Постанова

від 08.08.2019 по справі 214/2563/18

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/5407/19 Справа № 214/2563/18 Суддя у 1-й інстанції - Попов В. В. Суддя у 2-й інстанції - Бондар Я. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 серпня 2019 року м.Кривий Ріг

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Бондар Я.М.

суддів : Барильської А.П., Зубакової В.П.

секретаря судового засідання Чубіної А.В.

сторони:

позивач- Колективне підприємство Кривбасруденергопром

відповідач- ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Кривому Розі, в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за апеляційною скаргою представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на заочне рішення Саксаганського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 03 жовтня 2018 року, ухваленого суддею Поповим В.В. в м.Кривому Розі, Дніпропетровської області, (відомості про складення повного тексту заочного судового рішення відсутні), -

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2018 року позивач Колективне підприємство Кривбасруденергопром звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу.

Позивач просив стягнути з відповідача на свою користь заборгованість у сумі 100 800 грн. внаслідок невиконання відповідачем грошового зобов`язання за Договором купівлі-продажу №23-16 від 22.02.2016 року, а також суму інфляційних збитків та 3% річних у розмірі 21780 грн. та судові витрати у розмірі 1838 грн. 70 коп.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 22.02.2016 року між позивачем та відповідачем було укладено Договір купівлі-продажу №23-16 щодо придбання обладнання, а саме: двигуна ЯМЗ 238 у кількості 1 шт. вартістю 52000 грн. без ПДВ та коробки передач ЯМЗ 236 у кількості 1 шт. вартістю 32000 грн. без ПДВ.

Загальна вартість обладнання складала 84 000 грн. без ПДВ, а разом із ПДВ - 100800 грн. Відповідно п.5.1 Договору оплата товару здійснюється у безготівковій формі, в національній валюті України, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок продавця на підставі рахунку продавця. Продавець, в свою чергу, надав рахунок №5 від 22.02.2016 року на суму 100 800 грн., а також надав відповідачеві відповідне обладнання.

Згідно п.5.2 Договору остаточний термін оплати товару встановлений до 31.12.2016 року, проте оплата за надане обладнання на рахунок позивача так і не надійшла, у зв`язку з чим позивач вимушений був звернутись до суду з даним позовом.

Заочним рішенням Саксаганського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 03 жовтня 2018 року позовні вимоги Колективного підприємства Кривбасруденергопром задоволені в повному обсязі.

Стягнуто з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Колективного підприємства Кривбасруденергопром (ЄДРПОУ 24991739, юридична адреса: Дніпропетровська область, м.Кривий Ріг, вул.Жовтнева, 5) заборгованість за Договором купівлі-продажу №23-16 від 22.02.2016 року у розмірі 100 800 (сто тисяч вісімсот) грн., суму інфляційних збитків та 3% річних від суми боргу в розмірі 21 780 (двадцять одна тисяча сімсот вісімдесят) грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Колективного підприємства Кривбасруденергопром (ЄДРПОУ 24991739, юридична адреса: Дніпропетровська область, м.Кривий Ріг, вул.Жовтнева, 5) судові витрати в сумі 1838 (одна тисяча вісімсот тридцять вісім) грн. 70 коп.

Ухвалою Саксаганського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 11 березня 2019 року заява ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення залишена без задоволення.

Не погоджуючись з ухваленим заочним рішенням ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з`ясування судом обставин,що мають значення для справи, ненадання належної оцінки, наявним у справі доказам, ставить питання про скасування оскаржуваного судового рішення та ухвалення нового, про відмову у задоволенні позовних вимог позивача у повному обсязі.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, представник відповідача зазначає, що про ухвалене заочне рішення відповідач дізнався 22 січня 2019 року від державного виконавця Саксаганського ВДВС ГТУЮ в Дніпропетровській області, оскільки у встановленому законом порядку копію заочного рішення не отримував, про день, час і місце проведення судового розгляду не був повідомлений належним чином, копію позову не отримував у зв`язку із чим був позбавлений можливості брати участь у розгляді справи особисто або через представника, тобто не зміг скористатися наданими йому правами, встановленими у статті 43 ЦПК України.

Апелянт зазначає, що ОСОБА_1 категорично заперечує проти укладення та виконання позивачем спірного договору купівлі-продажу №23-16 від 22.02.2016 за яким утворилася заборгованість. При цьому представник відповідача вказує, що ОСОБА_1 придбав у позивача на підставі нотаріально-посвідченого договору купівлі-продажу транспортних засобів від 15 лютого 2016 року вантажний автокран марки РS модель 235, 1987 року випуску, д.р.н НОМЕР_2 , номер шасі НОМЕР_3 , колір сірий, об`єм двигуна 14860 куб.см., на якому, згодом було встановлено силовий агрегат ЯМЗ-238 та коробку передач ЯМЗ-236, що було відображено у договорі від 22.02.2016 про внесення змін до договору купівлі продажу транспортних засобів від 15 лютого 2016 року. Дані твердження підтверджуються нотаріально посвідченим договором купівлі продажу транспортних засобів від 15 лютого 2016 року та договором про внесення змін до нього від 22.02.2016. В абз.2 п.1 договору про внесення змін до договору від 15 лютого 2016 року зазначено про заміну силового агрегату ЯМЗ-238 та коробки передач ЯМЗ-236 на автокрані КС, моделі5473, 1987 року випуску д.р.н. НОМЕР_2 номер шасі 13120800018870251, колір сірий, об`єм двигуна 14860 куб.см. За вищевказаним договором із врахуванням внесених у нього змін із заміною двигуна та коробки передач ОСОБА_1 сплатив позивачу, передбачені договором кошти у встановленому розмірі та у встановлений строк, що підтверджено відповідними платіжними документами.

Апелянт наголошує на тому, що обладнання, яке нібито передавалося позивачем відповідачу за договором купівлі-продажу №23-16 від 22.02.2016, а саме двигун ЯМЗ 238 та коробка передач ЯМЗ 236, були насправді передані за нотаріально-посвідченим договором купівлі-продажу транспортних засобів від 15 лютого 2016 року (з урахуванням, внесених 22 лютого 2016 року змін), так як були встановлені на реалізованому за цим договором транспортному засобі, а його вартість за договором (зі змінами) включала в себе й вартість замінених двигуна та коробки передач. Представник відповідача вказує, що під час перегляду заочного рішення відповідачем були надані суду докази на підтвердження виконання ОСОБА_1 умов придбання транспортних засобів взятих на себе зобов`язань, а також і того, що придбанні транспортні засоби вже були обладнані комплектуючими за які позивач просить суд стягнути кошти з відповідача.

Також, апелянт зазначає, що відповідач розрахувався перед позивачем за передані по нотаріально-посвідченому договору купівлі-продажу від 15 лютого 2016 року двигун та коробку передач у повному обсязі, а за договором купівлі-продажу на який посилається позивач, останній нічого відповідачу не передавав і у відповідача не було зобов`язання сплачувати кошти. Вказує, що договір купівлі-продажу №23-16 від 22.02.2016 не створював для сторін, ніяких правових наслідків, як це пояснював відповідачу співвласник позивача ОСОБА_4 , цей договір був необхідним для подальшого користування позивачем транспортним засобом. Апелянт стверджує, що за договором купівлі-продажу №23-16 від 22.02.2016 позивач не передав відповідачу двигун і коробку передач, так як на той момент вони вже були передані відповідачу за іншою угодою - нотаріально-посвідченим договором купівлі-продажу від 15 лютого 2016 року. Також, представник відповідача наголошує на тому, що спірний договір купівлі продажу має ознаки недійсності правочину, оскільки був вчинений без допустимого обсягу повноважень представника продавця (директора підприємства). Апелянт стверджує, що на балансі позивача не було інших двигунів та коробок передач, тому він вважає, що позивач, вводячи в оману суд, має намір стягнути з відповідача дві вартості за один і той же товар - двигун та коробку передач. Наведені в апеляційній скарзі обставини судом не були встановлені, у зв`язку із чим рішення є незаконним та необґрунтованим.

У відзиві на апеляційну скаргу представника відповідача, позивач КП Кривбасруденергопром , просить апеляційну скаргу залишити без задоволення а заочне рішення суду першої інстанції без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, вислухавши відповідача ОСОБА_1 , його представників ОСОБА_2 та ОСОБА_5 , які, кожен окремо підтримали викладені в апеляційній скарзі доводи та просили їх задовольнити, думку представника позивача ОСОБА_6 , яка заперечувала проти задоволення апеляційної скарги, просила заочне рішення суду першої інстанції залишити без змін, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог та доводів апеляційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга представника відповідача не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, судом першої інстанції було встановлено, що 22.02.2016 року між КП Кривбасруденергопром , в особі директора ОСОБА_7 , та відповідачем було укладено Договір купівлі-продажу №23-16 (далі - Договір), відповідно до умов якого КП Кривбасруденергопром зобов`язалось поставити та передати ОСОБА_1 обладнання, відповідно до специфікації, а саме: двигун ЯМЗ 238 в кількості 1 шт. вартістю 52 000 грн. без ПДВ, коробку передач ЯМЗ 236 в кількості 1 шт., вартістю 32 000 грн. без ПДВ. Загальна вартість обладнання становила 84 000 грн. без ПДВ, та 100 800 грн. разом із ПДВ (а.с.6-7,8).

Відповідно до п.5 вказаного Договору, оплата товару здійснюється покупцем у безготівковій формі, в національній валюті України, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок продавця на підставі рахунку продавця. Остаточний термін оплати товару встановлений до 31.12.2016 року.

КП Кривбасруденегопром надало ОСОБА_1 рахунок №5 від 22.02.2016 року на оплату замовленого товару (а.с.9).

Факт отримання відповідачем обладнання відповідно до Договору підтверджується видатковою накладною №0000000005 від 22.02.2016 року (а.с.10).

Згідно довідки КП Кривбасруденегопром №08-18 від 23.04.2018 року, станом на 23.04.2018 року за відповідачем рахується заборгованість у сумі 100 800 грн. згідно Договору №23-16 від 22.02.2016 року, кошти на поточний рахунок не надходили (а.с.11).

Суд, першої інстанції, ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог КП Кривбасруденегопром , виходив з того, що позивач свої зобов`язання за Договором купівлі-продажу виконав у повному обсязі, передавши відповідачу обумовлене Договором обладнання, проте відповідач, у свою чергу, зобов`язання щодо оплати товару не виконав, у зв`язку з чим стягненню з відповідача на користь позивача підлягає борг за обладнання у розмірі 100 800 грн. Окрім того, суд дійшов висновку, що, оскільки у зв`язку із несплатою відповідачем грошових коштів за отриманий товар, позивачеві було завдано збитків, по суті матеріальної шкоди, яка виражена в грошовому еквіваленті, то підлягають задоволенню вимоги про стягнення інфляційних втрат та 3% річних відповідно до наданих розрахунків.

За вимогами ст.ст. 263,264 ЦПК України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності на підставі закону, ;що регулює подібні відносини, або керуючись загальними засадами і змістом законодавства України.

Обґрунтованим визнається рішення, у якому повно відображені обставини, що мають значення для цієї справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

При ухваленні рішення суд зобовязаний зясувати питання, зокрема, щодо: наявності обставин (фактів), якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та навести докази на їх підтвердження; наявності інших фактичних даних, які мають значення для вирішення справи; правовідносин, зумовлених встановленими фактами. У рішенні суду обовязково повинні бути зазначені встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції у повній мірі з`ясував всі обставини, які мають значення для справи, та не виконав усі вимоги цивільного судочинства, у зв`язку із чим рішення в даній справі є законним та обґрунтованим.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

На підставі ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) продає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) у власність другій стороні (покупців), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатили за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 691 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.

У відповідності до ч.1, 2 ст.692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Нормами ст.ст. 526, 530 ЦК України закріплено, що зобов`язання має виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Положенням статті 599 ЦК України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до вимог ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.

У відповідності до ч.3 ст.12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч.1 ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.6 ст.81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Так, з наданих позивачем доказів, а саме: договору купівлі-продажу №23-16 від 22 лютого 2016 року, специфікації №1 до вказаного договору від 22 лютого 2016 року, рахунку №5 від 22.02.2016 року на оплату замовленого товару, видаткової накладної №0000000005 від 22.02.2016 року (а.с.6-10) вбачається, що відповідно до умов договору КП Кривбасруденергопром зобов`язалось поставити та передати ОСОБА_1 обладнання, відповідно до специфікації, а саме: двигун ЯМЗ 238 в кількості 1 шт. вартістю 52 000 грн. без ПДВ, коробку передач ЯМЗ 236 в кількості 1 шт., вартістю 32 000 грн. без ПДВ. Загальна вартість обладнання становила 84 000 грн. без ПДВ, та 100 800 грн. разом із ПДВ. Видатковою накладною №0000000005 від 22.02.2016 року підтверджується факт отримання ОСОБА_1 двигуна ЯМЗ 238 та коробки передач ЯМЗ 236, а також їх вартість, відповідно: двигун -52 000 грн., коробка передач -32 000 грн. Повідомленням КП Кривбасруденегопром №08-18 від 23.04.2018 року, підтверджується факт несплати відповідачем вартості отриманих ним запчастин в сумі 100 800 грн. згідно Договору №23-16 від 22.02.2016 року (а.с.11).

З нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу транспортних засобів від 15 лютого 2016 року (а.с.69) вбачається, що відповідач придбав у позивача три транспортні засоби: автокран, автомобілі ГАЗ та КАМАЗ, вартістю -58 941,60 грн., зокрема вартість автокрана визначена -9 144,83 грн.

З договору від 22.02.2016 про внесення змін до договору купівлі продажу транспортних засобів від 15 лютого 2016 року видно, що в абз.2 п.1 договору від 15 лютого 2016 року було внесено зміни, в зв`язку із заміною на автокрані КС 5473 двигуна на сил.агр. ЯМЗ-238М2 з коробкою передач ЯМЗ-236П та цей абзац викладено в новій редакції: - марки РS, моделі 253, рік випуску-1987, номер шасі (кузова)- VIN НОМЕР_3 , колір сірий, тип ТЗ вантажний автокран більше 20т-С, реєстраційний номер НОМЕР_2 , зареєстрований 19.02.2016 року в ТСЦ №1243 в м.Кривому Розі Дніпропетровської області на підставі свідоцтва про реєстрацію ТЗ серії НОМЕР_4 (а.с.70).

Договором від 25.02.2016 про внесення змін №2 до договору купівлі продажу транспортних засобів від 15 лютого 2016 року було змінено п.6 (основного договору купівлі-продажу транспортних засобів), яким була змінена вартість придбаних відповідачем транспортних засобів, зокрема вартість автокрана підвищилась з 9 144,83 грн. до 123 315 грн. (а.с.71).

З наданих представником позивача суду апеляційної інстанції бухгалтерських документів товарно-матеріальних відомостей КП Кривбасруденергопром по рахунку 20.7 за грудень. 2015, січень та лютий 2016 років вбачається, що спірні запчастини двигун та коробка передач знаходились на балансі позивача і у всіх наданих позивачем документах, вартість цих запчастин автокрану зазначена: 52 000 грн. - двигун, 32 000 грн. - коробка передач.

Доводи відповідача про те, що 15.02.2016 року він вже придбав двигун ЯМЗ-238 з коробкою передач ЯМЗ-236 в якості встановлених на автокрані запчастин, суперечать наданим ним же доказам, а саме копії договору від 22 лютого 2016 року про внесення змін до Договору купівлі-продажу транспортних засобів від 15 лютого 2016 року та аналогічному договору №2 від 25 лютого 2016 року про внесення змін в основний договір купівлі-продажу транспортних засобів від 15 лютого 2016 року.

Так, як встановлено апеляційним переглядом і підтверджено договором від 22 лютого 2016 року про внесення змін до Договору купівлі-продажу транспортних засобів від 15 лютого 2016 року, 19.02.2016 року після посвідчення нотаріусом 15 лютого 2016 року договору купівлі-продажу транспортних засобів, відповідач зареєстрував у ТСЦ за №1243 в м.Кривому Розі Дніпропетровської області на підставі свідоцтва про реєстрацію ТЗ серії НОМЕР_4 - автокран.

22 лютого 2016 року вже після реєстрації автокрану 19.02.2016 р. у договір-купівлі-продажу транспортних засобів від 15 лютого 2016 року були внесені зміни, які були пов ?язані саме із заміною на автокрані КС 5473 двигуна на сил.агр. ЯМЗ-238М2 та коробки передач на ЯМЗ-236П (а.с. 70), що вказує на те, що під час оформлення нотаріально посвідченого договору від 15 лютого 2016 року на який посилається відповідач, на транспортному засобу - автокрані були в наявності інший двигун та інша коробка передач, а спірні автозапчастини в той час знаходились на балансі позивача в якості запасних частин і були продані позивачу за умовами Договору купівлі-продажу №23-16 від 22 лютого 2016 року, у звязку із чим і був 22 лютого 2016 року складений ще один договір про внесення змін в договір від 15 лютого 2016 року.

Колегія суддів, вважає, що позивач належними та допустимими доказами довів обґрунтованість заявлених позовних вимог, тоді, як відповідач, наданими ним доказами не зміг спростувати доводи позивача.

Слід зазначити, що стороною відповідача заявлялось клопотання щодо виклику свідків, зокрема ОСОБА_8 - матеріально-відповідальну особу на підприємстві позивача, яким підписувались бухгалтерські документи і явку якого в судове засідання зобов`язалась забезпечити, однак в судове засідання 08.08.2019 року, свідок не з`явився, пояснень суду не надав.

Доводи апелянта, що відповідач у встановленому законом порядку не був повідомлений про день, час і місце проведення судового розгляду, не отримував ні копію позову, ні копію заочного рішення, у зв`язку із чим, не зміг скористатися наданими йому правами, встановленими у статті 43 ЦПК України, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки з матеріалів справи видно, що суд надсилав на адресу відповідача і ухвалу про відкриття провадження, і судові виклики, двічі - оскаржуване судове рішення, однак все надіслане було повернуто суду по закінченню строку зберігання (а.с.24-26, 28, 37, 40, 43).

Колегія суддів вважає, що права відповідача не були порушені, останній скористався своїм правом перегляду заочного рішення судом першої інстанції, а в подальшому своїм правом на апеляційне оскарження заочного рішення, тобто не був позбавлений права на звернення до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.

Отже, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржуване заочне рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, з наданням належної правової оцінки зібраним у справі доказам, обставинам справи, відповідає установленим принципам і завданням цивільного судочинства, а також вимогам ст.263 ЦПК України щодо законності й обґрунтованості, підстав для його скасування немає.

Керуючись ст.ст.367, 374, 375, 382 ЦПК України, Дніпровський апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Заочне рішення Саксаганського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 03 жовтня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає.

Повний текст постанови складено 09 серпня 2019 року.

Головуючий:

Судді: