Рішення

від 09.07.2019 по справі 759/3943/19

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/3943/19

пр. № 2/759/3800/19

09 липня 2019 року Святошинський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді - П`ятничук І.В.,

при секретарі - Винарчук М.А.,

з участю представника позивача адвоката Серебрянікова В.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за позовом

ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Профіль Україна про стягнення заборгованості за договором позики, -

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2019 р. позивач через свого представника адвоката Серебрянікова В.Є., звернувся до суду із зазначеним позовом про стягнення заборгованості за договором позики до відповідача та просив суд постановити рішення, яким стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість в розмірі 37600 грн., а також судові витрати та витрати на правову допомогу.

В обгрунтування заявлених позовних вимог вказував на те, що 26.03.2018 р. між позивачем та відповідачем було укладено договорі позики № 26-03/18-2, згідно до даного договору 02.04.2018 р. позивачем було внесено через касу банку на поточний рахунок відповідача 29600 грн., 17.04.2018 р. внесено 8000 грн., загальний розмір переданих коштів складає 37600 грн. Договором позики передбачено кінцевий термін повернення - 31 грудня 2018 р., однак, як на час закінчення строку дії укладеного договору так і на час звернення до суду з відповідним позовом відповідачем кошти позивачу повернуто не було, тому позивач був змушений звернутись до суду з вказаним позовом. На підставі ст. 1046, 1047, 1049, 610, 612, 625 ЦК України просив позов задовольнити

Представник позивача в судовому засіданні підтримала заявлені позовні вимоги та просила їх задовольнити, вказуючи суду на обставини викладені в позовній заяві, проти ухвалення заочного рішення не заперечувала.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи судом повідомлений належним чином, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило, а тому, відповідно до вимог ст. 280-281 ЦПК України, суд вважає за можливе проводити розгляд справи у відсутність відповідача та ухвалити у справі заочне рішення за згодою представника позивача.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, письмові докази, дійшов висновку, про наявність правових підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

Як встановлено судом, 26.03.2018 р. між позивачем та відповідачем було укладено договорі позики № 26-03/18-2, згідно до даного договору 02.04.2018 р. позивачем було внесено через касу банку на поточний рахунок відповідача 29600 грн., 17.04.2018 р. внесено 8000 грн., загальний розмір переданих коштів складає 37600 грн. Договором позики передбачено кінцевий термін повернення - 31 грудня 2018 р., однак, як на час закінчення строку дії укладеного договору так і на час звернення до суду з відповідним позовом відповідачем кошти позивачу повернуто не було.

Відповідно до ч.1 ст.80 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечен.

Згідно із ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами. Всі умови договору з моменту його підписання стають однаково обов`язковими для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 2 ст. 1046 ЦК України, договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У відповідності до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Сторона відповідача не скористалася своїм правом на подання відзиву та не надала доказів помилковості чи неправильності наданого позивачем розрахунку, в зв`язку з чим суд вважає його достовірним.

Згідно ч.4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до ч.1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Судом встановлено, що 26.03.2018 р. між позивачем та відповідачем було укладено договорі позики № 26-03/18-2.

Згідно до даного договору 02.04.2018 р. позивачем було внесено через касу банку на поточний рахунок відповідача 29600 грн., 17.04.2018 р. внесено 8000 грн., загальний розмір переданих коштів складає 37600 грн.

На основі повно та всебічно з`ясованих обставин, на які посилався позивач, як на підставу своїх вимог, підтверджених доказами, перевірених в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, а також достатність, взаємозв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, розглянувши справу в межах заявлених вимог, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для повного задоволення позову.

Згідно ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь відповідача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 768 грн. 40 коп.

Також позивачем заявлено вимогу про стягнення витрат на правову допомогу.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду. (Стаття 133 ЦПК України)

Право на професійну правничу допомогу гарантовано ст.59 Конституції України, офіційне тлумачення якого надано Конституційним Судом України у рішеннях від 16 листопада 2000 року № 13-рп/2000, від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009.

Так, у рішенні Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо.

Згідно ст.15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до приписів ст. 137 ЦПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

У своїй постанові Верховний Суд від 27.06.2018 р. по справі №826/1216/16 зауважив, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Судом встановлено, що позивачем понесено витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8097,00 грн, що підтверджено договором № 21/02-19/2 від 21.02.2019 р. та додатком до нього від 21.02.2019 р., рахунком про сплату вказаниїх коштів, звітом про надання вказаних послуг та актом виконаних робіт.

До складу витрат включаються лише фактично сплачені стороною витрати, та їх сплата повинна бути підтверджена відповідними фінансовими документами.

Як вбачається з матеріалів справи, 21.02.2019 р. між АО Менторс та ОСОБА_1 укладено договір про надання правової допомоги за яким позивачем сплачено 8097 грн. 20 коп., тому вказані понесені позивачем витати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст..ст. 80, 82, 526, 624, 625 ЦК України, ст.ст. 3, 4, 10, 11, 141, 209, 223, 280-282, ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Профіль Україна про стягнення заборгованості за договором позики - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Профіль Україна на користь ОСОБА_1 заборгованість за доовором позики в розмірі 37600 ( тридцять сім тисяч шістсот ) грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Профіль Україна на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 768 грн. 40 коп. судового збору та 8097 грн. 20 коп. витрат на правову допомогу, а всього в розмірі 8865 ( вісім тисяч вісімсот шістьдесят п`ять) грн. 60 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається апеляційному суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення або складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Сторони :

Позивач ( стягувач) - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 зареєстр. АДРЕСА_1 .

Відповідач ( боржник) - Товариство з обмеженою відповідальністю Профіль Україна м.Київ вул.С.Сосніних буд. 3, код ЄДРПОУ 41943754

Суддя І.В.П`ятничук