Постанова

від 08.08.2019 по справі 154/1625/17

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 154/1625/17 Головуючий у 1 інстанції: Лященко О. В. Провадження № 22-ц/802/772/19 Категорія: 18 Доповідач: Шевчук Л. Я.

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 серпня 2019 року місто Луцьк

Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - судді Шевчук Л.Я.,

суддів - Данилюк В.А., Киці С.І.,

розглянувши у порядку спрощеного провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Володимир-юрист до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по оплаті за виконані роботи, за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_1 на рішення Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 17 травня 2019 року

В С Т А Н О В И В:

20 червня 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю (далі -ТзОВ) Володимир-юрист звернулось в суд із зазначеними позовними вимогами, які обгрунтовані тим, що між сторонами по справі 14 вересня 2016 року укладено договір №28/ВН на виконання робіт, відповідно до умов якого позивач взяв на себе зобов`язання провести комплекс робіт для розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (у разі зміни цільового призначення) для будівництва та обслуговування магазину площею 0,1266га за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий № НОМЕР_1 , а саме: проведення топографо-геодезичних робіт та виготовлення топографічної основи для розроблення схеми генерального плану для будівництва магазину промислових товарів; розроблення схеми генерального плану для будівництва магазину промислових товарів; розроблення проекту землеустрою у разі зміни цільового призначення для будівництва і обслуговування магазину площею 0,1266га.

Відповідач, як замовник, зобов`язалась прийняти та оплатити роботу. Вартість робіт була узгоджена сторонами у розмірі 8424,45грн.

Позивач виконав взяті на себе зобов`язання за договором. В проекті землеустрою зазначено розробник проекту ТзОВ Володимир-юрист , а також у витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку зазначається інформація щодо документації із землеустрою, на підставі якої була проведена державна реєстрації земельної ділянки.

Посилаючись на зазначені обставини та на те, що відповідач відмовляється провести оплату за виконані позивачем роботи, товариство просило суд стягнути з відповідача в його користь заборгованість по оплаті за виконані роботи у розмірі 8424,45грн, 3% річних у розмірі 222,26 грн та інфляційні у розмірі 1128,84 грн, судові витрати по справі, що складаються з судового збору в розмірі 1600,00 грн та витрат на правничу допомогу в розмірі 2000,00 грн.

Рішенням Володимир-Волинського міського суду від 17 травня 2019 року в даній справі позовні вимоги задоволено.

Постановлено стягнути з відповідача в користь позивача заборгованість по оплаті за виконані роботи в розмірі 8424,45 грн, три відсотка річних в розмірі 222,26 грн, інфляційні витрати в розмірі 1128,84 грн та 10464,00 грн судових витрат.

Не погоджуючись із постановленим судовим рішенням, відповідач подала апеляційну скаргу на це рішення, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, просить рішення суду скасувати і ухвалити нове -про відмову в задоволенні позовних вимог товариства.

Згідно з вимогами статей 274, 369 ЦПК України апеляційний суд розглянув дану справу у порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи.

Апеляційну скаргу відповідача слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги товариства, суд першої інстанції виходив з того, що позивач виконав роботи по виготовленню проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а відповідач, як замовник цих робіт, не провела відповідну оплату, а тому суд стягнув з відповідача в користь позивача вартість виконаних робіт та судові витрати по справі.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, оскільки вони відповідають встановленим обставинам справи і зроблені з дотриманням вимог закону.

Відповідно до частини першої статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії (частини перша та друга статті 640 ЦК України).

Згідно з частиною другою статті 642 ЦК України, якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Із матеріалів справи убачається, що 19 вересня 2016року відповідачем ОСОБА_1 , як замовником робіт, було затверджено завдання на виконання робіт як додаток до договору №28/ВН від 14.08.2016року, в якому зазначено, що за результатами виконаних робіт має бути представлений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки (у разі зміни її цільового призначення). Підставами для виконання робіт є договір купівлі-продажу земельної ділянки від 11 липня 2016 року, характеристика об`єкту: місце розташування: АДРЕСА_1 , форма власності - приватна, цільове призначення - для будівництва та обслуговування магазину. Виконавцем цих робіт зазначено ТзОВ Володимир-юрист (а.с.7).

Крім того, судом встановлено, що виконавцем робіт - ТзОВ Володимир-юрист виконано завдання відповідача по виготовленню проекту землеустрою земельної ділянки щодо відведення земельної ділянки (у разі зміни цільового призначення) для будівництва та обслуговування магазину площею 0,1266га за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий № НОМЕР_1 (а.с.5-13).

Згідно з витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку 28 листопада 2016 року в земельному кадастрі було зареєстровано право приватної власності відповідача ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 0,1266 га, яка розташована по АДРЕСА_1 , державна реєстрація земельної ділянки здійснена на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, 11.11.2016, ТзОВ Володимир-Юрист .

За таких обставин суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про задоволення позову товариства, оскільки позивачем ТзОВ Володимир-юрист на завдання замовника ОСОБА_1 були виконані роботи по виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, що стало підставою для реєстрації цієї земельної ділянки у земельному кадастрі, а замовник не здійснила оплату за проведення цих робіт.

Позивач до своєї заяви додав примірник договору на виконання робіт від 14 вересня 2016 року, згідно умов якого товариство взяло на себе зобов`язання провести комплекс робіт для розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у разі зміни цільового призначення для будівництва та обслуговування магазину площею 0,1266 га за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: проведення топографо-геодезичних робіт та виготовлення топографічної основи для розроблення схеми генерального плану для будівництва магазину промислових товарів; розроблення схеми генерального плану для будівництва магазину промислових товарів; розроблення проекту землеустрою у разі зміни цільового призначення для будівництва і обслуговування магазину площею 0,1266га. В свою чергу замовник ОСОБА_1 зобов`язувалась прийняти та оплатити роботу. Вартість робіт була узгоджена сторонами в сумі 8424,45грн. Даний договір підписаний директором ТзОВ Володимир-юрист та не містить підпису відповідача ОСОБА_1 .

Колегія суддів погоджується з висновками місцевого суду про те, що відсутність підпису замовника ОСОБА_1 не може бути підставою для відмови у задоволенні позову товариства щодо стягнення з відповідача вартості виконаних робіт з огляду на наступне.

Відповідач ОСОБА_1 , як замовник, 19 вересня 2016 року затвердила завдання на виконання робіт, про що свідчить її підпис. Дане завдання на виконання робіт є додатком до договору на виконання робіт від 14 серпня 2016 року (а.с.7). Позивачем було виконано завдання і виготовлено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, на підставі якого була проведена державна реєстрація земельної ділянки, про що свідчить Витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку (а.с.17).

Також 16 вересня 2016року відповідачем було підписано акт прийомки-передачі межових знаків на зберігання ОСОБА_1 (а.с.12). Відповідачем, крім того, було погоджено викопіювання із чергового кадастрового плану, прийнятого за актом перенесення в натуру (на місцевість) меж охоронних зон, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон і зон особливого режиму використання земель.

У зв`язку з наведеним не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги про те, що відповідач не повинна нести витрати по оплаті за виконані роботи з посиланням на те, що остання не укладала з позивачем договору на виконання робіт і не підписувала цей договір.

Крім того, апеляційний суд не бере до уваги доводи апеляційної скарги про те, що відповідач згідно з домовленостями оплатив позивачу 4000,00 грн. і вона не повинна проводити будь-яку іншу оплату.

Так, згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи № 9314 від 06 березня 2019 року вартість виконаних робіт, зазначених у завданні на виконання робіт (підписаному замовником ОСОБА_1 19.09.2016р.) та договору на виконання робіт від 14.08.2016р. №28/ВН (не підписаному замовником ОСОБА_1 ) становить 8424, 45грн., в тому числі: - проведення топографо-геодезичних робіт та виготовлення топографічної основи для розроблення схеми генерального плану для магазину промислових товарів - 2 544,75грн; розроблення схеми генерального плану для будівництва магазину промислових товарів -2586,00грн; розроблення проекту землеустрою у разі зміни цільового призначення для будівництва і обслуговування магазину площею 0,1266 га 3 293,70грн.

Будь-яких доказів на підтвердження того, що вартість виконаних позивачем робіт складає 4000, 00 грн і що такі грошові кошти були перераховані товариству, позивач суду не надала.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом. Судом встановлено, що 11 жовтня 2016року позивачем було передано проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а тому суд підставно стягнув з відповідача в користь позивача 3% річних у розмірі 222,26 грн. та інфляційні витрати в розмірі 1128,84грн. відповідно до наданих позивачем розрахунків.

Також місцевий суд обґрунтовано стягнув з відповідача в користь позивача судові витрати по справі.

Інші доводи апеляційної скарги не впливають на правильність судового рішення, яке постановлено з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст 368, 369, 374, 375, 381,382,383, 384 ЦПК України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 17 травня 2019 року в даній справі залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий

Судді