. У рішенні по справі «Харченко проти України» від 10.02.2011 Європейський суд з прав людини вказав, що розумність строку тримання під вартою не може оцінюватись абстрактно, вона має оцінюватись в кожному конкретному випадку залежно від особливостей конкретної справи.

Під час розгляду питання щодо продовження строку тримання ОСОБА_5 , ОСОБА_6 під вартою вивчалась можливість застосування відносно них більш м`якого запобіжного заходу для запобігання вищевказаних ризиків. Однак, враховуючи їх реальне існування, а також оцінюючи сукупність обставин, враховуючи дані про осіб обвинувачених, які раніше неоднарозово судимі та притягалися до кримінальної відповідальності, офіційного працевлаштування не мають, є підстави вважати, що знаходячись на свободі вони можуть продовжити злочинну діяльність, переховуватися від суду, здійснювати вплив на потерпілих, свідків, допит яких планується судом, а тому, суд вважає, що застосування більш м`яких запобіжних заходів є неможливим та продовжує останнім строк тримання під вартою.

На підставі викладеного та керуючись ст.314-316, 331, 369 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Продовжити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в рамках об`єднаного кримінального провадження у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 190, ч.2 ст. 185, ч.2 ст. 15, ч.2 ст. 185 КК України строк тримання під ватрою на 60 діб до 03серпня 2019року.

Продовжити ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в рамках об`єднаного кримінального провадження у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 15, ч.3 ст. 185, ч.2 ст. 185, ч.1 ст. 309 КК України строк тримання під ватрою на 60 діб до 03серпня 2019року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя